- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
Під час проведення оцінки інженерної обстановки на об'єктах господарської діяльності (ОГД) максимально використаються розрахункові дані і результати паспортизації будинків, споруджень і інженерно-технічних систем забезпечення.
Ступінь руйнування конкретного об'єкта може бути орієнтовно по ступені руйнування основних будинків, споруджень, а також комунікацій при надлишковому тиску ударної хвилі для руйнувань слабкого, середнього, сильного і повного типу. Для промислових об'єктів слабкі, середні, сильні і повні ступені руйнування можуть бути визначені залежно від кількості вибухової речовини (ТНТ) або від тиску у фронті ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші згідно з даними, наведеним у табл. 9.7. Стан інженерних мереж і комунікацій визначається залежно від ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності і довжини комунікацій на квадратний кілометр площі об'єкта по табл. 9.8.
Таблиця 9.8 - Визначення ступеня руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від характеру дій на нього
Характер дії на об'єкт |
Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності |
|||
слабка |
середня |
сильна |
повна |
|
Вибух вибухової речовини (тротил), т. |
4,5 |
13,5 |
24 |
45 |
Обсяг газоподібної суміші (вибухо-повітряна сила), кг/с/см2. |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
Таблиця 9.9 - Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від ступеня поразки об'єкта господарської діяльності
Площа об'єкта, км2 |
Довжина комунікацій, м/км2 |
Ступінь руйнування ОГД |
||
середня |
сильна |
повна |
||
1 |
5000/10000 |
2/3 |
3/5 |
5/9 |
2 |
3/4 |
4/6 |
6/12 |
|
3 |
3/5 |
5/7 |
7/14 |
|
4 |
4/6 |
7/13 |
10/20 |
|
5 |
5/8 |
10/19 |
13/27 |
|
10 |
8/16 |
19/37 |
27/55 |
Примітка. Структура аварій: водопостачання - 20 %; каналізація - 20 %; газопостачання - 25 %; теплопостачання - 15 %; енергопостачання - 20 %.
Залежно від ступеня поразки об'єкта визначається склад сил і засобів для проведення інженерних робіт. Тривалість виконання робіт одного виду в годинниках (Т) визначається по формулі:
, (9.5)
де β1 – коефіцієнт, що враховує погіршення умов роботи від задимлення, загазування території і при дії інших факторів, що дорівнює 1,4 – 2,0;
β2 – коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час і який рівняється 1,3-1,4;
W – імовірний обсяг роботи;
П – продуктивність формування при виконанні роботи.
Кількість формувань (Nф) для виконання деякої роботи визначається по формулі:
(9.6)
де t – тривалість роботи (орієнтовно 10 годин).
Ступені руйнування різних об'єктів господарської діяльності, будівель, споруджень і комунікацій від величини надлишкового тиску у фронті ударної повітряної хвилі наведені в спеціальних таблицях.
При визначенні інженерної обстановки на ОГД необхідно приймати в увагу комплексний підхід, що враховує всі елементи можливої дії на об'єкт як первинних так і вторинних факторів поразки.
Одним з видів аварії на вибухонебезпечних об'єктах є вибух газоповітряної суміші. При такому вибуху визначають три зони у вигляді кола.
Зона І (зона детонаційної хвилі) перебуває в границях хмари вибуху. Радіус цієї зони (R1) приблизно визначається по формулі:
(9.7)
де Q – кількість що скопились углеводнього газу, т.
Кп – коефіцієнт переходу повітря, що скопилося, у газоповітряної суміші, що дорівнює 0,6.
Зона ІІ (зона продуктів вибуху) охоплює всю площу розлітання продуктів вибуху внаслідок детонації, Радіус цієї зони:
Rn = 1.7Ri, (9.8)
Надлишковий тиск у границях зони дорівнює 1,35-0,3 кг/см2, і може бути знайдене по формулі:
(9.9)
де R - відстань від місця вибуху.
Зона ІІІ (зона дії продуктів вибуху), що поширюється уздовж поверхні землі. Надлишковий тиск розраховується по формулах.
Для цього спочатку визначають відносну величину
(9.10)
де R – відстань від місця вибуху, м;
RII – радіус другої зони, м.
Потім розраховують надлишковий тиск (ΔРІІІ), використовуючи формули:
при Ψ ≤ 2 (9.11)
при Ψ > 2 (9.12)