5. Форми організації навчання

Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

5.1. Лекція — це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.

Лекція є однією з основних організаційних форм навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Лекція повинна охоплювати все нове, що є в законодавчих документах, в літературі, проявляється на практиці, висвітлювати динаміку змін та деякі суперечливі питання. При викладенні лекційного матеріалу можуть використовуватися результати науково-дослідної роботи самого лектора та викладачів кафедри, лекція має носити проблемний характер.

Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежуватися в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

5.2. Семінарське заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організує обговорення студентами питань з тем, визначених робочою навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій тощо.

5.3. Практичне заняття — це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань.

Основна мета практичного заняття – розширення, поглиблення й деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямування їх на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

З окремих навчальних дисциплін практичні заняття можуть проводитися з меншою ніж академічна група кількістю студентів.

5.4. Лабораторне заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять експерименти чи досліди в навчальних лабораторіях з використанням відповідного устаткування, комп’ютерної техніки.

Основною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, комп’ютерною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

5.5. Самостійна робота студента — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Метою самостійної роботи студента є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

В ході самостійної роботи студент має перетворитися в активного учасника навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається навчальним планом і становить не менше 25% і не більше 50% загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні аудиторних занять.

5.6. Індивідуально-консультативна робота — це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу.

Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі.

Основні засади організації самостійної роботи студентів та проведення індивідуально-консультативної (контактної) роботи викладачів зі студентами визначені в “Положенні про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи в Українській академії банківської справи Національного банку України”. (Додаток 3).

5.7. Практична підготовка студентів є обов’язковим компонентом навчального процесу і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Проводиться вона на базах сучасних підприємств, організацій різних галузей господарства і установ державного управління.

Залежно від рівня підготовки, спеціальності чи спеціалізації практика може бути: навчальна, педагогічна, економічна тощо. Заключною ланкою практичної підготовки є переддипломна практика студентів.

Організація практичної підготовки студентів академії регламентується “Положенням про організацію практики студентів в Українській академії банківської справи Національного банку України”. (Додаток 4).

29. Навчальний процес – це система дидактичних, методичних та організаційних заходів, спрямованих на реалізацію освітньої програми. Організація навчального процесу – це система заходів, які охоплюють розподіл навчального навантаження між кафедрами закладу освіти, підбір викладачів, створення розкладу занять, консультацій. Видів поточного та підсумкового контролю, підсумкової атестації. Організація навчального процесу забезпечується навчальними підрозділами закладу освіти (навчальним відділом, факультетами, кафедрами, тощо). Навчальна лекція — це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.

Лекція є однією з основних організаційних форм навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Лекція повинна охоплювати все нове, що є в законодавчих документах, в літературі, проявляється на практиці, висвітлювати динаміку змін та деякі суперечливі питання. При викладенні лекційного матеріалу можуть вводитися елементи науково-дослідної роботи самого лектора та викладачів кафедри, лекція має носити проблемний характер.

2.2.5. В розділі “Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять” необхідно подати орієнтовний перелік питань до семінарських занять та орієнтовний зміст практичних, лабораторних занять.

Семінарське заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організує обговорення студентами питань з тем, визначених робочою навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій тощо.

Практичне заняття — це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань.

Основна мета практичного заняття – розширення, поглиблення й деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямування їх на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

Лабораторне заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять експерименти чи досліди в навчальних лабораторіях з використанням відповідного устаткування, комп’ютерної техніки.

Основною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, комп’ютерною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

2.2.6. В розділі “Самостійна робота студентів” необхідно вказати форми та зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного опрацювання студентами.

Відповідно до чинних положень про організацію навчального процесу, самостійна робота студента є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять час за розкладом.

Самостійна робота над навчальною дисципліною (курсом) для студентів може включати:

- опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

- підготовка до виступу на семінарському занятті;

- підготовка до практичних (лабораторних) занять;

- переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

- вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;

- підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів;

- систематика вивченого матеріалу курсу перед іспитом;

- виконання індивідуальних завдань тощо.

Індивідуальні завдання є однією з форм організації навчального процесу у вищих закладах освіти, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів, есе, виконання розрахункових, графічних робіт, оформлення звітів, аналіз практичних ситуацій, підготовка реферативних матеріалів з публікацій по тих чи інших проблемах, власних досліджень до олімпіад, конференцій тощо. Складовою індивідуальних завдань є підготовка курсових і дипломних робіт, яка здійснюється відповідно до робочого навчального плану та існуючих вимог щодо їх змісту.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається навчальним планом і становить не менше 25% і не більше 50% загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми.

2.2.7. При формуванні розділу “Індивідуально-консультативна робота” слід керуватися наступним:

Індивідуально-консультативна робота — це вид навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється за графіком індивідуально-консультативної роботи у формі: індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захисту завдань, що винесені на поточний контроль тощо.

В розділі необхідно розкрити форми організації індивідуально-консультативної роботи з даної дисципліни. В робочій навчальній програмі це може бути представлене у вигляді графіка з визначенням виду навчальної роботи та часу її проведення.

Індивідуальні заняття проводяться зі студентами з метою підвищення рівня їхньої підготовки та розвитку індивідуальних творчих здібностей.

Консультація — форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

2.2.8. В розділі “Методики активізації процесу навчання” необхідно представити навчальні технології, що застосовуються для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни (проблемні лекції, міні-лекції, робота в малих групах, семінари-дискусії, мозкові атаки, кейси, презентації, рольові ігри, дидактичні ігри, банки візуального супроводження навчального процесу тощо).

Проблемні лекції — направлені на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею студентам під час лекції друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні лекцій студентам даються питання для самостійного розмірковування, проте лектор сам відповідає на них, не чекаючи відповідей студентів. Система питань в ході лекції відіграє активізуючи роль, заставляє студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.

Міні-лекції — передбачають виклад навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції проводяться, як правило, проводяться як частина заняття-дослідження.

Робота в малих групах— використовується з метою активізації роботи студентів при проведенні семінарських і практичних занять. Це так звані групи психологічного комфорту, де кожен учасник відіграє свою особливу роль і певними своїми якостями доповнює інших.. Використання цієї технології дає змогу структурувати практично-семінарські заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою заняття, забезпечує формування особистісних якостей та досвіду соціального спілкування.

Семінари-дискусії — передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Мозкові атаки — це метод розв’язання невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть його полягає в тому, щоб висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити і здійснити їх селекцію.

Кейс-метод (метод аналізу конкретних ситуацій) — дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

Презентації — виступи перед аудиторією — використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань, інструктажу, демонстрації нових товарів та послуг.

Рольові ігри (інсценізації) — форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій.

Дидактичні ігри — метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками, який реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли він змушений самостійно опановувати новий зміст або шукати нові зв’язки в уже засвоєному

30В нормативно-правовую базу образовательного процесса в Украине входит множество противоречивых документов. От конституции Украины, гарантирующей всеобщее и полное право на образование, до решений руководства учебных заведений, делающих реализацию этого права весьма затруднительным. Совокупность проблем заключается в том, что в Украине происходит реструктуризация системы высшего образования, причем происходит хаотично и бессистемно. Вводятся новые формы независимого тестирования, создающие несколько стандартов определения уровня знаний студентов, и соответственно, злоупотребления при начислении баллов абитуриенту. Крупнейшие вузы объединяются в консорциумы, и требуют самостоятельности, стремясь стать государством в государстве и лично решать судьбу абитуриента Министерство образования планирует в 6 раз сократить перечень специальностей, по которым обучают в ВУЗах, и закрыть ряд учебных заведений, но каких именно, не сообщается. В то время как ВУЗы судорожно принимают документы и деньги. А Министерства и Комиссии спешно готовят новые приказы и инструкции, едва успевающие нормировать инициативы ВУЗов.

Мы понимаем, что обычная семья не может квалифицированно изучить все документы, нормирующие поступление в ВУЗы.

Но если вы все таки решили получить высшее образование в Украине, мы рекомендуем обязательно познакомиться со следующими документами:1. Закон Украины "Об образовании"

2. "Условия приема в Высшие учебные заведения Украины" (Последняя редакция о 1.-2.2006). Основной документ, являющийся обязательным для всех Вузов Украины. Все решения ВУЗа должны соответствовать требованию этого документа. 3. Документы, свидетельствующие об уровне аккредитации Вуза, который Вы выбираете.

4. Лицензии на деятельность ВУЗа, прежде всего на те специальности, которые Вас интересуют.

5. Все документы и решения данного Вуза, определяющие порядок вступительных экзаменов в данном вузе. (Положения о Приемной комиссии, о Процедуре проведения приемных экзаменов. Особое внимание уделить правилам проведения конкурса, технологии оценки результатов тестов, в том числе формуле пересчета результатов независимого тестирования, которое впервые проводиться в Украине в этом году.) 6. Образец Заявления абитуриента.

7. Образец контракта на обучение. (Особое внимание формам оплаты за обучение, рекомендуемым в данном ВУЗе)

8. Все дополнительные соглашения к контракту, которые предлагает ВУЗ.

Главное, помните всегда, что все документы Вам ОБЯЗАНЫ предоставить по вашему требованию. Если этого не происходит, скорее всего, в этом учебном заведении проблем не избежать, причем не только при поступлении, но и во время обучения.Кроме документов, необходимо изучить множество факторов, понимание которых сделает Ваш выбор соответствующим Вашим желаниям и возможностям. На ЧТО и КАК обращать внимание, Закон вносит в ныне действующую редакцию Закона "О высшем образовании" ряд изменений и дополнений, направленных на урегулирование определенных вопросов, связанных с:- осуществлением учебного процесса в высших учебных заведениях;- деятельностью высших учебных заведений;- трудоустройством выпускников высших учебных заведений.Президент, возвращая Закон в парламент, отмечал, что изменениями в статью 34 Закона "О высшем образовании" предполагается отнести к компетенции Ученого совета высшего учебного заведения утверждение его штатной росписи. По мнению Президента, данное положение не согласовывалось с абзацем вторым части второй статьи 32 Закона "О высшем образовании", согласно которому утверждение штатной росписи высшего учебного заведения относится к полномочиям руководителя этого учреждения.Депутаты согласились со всеми предложениями главы государства за исключением одного, которое касается предоставления права учебным заведениям открывать депозитные счета - депутаты посчитали необходимым оставить эту норму в законе.В данном законе предусмотрено создание более благоприятных условий и расширение доступа к получению высшего образования гражданами Украины, улучшение уровня подготовки специалистов и обеспечение многоотраслевого хозяйственного комплекса Украины

31.бакалавр-это образовательно квалификационный уровень высшего образования физического лица который получит на основании полного среднёго образования.данный уровень даёт фундаментальные и специальные знания и умения относительно обобщённого обьекта труда.достаточно для выполнений заданий и обезательностей определённого уровня профессиональной деетельности который предусмотрел для первинных должностей в определённом виде экономики или правовой деятельности.суть учёбы:изучают на младших курсах основы ек.знаний а также изучают общеобразовательные предметы в прикладном направлении обретают спецыальные знания.должны знать.должен знать:основные категории фундаментальной економики понимать разнообразность сушествующих систем в современном мире,иметь системное представление о структурах и тенденцыях развития украинского и мирового,понимать суть инстутицеональных предвращений в экономике,знать механизмы и принцыпи принятия и реализации економичных решений на микро и макро уровнях

32.магистр-это образовательно квалифицырованый уровень высшего образования физического лица который им получин на базе бакалаврского уровня по изобранной спецыальности.в результате чего он получил более глубокие знания и умения иновацыонногохарактера.он имеет первоначальный опыт их прменения.а также продуцырует новые знания для решения проблемных профессиональных задач в определённой отросли народного хозяйства

33. Навчальне навантаження студентів9.1. Після входження національної вищої школи в європейський освітній простір в Українській академії банківської справи Національного банку України запроваджено облік трудомісткості навчальної роботи студентів у кредитах ECTS. “Ціна” кредиту ECTS становить 36 академічних годин. На навчальний рік відводиться не менше 60 кредитів, на семестр – близько 30 кредитів.Обліковими одиницями навчального часу студента також є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.Академічна година – мінімальна облікова одиниця. Служить основою для планування та обліку таких видів занять, як лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття, тренінги. Тривалість академічної години становить 45 хв. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (так звана пара). Зміна тривалості академічної години зазвичай не допускається, проте в разі проведення пари без перерви її тривалість може змінюватись, але має становити не менше 80 хв.;Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин. Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (1,5 кредиту ECTS).Навчальний семестр –. складова навчального часу, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом. Як правило, на 1–3 курсах вона становить 17–18 тижнів, на випускних курсах окремі семестри можуть бути меншими або більшими.Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені в державному вищому навчальному закладі “Українській академії банківської справи Національного банку України.Навчальні заняття в державному вищому навчальному закладі “Українській академії банківської справи Національного банку України в основному тривають дві академічні години і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

34. Форми організації навчання.Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів. 5.1. Лекція – це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.Лекція є однією з основних організаційних форм навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни. Лекція повинна охоплювати все нове, що є в законодавчих документах, в літературі, проявляється на практиці, висвітлювати динаміку змін та деякі суперечливі питання. Семінарське заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організує обговорення студентами питань з тем, визначених робочою навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій тощо.5.3. Практичне заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань.5.4. Лабораторне заняття – це організаційна форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять експерименти чи досліди в навчальних лабораторіях з використанням відповідного устаткування, комп’ютерної техніки.В ході самостійної роботи студент має перетворитися в активного учасника навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається навчальним планом і становить не менше 25% і не більше 50% загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.5.6. Індивідуально-консультативна робота – це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу.Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному руслі.Основні засади організації самостійної роботи студентів та проведення індивідуально-консультативної (контактної) роботи викладачів зі студентами визначені в “Положенні про організацію самостійної та індивідуально-консультативної роботи в державному вищому навчальному закладі “Українській академії банківської справи Національного банку України”. (Додаток 3).5.7. Практична підготовка студентів є обов’язковим компонентом навчального процесу і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Проводиться вона на базах сучасних підприємств, організацій різних галузей господарства і установ державного управління.Залежно від рівня підготовки, спеціальності чи спеціалізації практика може бути: навчальна, педагогічна, економічна тощо. Заключною ланкою практичної підготовки є переддипломна практика студентів. Організація практичної підготовки студентів академії регламентується “Положенням про організацію практики студентів в державному вищому навчальному закладі “Українській академії банківської справи Національного банку України”. (Додаток 4).5.8. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль

36. Освітньо-професійна програма (ОПП) є державним нормативним документом, в якому окреслюється нормативний зміст навчання, установлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки бакалавра за спеціальностями з напряму 0501 — «Економіка і підприємництво».Цей стандарт є складовою системи стандартів вищої освіти і використовується в процесі:розроблення та коригування відповідних навчальних планів і програм навчальних дисциплін;розроблення засобів діагностики якості освітньо-професійної підготовки фахівця;визначення змісту навчання як бази для опанування нових спеціальностей, кваліфікацій;розроблення вищим навчальним закладом варіативної компоненти до галузевого стандарту.ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ : ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯЦей стандарт є обов'язковим для органів управління вищою освітою та вищих навчальних закладів, а також міністерств, відомств, асоціацій, підприємств, організацій різних форм власності, які здійснюють освітню діяльність із підготовки фахівців або використовують фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальностяминапряму підготовки 0501 — «Економіка і підприємництво»,освітнього рівня «базова вища освіта»,кваліфікації «бакалавр з (назва спеціальності)»* ,з нормативним терміном навчання чотири роки для денної форми.Цей стандарт установлює:нормативний зміст навчання у вищих навчальних закладах, обсяги і рівень його засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра за спеціальностями напряму «Економіка і підприємництво»;перелік нормативних навчальних дисциплін;рекомендований перелік вибіркових дисциплін;форми державної атестації.Стандарт призначений для цілей сертифікації бакалаврів та атестації випускників вищих навчальних закладів.СТРУКТУРА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИЗміст освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за спеціальностями напряму 0501 — «Економіка і підприємництво» складається з двох частин: нормативної та варіативної.Загальний обсяг навчального часу, визначеного на підготовку бакалаврів, становить 8640 годин (240 кредитів). У цю кількість включено затрати часу на всі види і форми навчальної роботи: лекції, семінарські, практичні та лабораторні заняття, тренінги, індивідуально-консультаційна робота, самостійна робота студентів з навчальним матеріалом, підготовка курсових робіт, контрольні заходи.НОРМАТИВНА ЧАСТИНА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИНормативна частина ОПП охоплює перелік нормативних, тобто обов'язкових для вивчення, дисциплін, обсяги навчального часу і форми контролю за такими циклами:дисципліни гуманітарної підготовки (табл. 2);дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки (табл. 3);дисципліни професійної підготовки за спеціальностями (таблВАРІАТИВНА ЧАСТИНА ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИВаріативна частина ОПП призначена для забезпечення індивідуалізації фахової підготовки випускників відповідно до Болонського процесу та світових тенденцій у вищій освіті.Варіативна частина освітньо-професійної програми включає перелік рекомендованих для вибору студентами дисциплін, обсяги навчального часу і форми контролю за такими циклами:дисципліни гуманітарної підготовки (табл. 5);дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки (табл. 6);дисципліни професійної підготовки за спеціальностями (табл. 7).Варіативна частина ОПП є відкритою. Вищі навчальні заклади мають право доповнювати переліки рекомендованих дисциплін, тобто розширювати можливості студента щодо формування індивідуального навчального плану, виходячи з регіональних, галузевих особливостей, вимог замовників, а також інтересів студента. Скорочувати перелік рекомендованих до вибору студентами дисциплін недоцільно

38. Освітньо – кваліфікаційна характеристика – це нормативний документ закладу освіти, погоджений із компетентним фаховим органом та замовником кадрів, у якому формулюються вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, що необхідні для виконання завдань професійної діяльності згідно з потреби ринку праці.Вимогам кваліфікаційної характеристики повинна задовольняти програма з вищої освіти.

39. Програма з вищої освіти – це курс (цикл) навчання, який реалізується за допомогою навчального процесу, і після закінчення якого випускнику присвоюється кваліфікація з вищої освіти.Програма з вищої освіти складається з навчальних дисциплін, визначених за назвою, змістом та обсягом, інших видів навчальної діяльності, які у сукупності забезпечують формування у того, хто навчається (студента), якостей, знань і умінь фахівця відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики. Програма з вищої освіти оформлюється у вигляді нормативного документа закладу освіти – Освітньо-професійної програми, яка містить у собі вимоги до абітурієнта (умови доступу), нормативний термін навчання, перелік навчальних дисциплін (з короткими анотаціями, зазначенням обсягу годин, необхідних для їх засвоєння, та форм семестрового контролю), послідовність їх вивчення та форми підсумкового контролю.

40. Навчальний процес – це система дидактичних, методичних та організаційних заходів, спрямованих на реалізацію освітньої програми.

Організація навчального процесу – це система заходів, які охоплюють розподіл навчального навантаження між кафедрами закладу освіти, підбір викладачів, створення розкладу занять, консультацій. Видів поточного та підсумкового контролю, підсумкової атестації. Організація навчального процесу забезпечується навчальними підрозділами закладу освіти (навчальним відділом, факультетами, кафедрами, тощо).

41. Індивідуалізація навчання – це надання можливості тому, хто навчається, самостійно обирати рівень вивчення дисциплін та їх перелік (коло) понад нормативні вимоги, що передбачені освітньо-професійною програмою, залежно від власних цілей, потреб, можливостей. Складовою індивідуалізації є також така організація навчального процесу, за якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності студентів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.

Основною формою індивідуалізації в освітній діяльності є організація навчання за індивідуальними навчальними планами.

42. Фундаменталізація навчання - суттєве підвищення якості освіти і рівня компетентності фахівців шляхом модернізації змісту навчальних дисциплін та науково-методичного забезпечення навчального процесу. Фундаменталізація не зводиться до збільшення годин на вивчення навчальних дисциплін того чи іншого циклу. Йдеться про досягнення принципово нових цілей вищої освіти. Завданням фундаментальної освіти в академії є створення умов для виховання та формування сучасного наукового мислення, внутрішньої потреби у саморозвитку, самоосвіті продовж життя людини.

Вища освіта може вважатися фундаментальною, якщо вона продукує не вузькоспеціалізовані, а системні, методологічно важливі, інваріативні, міцні знання, які сприяють інтелектуальному розвитку особистості, її адаптації до швидко змінюваних технологічних і соціально-економічних умов.

Обов’язковою передумовою фундаменталізації вищої освіти є як створення нових навчальних курсів, якісно відмінних від традиційних за структурою і змістом, своєю спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, формування загальної культури і розвиток наукового мислення, так і підвищення фундаментальної компоненти у навчальних дисциплінах діючих навчальних планів.

43. Кредит (credit) - умовна одиниця виміру обсягу навчальної роботи студента при вивченні певної складової навчальної програми чи окремої дисципліни, засвоєної студентом під час навчання. Кредит – мінімальна одиниця, яка точно документується, однаково сприймається в освітньому просторі, визначає суму аудиторної та самостійної роботи студента й становить 36 академічних годин.

Заліковий кредит - це завершена задокументована частина (навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо) навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (ОПП) (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи), що об’єднані навколо формування чітко виражених компетенцій.

Змістовий модуль – це система навчальних елементів навчальної дисципліни, що засвоюються за допомогою відповідних методів навчання.

Кредитно-модульна система (КМС) – це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць – залікових кредитів. В академії застосовується кредитна система, яка ґрунтується на принципах Європейської кредитно трансферної системи ECTS.

44. ECTS - це система , яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання навчання, система виміру і порівняння результатів навчання, їхнього академічного визнання і передачі від одного закладу освіти іншому. Система може використовуватися усередині закладу освіти, між закладами освіти – партнерами з різних країн. Система ECTS базується на принципах взаємної довіри учасників і передбачає виконання правил щодо всіх її частин: ECTS-кредитів, ECTS-оцінок, договір про навчання і зарахування кредитів. Для абітурієнтів заклад освіти розробляє Інформаційний пакет.ECTS - кредити відображають навантаження студента за відповідним курсом. Один семестр денного навчання відповідає 30, один рік – 60 кредитам ECTS, що присуджується по завершенні періоду навчання і складання іспитів для нормативних дисциплін навчального плану або підсумкового поточного контролю вибіркових дисциплін.У додатку до диплому студенту записуються не години, а кредити, які мають однакову “ціну” по всій Європі.Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.10.2004р. “Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу” (п.3) “ціна” кредиту ECTS складає 36 академічних годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік – 60 кредитів ECTS.Кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Загальний обсяг годин з навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, тренінгів, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.У навчальних та робочих планах вводиться додаткова графа “Кредити ECTS”В академічній довідці в графі “Години” через дріб зазначається кількість кредитів ECTS, а в графі “Оцінки” через дріб – оцінка за шкалою ECTS.ECTS–оцінка використовується для спрощеного переведення оцінок між інститутами, забезпечуючи конвертованість внутрішніх оцінок закладів освіти.Шкала ECTS-оцінок:А Відмінно – відмінна робота з однією незначною помилкоюВ Дуже добре – вище за середнє, але з декількома помилкамиС Добре – звичайна робота з декількома значними помилкамиD Задовільно – посередньо, зі значними недолікамиЕ Достатньо – виконання задовольняє мінімуму критеріїв оцінкиFX Не здано – для одержання кредиту потрібна деяка доробкаF Не здано – для одержання кредиту потрібна значна доробка