- •1. Виникнення і розвиток теорії егр.
- •2. Предмет і завдання егр.
- •4. Парадигма “стр-ра – поведінка - результат”
- •6. Методологія досліджень егр.
- •7. Ефективність конкурентних ринків.
- •8. Наслідки монополізації та їх оцінка
- •9. Стан та напрямки розвитку конкурентних відносин в України.
- •11. Галузева політика, її типи.
- •12. Проблеми ефективності д-ті галуз ринків Укр.
- •13. Аналіз конкурентного сер-ща на товарних ринках
- •14. Визначення меж ринків: теорія та практика Укр
- •16. Критерії виміру та показники концентрації продавців на ринку
- •17. Монопольна влада фірми на ринку: шляхи набуття та утримання. Вимір монопольної влади.
- •18. Монопольні ціни та методика їх визначення.
- •19. Інституціональна теорія про розмір фірм та їх кількість на ринку (Найт, Коуз, Сатон)
- •20. Стратегічні концепції фірми
- •21. Вплив держави на стр-ру ринку.
- •24. Загальна хар-ка процесів злиття і поглинання.
- •25.Злиття та поглинання: історичний ракурс.
- •26. Мотиви злиття і поглинань.
- •27. Наслідки злиття компаній
- •28. Політика уряду щодо процесів злиття і поглинання.
- •29. Природа, визначення та класифікація бар’єрів
- •30. Нестратегічні бар’єри входження фірм на ринки
- •31. Стратегічні бар’єри входження на ринок
- •32. Моделі домінантної фірми.
- •1. (Статична модель Форхаймера)
- •(Динамічна модель Гаскінсона)
- •33. Стратегічна конкуренція.
- •34. Основні бар’єри входження на ринки товарів і послуг України
- •35. Суть та види цінової дискримінації.
- •36. Суть та види цінової дискримінації.
- •37. Вплив цінової дискримінації на добробут та напрямки регулювання
- •38. Хиж ціноутв-ня.
- •39. Узгоджені дії суб’єктів господарювання: сутність та напрямки регулювання.
- •40. Сутність та типи продуктової диференціації, її вплив на структуру ринку.
- •41. Моделі ринку монополістичної конкуренції
- •42. Вертикальна диференціація
- •43. Роль реклами.
- •46. Моделі регулювання ціноутворення на ринку природніх монополій.
- •47. Регулювання ринків прир монополії.
- •49. Вертикальна інтеграція та її наслідки
- •50. Вертикальні обмеження.
- •51.Особливості вертикальних відносин в Україні.
- •52. Дослідження, розробки, інновації та стр-ра ринку.
- •53. Інноваційна діяльність українських підприємств
42. Вертикальна диференціація
Диференціація продукту означає розробку низки суттєвих властивостей продукту відмінних від товарів конкурентів (субститутів) - нецінова конкуренція. Продукт може характеризуватися через набір його властивостей: якість, місце розташування продавця щодо споживачів, час продажу, довговічність, інформаційна доступність його властивостей для споживачів, додаткові послуги, що надаються під час або після продажу. Кожне з цих властивостей може виступати як фактор продуктової диференціації. В умовах досконалої конкуренції ринок продукту однорідний, кожна фірма продає товар ідентичний товару, який пропонує будь-яка інша фірма ринку. При монополістичної конкуренції ринкову владу над товаром дає фірмі диференціація продукту. Моделі вертикальної диференціації продукту. Модель вертикальної диференціації товару заснована на роботах Габцевіча і Тисі. Вона передбачає розподіл товарів відповідно до їх якістю. Рівновага на ринку залежить від форми функції витрат на поліпшення якості товару. Якщо витрати зростають пропорційно поліпшенню якості товару так що: dC (U) / dU>> 0, де С (U)-функція витрат, U-якість товару, d-функція витрат, то вертикальна диференціація товару приймає вигляд горизонтальної диференціації. Завжди є можливість увійти на ринок з маркою товару, що займає проміжне положення, зайняти свою нішу ринку, знайшовши своїх покупців, так що витрати на нову марку повністю компенсуються споживачами, які воліють товар даної якості. Якщо функція витрат пологіша і якщо продавці пропонують товари за цінами, рівним граничним витратам випуску, то ціна на ринку виявляється приблизно однаковою, незалежно від якості товару. У цьому випадку споживачі віддадуть перевагу отримати більш якісний товар за тією ж ціною. Високоякісні товари витісняють низькоякісні продукти. Концепція «рекламних ринків» Дж. Саттона. На ринках з пологої функцією витрат (слабкою реакцією витрат на поліпшення якості товару) виробники низькоякісного продукту віддадуть перевагу прийняти превентивні заходи для збереження свого обсягу продажів. Такими заходами, зокрема, можуть служити витрати на рекламу. Надлишкові витрати на рекламу виступають як фактор бар'єру входу, оскільки реклама націлюється не на попит як такої, а на потенційних конкурентів, які можуть запропонувати більш якісний товар. Високі витрати на рекламу підвищують сукупні витрати виробництва і збуту товару, роблячи функцію витрат крутіший. Тим самим виробники менш якісного товару закріплюють за собою місце на ринку, перешкоджаючи входу можливих продавців більш якісного товару. Якщо функція витрат крута, то можна виділити граничного споживача, якому все одно товар якої якості купувати. Споживачі, для яких суб'єктивні переваги перевищують характеристику граничного покупця, будуть купувати тільки високоякісні товари (перший сегмент). Споживачі з більш низькими суб'єктивними уподобаннями будуть купувати низькоякісні товари або не купувати їх взагалі. Таким чином, попит можна розбити на три сегменти: Для першого сегменту високоякісних товарів попит складе D2 = N (1-F ((P2-P1) / (s2-s1))) Для другого сегмента низькоякісних товарів попит дорівнюватиме D1 = N (F ((P2-P1) / (s1-s2))-F (P1/s1)) Для третього сегменту попит дорівнюватиме нулю D0 = 0, F-щільність розподілу споживачів, s-об'єктивне якість тов, N-сукупне число споживачів.