- •Українські землі у стародавні часи Первісний лад на території України
- •Політична роздробленість Київської Русі
- •Соціально-еиононічний і політичний устрій Русі за княжих часів
- •Культура Київської Русі
- •Монголо-татарсьна навала
- •Галицькі і Волинські землі до об'єднання
- •Об'єднання Галичини й Волині. Правління Романа Мстиславича
- •Галицько-волинська держава за правління Данила Романовича
- •Галицько-волинське князівство за наступників Данила Галицького
- •Культура Галицько-волинсько! держави
- •Українські землі у складі іноземних держав у XIV - першій половині XVI ст.
- •Соціально-економічний розвиток українсьних земель у XIV - першій половині XVI а.
- •Українські землі під владою інших держав
- •Українські землі у складі речі посполито! у друпй половині XVI - XVII а. Люблінська унія та її наслідки для України
- •Брестсьна церковна унія
- •Братства
- •Зростання феодальної експлуатації
- •Виникнення козацтва і утворення Запорозької Січі
- •Селянсько-козацькі повстання наприкінці XVI - у першій половині XVII ст.
- •Культура України у XIV - першій половині XVII ст.
- •Визвольна війна українського народу в середині XVII ст. Причини, характер і рушійні сили
- •Початок Визвольної війни
- •Формування української державності під час Визвольної війни
- •Зборівський мир
- •Вступ України під протекторат Московської держави
- •Українські землі у другій половині XVII а. Віленсьне перемир'я
- •Гетьманство Івана Виговсьного
- •Петро Дорошенко.
- •Народні повстання на Лівобережжі
- •Гетьманство д. Многогрішного
- •Ситуація на Правобережжі під час Руїни
- •Соціально-економічне і політичне становище в Україні у другій половині XVII ст.
- •Антифеодальна і національно-визвольна боротьба
- •Культура України у другій половині XVII ст.
- •Україна наприкінці XVII - у першій половині XVIII п. Гетьманство Івана Мазепи (1687-1709)
- •Пилип Орлик та його Конституція
- •Наступ царизму на автономію України у першій половині XVIII ст.
- •Соціально-економічний устрій Лівобережжя і Слобожанщини у першій половині XVIII ст.
- •Запорозькі козани у першій половині XVIII ст.
- •Правобережні і західні землі
- •Національно-визвольний рух у першій половині XVIII ст.
- •Українські землі у другій половині XVIII а. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини і Слобожанщини
- •Переділ українських земель у другій половині XVIII ст. І зміни в них
- •Народні рухи у другій половині XVIII ст.
- •Унраїнська культура у XVIII ст.
- •Українські землі у першій половині XIX ст. Політичний статус Наддніпрянської України та її населення у складі Росії
- •Україна і війни Російської імперії
- •Соціальні рухи
- •Початок національного відродження Наддніпрянщини
- •Опозиційний рух царському режиму в Україні
- •Політизація українського національного руху
- •Кирило-Мефодіївське товариство
- •Адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії та становище їх населення
- •Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у першій пол. XIX ст.
- •Антифеодальна боротьба в західноукраїнських землях
- •Початок національного відродження на західноукраїнських землях
- •«Руська трійця»
- •Українська культура у першій половині XIX ст.
- •Наддніпрянська україна у другій половині XIX а. Кримська війна та п наслідки для України
- •Підготовка і проведення селянської реформи 1861 р.
- •Адміністративно-політичні реформи 60—70-х рр. XIX ст.
- •Економічний і соціальний розвиток Наддніпрянської України у другій половині XIX ст.
- •Суспільно-політичний і національний рух в Наддніпрянській Україні.
- •Західноукраїнські землі у другій половині XIX а. Політичне і соціально-економічне становище Західно! України
- •Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях
- •Формування політичних партій у Галичині
- •Наука і освіта
- •Література і мистецтво
- •Економічний розвиток Західної України
- •Соціальні рухи в Україні на початку XX ст.
- •Національно-визвольний рух на початну XX ст.
- •Українські землі під час Російської революції 1905-1907 рр.
- •Післяреволюційна реанція
- •Столипінсьна аграрна реформа
- •Український національний рух напередодні Першої світової війни
- •Українська культура початку XX ст.
- •Україна у першій світовій війні Воснні дії на території України
- •Національний рух у Галичині і Наддніпрянщині в роки Першої світової війни
- •Українська національно-демократична революція Лютнева демократична революція і Україна
- •Утворення Центральної Ради
- •Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •Події влітку-восени 1917 р. В Україні
- •Жовтневий переворот і Україна
- •III Універсал Центральної Ради
- •Війна більшовицької Росії проти унр. IV Універсал уцр
- •Більшовицька влада в Україні наприкінці 1917 - на початку 1918 р.
- •Брестський договір уцр з Німеччиною та її союзниками
- •Боротьба за збереження незалежності україни у1918-1920 рр. Падіння Центральної Ради
- •Внутрішня і зовнішня політика п. Скоропадського
- •Політичні партії в умовах гетьманського режиму
- •Боротьба проти гетьманського режиму та його повалення
- •Політика Директорії
- •Поразка Директорії і встановлення більшовицького контролю над Україною у 1919 р.
- •Західноукраїнська народна республіка
- •Українське питання на Паризькій мирній конференції
- •Політина більшовиків в Україні у 1919 р.
- •Україна у другій половині 1919 р.
- •Повернення більшовиків в Україну
- •Радянсько-польська війна і Україна
- •Розгром військ генерала Врангеля та придушення повстанського руху в Україні
- •Розвиток культури України в 1917-1920 рр.
- •Україна в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.) Економічна і політична криза в Україні наприкінці 1920 - на початку 1921 рр.
- •Упровадження нової енономічної політики
- •Входження України до складу срср
- •Суспільно-політичне життя у 20-х рр.
- •Церковно-державні відносини
- •Культурне і духовне життя у 1920-ті рр.
- •Радянська україна у1928-1939 рр. Індустріалізація в Україні
- •Колективізація сільського господарства
- •Суспільно-політичне становище в України
- •Культурне життя
- •Західноукраїнські землі у 1920-1930-х рр. Українські землі у складі Польщі
- •Українські землі у складі Румунії
- •Закарпаття у складі Чехословаччини
- •Проголошення незалежності Карпатської України та окупація її Угорщиною
- •Українські землі у другій світовій війні Приєднання західноукраїнських земель до срср
- •«Радянізація» західних земель України
- •Окупаційний режим в Україні
- •Рух опору в Україні
- •Визволення України у 1943-1944 рр.
- •Відновлення радянської влади на звільнених територіях
- •Антибільшовицький опір у Західній Україні в 1944-1945 рр.
- •Культура України в роки Другої світової війни
- •Втрати України у Другій світовій війні
- •Україна у перші повоєнні роки Відбудова народного господарства
- •Друга хвиля «радянізації» західних областей
- •Суспільно-політичне та культурне життя
- •Вихід урср на міжнародну арену
- •Україна у 1953-1964 рр. Зміни у суспільно-політичному житті
- •Зародження дисидентського руху
- •Економічні реформи у промисловості
- •Реформування аграрної сфери
- •Суперечності в розвитку культури
- •Україна в1964-1985 рр. Соціально-екононічний розвиток
- •Ситуація у суспільно-політичному житті
- •Опозиційний рух
- •Розвиток культури
- •Україна у1985-1991 рр. Перебудова в Україні
- •Політизація українського суспільства
- •Декларація про державний суверенітет України
- •Проголошення незалежності України
- •Україна в умовах незалежності Розбудова держави і суспільно-політична ситуація
- •Помаранчева революція
- •Українська політика в умовах «помаранчової» влади
- •Вибори 2006 і 2007 рр. Та наступні політичні події
- •Україна за часів Президента в. Януковича.
- •Економічна ситуація
Українське питання на Паризькій мирній конференції
УНР і ЗУНР велику надію покладали на Паризьку мирну конференцію, що мала підбити підсумки Першої світової війни. У січні 1919 р. до Парижа прибули делегації УНР і ЗУНР, які мали намір ви- рішити три завдання: ЯР''
-
домогтися визнання незалежності України;
-
посісти гідне місце в системі післявоєнних міжнародних відносин;
-
отримати підтримку з боку країн Антанти для боротьби з більшовиками.
Однак на конференції делегація України опинилася у складному становищі. її вважали союзницею Німеччини і на конференцію не запросили. Погіршувала ситуацію позиція Франції: уряд УНР розцінювався як просоціалістичний, а Франція була зацікавлена у відродженні єдиноїі неподільної Росії та сильної Польської держави (на противагу Німеччині) за рахунок українських земель. Саме французький варіант був покладений в основу рішень Паризької конференції з українського питання. Антанта визнала права Польщі на окупацію Східної Галичини, а УНР не дістала ні визнання, ні допомоги в боротьбі з більшовиками.
Політина більшовиків в Україні у 1919 р.
Після того, як навесні 1919 р. більшовики відновили свою владу в Україні, вони почали впроваджувати політичні гасла в життя швидкими темпами. УНР була перейменована на Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР), і за досвідом радянської Росії почав створюватись апарат радянської влади. 29 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України був перейменований на Раднарком України; його відділи відповідно почали називатись народними комісаріатами. Для зміцнення радянської влади на місцях знову були створені ревкоми і військ-ревкоми. В сільської місцевості опорою більшовиків стали комітети незаможників (комнезами).
Надзвичайні органи влади контролювали і впливали на діяльність Рад, оскільки більшості в Радах більшовики не мали. Одночасно створювались каральні органи радянської влади в Україні — Всеукраїнська надзвичайна комісія, яку очолював І. Шварц, а потім М.Лаціс. Вона мала придушувати опір політичних супротивників. У березні 1919 р. була ухвалена перша радянська конституція України. Вищим державним органом влади став Всеукраїнський зїзд Рад, а між з'їздами — ВУЦВК.
Суть політичного курсу більшовиків полягала у насильницькому зламі існуючих в Україні економічної системи і соціальних відносин. Здійснення цих заходів покладалося на Українську раду народного господарства, яка цілком залежала від розпоряджень Вищої ради народного господарства в Москві. Більшовицьке керівництво вважало, що укріпилось в Україні назавжди, а отже, побудову нового комуністичного суспільства більшовики вважали досить швидкою справою. Оскільки ці перетворення відбулись під час Громадянської війни, то пізніше така політика дістала назву «воєнного комунізму». Вона передбачала ліквідацію приватної власності та ринкових відносин в економіці на тлі різкого обмеження суверенітету України, а також впровадження колективних форм праці.
«Воєнний комунізм» передбачав:
-
Заміну товарно-грошових відносин прямим (натуральним) товарообміном, карткову систему розподілу продуктів харчування, зрівняльну систему оплати праці;
-
Націоналізацію промисловості, державний контроль над виробництвом, позбавлення підприємств господарської самостійності, управління ними через систему главних комітетів (главків);
-
Мілітарізація праці (введення загальної трудової повинності, трудової мобілізації, формування трудових армій);
-
Продовольчу диктатуру, введення продовольчої розкладки на селі;
В аграрній сфері знову відбувся переділ земельної власності. Але, вилучаючи землю у поміщиків, більшовицьке керівництво не поспішало наділяти нею селян, бо ідеалом комуністичних відносин на селі воно вважало створення великих господарств, заснованих на колективній праці та державній власності на землю. 14 лютого 1919 р. ВЦВК ухвалив декрет «Про соціалістичний землеустрій та заходи переходу до соціалістичного землеробства». У ньому проголошувалась необхідність колективізації одноосібних селянських господарств. Селяни мусили передавати в радгоспи («радянські господарства») свою худобу і знаряддя праці. Під час ліквідації поміщицького землеволодіння перевага надавалась створенню радгоспів і комун. Земельні відділи вимагали від селян, щоб ті об'єднувались у комуни. Поміщицькі землі відходили в державний резервний фонд, а селяни їх так і не отримали.
Оскільки радянська держава мала велику потребу в продовольстві, яке йшло на постачання Червоної армії та міст, була введена продовольча диктатура. Вона передбачала:
-
Заборону торгівлі хлібом і зерном. Вилучення їх на користь держави;
-
Встановлення твердих цін на хліб;
-
Залишення селянам зерна тільки для посіву та харчування;
-
Звільнення від продрозкладки господарств з посівною площею менше 5 десятин;
-
Розподіл часкини хліба отриманого за допомогою продрозкладеи між батраками та бідняками;
-
Створення на трансполртних шляхах загонів для запобігання нелегальній торгівлі хлібом;
-
Організація продовольчих загонів, що силою відбирали хліб та продукти харчування у селян;
-
Визначення хлібними комісарами норм збору зерна для губерній, повітів, сіл.
Складовою частиною радянської політики в аграрній сфері був переділ земельної власності. Але, вилучаючи землю у поміщиків, більшовицьке керівництво не поспішало наділяти нею селян, бо ідеалом комуністичних відносин на селі воно вважало створення великих господарств, заснованих на колективній праці та державній власності на землю. 14 лютого 1919 р. ВЦВК ухвалив декрет «Про соціалістичний землеустрій та заходи переходу до соціалістичного землеробства». У ньому проголошувалась необхідність колективізації одноосібних селянських господарств. Селяни мусили передавати в радгоспи («радянські господарства») свою худобу і знаряддя праці. Під час ліквідації поміщицького землеволодіння перевага надавалась створенню радгоспів і комун. Земельні відділи вимагали від селян, щоб ті об'єднувались у комуни. Поміщицькі землі відходили в державний резервний фонд, а селяни їх так і не отримали.
Оскільки радянська держава мала велику потребу в продовольстві, яке йшло на постачання Червоної армії та міст, була введена продовольча диктатура, складовою частною якої була продовольча розкладка — примусове вилучення надлишків продовольства (в основному хліба) в селянських господарствах.
Головним методом здійснення політики «воєнного комунізму» став «червоний терор», що проводився органами Надзвичайної комісії. Він передбачав фізичне знищення «експлуататорських» класів і всіх ворогів радянської влади взагалі і сприймався як один з найважливіших шляхів до комуністичного суспільства. Жертвами «червоного терору» 1919 р. в Україні стало багато десятків тисяч людей.
Одночасно відбулося значне обмеження суверенітету радянської'України. 1919 р. Україна увійшла до складу військово-політичного союзу радянських республік, умови якого передбачали централізоване управління господарством, фінансами і створення єдиного військового командування, яке також зосереджувалось у Москві. Український фронт був ліквідований, а його військові з'єднання були передані в розпорядження командування Південного і Південно-Західного фронтів.