9. Ролеві і внутрішньоособистісні конфлікти

Людина виконує багато різних ролей, і кожного разу їй потрібно відповідати певним очікуванням інших, щоб отримати схвалення і визнання. Проте ролі ці не мають бути суперечливими, несумісними. Якщо одній і тому ж людині пред'являють протилежні соціальні вимоги, може виникнути конфлікт ролей. В цьому випадку формується суперечлива особистість, або вона вибирає лише одні якісь вимоги, ігноруючи всі інші вимоги і ролі, при цьому людина відособлюється від осіб, які її недооцінюють, і прагне зближуватися з тими, хто її цінує.

У різних ситуаціях людина виконує різні ролі, проте в чомусь постійно залишається самою собою, тобто рольова поведінка - своєрідне поєднання ролей і індивідуальності (Я) особи виконавця.

Кожна роль накладає відомий відбиток на особу, на самосвідомість людини, оскільки людина мобілізує ресурси свого організму і психіки для виконання тієї або іншої ролі. Інколи виникає внутрішньоособистісний конфлікт, коли людина вимушена виконувати роль, уявлення про яку не відповідають його уявленню про себе, його індивідуальному «Я».

Можливі наступні види усередині особистісних конфліктів:

1) якщо «роль» вища за можливості «Я», то людині загрожує перевтома, поява невпевненості в собі;

2) якщо «роль» нижча за можливості «Я», є негідною, принизливою для людини, то вирішення цього конфлікту може прийняти різні, форми:

а) об'єктивна зміна ситуації (наприклад, людина не задоволена своєю професією, зачинає вчитися і своїми практичними справами доводить те, що йому по плечу важчі і цікавіші справи);

б) не маючи можливості змінити ситуацію, людина змінює її «лише для себе», відмовляючись від виконання що перечить його «Я» ролі;

в) конфлікт між роллю і «Я» не вирішується, а усувається з сфери свідомості, пригнічується, в результаті у вчинках, відчуттях, свідомості людини явно не виявляється існування конфлікту між «Я» і роллю, але внутрішня напруга наростає і «проривається» на «козлах відпущення» (людина «зриває зло» на своїх підлеглих і близьких);

г) «раціоналізацією» називається випадок, коли людина, вимушена виконувати не відповідну його «Я» роль, запевняє себе і інших, що він це робить виключно за власним бажанням;

д) «неадекватна поведінка» виявляється в заміні потягу до недоступної людині ролі прагненням виконати роль протилежну: так, дитя, що потребує ніжності і ласки, але що не сподівається отримати роль коханого, зачинає поводитися підкреслено грубо і нахабно;

е) людина, що опинилася в не відповідній для його «Я» ролі, обертає свій гнів проти себе, звинувачує себе або вважає себе за невдаху. Що спонукає людину освоїти ту або іншу соціальну роль? По-перше, зовнішні вимоги, своєрідний психологічний тиск значимих для людини людей спонукають освоїти роль але все-таки істотніше впливають внутрішні мотиви:

1) якщо виконання яких-небудь бажань людини можливе через оволодіння ним певною роллю і для нього принадні ті права, ті пільги, які доступні виконання певної ролі;

2) якщо опанування ролі дозволяє людині придбати соціально-психологічну захищеність, дає можливість мати приємніші соціальні відношення з іншими людьми, отримати їх визнання, любов, схвалення, пошану, то людина здатна прикласти максимум зусиль для опанування цієї соціальної ролі. Таким чином, дії людини, його активність обумовлені перш за все внутрішніми спонукальними силами, його мотивами, потребами, бажаннями.