Семінарське заняття №3. Феодальна держава та право країн Азії та Африки

(2 год.)

ПЛАН:

1. Основні риси східного феодалізму.

2. Арабський халіфат та мусульманське право.

3. Середньовічна держава і право в Індії.

4. Середньовічні держава і право в Китаї та Японії.

Метою даного заняття є визначення загальних рис східного феодалізму та його специфіки у державному ладі в Арабському халіфаті, Індії, Китаї та Японії. Визначення структури державного апарату, його особливостей на прикладі різних держав.

Перше питання присвячене визначенню основних особливостей східного феодалізму. Тут необхідно розглянути загальні риси соціально-економічного розвитку середньовічних країн Сходу та Африки. Слід з’ясувати, якими чинниками визначалися ці особливості, чому жодна з цих країн не досягла в цю епоху європейського рівня пізнього феодалізму, сутність поняття “теократична монархія”, головні риси, притаманні східній деспотії.

Друге питання заняття присвячене виникненню та розвиткові держави Арабський Халіфат. Слід розкрити причини виникнення Арабського халіфату, роль в цьому процесі ісламу, його вплив на державний лад Халіфату, систему управління в Арабському халіфаті та соціальну структуру населення. Необхідно також охарактеризувати мусульманське право, його головні джерела та характер; дати загальну характеристику галузей мусульманського права, судоустрою в Арабському халіфаті.

Готуючи відповідь на третє питання семінарського заняття студентам слід встановити головні етапи розвитку середньовічної держави в Індії, особливості її соціальної структури, система управління державою та її особливості на кожному з етапів. Розглядаючи середньовічне індійське право увагу, перш за все, слід приділити головним джерелам, загальній характеристиці галузей індійського права.

Розглядаючи останнє питання необхідно проаналізувати періодизацію історії середньовічної Китайської держави, соціальний та державний лад середньовічного Китаю, охарактеризувати право. Крім того, питання включає в себе розгляд утворення Японської держави та її періодизації. Необхідно з’ясувати коли й чому відбувається перехід до системи сьогунату, сутність сьогунату, систему управління в Японії. Коротко слід зупинитися на особливостях соціальної структури середньовічної Японії (система “сі-но-ко-сьо”, японське самурайство як аналог західноєвропейського рицарства). Розглядаючи середньовічне японське право необхідно охарактеризувати кодифікації та галузі права.

Джерела:

1. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. Посібник для вузів: у 2‑х т. / Ред. Гончаренко в.Д. – к.: Ін Юре, 1998. – т. 1. – с. 393-444.

2. Шевченко о.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія. – к: Вентурі, 1998. – с. 78-83. Основна література:

1. Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 247-264.

2. Всеобщая история государства и права / Под ред. К.И. Батыра. – М.: Юристъ, 1999. – С. 195-216.

3. История государства и права зарубежных стран. В 2‑х ч.: Учебник для вузов / Под ред. Н.А. Крашенинниковой, О.А. Жидкова. – 2‑е изд., стереотип. – М.: Изд‑во НОРМА; Инфра, 1999 – 2000. – Т. 1. – С. 487-620.

4. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2004. – С. 421-496.

5. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник для студ. юридичних спец. вузів / Худож. оформл. В.М. Зеленько. – Харків: Право, 2001. – С. 126-144.

6. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти. 2‑ге вид. – Львів: “Новий світ”, 2004. – С. 266-281.

7. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права: Учебник. – 2‑е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1996. – С. 228-237.