52. Апеляція результатів підсумкового контролю

Апеляція результатів підсумкового контролю знань студентів є складовою організаційного забезпечення навчального процесу згідно чинного законодавства та з урахуванням вимог Болонської декларації.

Розгляд апеляції проводиться з метою визначення об'єктивності виставленої оцінки.

Головне завдання апеляційної процедури – подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань студентів, уникнення непорозумінь та спірних ситуацій, створення найсприятливіших умов для розвитку та реального забезпечення законних прав і інтересів людини, що навчається.

Основні засади організації проведення апеляції результатів підсумкового контролю знань визначаються в “Положенні про апеляцію результатів підсумкового контролю у формі іспиту”. (Додаток 7).

53. Ліквідація академічних заборгованостей студентів

Академічна заборгованість з певної навчальної дисципліни виникає в разі одержання студентом незадовільного балу за результатами підсумкового оцінювання. Здійснення ліквідації академічних заборгованостей студентів академії регламентується відповідним нормативним документом, “Порядком ліквідації академічних заборгованостей студентів в державному вищому навчальному закладі “Українській академії банківської справи Національного банку України” (Додаток 8).1. Академічна заборгованість студентів з іспитуСтуденти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 30 до 49 балів (з врахуванням 30 і більше балів, що студент набрав на іспиті), після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою.Переcкладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі, але якщо студент не пересклав іспит двічі, то він зобов`язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє).Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 29 балів (якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, то результати підсумкового контролю не враховуються) зобов`язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого чи іншого факультету і там скласти іспит. Для студентів 4 курсу бакалаврського рівня і магістерських програм дозволяється написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності і в кінці семестру, згідно графіку затвердженому деканом, здати іспит.Якщо студент після повторного вивчення не склав іспит, то йому дозволяється скласти іспит за заявою востаннє. Повторне складання іспитів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету. Складання іспиту комісії відбувається виключно за мотивованою заявою студента або викладача.

54. Організаційно-методичне забезпечення

Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою вищої освіти України, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.Основні вимоги до навчально-методичного забезпечення, яке готується професорсько-викладацьким складом академії, визначаються згідно з “Положенням про структуру, зміст та обсяги навчально-методичних видань в державному вищому навчальному закладі “Українській академії банківської справи Національного банку України”(Додаток 9).

55. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентівта переривання їхнього навчанняПри впровадженні КМСОНП виникають деякі нові поняття або нові тлумачення відомих понять, а саме:Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у “Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 15.07.96 р. № 245.При переведенні (п.10) студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю. При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю, яка не повинна перевищувати, як правило, 3-5 навчальних дисциплін.Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, не зарахованих результатів семестрових контролів трьох дисциплін або у зв’язку з неможливістю сформувати студентом індивідуального плану на наступний рік внаслідок не зарахування йому запланованих до вивчення дисциплін та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки, а також за порушення умов договору про навчання.Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти”, затвердженого Міністерством освіти і науки України від 06.06.96р. № 191.

56. Стипендіальне забезпечення студентівСтипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень: “Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.08.2001 р. № 950 та “Положення про стипендіальне забезпечення, преміювання та надання матеріальної допомоги студентам та аспірантам навчальних закладів Національного банку України”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2003 року № 402.В разі перевищення граничного терміну навчання за програмою певного освітньо-кваліфікаційного рівня студентами, які навчаються за державним замовленням, стипендія не виплачується у зв’язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.

57. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЙОГО ВИКОНАННЯ І. Загальні положення1.Індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання (далі – ІНПС) є робочим навчальним документом, який формується на основі навчального плану, затвердженого Вченою радою академії, з метою індивідуалізації навчального процесу, тобто максимального урахування індивідуальних потреб студентів до своєї фахової підготовки та ринку праці.2. ІНПС відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певної спеціальності (перелік навчальних дисциплін, що передбачені програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження студентів з усіх видів навчальної діяльності та містить оцінку поточної, підсумкової успішності і державної атестації випускника. 3. Індивідуальний навчальний план студента формується на весь термін підготовки відповідно за освітньо-кваліфікаційними рівнями „бакалавр” та „магістр” у розрізі навчального року (семестру).4. Студент несе персональну відповідальність за виконання ІНПС.ІІ. Порядок формування індивідуального навчального плану студента1. ІНПС включає нормативні і вибіркові дисципліни, передбачені робочим навчальним планом (Додаток 1 даного Положення).2. Трудомісткість усіх видів навчальної роботи в навчальному плані встановлюється в залікових кредитах (1 заліковий кредит = 36 академічних годин). Сумарна трудомісткість навчальної роботи з дисциплін, що включені до ІНПС, у кожному семестрі повинна складати, як правило, 30 кредитів ECTS (не менше 60 кредитів – на навчальний рік).3. Нормативні дисципліни, що входять до робочого навчального плану відповідного семестру, є обов’язковими для включення до ІНПС.4. Вибіркова (варіативна) складова ІНПС формується студентом з участю куратора з переліку вибіркових дисциплін (пакетів), які входять до робочого навчального плану, з урахуванням особистих уподобань та перспектив майбутнього працевлаштування.5. Вибіркова складова ІНПС формується на кожний наступний навчальний рік у березні поточного навчального року.ІІІ. Порядок ведення ІНПСПротягом всього періоду навчання викладачі вносять до ІНПС дані про поточну і підсумкову успішність студента з нормативних і вибіркових навчальних дисциплін та результати державної атестації.Бланки ІНПС з кожної спеціальності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня працівники деканатів отримують в навчальному відділі за кількістю осіб, які зараховані на навчання, і вписують до них індивідуальні дані студентів.ІV. Контроль за виконанням ІНПСКонтроль за виконанням ІНПС здійснює куратор.

58. ПОЛОЖЕННЯ ПРО РОБОЧУ НАВЧАЛЬНУ ПРОГРАМУ ДИСЦИПЛІНИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇЇ РОЗРОБКИ1. Загальні положення1.1. Положення про робочу навчальну програму дисципліни розроблено у відповідності з вимогами Болонського процесу. Його метою є унормування змісту, обсягів, послідовності та організаційних форм вивчення дисципліни студентами, а також форм і засобів поточного і підсумкового контролю знань.1.2. Робоча навчальна програма дисципліни є нормативним документом вищого закладу освіти, яка розробляється кафедрою для кожної навчальної дисципліни на основі галузевого стандарту вищої освіти (освітньо-професійної програми) відповідно до навчального плану.1.3. Робоча навчальна програма дисципліни за своїм змістом – це документ, що визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього фахівця, алгоритм вивчення навчального матеріалу з урахуванням міждисциплінарних зв’язків, що виключає дублювання при вивченні спільних для різних дисциплін проблем передбачає необхідне методичне забезпечення, складові та “технологію” оцінювання знань студентів.1.4. Робоча навчальна програма як нормативний документ, що закладає “ідеологію” змісту освіти та організації навчального процесу, визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри. На її основі розробляються методичні комплекси для самостійного вивчення дисципліни, інші навчальні матеріали, які мають методичний характер.2. Структура та зміст робочої навчальної програми :2.1. Складові робочої навчальної програмиРобоча навчальна програма розробляється за такою структурою:Вступ.Тематичний план дисципліни.Зміст дисципліни за темами.4. Плани лекцій.5. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять.6. Самостійна робота студентів.Індивідуально-консультативна робота.Методики активізації процесу навчання.Система поточного і підсумкового контролю знань.Рекомендована література (основна і додаткова).2.2. Зміст розділів робочої навчальної програми:3. Порядок оформлення та затвердження робочої навчальної програми3.1. Робоча навчальна програма ухвалюється на засіданні кафедри і затверджується на засіданні методичної ради факультету.

59. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНОЇ РОБОТИ 1. Загальні положення1.1. Реформування вищої економічної освіти у відповідності до сучасних світових вимог та підготовка кваліфікованих фахівців, які були б конкурентноздатні на ринку праці, готові до компетентної, відповідальної та ефективної діяльності за своєю спеціальністю на рівні світових стандартів неможливі без підвищення значення самостійної роботи студентів над навчальним матеріалом, посилення ролі професорсько-викладацького складу в розвитку навичок самостійної роботи, стимулюванні професійного зростання студентів та виховання їх творчої активності.1.2. Мета даного положення – визначити основні засади організації і контролю самостійної роботи студентів (далі – СРС) та проведення індивідуально-консультативної (контактної) роботи викладачів зі студентами.1.3. Завдання цього Положення такі: створити передумови для впровадження єдиного підходу викладачів до організації СРС та індивідуально-консультативної форми навчання; створити організаційно-методичні засади розвитку у студентів мотивації до навчання, формування навичок самостійної навчальної, науково-дослідної та практичної роботи, професійних якостей, знань, умінь і навичок фахівця, розвитку та поглиблення наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності; забезпечити умови для гармонійного творчого розвитку особистості студента в умовах індивідуалізації навчального процесу.1.4. Дане Положення відповідає вимогам чинних нормативних документів Міністерства освіти і науки України, що визначають організаційно-правові засади організації навчального процесу у вищих закладах освіти.2. Самостійна робота студентів2.1. Загальні положення2.1.1. Самостійна робота студента – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. 2.1.2. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи. СРС – це важлива складова навчального процесу, яка впливає на глибину та міцність набутих знань і умінь, допомагає освоювати майбутню професію.2.1.3. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.В ході самостійної роботи студент перетворюється в активного учасника навчального процесу, вчиться свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.2.1.4. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається навчальним планом і становить не менше 25% і не більше 50% загального обсягу часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.2.2. Види самостійної роботи студентів.2.2.1. З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити чотири основні види самостійної роботи:І вид– самостійна робота, що забезпечує підготовку до поточних аудиторних занять;ІІ вид – пошуково-аналітична робота;ІІІ вид – наукова робота;ІV вид – стажування на підприємствах та в організаціях, педагогічна практика або практичні тренінги.2.3. Форми самостійної роботи студентів. 2.3.1. Самостійна робота над навчальною дисципліною (курсом) для студентів може включати різні форми, які визначаються робочою навчальною програмою, в залежності від мети, завдань та змісту навчального курсу і, а саме:- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;- переклад іноземних текстів встановлених обсягів;- виконання домашніх завдань;- підготовка до семінарських, практичних (лабораторних) занять і тренінгів;- підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;- розв’язання і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - систематизація вивченого матеріалу курсу перед написанням модулів та іспитом;- відпрацювання тренінгових програм (завдань) з навчальних дисциплін;- аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study);- підготовка практикуму з навчальної дисципліни з використанням програмного забезпечення;- виконання індивідуальних завдань: написання реферату за заданою проблематикою; підготовка критичного есе на статті зарубіжних і вітчизняних авторів з визначеної тематики; пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою курсу; аналітичний розгляд наукової публікації; написання курсової роботи; написання дипломної роботи та ін.3.2. Види індивідуально-консультативної роботи.3.2.1. Види індивідуально-консультативної роботи (ІКР) можна визначити на основі її місця в процесі навчання і характеру навчальної діяльності студента:за завданнями навчального процесу: мотивуючий, навчаючий, контролюючий;за характером навчальної діяльності студентів: репродуктивний, продуктивний, творчий.3.3. Форми індивідуально-консультативної роботи.3.3.1. Індивідуально-консультативна робота (ІКР), як правило, проводиться у вигляді індивідуальних занять та консультацій.3.3.2. Індивідуальні заняття зі студентами проводяться з метою підвищення рівня їх підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей.Індивідуальні заняття можуть відбуватися у формі діалогу з різних навчальних проблем; евристичної бесіди; тренінгу, перевірки виконання завдань з СРС, екскурсій, наукових гуртків тощо.3.3.3. Консультація –одна із форм організації навчального процесу, що проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання, для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.В залежності від змісту та призначення виділяють такі види консультацій: тематичні – проводяться за певними темами дисципліни або за найбільш складними питаннями програмного матеріалу; цільові – використовуються перед проведенням модуля або іншого виду поточного чи підсумкового контролю; активні – консультації з використанням активних методів навчання, наприклад, у формі прес-конференції; консультації з самостійної роботи – проводяться при підбитті підсумків СРС, в процесі роботи студентів над курсовими та дипломними роботами тощо.3.4. Організація індивідуально-консультативної роботи3.4.1. Індивідуально-консультативна робота викладача зі студентами здійснюється відповідно до графіка (табл. 2), складеного кафедрою, в якому визначено форми індивідуально-консультативної роботи (індивідуальні заняття, консультації, перевірка виконання індивідуальних завдань, перевірка та захист завдань, що винесені на поточний контроль тощо), а також час проведення занять та аудиторія.

60. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ “УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ”Практика студентів є невід'ємною складовою процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління.У даному Положенні розглядаються загальні питання організації, проведення і підбиття підсумків усіх видів практики, які відображені в навчальних планах всіх спеціальностей Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”.1. МЕТА І ЗМІСТ ПРАКТИКИ1.1. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, с також формування у студентів на базі одержаних ними в академії знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час роботи, виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.1.5. Зміст і послідовність практики визначається програмою, яка розробляється кафедрою згідно з навчальним планом.2. БАЗИ ПРАКТИКИ2.1. Практика студентів академії проводиться на базах практики, які повинні відповідати вимогам програми.Базами для проходження всіх видів практики з економічних та юридичної спеціальностей можуть бути банківські та фінансові установи, державні бюджетні та неприбуткові організації, підприємства різних форм власності.3. ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ3.1. Відповідальність за організацію, проведення і контроль за проходженням практики покладається на проректора з науково-педагогічної роботи. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практики забезпечують відповідні кафедри. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснює начальник регіонального центру підвищення кваліфікації та практичної підготовки студентів, який підпорядкований проректору з науково-педагогічної роботи.3.2. До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі кафедр, а також ректор, проректори і декани, які брали безпосередню участь в навчальному процесі, з якого проводиться практика.4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ4.1. Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання.Загальна і характерна форма звітності студента за практику – це письмовий звіт, підписаний і оцінений безпосередньо керівником від бази практики.5. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАКТИКИ5.1. Джерела фінансування практики студентів академії визначаються за формою замовлення на спеціалістів: державні (замовлення Національного банку України); регіональні (за рахунок коштів підприємств, організацій, установ усіх форм власності, закордонних замовників-спеціалістів; за рахунок коштів фізичних осіб.

61. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ1. Загальні положення1.1. Дане Положення розроблене з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів академії та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі – ECTS).1.2. Положення розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового контролю знань студентів, які навчаються за Освітньо-кваліфікаційними рівнями „бакалавр” та „магістр” всіх форм навчання, а також методику переведення показників академічної успішності студентів УАБС в шкалу ECTS. Порядок оцінювання спрямований на ефективну реалізацію таких завдань:підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтацію їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; систематизацію знань та активне їх засвоєння упродовж навчального року;- недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться для контролю, і програмою дисципліни;- відкритість контролю. Відкритість контролю означає ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями, формами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання; подолання елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується складанням контрольних завдань та іспитів у письмовій формі із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання; забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом і часом; розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу.2. Основні принципи організації поточного і підсумкового контролю2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (іспиту).2.3. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.2.4., Оцінювання рівня знань студентів з нормативних навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного контролю та іспиту. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів включно, а завдання, що виносяться на іспит, від 0 до 60 балів включно.3. Організація поточного контролю3.1. При організації поточного контролю кафедри самостійно розподіляють загальну кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між відповідними об’єктами контролю, визначають форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, включають до робочих навчальних програм і доводять до відома студентів на початку семестру.Організація поточного контролю знань студентівосвітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”3.4. Об'єктами поточного контролю знань студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” є:а)систематична та активна робота на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, тренінгах;б)виконання завдань для самостійного опрацювання;в)здача змістових модулів і залікових кредитів;г)виконання модульних (контрольних) завдань.Організація поточного контролю знань студентівосвітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”3.5. Об'єктом поточного контролю знань студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” є програмний матеріал дисципліни, що перевіряється за такими напрямками:а) перевірка теоретичних знань;б) перевірка виконання індивідуальних практичних завдань.Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційних рівнів „бакалавр” і „магістр”3.6. Формами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання можуть бути домашні письмові роботи з дисциплін, за якими складені індивідуальні завдання, або модульні (контрольні) завдання, що виконуються в аудиторії під контролем викладача.4. Організація підсумкового контролюПідсумковий контроль знань студентів у формі іспиту4.1. Оцінювання знань студентів з нормативних навчальних дисциплін проводяться за формою підсумкового контролю – іспиту здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).Підсумкове оцінювання знань за результатами поточного модульного контролю (ПМК)5. Переведення даних 100 - бальної шкали оцінювання в 4 - бальну та шкалу ECTS Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4 - бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:Оцінка за системою ECTS:

А 90 – 100 5 (відмінно) ; В 80 – 89 4 (добре) ; С 65 – 79 ; D 60 – 64 3 (задовільно)Е 50 – 59 ; FX 30 – 49 2 (незадовільно) з можливістю повторного складанняF 0 – 29 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

62. МЕТОДИКАПЕРЕВЕДЕННЯ ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВВ ШКАЛУ СИСТЕМИ ECTS1. Загальні положення1.1. Ця методика визначає основні принципи переведення шкали оцінювання знань студентів, що застосовується в державному вищому навчальному закладі “Українська академія банківської справи Національного банку України”, в шкалу системи ECTS, яка прийнята за основу для перезарахування оцінок в країнах-учасницях Болонського процесу.. Перезарахування оцінок – одна з найсуттєвіших проблем, що ускладнює рух контингенту, реалізацію завдань, що випливають з Болонської декларації, адже тлумачення оцінок в різних країнах, різних навчальних закладах і навіть з різних дисциплін відрізняється. У зв’язку з цим розроблена шкала оцінювання за системою ECTS, в якій основна увага приділяється числовому визначенню оціночних балів та понять, що характеризують якість засвоєння студентами навчального матеріалу.Крім цього, були визначені середньостатистичні показники відсотку студентів, які зазвичай досягають відповідної оцінки. Ці показники використовуються при перезарахуванні оцінок студентам у вищому навчальному закладі (табл. 2):

Оцінка за системоюECTS Відсоток студентів, які успішно досягають відповідної оцінки

Значення оцінкиА 10% ВІДМІННО – відмінне виконанняВ 25% ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівняС 30% ДОБРЕ – загалом хороша роботаD 25% ЗАДОВІЛЬНО – непоганоЕ 10% ДОСТАТНЬО – виконання відповідає мінімальним критеріямFX______НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідне повторне перескладанняF_____НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідне повторне вивчення дисципліни3. Умови переведення шкали оцінювання знань студентівакадемії в шкалу системи ECTS3.1. В академії оцінювання знань студентів здійснюється згідно з існуючими нормативно-методичними документами: за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр” – у відповідності до вимог “Положення про оцінюваннязнань студентів академії із урахуванням вимог Болонської декларації”. Шкала переведення академічних успіхів студентів академіїв шкалу за системою ECTS3.5. Для реєстрації оцінки за шкалою ECTS в екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа – “Оцінка за шкалою ECTS“3.6. При оформленні академічної довідки студентам в графі “Оцінка “ проставляється оцінка за національною шкалою, через дріб – оцінка за шкалою ECTS.

63. ПОЛОЖЕННЯ ПРО АПЕЛЯЦІЮ ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮУ ФОРМІ ІСПИТУ1 Загальні положення 1.1. Апеляція щодо результатів підсумкового контролю знань студентів є складовою організаційного забезпечення навчального процесу згідно з чинним законодавством та вимогами Болонської декларації.Розгляд апеляції проводиться з метою визначення об'єктивності виставленої оцінки. Головне завдання апеляційної процедури – виявлення елементів суб'єктивізму при оцінюванні знань, уникнення непорозумінь та спірних ситуацій, створення найсприятливіших умов для розвитку і реального забезпечення законних прав та інтересів студентів.1.2. Студенти мають право подавати апеляцію на будь-яку підсумкову оцінку, отриману за шкалою ECTS (від "F" до "В") або за національною шкалою (від "2" до "4"), що виставлена з дисципліни, формою контролю знань з якої є іспит.1.3. Оцінки отримані при складанні державних іспитів або захисті дипломної роботи, апеляції не підлягають. В цьому випадку всі спірні питання вирішуються Державною екзаменаційною комісією.1.4. Для вирішення спірних питань, які виникли під час підсумкової атестації, і розгляду апеляцій студентів на кожному факультеті створюється апеляційна комісія у складі: голова комісії, заступник голови, секретар, члени комісії. Загальний склад, як правило, – 5 осіб.1.5. Персональний склад членів апеляційної комісії факультету формується деканом з найбільш досвідчених та авторитетних викладачів кафедр, що входять до факультету, та інших кафедр академії. Секретар комісії призначається із навчально-допоміжного персоналу. Апеляційні комісії факультетів затверджуються наказом ректора.1.6. Робота викладачів в апеляційній комісії виконується як один з видів організаційної роботи і включається у відповідний розділ індивідуального робочого плану. Секретар комісії виконує свої обов'язки у робочий час за основною посадою.1.7. Повноваження апеляційної комісії дійсні протягом одного навчального року.2. Порядок розгляду апеляції2.1. Апеляція щодо результатів оцінювання знань подається в деканат студентом особисто в письмовій формі за зразком (Додаток 1) не пізніше наступного робочого дня після оголошення оцінки. Апеляція повинна бути розглянута на засіданні апеляційної комісії упродовж двох робочих днів після її подання. Під час розгляду апеляції секретар апеляційної комісії веде протокол за відповідною формоюДодаткове опитування студента при розгляді його роботи не допускається. Апеляційна комісія оцінює письмові відповіді студента, який подав апеляцію, на кожне завдання окремо за критеріями, які визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. За наслідками розгляду апеляції комісія приймає одне з таких рішень:– виставлена оцінка з дисципліни (назва дисципліни) відповідає рівню та якості виконаної роботи і не змінюється";– виставлена оцінка з дисципліни (назва дисципліни) не відповідає рівню і якості виконаної роботи та збільшується на … балів (вказується нова оцінка відповідно до прийнятої системи оцінювання знань).2. 8. Протокол засідання апеляційної комісії з висновками щодо виставленої оцінки підписується членами апеляційної комісії, які брали участь у засіданні.2. 9. Рішення апеляційної комісії доводиться до відома студента, який підтверджує це особистим підписом в протоколі засідання апеляційної комісії.2.12. Рішення апеляційної комісії є остаточним.2.13. Щорічна робота апеляційної комісії завершується звітом, який затверджується вченою радою академії

64. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ЛІКВІДАЦІЇ СТУДЕНТАМИ АКАДЕМІЧНИХ ЗАБОРГОВАНОСТЕЙ 1. Академічна заборгованість студентів з іспитуСтуденти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 30 до 49 балів (з врахуванням 30 і більше балів, що набрані на іспиті), після подачі заяви і належної підготовки мають право повторно складати іспит.

Переcкладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі. Якщо студент не пересклав іспит другий раз, він зобов`язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит.

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 29 балів (якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, то результати підсумкового контролю не враховуються). Дані студенти зобов`язані написати заяву про повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого чи іншого факультету і там скласти іспит.

Якщо студент після повторного вивчення не склав іспит, йому дозволяється скласти іспит за заявою востаннє. Повторне складання іспитів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз – викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету. Складання іспиту комісії відбувається виключно за вмотивованою заявою студента або викладача.

2. Академічна заборгованість студентів з поточного модульного контролю (ПМК)Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 29 балів, зобов`язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого чи іншого факультету.Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 30 до 49 балів, зобов`язані написати заяву про індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і згідно з направленням деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо.3. Терміни ліквідації академічної заборгованості студентів.

4. Відрахування студентів з академіїСтуденти, які одержали під час сесії більше двох академічних заборгованостей, та у випадку накопичення більше двох академічних заборгованостей, відраховуються з академії за поданням декана та рішенням ректора.Студенти, які не з'явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість. Рівень знань оцінюється по результатам поточного контролю.Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість до ІІІ курсу з дисциплін “Вища математика для економістів” та “Політична економія” для напряму “Економіка і підприємництво”, “Іноземна мова” для спеціальності “Міжнародна економіка”, “Теорія держави та права” для спеціальності “Правознавство”, відраховуються з академії.

Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість з інших дисциплін до закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр” відраховуються з академії і отримують довідку встановленого зразка. Після ліквідації всіх заборгованостей протягом трьох років студенту видається диплом.

65. ПОЛОЖЕННЯ ПРО СТРУКТУРУ, ЗМІСТ ТА ОБСЯГИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ВИДАНЬ 2.4. Структура методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань.Методичні матеріали про поточний і підсумковий контроль знань студентів є однією з головних складових навчально-методичного забезпечення студентів.Підручники, навчальні та навчально-методичні посібники видаються з відповідним грифом Міністерством освіти і науки. Присвоєння грифа означає, що підручник або посібник відповідає встановленим вимогам до змісту навчальної програми дисципліни, обсягу, має належне технічне оформлення.2. Структура основних видів навчально-методичнихматеріалів, що видаються в академії2.1. Структура підручника та навчального посібника.Структура підручників та навчальних посібників, як правило, включає:• зміст (перелік розділів);• вступ (або передмова);• основний текст;• питання, тести для самоконтролю;• обов'язкові та додаткові задачі, приклади;• довідково-інформаційні дані для розв'язання задач (таблиці, схеми тощо);• апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний 2.1.2. Вступ (передмова).2.1.3. Основний текст.2.1.4. Питання, тести, задачі, завдання.2.1.5. Ілюстрації у навчальній книзі. 2.1.6. Бібліографічний опис.2.1.7. Покажчики.Покажчики повинні 2.1.8. Додатки.2.2. Структура навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни.Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни структурно складається з таких частин:  вступ, програма курсу, методичні рекомендації 2.2.1. Вступ.У вступі розкривається мета, завдання та предмет даної дисципліни; зазначається її структурно-логічне місце в навчальному процесі. В ньому повинно бути чітко визначено що повинен знати і уміти студент після опанування даної дисципліни.2.2.2. Програма курсу.

В цьому розділі необхідно дати перелік тем курсу та коротку анотацію до кожної теми з висвітленням основних понять, характеристик, ознак та інших навчальних елементів, які розкривають зміст навчального матеріалу.

2.2.3. Методичні рекомендації (вказівки) щодо вивчення тем дисципліни.Методичні рекомендації щодо вивчення тем дисципліни повинні сприяти реалізації завдання “вчити – вчитись”. Їх зміст не повинен дублювати тексту підручників (навчальних посібників). Головне призначення методичних рекомендацій полягає в тому, щоб дати мінімум систематизованих відомостей про те, як необхідно працювати над вивченням теми, як користуватися засобами оволодіння навчальним матеріалом. До змісту методичних рекомендацій можуть включатися:- рекомендації щодо послідовності опанування навчального матеріалу теми;

- визначення сутності основних понять і категорій теми, які треба знати після вивчення теми, а також посилання на літературні джерела або на електронні адреси, де можна ознайомитися з матеріалом докладніше;

- питання, на які варто звернути особливу увагу при вивченні теми;- роз’яснення щодо проблемних питань з акцентом на можливих помилках в трактуванні понять або змісті положень, які вивчаються та ін. Тут можуть бути також окремі частини структурованого або представленого в логічних схемах навчального матеріалу2.2.4. Плани семінарських, практичних занять, лабораторних робіт та методичні вказівки щодо їх виконання.2.2.5. Навчальні завдання для самостійної роботи студентів.2.2.6. Термінологічний словник.2.2.7. Тематика курсових робіт та методичні вказівки щодо їх виконання.2.2.8. Завдання для студентів заочної форми навчання.

. Список літератури.2.2.10. Додатки.2.3. Структура організаційно-методичних матеріалів для магістерських програм. 2.3.1. Розділ І. Методичні матеріали щодо організації навчального процесу за магістерською програмою.5. Порядок подання оригіналів видань у інформаційно-видавничий відділ академії.4. Обсяги навчальних видань.3. Надання грифів.І. Загальні положенняВ період реформування системи вищої освіти відповідно до сучасних світових вимог навчально-методичне забезпечення навчального процесу набуває особливо важливого значення, тому що скорочується кількість аудиторних занять і збільшуються обсяги самостійної роботи студентів. Для забезпечення самостійної роботи студент повинен мати достатню кількість різних навчальних посібників. В академії протягом 10 років ведеться робота зі створенню комплексного методичного забезпечення навчальних дисциплін, яке включає: підручники, навчальні посібники, навчально-методичні посібники для самостійного вивчення дисципліни, організаційно-методичні матеріали до магістерських програм та матеріали для поточного і підсумкового контролю знань студентів.Дане Положення має на меті визначити основні вимоги до навчально-методичного забезпечення, яке підготовлене професорсько-викладацьким складом академії. Положення розроблене на основі Законів України „Про видавничу справу”, „Про вищу освіту” та з урахуванням Методичних рекомендацій щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників, затверджених листом Міносвіти і науки України №1/11 від 11.11.2000 р.1. Підручники та навчальні посібники – основні видання для навчальної діяльності студентів.Підручник – навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, відповідає програмі дисципліни та офіційно затверджене як вид видання. Навчальний посібник – навчальне видання, яке частково чи повністю замінює або доповнює підручник, містить матеріали за всіма темами програми та офіційно затверджене як вид видання. 2. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – навчально-методичне видання, в якому містяться методичні поради (вказівки) щодо вивчення предмета, організації самостійної роботи студентів, виконання практичних завдань, порядок та критерії оцінювання знань тощо.