2.5 Шипшина собача

Ш. собача - R. canina (лат. canis — собака; пов’язана із застосуванням у народній медицині коренів рослини проти укусів скаженої собаки), рос назва: шиповник собачий; нар. назви: гече-пече, дика троянда, дика рожа, дрячка, рожа польова, свербило, сверболуз, терпигузка, шиплина, шупиця. Це кущ до 2,5 м завв. із лузкоподібно-зігнутими або майже прямими стеблами, вкритими міцними плоскими, серпоподібно-зігнутими шипами. Квітконосні пагони рясно вкриті гачковидно-загнутими шипами. Листки спіральні, непарноперисті, з вузькими золотистовійчастими по краю прилистками; листочки (їх 7, зрідка — 5 або 9) з обох боків голі, гладенькі, переважно еліптичні, з короткозагостреною верхівкою, простогостропилчасті, часто закінчуються дрібними залозками. Квітки правильні, двостатеві, у малоквіткових (по 3–5, іноді більше) щиткоподібних суцвіттях, рідше — поодинокі; чашолистки великі (до 20–25 мм), широколанцетні, з рясними перистими додатками, вгорі переважно голі, з внутрішнього боку вкриті короткими волосками, після цвітіння відхилені донизу і притиснені до плоду, рано відпадають; пелюстки (їх 5) біло-рожеві, коротші за чашолистки. Плоди складаються з м’ясистого гіпантія, що розрісся, і численних плодиків — горішків; оранжево-червоні, широкоовальні, рідше — майже кулясті, позбавлені залозок. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у серпні–вересні. Росте по всій території України. Офіцинальною сировиною є плоди Ш. — Fructus Rosae. Вони мають близький до Ш.т. хімічний склад, але відрізняються вмістом і співвідношенням компонентів. Так, кількість вітаміну С у Ш.с. не перевищує 1%. Із флавоноїдів у плодах Ш.с. виявлені також 3-(n-кумароїл)-глюкозид кемпферолу, 3-глюкозид кемпферолу. У коренях Ш.с. містяться тритерпеноїди — 5,2%: еглантозид; дубильні речовини; у листі — вітамін С, фенолкарбонові кислоти; у квітках — етерні олії; флавоноїди: гіперозид, астрагалін, рамноглюкозид кемпферолу; віск. Застосування Ш.с. аналогічне до застосування Ш.т. Використовують як підщепи для культурних сортів троянд.

2.6 Шипшина китайська

Є прародителькою всіх карликових і горщиків троянд. Карликові троянди практично круглий рік пропонуються квітковими магазинами в якості рослин горщиків. Якщо у вигляді винятку «втиснути в горщик» велику садову троянду, то на час цвітіння вона це перенесе, проте потім її знову необхідно пересаджувати у відкритий ґрунт. З маленькими трояндами справа йде інакше, тому вони і закріпилися на ринку кімнатних рослин. Вона досягає висоти 20-25 см, квітки завбільшки з горіх, блідо-рожеві, в залежності від сорту махрові або прості. Історичними карликовими трояндами є, крім цього також троянда гладка і гібриди троянди нуазетової. Не можна залишити без згадки також і голландські «компактні троянди» з їх надзвичайно рясним цвітінням при висоті рослин всього 20-30 см. Період цвітіння триває з березня по жовтень. Для отримання квітучих взимку рослин необхідна вигонка.

Мініатюрна троянда - світлолюбна рослина, їй необхідно світле, сонячне, добре провітрюване приміщення. Влітку в полуденний час рослина злегка притіняти.Після опадання листя наступає період спокою, і рослини містять у прохолодних умовах (6-8 С); починаючи з лютого троянди переносять в більш тепле місце (12-15 С), у міру росту молодих пагонів температуру поступово підвищують, доводячи до звичайної кімнатної. При початку росту молодих пагонів необхідна кілька більш висока вологість повітря. В інший час рослини чудово переносять сухе повітря кімнат. Під час періоду активного росту (квітень - жовтень) мініатюрну троянду необхідно регулярно поливати теплою водою, кому повинен бути вологим, але без надлишку води, взимку поливають рівно стільки, щоб не допускати пересушування земляної грудки.

З лютого по серпень троянди підгодовують добривом, що містить багато солей кальцію кожні 10 днів. Зів'ялі квітки регулярно видаляють. Перед початком вегетації рослини пересаджують у свіжий грунт, вкорочують на третину або наполовину всі пагони, а старі, загущающие крону і тонкі гілки вирізують цілком.Кращий субстрат для троянди - екологічно чистий, з високим вмістом гумусу, універсальний біогрунт або «Роза». Вони містять всі необхідні піта ¬ тільні речовини і мікроелементи. Грунтову суміш для троянди можна приготувати і самим з глинисто-дернової, листової землі і піску (2:1:1), з кислотністю рН 5,5 - 6,5. Цвітуть мініатюрні троянди краще, якщо посаджені у горщики діаметром 7-10 см. Влітку в жарку погоду горщики з міні-трояндами бажано мульчувати торфом, добре їх винести на відкрите повітря (на балкон або в сад).Систематично видаляйте квітки, що відквітували. Купуйте тільки молоді рослини, оскільки вони легше пристосовуються до умов приміщень.

Ця рослина може досягти 3 – 4 м заввишки. Листя у неї овальне, яскраво-зелене, блискуче. Квіти – найрізноманітніших кольорів: пурпурово-червоні, рожеві, оранжеві, прості й махрові. За правильного догляду може цвісти цілорічно. Тримати вазон потрібно на добре освітлюваному підвіконні, але не під прямим сонячним промінням. Розмножують троянду в основному живцями, які нарізають у серпні. За 25-30 днів їх укорінюють у горщиках, накритих скляною банкою. Весною рослини, що виросли із живців, пересаджують у більшу місткість із землесумішшю дернової, листяної землі, перегною та піску у співвідношенні 2:1:1:1. При цьому вкорочують довгі пагони, що стимулює утворення великої кількості молодих, на яких будуть квітки. Оптимальна температура для китайської троянди – близько 15°С Під час росту й цвітіння рослину слід щедро поливати. Раз на місяць після поливу корисно її підживити. Найефективніші добрива – розчини курячого посліду і коров’яку почергово з мінеральними добривами. Узимку підживлення припинити, а полив зменшити до 1-2 разів на тиждень. Якщо троянда сама почала скидати бутони – це свідчить про те, що ґрунт пересох або в ньому недостатньо поживних речовин. Листя починає опадати, якщо ґрунт надто сухий або, навпаки, надто зволожений, а також при різкому перепаді температур.