3. Аналіз собівартості продукції.

У практиці роботи промислових підприємств характеристика рівня і динаміки собівартості продукції здійснюється за допомогою абсолютних та відносних показників .

До складу показників які характеризують абсолютну величину собівартості , належать собівартість одиниці продукції та собівартість всієї товарної продукції.

Собівартість одиниці продукції – це виражена у грошовій формі сума витрат за калькуляційними статтями на виробництво одиниці відповідного виду продукції чи послуг виробничого характеру . Якщо підприємство виробляє продукцію широкого асортименту , то калькуляції можуть складатись у розрізі окремих однорідних груп виробів .

Собівартість всієї продукції – є узагальнюючим показником і характеризує максимально допустимі абсолютні сумарні затрати на виробництво і реалізацію продукції в розрізі статей калькуляції . Цей показник тісно пов’язаний з першим (собівартістю 1 продукції) оскільки собівартість всієї товарної продукції = сумі добутків собівартості одиниці кожного виду продукції на обсяг їх виробництва у даному періоді . Цей показник виконує важливу роль в аналізі ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів, дає можливість аналізувати затрати за місцем їх виникнення і завдяки цьому виявити зміни їх рівня в розрізі окремих підрозділів підприємства.

Однак абсолютні показники не дають вичерпної, всебічної характеристики собівартості , на їх основі не можна судити про те , як змінилась собівартість продукції в поточному році порівняно з минулим . На величину абсолютних показників впливають такі фактори , як рівень собівартості продукції, зміна норм витрачання матеріальних ресурсів, удосконалення організації виробництва і праці та ряд інших факторів.

Характеристика динаміки собівартості продукції здійснюється на основі відносних показників , звільнених від впливу перерахованих факторів .

До відносних належать такі показники як :

• показник планового завдання по зниженню собівартості ;

• виконання плану ; показник динаміки ; витрати на 1 гривню товарної продукції.

Зміни собівартості одиниці продукції на конкретному виробництві відображують індивідуальні індекси :

1. Планового завдання

z_пл z_пл - z₀ z_пл. – планова собівартість 1 продукції

i_z^пл.з. = —— або ———— z₀ – факт. собів. 1 прод. базис. року

z₀ z₀

2. Виконання плану

z₁ z₁ – фактична соб. 1 продук звітного року

і_z^в.пл. = ——

z_пл

3. Динаміки собівартості

z₁

і_z^д. = ——

z₀

Взаємозв’язок цих індексів : і^д = і^пл.з. · і^в.пл.

Сума різниць між чисельником та знаменником індивідуальних індексів планового завдання та виконання плану = різниці між чисельником та знаменником індексу динаміки (z_пл – z₀) + (z₁ – z₀) = (z₁ – z₀)

Тобто якщо підсумувати планову та надпланову економію від зниження собівартості одиниці продукції, то одержимо економію від фактичного зниження її собівартості .

Розмір економії витрат на виробництво за рахунок планового, надпланового та загального фактичного зниження собівартості 1 продукції , одержаної у звітному періоді , визначається множенням змін собівартості на випуск продукції у звітному періоді .

1. сума економії передбачена планом Δ _пл = (z_пл - z₀) · q_пл

2. сума економії від надпланового зниження собів.Δ_над.пл. = (z₁ – z_пл ) · q₁

3. загальна сума економії від зниження собівартості 1 продукції ( або сума економії від фактичного зниження собівартості)Δ_ф =(z₁ – z₀) · q₁

4. додаткова економія або перевитрати за рахунок відхилення обсягу фактично випущеної продукції порівняно з запланованим обсягом

Δ = (z_пл – z₀) · (q₁ – q_пл)

Загальна планова сума надпланова додаткова економія

сума = економії собівартості + сума + (перевитрати) від зміни

економії від зниження собі варт. економії фактичного обсягу виробництва

порівняно з плановим

(z₁ – z₀) · q₁ = (z_пл – z₀) · q_пл + (z₁ – z_пл) · q₁ + (z_пл – z₀) · (q₁ – q_пл)

При наявності необхідної інформації по групі підприємств , які виробляють продукцію одного і того ж виду , динаміка собівартості вивчається за допомогою загальних індексів змінного , фіксованого складу та структурних зрушень. Методику їх розрахунку розглянемо на прикладі :

Завод	Базисний рік		Звітний рік
	Вироблено продукції, т	Собівартість 1 тони, грн.	Вироблено продукції, т	Собівартість 1 тони , грн.
1	400	300	500	270
2	100	250	500	240

Загальний індекс собівартості змінного складу :

∑ z₁q₁ ∑ z₀q₀ 270 · 500 + 240 · 500 300 · 400 + 250 · 100

І_z^з.с. = ——— : ——— = ————————— : ————————— = 0,879

∑ q₁ ∑ q₀ 500 + 500 400 + 100 або 87,9 %

Загальний індекс собівартості фіксованого складу :

∑ z₁q₁ ∑ z₀q₁ 270 · 500 + 240 · 500 300 · 500 + 250 · 500

І_z^ф.с. = ——— : ——— = ————————— : —————————= 0,927

∑ q₁ ∑ q₁ 500 + 500 500 + 500 або 92,7 %

Загальний індекс собівартості структурних зрушень :

∑ z₀q₁ ∑ z₀q₀ 300 · 500 + 250 · 500 300 · 400 + 250 · 100

І_z^стр.з. = ——— : ——— =—————————:—————————= 0,948

∑ q₁ ∑ q₀ 500 + 500 400 + 100 або 94,8 %

Взаємозв’язок загальних індексів : І ^з.с. = І ^ф.с. + І ^стр.з.

На підприємствах які виробляють різнойменну продукцію, переважна більшість якої є порівняльною, розраховують показники зниження собівартості за допомогою загальних агрегатних індексів.

Порівняльною називають продукцію, яка вироблялась на даному підприємстві у масовому чи серійному порядку у минулому (базисному) і у звітному роках. Якщо у звітному періоді вносилися часткові зміни в конструкцію виробу, змінювалася маса та вид спожитої сировини , і при цьому не втрачались його споживні властивості , такі вироби вважаються порівняльними. Отже , основною ознакою порівняльної продукції є однакове споживче призначення виробу у минулому та звітному роках.

Не відносяться до порівняльної продукції вироби, які вироблялись у минулому році у дослідному порядку , а у звітному масово чи серійно.

Для визначення зміни собівартості продукції на кількох підприємствах чи галузях застосовують два методи визначення кола порівняльності продукції : заводський та галузевий .

Якщо порівняльність продукції розглядається у межах одного підприємства, то цей метод називають заводським. Але за цим методом може визначатись обсяг порівняної продукції не лише на окремому підприємстві , а й по групі підприємств, галузі, районі, республіці.

Для вивчення динаміки порівняної продукції за заводським методом застосовується система загальних індексів :

1. Загальний індекс планового завдання

∑ z_пл q _пл

І ^пл.з. = ———— · 100 %

∑ z₀ q_пл

∑z_пл q_пл – планові витрати на виробництво порівняної продукції ;

∑ z₀ q_пл – витрати минулого року на плановий обсяг порівняної прод. ;