2.2 Особливості готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

На першому етапі нашого дослідження ми поставили собі за мету спочатку з’ясувати загальний рівень сформованості готовності та самооцінки, а потім вже за різними складовими.

Загальний рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Загальний рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

Рівень сформованості	Кількість досліджуваних (у %)
Високий	19,4
Середній	35,6

Продовж. табл. 2.2

Низький

45,0

Як випливає з таблиці 2.2, 35,6% досліджуваних мають середній рівень сформованості загальної готовності, а 45,0% майбутніх учителів – низький рівень загальної готовності. Разом з тим, 19,4% студентів мають високий рівень сформованості загальної готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Результати, отримані під час нашого дослідження дозволили нам розбити студентів на три групи в залежності від загального рівня даної готовності:

1. студенти з загальним високим рівнем сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів (19,4%). До цієї групи належать студенти, які повністю готові до практичної роботи з розвитку креативності молодших школярів.

2. майбутні вчителі початкових класів з загальним недостатнім рівнем розвитку даної готовності (35,6%). У цій групі знаходяться майбутні вчителі початкових класів, які мають середні показники мотиваційної, оперативної, когнітивної та особистісної складових готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів. Тобто ці студенти показали, що вони мають прогалини в знаннях, вміннях, навичках, прагненні до розвитку креативності молодших школярів, при цьому вони самі мають середній рівень власної креативності.

3. найбільша за чисельністю група - студенти з загальним низьким рівнем сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів (45,0%). Цю групу складають студенти, які не бажають, не вміють, не знають, як розвивати креативність молодших школярів, при цьому вони самі в більшості не є креативними студентами.

Майбутнім учителям початкових класів пропонувалося оцінити за 5-ти бальною шкалою власну готовність до розвитку креативності молодших школярів.

Результати проведеного нами дослідження дають можливість визначити загальний рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів за самооцінкою (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Загальний рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів за самооцінкою

	Самооцінка
Рівень сформованості	Кількість досліджуваних (у %)
Високий	17,5
Середній	30,6
Низький	51,9

Як випливає з таблиці 2.3, за самооцінкою, середній рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів мають 30,6% досліджуваних, разом з тим, 51,9% досліджуваних мають низький рівень. А високий рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів мають 17,5% досліджуваних.

На нашу думку, занижений рівень самооцінки можна пояснити недостатнім рівнем впевненості майбутніх учителів початкових класів в власній готовності до педагогічної діяльності загалом і до розвитку креативності молодших школярів зокрема. І отже потребують спеціальної роботи щодо підвищення самооцінки досить значної групи досліджуваних.

Детальний аналіз даних дозволив виявити особливості мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Рівень сформованості мотиваційної готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів

Рівень сформованості мотиваційної готовності	Кількість досліджуваних (у %)
Високий	27,5
Середній	43,1
Низький	29,4

Як видно з таблиці 2.4, 43,1% досліджуваних мають середній рівень сформованості мотиваційної складової, 29,4% досліджуваних мають низький рівень, а 27,5% майбутніх учителів мають високий рівень сформованості мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів.

Сукупність використаних методик дозволила нам поділити студентів – майбутніх учителів початкових класів за рівнем сформованості мотиваційної складової готовності на такі групи:

1. студенти з високим рівнем мотиваційної складової готовності (27,5%). У них виявлена наявність усвідомлених прагнень до навчання креативних дітей, до розвитку їх креативності;

2. майбутні вчителі початкових класів з середнім рівнем мотиваційної складової готовності до розвитку креативності молодших школярів (43,1%). Цю групу можливо розділити на підгрупи:

а) студенти, які вказували на захоплене ставлення до креативності молодших школярів, до роботи з креативними дітьми загалом, але не пов’язували це з майбутньою роботою;

б) майбутні вчителі початкових класів, які висловлювали інтерес до інформації про креативність молодших школярів і особливості професійної психолого-педагогічної роботи з ними, але ще остаточно не визначились у своєму ставленні до розвитку креативності молодших школярів;

3) майбутні вчителі початкових класів з низьким рівнем мотиваційної складової готовності з розвитку креативності молодших школярів (29,4%). Мотивація їх вибору пов’язана з консервативною педагогічною діяльністю. Ці студенти не бажають працювати в початковій школі над розвитком креативності молодших школярів.

Дані особливостей представленості груп мотивів готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів (див. табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Особливості представленості груп мотивів готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності.

Група мотивів	Кількість досліджуваних (у %)
Власне педагогічні мотиви	20,15%
Соціальні мотиви	15,35%
Креативні мотиви	32,93%
Вузько особистісні мотиви	14,58%
Престижні мотиви	16,98%

Як видно з таблиці 2.5, група креативних мотивів (ІІІ, IV, VI, VIII, IX, XIV місця) займає загальне 1 місце (32,93%), група власне педагогічних мотивів (II, X, XV, XVIII, XXI місця ) 2 місце (20,15%), група престижних мотивів (I, XVI, XX, XXIII місця) 3 місце (16,98%), а група соціальних мотивів (V, XI, XVII, IXX, XXV місця) 4 місце (15,35%), 5 місце займає група вузько особистісних мотивів (VII, XII, XXII, XXIII, XXIV місця) (14,58%).

На нашу думку, результати отримані під час дослідження можна пояснити тим, що в більшості майбутні вчителі початкових класів дійсно прийшли за власним бажанням, не самим головним для них на час навчання є вузько особистісні, соціальні та престижні мотиви, а саме ті, які пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.

На наступному етапі нашого дослідження ми з’ясовували особливості рівня розвитку мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів відображені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Особливості вибору мотивів професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів *

№ п/п	Мотив	Кількість досліджуваних (у %)
1	Бажання отримувати задоволення від роботи	62,5
2	Бажання спостерігати за розвитком дитини, бачити результати своєї діяльності	56,25
3	Бажання реалізувати власний творчий потенціал	47,44
4	Потреба самому бути творчим учителем	42,38
5	Бажання реалізувати любов до дітей у професійній діяльності	34,13
6	Бажання реалізувати власні творчі задуми	28,69
7	Бажання займатися самоосвітою та саморозвитком	27,44
8	Прагнення знати умови розвитку креативності	23,13

Продовж. табл. 2.6

9	Схильність до розвитку творчої особистості учнів	23,06
10	Прагнення мати велику відпустку влітку	21,38
11	Схильність спілкуватися та взаємодіяти з дітьми, їх батьками	21,25
12	Інтерес до майбутнього розвитку власного загального інтелекту та здібностей	18,63
13	Бажання переборювати труднощі, пов’язані з роботою, вдосконалення себе	17,94
14	Бажання оволодіти методиками розвитку креативності	17,25
15	Прагнення сприяти гуманізації навчання і виховання дітей	13,69
16	Бажання користуватися авторитетом	13,19
17	Бажання зайняти гідне місце в суспільстві	12,06
18	Схильність працювати на користь людям	10,0
19	Прагнення впливати на свідомість батьків, учнів	9,94
20	Бажання мати широкі соціальні контакти та зв’язки	9,81
21	Бажання працювати вчителем початкової школи	8,75
22	Прагнення мати статус висококультурної людини	8,38
23	Бажання направляти дії інших людей	8,31
24	Прагнення постійного самопізнання та самоаналізу своєї діяльності	8,19
25	Бажання виховати майбутніх патріотів, гідних громадян України	7,44

* - курсивом виокремлено власне креативні мотиви

Як видно з таблиці 2.6, на першому місці відносно мотиваційної складової готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів є бажання реалізувати власний творчий потенціал (47,44%), на другому потреба самому бути творчим вчителем (42,38%), на третьому бажання реалізувати власні творчі задуми (28,69%).

Дані щодо особливостей ставлення майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів були отримані за проективною методикою „незавершені речення” (див. табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Особливості ставлення майбутніх учителів початкових класів до розвитку креативності молодших школярів за результатами проективної методики „незавершені речення”

Група ставлень до	Кількість досліджуваних (у %)
	Позитивне ставлення	Невизначене ставлення	Негативне ставлення
Молодших школярів як суб’єктів навчальної діяльності	52,7	43,1	4,2
Розвитку креативності	26,6	64,1	9,3
Творчої особистості вчителя	33,0	57,1	9,9
Створення розвивального креативного середовища	54,9	37,9	7,2

Як видно з таблиці 2.7, 54,9% майбутніх педагогів позитивно ставляться до створення розвивального креативного середовища, разом з цим, 37,9% виявляють невизначене ставлення, а 7,2% досліджуваних негативно ставляться до створення розвивального креативного середовища.

52,7% досліджуваних позитивно ставляться до молодших школярів, як суб’єктів навчальної діяльності, а 43,1% досліджуваних ще не визначили власне ставлення, а 4,2% досліджуваних негативно ставляться до молодших школярів, як суб’єктів навчальної діяльності.

33,0% студентів позитивно ставляться до творчої особистості вчителя, 57,1% виявляють невизначене ставлення, а 9,9% досліджуваних негативно ставляться до творчої особистості вчителя.

Отримані результати дозволяють стверджувати, що загалом майбутні педагоги позитивно ставляться до розвитку креативності молодших школярів. Так, зокрема, 26,6% майбутніх учителів початкових класів позитивно ставляться до розвитку креативності. Разом з цим, 64,1% виявляють невизначене ставлення, а 9,3% досліджуваних негативно ставляться до розвитку креативності.

На нашу думку, результати отримані під час дослідження можна пояснити тим, що в більшості майбутні вчителі початкових класів зорієнтовані на створення розвивального креативного середовища, і, одночасно, невисокі відсотки (до 10%) негативного ставлення говорять про великий потенціал даних студентів відносно формування готовності до розвитку креативності молодших школярів.

Результати дослідження мотиваційної складової готовності майбутніх учителів до розвитку креативності молодших школярів за результатами проективної методики „незавершені речення” (див. табл. 2.8).

Таблиця 2.8