4.3. Антропологема вітальності

Вітальність людини являє собою сукупність вроджених вла¬стивостей і здатностей, які забезпечують її життя в природі. Взята у вітальному вимірі, людина виступає як жива, тілесна істота, як організм, що знаходиться під владою природних за¬конів, підпорядкований впливам механізмів біологічної детер¬мінації. Як індивідуум, тобто як неподільна частина природи, людина не має свободи в її соціально-етичному розумінні, а по¬вністю залежить від вимог природної необхідності.

До змісту вітальності входять такі природні властивості люд¬ського організму, як тілесність, генетика, інстинкти, чуттєвість, безумовні рефлекси, сексуальність, статево-вікові особливості, смертність, біоритми, двохпівкульний мозок, підсвідомість, вро¬джені особливості психіки. Усе це, взяте в цілому, складає при¬родну, несвідому основу людського існування, пов'язану з зем¬лею, природою, космічним життям. Взята у вітальному вимірі, людина виступає як невід'ємна частина природного світу.

Людський організм у його тілесно-зовнішніх проявах — це матеріальний субстрат, просторово локалізована реальність. Зсередини, зі сторони індивідуального, внутрішнього «Я» орга¬нізм, тілесність — це сукупність самовідчуттів, які не мають визначеної конфігурації, але мають часову протяжність. Біоло¬гічна програма існування людського організму в часі складаєть¬ся з таких етапів, як зачаття, ембріогенез, народження, фізич¬не, у тому числі статеве, і психічне дозрівання, старіння і при¬родна фізіологічна смерть.

Вітальність циклічна відносно окремого тіла, яке, пройшов¬ши всі природні життєві етапи, завершує свій шлях тим, що по¬вертається у вихідний стан фізичного небуття. Стосовно ж ро¬ду, який складається з низки змінюючих один одного, залиша¬ючих потомство поколінь, вітальність поступальна, спрямована в неозору перспективу.

Індивідуальне «Я», незважаючи на свою тлінність, наділене волею до життя, прагненням оберігати себе від загибелі як мо¬жна довше. Ця прив'язаність до земного існування носить не¬свідомо-інстинктивний характер і підкріплюється страхом бо¬лю, страждань, смерті.

Будучи егоцентричним і вбачаючи своє головне завдання в оборонно-агресивній поведінці, яка забезпечує свою безпеку і самозбереження, вітальне «Я» є не що інше, як «життя, яке хо¬че жити серед інших життів, що також хочуть жити» (А. Швейцер). Воно замкнуте насамперед на самому собі, на своїх жит¬тєвих потребах, втягнене в боротьбу за власне виживання і продовження роду.

Вітальне «Я» обмежене в можливостях і формах свого про¬яву і не здатне виходити за власні межі. Воно не знає відміннос¬тей між добром і злом, пристойним і ганебним, красою і потвор¬ністю, оскільки існує на тому рівні, де поняття, відповідні цим відмінностям, ще не функціонують, тобто на рівні несвідомого, а значить доцивілізованого, докультурного. Цей рівень можна порівняти з підвальним приміщенням, куди майже не проникає світло духовності, освітлююче верхні поверхи.

Підсвідомість, як сфера психіки, де живе несвідоме, практи¬чно неконтрольована у маленьких, недавно народжених дітей, у яких свідомість тільки почала розвиватися. Усі прояви не¬свідомого знаходяться у них ніби на поверхні. Але наступна со¬ціалізація, виховання, освіта, набуття навичок цивілізованої, культурної, законослухняної поведінки нагадують процес над¬будови над «підвалом» підсвідомості усе нових «поверхів» со¬ціальних і духовних якостей. У підсумку підсвідомість виявля¬ється на самому «дні» психіки, у її темній глибині, де вона про¬довжує жити своїм, схованим від усіх життям, подібно до лави вулкана під п'ятою гори. І подібно до того, як вогненна лава час від часу виривається на поверхню через жерло вулкана, несвідоме може прориватися крізь загородження культури, мо¬ральності, норм права. Воно здатне заявляти про себе не тільки в невинних формах сновидінь, застережень і дотепів, але й у небезпечному для оточуючих вигляді невмотивованої агресив¬ності, яка штовхає індивідів на грубі витівки і навіть злочини. Подавлені, нереалізовані несвідомі потяги здатні породжу¬вати неврози і стани фрустрації, тобто агресивне відношення індивіда до морально-правових перешкод, які заважають йому реалізувати свої імпульсивні бажання. У подібних випадках не¬вротик здатний стати злочинцем.

І все ж, як переконливо показав у своїй теорії психоаналізу 3. Фрейд, конфлікт між підсвідомістю і свідомістю не веде з фа¬тальною неминучістю до неврозів і злочинів. Цивілізація за свою багатовікову історію виробила чимало ефективних засо¬бів, які дозволяють досить безболісно вирішувати протиріччя між несвідомими імпульсами психіки і соціокультурними забо¬ронами. Це насамперед шлях трансформації інстинктивної ві¬тальної енергії в культуротворчу діяльність — шлях її суб¬лімації. На думку Фрейда, багато великих творінь культури не з'явилися б на світ, якби при цьому не зіграла свою роль суб¬лімована вітально-сексуальна енергія їхніх творців.

3. Фрейд розробив спеціальну психоаналітичну методику вирішення конфліктів між свідомістю і підсвідомістю. Він вихо¬див з того, що людині властиво страждати від необхідності при¬душувати ті або інші природні потяги. Диктатура соціальних заборон, подібно будь-якій диктатурі, важка для індивідуальної психіки і в окремих випадках здатна обертатися різними пси-хотравмами і неврозами. Завдання спеціаліста-психоаналітика ■ полягає в тому, щоб допомогти пацієнту прийти до найменш хворобливого вирішення загостреного конфлікту між «хочу» ві¬тального «Я» і «не можна» соціального «Я».

Психоаналіз у якості практики — це особливий вид пси¬хотерапії, що складається із серії бесід між психоаналітиком і невротизованою особистістю. Кожна бесіда складається при¬близно з десяти тисяч слів, що розкривають різні сторони внут¬рішнього життя людини. Психоаналітик допомагає невротику згадати ключову для його психотравми подію, перевести його з підсвідомого рівня на рівень свідомості, відновити ті обставини, що привели до душевного потрясіння, і тим самим усвідомити для себе причину, раціоналізувати спогади про її подієвий кон¬текст. При цьому зовсім не використовується гіпноз, а вся мето¬дика будується на основі гри вільних асоціацій.

Достоїнство психоаналізу полягає в його здатності встанов¬лювати істинні причинно-наслідкові зв'язки, виявляти витісне¬ну в підсвідомість значиму подію, а з нею і приховані неусвідо-млювані установки. В результаті різко слабшає хворобливість впливу пам'яті про фатальну подію на психіку, відбувається вивільнення внутрішнього «Я» особистості від її пригнічуючого ефекту.

Згідно з теорією 3. Фрейда, конфлікт між свідомістю і під¬свідомістю загрожує трьома можливими виходами. У_першому випадку, коли інстинктивні потяги систематично придушують¬ся соціальним середовищем і культурними нормами, людина може стати невротиком. У другоиу випадку, коли некеровані агресивні і сексуальні імпульси прориваються крізь морально-правові заборони, виникає небезпека того, що людина стане злочинцем. І, нарешті, коли інстинкти сублімуються в духовні властивості і відповідні художні, поетичні, музичні прояви, це веде до розкриття талантів творчої особистості.

Таким чином, людська вітальність — це природжена біоло¬гічна даність, чиста можливість, здатна спрямувати свою енер¬гію в різних напрямах: від правомірно-творчих до деструктив¬но-кримінальних.

Вітальне «Я», як правило, боїться смерті, тремтить перед нею. Основою такого страху є інстинкт самозбереження. Але треба враховувати, що вітальне «Я» боїться насамперед наси¬льницької і несвоєчасної смерті. Що ж стосується природної смерті, яка приходить до людини по досягненню похилого віку, то вітальне «Я» сприймає її як щось належне і непорушне і від¬носиться до її неминучості досить спокійно.

Загрозі смерті вітальне «Я» може протиставити тільки ві¬тальне безсмертя. Якщо в якості одиничного організму людина смертна, то як родова істота вона безсмертна у потомстві — дітях, онуках, правнуках тощо. Природа подбала про те, щоб із ланцюжка одиничних життів складалася прямуюча у нескін¬ченність черга поколінь. Природа, байдужа до долі окремого індивіда, схильного до безлічі небезпечних випадковостей, дбай¬ливо охороняє безсмертя роду. Для неї, як відзначав А. Шопен-гауер, життя індивіда — засіб, а життя роду — мета.