2.3.2 Зовнішні фактори готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

На другому етапі нашого констатуючого експерименту, ми, враховуючи особливості процесу навчання на факультеті підготовки вчителів початкових класів Слов’янського державного педагогічного університету, виділили наступні зовнішні фактори:

1. Стать майбутніх учителів початкових класів.

2. Рівень освіти батьків (вища / професійно середня / середня)).

3. Сімейний стан (одружені / неодружені).

4. Термін навчання в університеті (в дослідженні взяли участь студенти 1, 3 та 5 курсів)

5. Тип попереднього навчального закладу, в яких навчалися студенти (стандартні школи/ інноваційні школи/ педагогічні коледжі).

6. Місце проживання (місто/село).

7. Вік майбутніх учителів початкових класів.

Розглянемо взаємозв’язок названих факторів та готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів:

2.3.2.1 Дослідження взаємозв’язку рівня готовності майбутніх учителів до розвитку креативності молодших школярів і терміну навчання в університеті

Особливості готовності до розвитку креативності молодших школярів від терміну навчання наведені в таблиці 2.19 та додатку Б.3.

Таблиця 2.19

Особливості готовності до розвитку креативності молодших школярів від терміну навчання

	1 курс	3 курс	5 курс
	Кількість досліджуваних (у %)	Кількість досліджуваних (у %)	Кількість досліджуваних (у %)
Високий	14,5	13,0	13,7
Середній	67,3	70,3	66,7
Низький	18,2	16,7	19,6

Як випливає з таблиці 2.19, на рівні терміну навчання досліджуваних виявлені статистично не значущі відмінності. При цьому високий рівень готовності майбутніх учителів до розвитку креативності молодших школярів мають 14,5% студентів 1 курсу, 13,0% майбутніх учителів початкових класів 3 курсу та 13,7% випускників - студентів 5 курсу. Середній рівень готовності мають 67,3% першокурсників, 70,4% майбутніх педагогів 3 курсу та 66,7% студентів 5 курсу. Дані низького рівня готовності майбутніх учителів до розвитку креативності молодших школярів, дозволяють констатувати, що 18,2% студентів 1 курсу, 16,7% третьокурсників та 19,6% п’ятикурсників мають саме низький рівень готовності.

На нашу думку, причиною такого стану речей є відсутність спрямованості існуючих програм вищих навчальних педагогічних закладів на формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

2.3.2.2 Дослідження взаємозв’язку ґендерних особливостей і рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

На наступному етапі нашого дослідження ми виявили рівень розвитку креативності студентів - майбутніх учителів початкових класів залежно від статі (див. табл. 2.20 та дод. Б.4).

Таблиця 2.20

Особливості рівня розвитку креативності майбутніх вчителів початкових класів залежно від статі

Як видно з таблиці 2.20, у рівні розвитку креативності досліджуваних виявлені статистично значущі відмінності (р < 0,05). При цьому низький рівень креативності має приблизно однакова кількість досліджуваних (15,8% чоловіків та 15,6% жінок), середній рівень розвитку креативності виявлений у 63,2% студентів чоловічої та 78,7 жіночої статі. А ось високий рівень розвитку креативності мають 21,1% чоловіків та 5,7% жінок.

Отримані нами дані узгоджуються з результатами попередніх досліджень [12; 13; 27; 38], та, на нашу думку, відображають типову ситуацію в сфері розвитку креативності не тільки в нашій країні, але й в усьому світі як наслідок специфічних проблем чоловіків і жінок ґендерної природи.

У зв’язку з цим можна висловити припущення, що, орієнтуючись на розвиток певних, лідерських рис з дитинства (таких, як активність, ініціативність, упевненість у собі, незалежність і ін.), у подальшому чоловіки більшою мірою, ніж жінки, схильні до активності, пошуку нових підходів до розв’язання проблем. Жінки ж порівняно з чоловіками ростуть у більш структурованому і директивному світі, в їх поведінці схвалюється насамперед слухняність, дисциплінованість. Через це вони можуть стати менш креативними, демонструвати нижчі результати при розв’язанні когнітивних проблем, що потребують реорганізації або зміни настановлення, бути консервативнішими у своїх судженнях, загалом, користуватися асимілятивними стратегіями, в той час, як чоловіки в ситуації розв’язання проблеми частіше схильні користуватися акомодаційними стратегіями [13; 27; 38].

Виявлені ґендерні відмінності когнітивної складової щодо креативності студентів - майбутніх учителів початкових класів знайшли своє відображення і в рівні їх готовності до розвитку креативності учнів. Так, зокрема, статистично значущі відмінності на рівні р < 0,05 були виявлені в рівні когнітивної складової готовності студентів (див. табл. 2.21 та дод. Б.5).

З даних, наведених у таблиці 2.21, випливає, що низький рівень когнітивної готовності мають 22,2% чоловіків та 25,8% жінок. 33,3% представників чоловічої та 59,6% жіночої статі серед майбутніх учителів початкових класів мають середній рівень розвитку когнітивної складової готовності до розвитку креативності молодших школярів. Натомість високий рівень розвитку когнітивної складової мають 44,4% чоловіків та 14,6% жінок.

Таблиця 2.21

Особливості рівня розвитку когнітивної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів залежно від статі

2.3.2.3 Дослідження взаємозв’язку сімейного стану і рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

Статистично значущі відмінності на рівні р < 0,05 були виявлені у взаємозв’язку загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів (див. табл. 2.22 та дод. Б.6) та взаємозв’язку рівня мотиваційної складової готовності студентів (див. табл. 2.23 та дод. Б.7) від сімейного стану.

Як випливає з таблиці 2.22, низький загальний рівень мають 12,1% неодружених та 20,6% одружених майбутніх учителів початкових класів. Середній рівень мають 77,6% неодружених та 60,8% одружених, а високий рівень є у 10,3% неодружених та 18,6% одружених.

Таблиця 2.22

Взаємозв’язок загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів залежно від сімейного стану

Таблиця 2.23

Взаємозв’язок рівня розвитку мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів залежно від сімейного стану

Як випливає з таблиці 2.23, низький рівень мотиваційної складової мають 22,4% неодружених та 33,3% одружених майбутніх учителів початкових класів. Середній рівень мають 44,8% неодружених та 28,4% одружених, а високий рівень є у 32,8% неодружених та 36,3% одружених.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що залежність між сімейним станом та як мотиваційною, так і загальною готовністю (у одружених вище як низький, так і високий рівень готовності, а нижче середній рівень), свідчить про те, що одружені більш диференційовано відносяться до майбутньої роботи з розвитку креативності молодших школярів.

Виявлений взаємозв’язок між сімейним станом та як мотиваційною, так і загальною готовністю знайшли своє відображення не тільки на рівні їх готовності до розвитку креативності молодших школярів, але й на рівні ставлення до рівнів соціальної взаємодії. Так, зокрема, між сімейним станом і альтруїстичністю студентів - майбутніх учителів початкових класів знайшли своє відображення і в рівні їх готовності до розвитку креативності учнів (див. табл.. 2.24 та дод. Б.8).

Таблиця 2.24

Особливості ступеня орієнтації на альтруїстичність майбутніх учителів початкових класів від сімейного стану

Як випливає з таблиці 2.24, адаптивний рівень альтруїстичності мають 55,2% неодружених та 39,2% одружених. А проблемний рівень мають 44,8% неодружених та 60,8% одружених.

На нашу думку, аналіз дозволяє визначити, що залежність між сімейним станом та альтруїстичністю (у неодружених вище низький рівень, а у одружених високий), говорить про те, що саме вміння разом жити з іншою людиною допомагає стати більш альтруїстичним та нічого не вимагати за свої вчинки.

2.3.2.4 Дослідження взаємозв’язку між соціальним статусом, населеним пунктом, типом попереднього навчального закладу, віком майбутніх вчителів початкових класів і рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

У дослідженні встановлено, що залежності між, з одного боку, соціальним статусом, населеним пунктом, типом попереднього навчального закладу, віком майбутніх вчителів початкових класів, та, з другого боку, готовністю майбутніх вчителів до розвитку креативності молодших школярів не виявлено (див. дод. Б.9).

Виявлені залежності дозволяють розробити програму розвитку готовності майбутніх учителів до розвитку креативності молодших школярів.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2:

1. Майбутні вчителі початкових класів не володіють добре сформованими необхідними знаннями, практичними вміннями, не мають достатньо розвиненої власної креативності, має місце недостатня загальна готовність до розвитку креативності молодших школярів.

2. Відповідно загального рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів 35,6% досліджуваних мають середній рівень сформованості загальної готовності, а 45,0% майбутніх учителів – низький. Разом з тим, 19,4% студентів мають високий рівень сформованості загальної готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Майбутні вчителі початкових класів мають занижену самооцінку власної готовності до розвитку креативності молодших школярів.

3. В результаті дослідження було встановлено, що відносно мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів серед студентів 29,4% досліджуваних мають низький рівень сформованості, а 43,1% досліджуваних – середній рівень. 27,5% майбутніх учителів мають високий рівень сформованості мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

4. Результати дослідження когнітивної складової дозволяють зробити наступні висновки, що 58,1% досліджуваних мають середній рівень сформованості когнітивної складової, а 25,6% майбутніх учителів - низький. Та тільки 16,3% має високий рівень сформованості когнітивної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

5. Отримані результати дозволяють засвідчити, що відносно оперативної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів 36,9% досліджуваних мають низький рівень сформованості, а 43,1% досліджуваних - середній, 20,0% майбутніх учителів мають високий рівень сформованості операційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

6. Низький рівень креативності особистісної складової мають 57,5% майбутніх учителів, середній рівень 35,0% студентів, а високий рівень лише 7,5% майбутніх учителів початкових класів. Ці дані можна пояснити традиційним навчанням, що не забезпечує високого рівня розвитку креативності майбутніх учителів початкових класів, які в свою чергу мають бути прикладом для своїх учнів.

7. У дослідженні був також установлений взаємозв’язок між рівнем готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів і такими їх характеристиками, як внутрішніми факторами: ступенем орієнтації на агресивність та домінантність, зовнішніми факторами: статтю та сімейний станом тощо.

Так, порівняльний аналіз дозволив виявити статистично значущі відмінності (р<0,05) за внутрішніми факторами готовності залежно від креативності. За результатами дисперсійного аналізу та χ² – квадрату було виявлено, що чим нижче рівні агресивності та орієнтації на домінантність, тим вище рівні креативності.

Результати дослідження залежності готовності майбутніх учителів до розвитку креативності молодших школярів від терміну навчання в університеті такої не встановили.

Аналіз даних, що стосуються складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів залежно від статі, свідчить про те, що, наприклад, креативність (р<0,01) та когнітивна складова (р<0,05) є більш розвинутими у чоловіків, ніж у жінок - студентів.

Дані статистичної обробки, що стосуються складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів залежно від сімейного стану, вказують на статистично значущу різницю (р<0,05) між альтруїстичністю (у неодружених вище проблемний рівень, а у одружених адаптивний), мотиваційною складовою (у одружених вище як низький, так і високий рівень готовності), та загальним рівнем готовності (у одружених вище середній рівень).

У дослідженні встановлено, що залежності між, з одного боку, рівнями авторитарності, егоїстичності, підозрілості, підлягання, альтруїстичності, залежності, рівнем освіти батьків, населеним пунктом, типом попереднього навчального закладу, віком майбутніх вчителів початкових класів, та, з другого боку, готовністю майбутніх вчителів до розвитку креативності молодших школярів не виявлено.

9. Результати проведеного нами дослідження свідчать, що головним чинником у формуванні готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів є цілеспрямована підготовка спеціаліста до даного виду діяльності на етапі професійного становлення.

Зміст розділу 2 відображено в таких публікаціях автора:

1. Фадєєв В.І. Взаємозв'язок соціально-психологічних характеристик особистості студентів - майбутніх вчителів початкових класів з рівнем розвитку креативності // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. / За ред. В.Д.Скока. – Чернігів, ЧДПУ, 2005. - №31. – Т.3. – С. 133-138.

2. Фадєєв В.І. Гендерні особливості психологічної готовності студентів – майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів // Молодь у сучасному суспільстві: психологічні проблеми: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції 29 березня 2005 р. К.: Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2005. – С. 2.

РОЗДІЛ 3

шляхи оптимізації готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів