- •Огляд джерел енергії Накопичувачі та джерела енергії
- •Альтернативні види палива Визначення термінів
- •Характеристики альтернативних палив
- •Чому альтернативні джерела енергії застосовуються у двигунах внутрішнього згоряння
- •Природний газ
- •Пропан-бутан
- •Спиртові палива
- •Біогаз, синтез газ
- •Класифікація твердих палив. Вибір сировинної бази
- •Аналіз процесів газифікації твердого палива. Вибір оптимального процесу
- •Огляд конструкцій газогенератора із оберненим процесом газифікації
- •Огляд методів отримання генераторного газу, який не містить інертних компонентів
- •Електричний привод
- •Гібридний привод
- •Водневе паливо
- •Рослинні палива і їхні ефіри
- •Джерела рослинного палива
- •Фізико-хімічні властивості рослинних палив
- •Рослинні олії і їхні складні ефіри
- •Порівняння фізико-хімічних властивостей рослинних палив й їхніх складних ефірів із властивостями дизельного палива
- •Емісія токсичних складових продуктів згоряння
- •Висновки
- •Польські модифіковані дизельні палива
- •Модифіковані дизельні палива Фінляндії
- •Альтернативні палива, що мають найважливіше значення
- •Висновки
- •Емісійний ланцюг токсичних продуктів згоряння на прикладі гідрометилового ефіру
- •Аналіз емісійних ланцюгів газів, що відробили, dme і метанолу, витягнутих з біомаси
- •Технологія виробництва метанолу й dme
- •Висновки
- •Перспективи розвитку альтернативних палив в України
Рослинні палива і їхні ефіри
Щорічне споживання нафти змінюється й прямо залежить від економічної кон'юнктури у світі. Однак є фактом, що спостерігається постійне зростання цін основної енергетичної сировини для виробництва палива для двигунів. Власники нафтових родовищ усвідомлять, що відіграють домінуючу роль у всесвітній політиці, реалізують у цей час політикові ощадливого видобутку ресурсів. Довгостроковий прогноз передбачає, що внаслідок росту споживання природних ресурсів зростає концентрація СО2 в атмосфері (парниковий ефект). Такий стан сприймається як дуже тривожне явище й тому необхідним є пошук нових альтернативних джерел енергії, у тому числі рослинних палив. Останні дослідження підтверджують, що в результаті парникового ефекту збільшується температура земної атмосфери. Цей ефект, зокрема, викликаний емісією СО2, обмежує випромінювання теплоти (у вигляді інфрачервоного випромінювання) у космічний простір. У результаті відбувається потепління водяних акваторій, що приводить до значного росту маси планктонів, як наслідок, виникає явище трансгресії морів. Двоокис вуглецю, що надійшов в атмосферу, абсорбується олійними рослинами, тобто має місце замкнутий цикл. Заміщення нафти рослинними паливами доцільно з погляду безпеки забезпечення поставок палива, тому що основні ресурси нафти перебувають у країнах з нестабільною політичною ситуацією (Близький Схід). Розвиток виробництва рослинних палив у країнах, що не мають своїх нафтових родовищ, усуває погрозу політичного шантажу.
Представлені деякі результати досліджень, що відносяться до застосування рослинних палив: соєвого масла (OS), пальмового масла (ОР) і його ефірів Crude Palm Oil (CPO) і Crude Palm Stearin (CPS), соняшникового масла (OSi), рапсового масла (OR) і його ефірів (EMKOR) у двигунах внутрішнього згоряння із запаленням від стиску в сталому режимі роботи й сумішей рапсового масла з стандартним дизельним паливом у несталих режимах роботи двигуна..
Застосування рослинних палив лише частково вирішує проблему зменшення викидів СО2, тому що вуглець присутній у молекулах рослинних масел й їхніх похідних.
-
Джерела рослинного палива
На Землі існує кілька кліматичних зон, у яких вирощуються олійні рослини, що є сировиною для виробництва рослинних масел й їхніх ефірів. Наприклад, рапс вирощується в Центральній Європі й у деяких частинах Азії. З 1 гектара рапсу виходить 1000 кг метилового ефіру (EMKOR).
До провідних виробників сої належать: Бразилія, США, Аргентина й Китай. Урожай сої, залежно від регіону вирощування, досягає 1600...2700 кг/га [56].
Семена соняшника в кількості 2400...3200 кг/га можна вирощувати на полях Австрії, Південної Африки, США, Канади й Іспанії. Кокосові пальми вирощують у субтропічних зонах земної кулі.
-
Фізико-хімічні властивості рослинних палив
Таблиця 2.13 – Деякі фізико-хімічні властивості рослинних палив [9,47, 69]
п/п |
Найменування параметру |
Сорт палива |
||||||
Рослинні палива |
||||||||
ON |
OSi |
OS |
OR |
EMKOR |
CPS |
CPO |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
1 |
Щільність [кг/м3] |
0,8392 |
0,9172 |
0,9166 |
0,9140 |
0,8820 |
0,8713 |
0,8700 |
2 |
Кінематична в'язкість при 40 °С [мм2/с] |
2,84 |
31,54 |
31,98 |
34,56 |
4,61 |
4,60 |
4,50 |
3 |
Цетанове число LC |
48 |
-50 |
-50 |
49 |
52 |
- |
62,4 |
4 |
Температура запалення [°С] |
40 |
200-250 |
200-250 |
200 |
130 |
165 |
174 |
5 |
Теплотворна здатність W[MДж/кг] |
43,84 |
36-38 |
36-39 |
37,1 |
36,7 |
39,8 |
40,1 |
6 |
Поверхневий натяг 10 –2 [Н/м] |
3,71 |
3,22 |
3,22 |
3,38 |
- |
- |
- |
Таблиця 2.14 – Фізико-хімічні властивості сумішей рапсового масла й дизельного палива (OR й ON) [421
п/п |
Об'ємна сполука суміші [%] |
Найменування параметра |
|||
Щільність при темп. 20 ºС [кг/м3] |
В'язкість при темп. 40 ºС [мм2/с] |
Поверхн. натяг х 10-2 [Н/м] |
Теплотворна здатність [МДж/кг] |
||
1 |
ON(0%OR) |
0,840 |
3,04 |
3,71 |
43,8 |
2 |
20% OR |
0,861 |
5,52 |
3,59 |
43,12 |
3 |
30% OR |
0,868 |
6,95 |
3,55 |
42,89 |
4 |
40% OR |
0,874 |
8,49 |
3,52 |
41,97 |
5 |
60% OR |
0,888 |
13,26 |
3,44 |
40,38 |
6 |
80% OR |
0,899 |
17,09 |
3,39 |
39,53 |
7 |
100% OR |
0,900 |
19,85 |
3,38 |
37,10 |
* Дослідження проведені відповідно до вимог норми PN-90/C-04004 PN-81/C-04011
У таблиці Таблиця 2 .13 наведені основні, фізико-хімічні властивості рослинних палив. Максимальний вплив в процесі упорскування, розпилювання, сумішоутворення й згоряння утворює цетанове число, в'язкість й у меншому ступені – поверхневий натяг палив. У табл. Таблиця 2 .14, наведені основні фізико-хімічні властивості досліджуваних сумішей рапсового масла OR зі стандартним дизельним паливом ON.