1. Магістральна архітектура міні- та мікрокомп’ютерів

Особливістю міні та мікрокомп’ютерів є простота та надійність керування оскільки вони організовані на магістральні архітектурі. При такій архітектурі в 1 момент часу обмін даними можливий лише між 2 блоками через 3 шини: адрес, даних, керування.

Контролер шини

Процесор озп адаптер адаптер контролер

взп пп пдп

2. Системна пам'ять персонального комп'ютера

Системна пам'ять ПК включає в себе оперативну пам'ять (ОЗП), Кеш-пам’ять, постійну пам'ять (ПЗП), енергонезалежну CMOS-пам'ять.

ОЗП використовується для розміщення операційної системи, зберігання кодів програм і даних, та зберігає інформацію тільки при включеному живленні ПК. При відключенні живлення інформація в ОЗП руйнується.

Кеш-пам’ять є проміжним буфером між мікропроцесором та ОЗП, вона більш швидкодіюча і використовується для скорочення часу доступу до даних.

CMOS-пам'ять зберігає дані про конфігурацію ПК і системний час, і живиться від автономного джерела живлення.

ПЗП програмується при виготовленні ПК, під час роботи використовується тільки в режимі читання і зберігає програму тестування ПК при вмиканні живлення (процедуру POST), а також драйвери управління модулями ПК (BIOS) та оброблювачі апаратних і програмних переривань BIOS.

Пам'ять типу SRAM – статична оперативна пам’ять (Static RAM). Має високу швидкодію, тому використовується в якості кеш-пам’яті.

Щоб мінімізувати час очікування при зчитуванні процесором даних з повільної оперативної пам'яті, в сучасних персональних комп'ютерах передбачено два типи кеш-пам'яті: кеш-пам'ять першого рівня (L1) і кеш-пам’ять другого рівня (L2). Кеш-пам'ять першого рівня також називають вбудованим або внутрішнім кешем, вона безпосередньо вбудована в процесор і фактично є частиною мікросхеми процесора. Кеш-пам'ять другого рівня називають зовнішнім кешем. Спочатку вона встановлювалася на системній платі і працювала на частоті системної плати. Для підвищення ефективності в процесорах Pentium Рго та Pentium ІI/ІIІ кеш-пам'ять другого рівня встановлюється не на системній платі, а в середині корпуса (картриджа) процесора. У процесорах Pentium ІV використовується кеш-пам’ять третього рівня.

Схема: модем, принтер, клавіатура, контролер переривань, системний таймер

Варіант №7

1) Компоненти системної плати, їх призначення. На материнській платі монтується чипсет, це мікросхеми, які забезпечують і контролюють логіку функціонування плати, на платі також розташовуються роз'єми для підключення центрального процесора, графічної плати, звукової плати, жорсткий дисків, оперативної пам'яті і інші розніми.

Всі основні електронні схеми комп'ютера і необхідні додаткові пристрої включаються в материнську плату, або підключаються до неї за допомогою слотів розширення. Найважливішою частиною материнської плати є чипсет, який складається, як правило, з двох частин — північного моста (Northbridge) і південного моста (Southbridge). Зазвичай північний і південний міст розташовані на окремих мікросхемах. Саме північний і південний мости визначають, в значній мірі, особливості материнської плати і те, які пристрої можуть підключатися до неї.

Сучасна материнська плата ПК, як правило, включає чипсет, що здійснює взаємодію центрального процесора з ОЗП і основною оперативною пам'яттю, з портами вводу/виводу, із слотами розширення PCI Express, PCI, а також, зазвичай, з USB, SATA і IDE/ATA. Більшість пристроїв, які можуть приєднуватися до материнської плати, роблять це за допомогою одного або декількох слотів розширення або сокетів, а деякі сучасні материнські плати підтримують бездротові пристрої, що використовують протоколи IrDA, Bluetooth, або 802.11 (Wi-Fi).

Мікросхема, що містить прошивку BIOS та батарею, яка забезпечує живлення при зникненні зовнішньої напруги. Таким чином, за допомогою всіх цих слотів і рознімів, а також додаткових контролерів, системна плата об'єднує всі пристрої, що входять до складу комп'ютера, в єдину систему.