23Контроль качества образования в болонском процессе

Якість - це головна основоположна умова для довіри, відповідності, мобільності, сумісності та привабливості в Європейському просторі вищої освіти.

Укріплення довіри . Подібно до оцінки наукових досліджень, забезпечення якості вищої освіти має міжнародний вимір. У Європі гарантії якості не слід покладати на одну організацію, яка б впроваджувала в життя загальний перелік вимог. Вирішення проблеми в майбутньому потребуватиме створення на європейському рівні механізму взаємного визнання результатів дотримання якості з "акредитацією". Ці механізми мають поважати національні, мовні та дисциплінарні розбіжності і не переобтяжувати університети.

Відповідність. Навчальні програми мають повністю відповідати потребам європейського ринку праці відповідно до того, коли присвоюється кваліфікація: після бакалаврського курсу навчання чи після магістратури. Можливість знайти роботу на ринку праці у будь-який час протягом усього життя найкраще досягається у разі отримання справжньої якісної освіти, надання різноманітних підходів і спрямувань курсів навчання, гнучкості програм з можливістю багаторазового підключення і виходу з програми, трансверсальних вмінь і навичок, як, наприклад, уміння спілкуватися та знання мов, уміння мобілізувати знання, вирішувати проблеми, працювати в колективі та розуміти соціальні явища.

Мобільність . Однією з необхідних якостей Європейського простору вищої освіти є вільна мобільність студентів, викладацького складу та випускників. Європейські університети бажають сприяти більшій мобільності як "горизонтального", так і "вертикального" типу і не вважають віртуальну мобільність замінником фізичної мобільності. Для здійснення визнання та мобільності вони можуть використовувати вже існуючі інструменти, а саме: ECTS, Ліссабонську конвенцію, додаток до диплома, мережу NARIC/ENIC. З огляду на важливість викладацького складу з європейським досвідом, університети хотіли б усунути наявні вимоги щодо національності та інші перепони та віддати перевагу досвіду академічної діяльності в Європі. Попри це потрібен також загальний підхід до віртуальної мобільності та транснаціональної освіти.

Привабливість . Європейські вищі навчальні заклади хотіли б залучати талановитих людей з усього світу. Це потребує дій на інституційному, державному та європейському рівнях. Конкретними заходами мають бути: адаптація програм, звання та ступені, зрозумілі як в Європі, так і поза її межами, переконливі заходи щодо гарантії якості, програми з викладанням основними мовами світу, достатня інформація та маркетинг, привабливі умови для іноземних студентів та науковців, а також стосунки на перспективу. Успіх також залежить від якнайшвидшого усунення заборони імміграції та ситуації на ринку праці. Європейські заклади вищої освіти усвідомлюють, що їх студенти потребують і вимагають кваліфікацій, які б вони могли успішно застосовувати для навчання та роботи по всій Європі. Навчальні заклади, їх мережі та організації розуміють свою роль та відповідальність у цій справі і підтверджують своє прагнення відповідно до цього самоорганізуватися в межах автономії.

24. Мобільність . Існує загальна підтримка підвищення мобільності студентів, а також тих, хто закінчив навчальний заклад за кордоном чи у межах країни (що малоймовірно). Мобільності вчителів ще й зараз бракує уваги. У Декларації мобільність є визначальною для країн ЄС (ECTS, Socrates, Tempus, директив професійного схвалення, Mobility Action Plan), Ліссабонської конвенції, так само, як і бажанням зацікавлених країн підготуватися до інтеграції у ЄС. ECTS і додаток до диплома дуже підтримують країни. Мобільність . Однією з необхідних якостей Європейського простору вищої освіти є вільна мобільність студентів, викладацького складу та випускників. Європейські університети бажають сприяти більшій мобільності як "горизонтального", так і "вертикального" типу і не вважають віртуальну мобільність замінником фізичної мобільності. Для здійснення визнання та мобільності вони можуть використовувати вже існуючі інструменти, а саме: ECTS, Ліссабонську конвенцію, додаток до диплома, мережу NARIC/ENIC. З огляду на важливість викладацького складу з європейським досвідом, університети хотіли б усунути наявні вимоги щодо національності та інші перепони та віддати перевагу досвіду академічної діяльності в Європі. Попри це потрібен також загальний підхід до віртуальної мобільності та транснаціональної освіти.

25. Працездатність.Болонська декларація посилила дебати та розширила обізнаність щодо терміну працездатності у всій Європі. У деяких країнах існують нові "професійні бакалаври", а в інших - "професійні магістри". Перехід до двоступеневої структури зовсім не означає негайне поглиблення та поновлення програми, яку покладено в основу. Під час дискусій враховано, що існують різні шляхи для досягнення того, щоб перші наукові ступені (звання) могли "відповідати європейському ринку праці", але це не має призвести до короткотривалої зайнятості в окремій професії. У деяких країнах рівень бакалавра університету є базою для вибору післядипломного навчання. Значна кількість професійно зорієнтованих бакалаврів, яких випускають головні сектори коледжу, вже не мають проблем з працевлаштуванням.

ВУЗи направлені на кінцевий результат . Знання і вміння випускників повинні бути використані в інтересах всієї Європи; всі академічні степені та інші кваліфікації повинні бути потрібними на європейському ринку праці. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується використовувати виписки до диплома, рекомендованого ЮНЕСКО.

26. Конкуренція/привабливість . Здається, більшість країн зараз позитивно сприймають "конкуренцію" і схвалюють те, що система вищої освіти має бути привабливою. Питання є "важливим" або "вирішальним" у несподівано великій кількості країн: деякі мають особливі плани підготовки студентів з неєвропейських країн. Країни-учасниці хочуть бути привабливішими для студентів країн ЄС, щоб збалансувати обмін студентами за програмою Socrates. Жодна країна не стверджувала, що конкуренція є недоречною, але це ще не увійшло до порядку денного. Більшість країн дещо занепокоєні транснаціональною освітою й іноземною акредитацією. Здебільшого є два погляди на міжнаціональну освіту: виключити її або підпорядкувати національним правилам, але жоден з них не вирішує питання. Болонська декларація зацікавила не тільки країни Європи, зокрема Латинську Америку. Це підтверджує, що структури вищої освіти зроблять Європу привабливішою для набуття освіти в інших світових регіонах. Привабливість . Європейські вищі навчальні заклади хотіли б залучати талановитих людей з усього світу. Це потребує дій на інституційному, державному та європейському рівнях. Конкретними заходами мають бути: адаптація програм, звання та ступені, зрозумілі як в Європі, так і поза її межами, переконливі заходи щодо гарантії якості, програми з викладанням основними мовами світу, достатня інформація та маркетинг, привабливі умови для іноземних студентів та науковців, а також стосунки на перспективу. Успіх також залежить від якнайшвидшого усунення заборони імміграції та ситуації на ринку праці.

.(27)Деятельность по внедрению балонской декларации в учебный процесс Академія бере активну участь в усіх семінарах, конференціях, присявчених введенню бол.ініціатив в систему вищої освіти в Україні, вивчає і систематизує досвід укр. І міжнародний, а також працює над пошуком і введенням нових по змісту і формах методів організації навч.процесу.

Результатом практичної діяльності професорсько-викладацького складу стало введення в дію ряду документів, що дозволяють організовувати підготовку бакалаврів на рівні сучасних європейських потреб.

28. Навчальний процес – це система дидактичних, методичних та організаційних заходів, спрямованих на реалізацію освітньої програми. Організація навчального процесу – це система заходів, які охоплюють розподіл навчального навантаження між кафедрами закладу освіти, підбір викладачів, створення розкладу занять, консультацій. Видів поточного та підсумкового контролю, підсумкової атестації. Організація навчального процесу забезпечується навчальними підрозділами закладу освіти (навчальним відділом, факультетами, кафедрами, тощо).

. Графік навчального процессу передбачає розподіл навчального року на семестри, кожен з яких розподіляється на 2 модульні цикли. Кожен модульний цикл при укладанні навчального плану може містити по 15 кредитів навчальної роботи і завершується атестаційним тижнем. Наприкінці кожного семестру планується екзаменаційна сесія. Таким чином, навчальний рік містить 60 кредитів, а семестр – 30 кредитів навчальної роботи студента.

Графік навчального процессу коригується щорічно навчальним відділом академії.

4.3.2. Атестаційний тиждень передбачений для проведення контрольних заходів (підсумкового модульного контролю з навчальної дисципліни семестрового модуля), дозволяє упорядкувати їх і відповідно підвищити ефективність. На кожен день атестаційного тижня плануються контрольні заходи з однієї - двох навчальних дисциплін.

4.3.3. Модульний цикл триває вісім повних навчальних тижнів, протягом яких плануються аудиторні заняття. Перший тиждень на початку навчального року може використовуватися для проведення організаційних та культурно – масових заходів і для проведення лекційних занять (“начитки”) з окремих навчальних дисциплін.

4.4. Індивідуальний навчальний план студента (далі — ІНПС) — є робочим навчальним документом, який формується на основі навчального плану, з метою індивідуалізації навчального процесу — максимального урахування індивідуальних потреб студентів щодо своєї фахової підготовки та вимог ринку праці.

ІНПС відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певної спеціальності (перелік навчальних дисциплін, що передбачені програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження студентів з усіх видів навчальної діяльності та містить оцінку поточної, підсумкової успішності та державної атестації випускника.

Індивідуальний навчальний план студента розробляється відповідно до вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005р. №774 “Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу” та відповідно до “Положення про “Індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання” (Додаток 1).

Місце і значення навчальної дисципліни, її місце в структурно-логічній схемі підготовки фахівців визначаються в робочій навчальній програмі дисципліни.

4.5. Робоча навчальна програма дисципліни розробляється на основі нормативно-методичних документів академії і містить виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, обсяги та організаційні форми її вивчення, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю якості знань студентів.

Робоча навчальна програма дисципліни розробляється відповідно до “Положення про робочу навчальну програму дисципліни та методичні рекомендації до її розробки”. (Додаток 2).

За відповідність рівня підготовки вимогам навчальних програм підготовки фахівців відповідають особисто студенти та керівники структурних підрозділів академії.