6. Ефективність системи управління підприємством
Аналіз структури управління включає збір інформації, що характеризує її статично (тип організаційної структури, розподіл прав і обов'язків і т.п.), і вивчення її в динаміці (визначення ефективності організаційної структури з позицій досягнення планових результатів діяльності).
При описі організаційної структури велике значення має фіксація формальних каналів комунікацій, які представляють інтерес для раціонального розподілу функцій і обов'язків в ході підготовки і ухвалення рішень. Управлінська діагностика вивчає також неформальну структуру організації. З'ясування тут ключових моментів ведеться за допомогою спостереження за груповими і міжособовими відносинами і їх змінами, проведення серій інтерв'ю, що дає можливість визначити морально психологічний клімат організації.
При проведенні структурної діагностики організації необхідно мати в своєму розпорядженні методику, що дозволяє визначати деякі характеристики її структури і давати їм кількісну оцінку. Доцільність визначення таких характеристик полягає в тому, що вже на ранніх стадіях діагностики організації з'являється необхідність оцінювати якість структури організації, що діагностується, і її елементів з позицій системного аналізу, а також порівнювати різні варіанти організаційних структур між собою.
1) Для проведення структурного аналізу організаційної структури підприємства представимо її у вигляді графа:
G = {X, U}, (3.1)
де X — множина вершин (|Х|= n), яка відповідає множині структурних елементів;
U — множина ребер (|U| = m), яка відповідає множині зв'язків між структурними елементами підприємства.
1
2
4
6
5
3
23
16
15
22
7
12
9
8
17
21
10
19
18
20
11
13
14
Рисунок 5.1 – Структурні графи підприємства ВАТ «Лялька»
Графа G показана на рисунку 5.1, де цифри позначають:
1 – директор підприємства; 2 – заступник з економіки; 3 – заступник з комерції; 4 – головний бухгалтер; 5 – начальник юридичного відділу; 6 – заступник директора з виробництва; 7 – планово-економічний відділ; 8 – відділ праці та зарплати; 9 –відділ кадрів; 10 – відділ маркетингу; 11 – відділ збуту; 12 – відділ ЗЕД; 13 – бухгалтерія; 14 – відділ цінних паперів та роботи з акціонерами; 15 –юрист; 16 – транспортний відділ; 17 –складське господарство; 18 – відділ технічного контролю та якості; 19 – відділ безпеки; 20 –ремонтно-механічний цех; 21 – відділ головного технолога; 22 – відділ матеріально-технічного постачання; 23 – планово-диспетчерський відділ.
Для опису графа G побудуємо матрицю суміжності (табл. 5.1), яка для неорієнтованого графа має вигляд А = ||аij||, де аij — елементи матриці суміжності, визначені таким чином:
aij = 0 якщо
зв'язку між елементами і та j немає.
1 якщо зв'язок між елементами і та jє;
Використовуючи матрицю суміжності, визначимо ранг кожного елемента:
, (5.1)
де
- кількість зв’язків по рядкам матриці;
- кількість зв’язків
усього в організаційній структурі.
Для нашего випадку
= 186. Ранги структурних елементів приведені
в останньому стовпці таблиці.
Таблиця 5.1
Матриця суміжності
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
r |
|
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,027 |
|
2 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,043 |
|
3 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,043 |
|
4 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
0,086 |
|
5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
1 |
|
|
|
1 |
|
0,086 |
|
6 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,070 |
|
7 |
|
1 |
|
1 |
1 |
|
|
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
1 |
|
0,059 |
|
8 |
|
1 |
|
1 |
1 |
|
1 |
|
1 |
1 |
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
0,048 |
|
9 |
|
1 |
|
1 |
1 |
|
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,032 |
|
10 |
|
|
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
1 |
|
1 |
|
|
1 |
|
1 |
|
|
1 |
1 |
1 |
0,070 |
|
11 |
|
|
1 |
1 |
1 |
|
1 |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
1 |
|
|
1 |
|
1 |
0,059 |
|
12 |
|
|
1 |
1 |
|
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0,032 |
|
13 |
|
|
|
1 |
|
|
1 |
1 |
|
1 |
1 |
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
1 |
1 |
1 |
|
0,054 |
|
14 |
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,016 |
|
15 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,011 |
|
16 |
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
0,019 |
|
17 |
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
0,038 |
|
18 |
|
|
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
1 |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
|
0,048 |
|
19 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
0,016 |
|
20 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
0,016 |
|
21 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|
0,043 |
|
22 |
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
1 |
|
1 |
|
|
1 |
|
1 |
0,048 |
|
23 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
1 |
|
0,032 |
Чим вище ранг елементу, тим сильніше він пов'язаний з іншими елементами і тим важчими будуть наслідки при втраті якості його функціонування. У нашому випадку найбільш високий ранг (0,086) має четвертий та п’ятий елементи структури (головний бухгалтер та начальник юридичного відділу).
2) Перевіримо пов’язаність структури.
Для зв'язних структур повинна виконуватися умова:
(5.2)
Права частина нерівності визначає необхідне мінімальне число зв'язків в структурі графа, що містить n вершин.
Для
нашого випадку n (кількість структурних
елементів) дорівнює 23 і умова
виконується, тобто структура є пов'язаною.
3) Проведемо оцінку структурної надмірності R, що відображає перевищення загального числа зв'язків над мінімально необхідним:
,
(5.3)
де m — множина ребер графа (1/2 кількості зв'язків в матриці суміжності);
n — кількість вершин (елементів) структури.
,
(5.4)
де аij — елементи матриці суміжності.
Дана характеристика є непрямою оцінкою економічності і надійності досліджуваної структури і визначає принципову можливість функціонування і збереження зв'язків системи при відмові деяких її елементів. Система з більшою надмірністю R потенційно надійніша, але менш економічна. Можливі варіанти: якщо R < 0, то система непов'язана; R = 0, система володіє мінімальною надмірністю; R > 0, система має надмірність; чим вище R, тим вище надмірність. В нашому випадку R = 3,2, тобто структура має вищу надмірність.
4) Визначимо структурну компактність структури Q, яка відображає загальну структурну близькість елементів між собою. Для цього використаємо формулу:
,
(5.5)
де dij – відстань від елементу i до елементу j, тобто мінімальне число зв'язків, що сполучають елементи i та j.
Для визначення
величини загальної структурної
компактності побудуємо матрицю відстаней
D
=
.
По таблиці визначаємо – Q = 969.
Таблиця 5.2
Матриця відстаней D
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
d |
|
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
39 |
|
2 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
36 |
|
3 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
36 |
|
4 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
28 |
|
5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
1 |
2 |
28 |
|
6 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
31 |
|
7 |
2 |
1 |
2 |
1 |
1 |
2 |
|
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
1 |
1 |
3 |
40 |
|
8 |
2 |
1 |
2 |
1 |
1 |
2 |
1 |
|
1 |
1 |
3 |
1 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
45 |
|
9 |
2 |
1 |
2 |
1 |
1 |
2 |
2 |
1 |
|
1 |
3 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
50 |
|
10 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
1 |
2 |
1 |
3 |
3 |
1 |
3 |
1 |
3 |
3 |
1 |
1 |
1 |
36 |
|
11 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
3 |
3 |
1 |
|
2 |
1 |
3 |
3 |
1 |
3 |
1 |
3 |
3 |
1 |
3 |
1 |
39 |
|
12 |
2 |
2 |
1 |
1 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
48 |
|
13 |
2 |
2 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
1 |
3 |
1 |
1 |
3 |
|
1 |
3 |
3 |
3 |
1 |
3 |
1 |
1 |
1 |
3 |
41 |
|
14 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
1 |
|
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
56 |
|
15 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
|
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
57 |
|
16 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
3 |
1 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
2 |
43 |
|
17 |
2 |
2 |
2 |
1 |
2 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
2 |
|
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
1 |
49 |
|
18 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
3 |
3 |
3 |
1 |
1 |
3 |
1 |
3 |
3 |
2 |
2 |
|
2 |
1 |
1 |
1 |
2 |
41 |
|
19 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
2 |
1 |
2 |
|
2 |
2 |
2 |
1 |
50 |
|
20 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
2 |
|
2 |
2 |
2 |
49 |
|
21 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
3 |
1 |
1 |
3 |
1 |
3 |
3 |
2 |
2 |
1 |
2 |
2 |
|
1 |
2 |
40 |
|
22 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
1 |
3 |
3 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
|
1 |
41 |
|
23 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
3 |
3 |
3 |
1 |
1 |
3 |
3 |
3 |
3 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
2 |
1 |
|
45 |
Для кількісної оцінки структурної компактності і можливості об'єктивного порівняння різних організаційних структур, використовують відносний показник – Qвідн, який можна визначити по формулі:
,
де (5.6)
Qmin = n(n – 1) — мінімальне значення компактності для структури типу «повний граф» (кожен елемент сполучений з кожним).
Для нашої структури
.
Тоді
Структурну компактність можна характеризувати і іншою характеристикою – діаметром структури: d = max dij, який дорівнює максимальному значенню відстані dij в матриці відстаней. Для нашої структури d=3. Із збільшенням Qвідн і d збільшуються середні тимчасові затримки при обміні інформацією між підрозділами, що викликає зниження загальної надійності. З цієї точки зору наведена структура має надійність вище середнього рівня, але не максимальну.
5. Для характеристики ступеня централізації системи використовується показник центральності структурного елементу, який характеризує ступінь віддаленості i -го елементу від інших елементів структури:
(5.7)
Чим менше видалений i-й елемент від інших, тим більше його центра-льність і тим більша кількість зв'язків проходить через нього. У нашому випадку найбільш центральним є четвертий та п’ятий елементи (головний бухгалтер та начальник юридичного відділу), для якого Σdij = 28 = min , тобто він має максимальний коефіцієнт центральності Zmax= 967/ (2 • 28) = 17,3.
Ступінь центральності в структурі в цілому може бути охарактеризована індексом центральності:
(5.8)
Значення ступеня центральності знаходиться в діапазоні 1≥ δ ≥ 0, при цьому для структур з рівномірним розподілом зв'язків δ = 0 , для структур, що мають максимальний ступінь централізації δ =1.
В нашому випадку значення середнього ступеня центральності структури (δ=0,7) представляє середні вимоги до пропускної спроможності центру, через який встановлюється найбільше число зв'язків, щодо прийому і переробки інформації і надійності його функціонування, а відмова центрального елементу веде до часткового руйнування структури.
Дана методика може бути використана при порівняльній оцінці структур організацій. З погляду топології внутрішніх зв'язків виділяють наступні основні види структур:
а) послідовна:
б) кільце:
в) радіальна:
г) деревовидна: 
д) типу «повний
граф»:
е) не пов’язана:
Рисунок 5.2 – Основні види структур
Таблиця 5.3
Характеристики основних видів структур
|
Вид |
R |
Q |
d |
Z |
|
|
а |
0 |
1,0 |
4 |
3,3 |
0,7 |
|
б |
0,25 |
0,5 |
2 |
2,5 |
0 |
|
в |
0 |
0,6 |
2 |
4 |
1,0 |
|
г |
0 |
0,75 |
3 |
3,5 |
0,76 |
|
д |
1,5 |
0 |
1 |
2,5 |
0 |
|
ж |
-0,25 |
- |
- |
- |
- |
З таблиці видно:
-
для непов'язаних структур R < 0;
-
для структур без надмірності (послідовна, радіальна, деревовидна). R=0;
-
для структур з надмірністю щодо зв'язків (кільце, повний граф) — R > 0.
Найбільшу близькість елементів (показник Q) має «послідоавна»структура та «деревовидна»; по показнику d теж дуже близькими є «деревовидна» структура. За значенням показника R підходять «повний граф», щодо показника δ - то найближчими за значенням залишаються «послідовна» та «деревовидна» типи структур,.
Аналізуючи значення структурних параметрів, отриманих в результаті структурної діагностики, можна виявити основні недоліки структури організації і внести деякі корективи до організаційної структури підприємства.
Після проведенного порівнювального аналізу можно зробити висновок, що послідовна та деревовидна структури найбільше підходять до підприємства ВАТ «Лялька».