2.4 Шипшина травнева

Ш. корична— R. majalis Herrm. (R. cinnamomea L.), через брунатний колір гілок, схожих на корицю; рос. назва: шиповник майский (Ш. коричный); нар. назви: дербивузка, рожа маєва, свербивус, свербигузка, терпигузка, шипшинник. Це кущ до 2 м завв. Стебла висхідні або дещо звисаючі, коричневато-червоні, вкриті, як правило, парними, серпоподібно-зігнутими, рідше — майже прямими шипами з домішками щетиноподібних колючок. Квітконосні пагони майже не мають колючок. Листки спіральні, непарноперисті, з парними прилистками, які частково зрослися з черешком; листочки (їх 5–7) видовжено-яйцеподібні або овальні, до основи клиноподібно звужені, при верхівці короткозагострені, зверху сизувато-зелені, здебільшого голі, із внутрішнього боку вкриті щільно притисненими волосками, по краю простозубчасті, без залозок; прилистки стерильних пагонів і туріонів вузенькі, з дещо загнутими краями, квітконосні пагони — широкі, знизу пухнасті, по краю війчасто-залозисті. Квітки великі (4,5–5 см у діаметрі), правильні, двостатеві, поодинокі, рідше — в малоквіткових (в основному по 2–3) щиткоподібних суцвіттях; чашолистки (їх 5) довгі (до 3 см) і вузенькі, повністю позбавлені перистих додатків або лише з 2–3 коротенькими ниткоподібними додатками, знизу всіяні щільними короткими волосками (з домішкою дрібних залозок або без них), по краю — з домішкою дуже дрібних залозок, зверху вкриті лише поодинокими волосками або майже повстисті, після цвітіння спрямовані вгору і залишаються при стиглих плодах; мають по 5 пелюсток від блідо-червоного до червоного кольору. Плоди складаються з м’ясистого, при дозріванні соковитого квітколожа (гіпантію), що розрослося, і численних плодиків — горішків, які містяться в його порожнині. Плоди кулясті або овальні, гладенькі, голі, до 3 см завд., червоного або пурпурово-червоного кольору; всередині гус­то вкриті довгими, дуже шорсткими щетинис­тими волосками; горішки дрібні, довгасті, зі слабко вираженими гранями, світло-жовтого кольору. Цвіте Ш.т. у травні–червні, плоди достигають у серпні–вересні. Росте в лісах, у чагарниках, особливо біля річок, рідше — на луках, майже по всій території України, за винятком південних степових районів і АР Крим. Культивується.

Офіцинальною сировиною є зібрані в стадії повної стиглості й висушені плоди Ш. — Fructus Rosae. У їх складі виявлено вітаміни: аскорбінова кислота (вітамін С) — до 14% на суху речовину, вітаміни В₁, В₂, В₃, РР, К; каротиноїди: α- і β-каротини, лікопін, фітофлуїн, полі-цис-лікопіни А, В і С, криптоксантин, рубіксантин, тараксантин; катехіни: (–)-епігалокатехін, (–)-галокатехін, (–)-епігалокатехінгалат, (–)-епікатехінгалат; вуглеводи: глюкоза, фруктоза, ксилоза, пектинові речовини; флавоноїди: кверцетин, ізокверцитрин, тилірозид, кемпферол; лейкоантоціанідини: лейкопеонідин; антоціани: у гідролізаті ціанідин; дубильні речовини — до 5%; органічні кислоти: лимонна, яблучна; жирна олія (у насінні), в її складі: α- і δ-токофероли, каротиноїди, лінолева, ліноленова, пальмітинова, міристинова, стеаринова кислоти; макро- і мікроелементи: К, Са, Mg, Fe, Mn, Cu, Р, Zn, J. У листі Ш. є вуглеводи: полісахариди; каротиноїди; вітамін С; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: галова, гентизинова, кавова, протокатехова, n-гідроксикорична, n-гідроксифенілоцтова, n-кумарова, бузкова, ванілінова, ферулова, саліцилова, елагова; флавоноїди, дубильні речовини. У коренях Ш. містяться дубильні речовини, у гілках — флавоноїди. Плоди Ш. чинять протицинго­тну, антисклеротичну, протизапальну, жовчогінну дію, активізують ферментні системи та окисно-відновні процеси в організмі, позитивно впливають на вуглеводний обмін, посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин, стимулюють опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, підвищують діурез. Їх використовують для профілактики та лікування при гіпо- й авітамінозах С і Р, при атеросклерозі, нефриті, гострих і хронічних захворюваннях печінки, кишечнику, при виразковій хворобі, геморагічних діатезах, гемофілії, кровотечах (легеневих, маткових), при передозуванні антикоагулянтами, гіпертиреозі й недостатності надниркових залоз, травматичному шоку. Хороший терапевтичний ефект виявляють при пневмонії, бронхоектазах, бронхіальній астмі, захворюваннях очей. Плоди входять до складу віта­мінних зборів, сиропу з плодів Ш. Холосас (водного екстракту плодів Ш.), який призначають при холециститі та гепатиті. З насіння Ш. виготовляють олію, яку використовують зовнішньо для загоєння ран, при тріщинах сосків, пролежнях, трофічних виразках гомілки, дерматозах, у стоматологічній практиці та у вигляді мікроклізм — при неспецифічному виразковому коліті. Каротолін — масляний екстракт каротиноїдів із м’якоті плодів, який використовують аналогічно. Протипоказанням для використання плодів Ш. є жовчнокам’яна хвороба і підвищена чутливість до Ш. Їстівні у свіжому, сухому й переробленому вигляді. Медоносна, перганосна і декоративна рослина.