Тема 8. Текстові видання

Офіційні видання. Одним з найважливіших видів офіційного документа є офіційне видання. Офіційне видання публікується від імені державних органів, закладів , відомств або громадських організацій і містить матеріали нормативного характеру.

До офіційних видань належать: видання конституції; указів; постанов; розпоряджень; рішень; програм; статутів; інструкцій; методичних вказівок; прейскурантів; стандартів; нормативів та норм.

Функційне призначення офіційних видань полягає у наданні чинності і розповсюдженні затверджених відповідними органами норм, вимог і правил суспільного життя, науки, культури, виробництва. Більшість із них мають обов’язковий характер.

Офіційні видання містять інформацію, необхідну для керування суспільством і державою; конкретною сферою діяльності; окремим підприємствами; закладами; організаціями. За сферою дії і нормативності офіційні видання поділяються на види: нормативно-правові; нормативні видання із стандартизації; нормативно-інструктивні видання. Загальні вимоги до складання , викладу та оформлення офіційних видань визначені стандартами. Офіційні видання є специфічними за структурою, характером викладу, рубрикацією, нумерацією положень основного тексту. Офіційним виданням притаманна одноманітність в оформленні титула. Завжди вказується ким і коли прийнятий, затверджений і рекомендований документ. У назві видання вказується назва виду документа – закон , указ, інструкція.

Випускаються офіційні видання у вигляді моно видань або збірників. У збірниках матеріали групуються за тематичною ознакою, наприклад: Процесуальний кодекс або Цивільний кодекс. Частина з них мають передмови, додатки, допоміжні покажчики. Для офіційних видань властивий компактний набір, невеликі береги, двобічні колонтитули. Переважають брошури з м’якою обкладинкою , надруковані на дешевих сортах паперу. Офіційні документи публікуються в громадсько-політичних виданнях. Книжкові видання громадсько-політичної тематики часто випускаються в обкладинках. Аркушеві видання займають значне місце серед громадсько-політичних документів, зокрема газетні видання.

Наукові видання. Наукове видання містить результати теоретичних або експериментальних досліджень, а також науково підготовлені до публікації пам’ятники культури, історичні документи й літературні тексти. Головною функцією сучасного наукового видання є документ не забезпечення науковою інформацією різних сфер діяльності суспільства: науки, виробництва, освіти, культури, управління. За характером інформації, співвідношенням теоретичного та емпіричного матеріалу наукові видання поділяються на два підвиди: науково-дослідні видання й джерелознавчі видання (пам’ятники історії та культури).

Науково-дослідне видання призначене для наукової роботи й містить теоретичні або експериментальні дані (відомості).

Джерелознавче видання класичних творів, документів, архівних матеріалів тощо відрізняється особливою ретельністю підготовки тексту до публікації і розгалуженим науково-дослідним апаратом.

За додатковим цільовим призначенням і специфікою інформації науково-дослідні видання розподіляються на такі підвиди: монографія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей наукової конференції, матеріали конференції, збірник наукових праць.

Носіями наукової інформації є не лише наукові видання, але й неопубліковані (дисертація, звіт про науково-дослідну і дослідно-конструкторську розробку, депонований рукопис, інформаційний листок, рукопис перекладу) й неопубліковані документи (звіт про закордонні відрядження, протокол випробувань виробів і матеріалів), а також документи на нетрадиційних носіях інформації (мікрофільм, мікрофіша, магнітна плівка, диск, дискета, відеодиск.)

Науково-популярні видання. Науково-популярне видання, що містить відомості про теоретичні або експериментальні дослідження в галузі науки, культури й техніки, викладені у формі, доступній читачу-неспеціалісту.

Цільове призначення науково-популярного видання – поширення і пропаганда наукових та інших спеціальних знань в області науки, техніки, виробництва, зокрема їх історії. Вони містять відомості наукового або прикладного характеру, але не в усьому обсязі, а тільки у вигляді загальних законів, понять, висновків, знання яких необхідне суспільству в цілому.

За читацькою адресою науково-популярне видання розподіляють на видання, розраховані: 1) на массового читача; 2) на осіб, які не є фахівцями в даній галузі; 3) на фахівців, що працюють в суміжних областях науки; 4) на практичних працівників, що хочуть застосовувати результати наукових досліджень у своїй професійній діяльності.

Серед науково-популярних видань найбільш поширені науково-популярні монографії, нариси, тематичні збірники, серії, вибрані твори, огляди, енциклопедії.

Таким чином, науково-популярне видання як правила, є малим за лбсягом виданням з великою кількістю ілюстрацій. Серед них великий відсоток брошур. У книгах з природних і прикладних наук як ілюстрації нерідко застосовується карикатура – малюнок, у якому в гумористичній формі зображаються різі явища і процеси. Науково-популярне видання в основному в сюжетно-шрифтових багатобарвних обкладинках.

Виробничі видання. Виробниче видання призначене для використане у сфері виробництва й інших галузей практичної діяльності, містить матеріали прикладного характеру, розраховані на фахівців різної кваліфікації.

Цільове призначення виробничого видання це забезпечення інформацією всіх сфер практичної діяльності, зокрема виробництва.

Залежно від широти охоплення матеріалу виробничі видання можуть розподіляти на видання:

1. за фахом або професією в цілому

2. за окремими напрямками або темами професійної діяльності

за цільовим призначенням і характером інформації виділяють такі види виробничих видань: а) науково-виробниче; б) виробничо-практичне; в) нормативне виробничо-практичне; г) виробничо-практичне для любителів.

Залежно від широти охоплення матеріалу виробничі видання можуть розподілятись на такі групи видань: а) технологія виробництва б) організація й економіка виробництва; в) устаткування; охорона праці й техніка безпеки; г) Обмін передовим досвідом

Книги про наукові досягнення, що мають прикладне значення, і про поширення передового досвіду вилаються в середніх форматах, пам’ятки – у малих форматах. Ілюстрації у виробничо-практичних виданнях застосовуються, в основному, однокольорові, штрихові. Найчастіше – це креслення, схеми, технічні малюнки. Видаються виробничо-практичні видання в обкладинках із шрифтовим оформленням.

Навчальні видання.

Навчальне видання містить систематизовані відомості наукового або прикладного характеру, викладені у формі, зручній для вивчення і викладання, і розраховані на учнів різного віку й ступеня навчання.

Цільове призначення навчальних видань – забезпечення процесу навчання, сприяння засвоєнню знань в умовах певної системи освіти, підготовки і перепідготовки кадрів. Вони частково виконують також виховну функцію.

За читацьким призначення вони поділяються на три основні групи: для загальноосвітньої школи (початкової і старшої школи), вищої школи І-ІІ (середні спеціальні заклади), III-IV рівнів акредитації (вищі навчальні заклади).

Оформлення навчальних видань залежить від того, для якого типу навчальних закладів вони призначені й до якого виду належать.

Системи рубрикації в навчальних виданнях відрізняються поділом і графічною яскравістю. Застосовується велика кількість різноманітних внутрішніх виділень, зокрема шрифтових, набірних, колірних. У навчальних виданнях для загальноосвітньої школи ілюстрації займають до 20% площі набору. Для старших класів – 12-15%. Ілюстрації часто даються і на палітурках, і на форзацах. Переважають багатоколірні ілюстрації.

Суспільно-політичні видання.

Суспільно-політичне – це видання суспільно-політичної тематики. У масово політичному виданні агітаційно-пропагандистського й виховного характеру інформація викладена у формі доступній широкому колу читачів.

Книжкові видання випускаються найчастіше в обкладинках. Ілюстрацій у них небагато – до 2% площі набору. Найчастіше, як ілюстративний матеріал використовуються фотографії. У їх обсязі велике місце займають аркушеві видання. Крім того, велика частина газет за своїм змістом і завданням належать до масового-політичних видань.

Інформаційні видання. Інформаційне видання містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, ті, що не публікуються) або результат аналізу та узагальнення відомостей, представлених у першоджерелах. Випускають організації, які здійснюють науково-інформаційну діяльність, зокрема органи НТІ.

Інформаційне видання – різновид опублікованого вторинного документа. Воно є результатом аналітико-синтетичного опрацювання первинних документів. Від інших видів видань інформаційні видання відрізняються структурою основного тексту, який складається з відомостей про документ. Інформаційне видання складається з вторинної документальної інформації, яка викладена в бібліографічному записі, анотації, огляді, рефераті. Використовується в усіх сферах діяльності: науковій, практичній, навчальній, виховній, освітній, управлінській.

Завданням інформаційних видань є інформування про масив і потоки опублікованих, неопублікованих документів і забезпечення їх використання суспільством. Вони є джерелами оперативної інформації і доносять до споживача за максимально короткі терміни інформацію з найактуальніших тем.

За характером включеної інформації інформаційні видання поділяються на види: бібліографічні, реферативні, оглядові. Можуть бути періодичними, неперіодичними, продовжуваними.

Бібліографічне видання містить впорядковану сукупність бібліографічних записів. Такі видання прийнято називати бібліографічними посібниками.

Завдання бібліографічних видань полягає в інформуванні про наявність первинних документів, які містять необхідну споживачам документну інформацію.

У бібліографічному виданні основний текст складається з бібліографічних записів, що охоплює такі елементи: заголовок, бібліографічний опис, анотацію або реферат, предметні рубрики, індекси класифікації.

Реферативне видання містить впорядковану сукупність бібліографічних записів із рефератами.

Завдання реферативних видань полягає в адекватному короткому викладі сутності первинних документів, рекомендації нової, цінної, корисної інформації для її оптимального використання (конкретних відомостей, фактів, висновків). До реферативних видань належать: реферативний журнал, реферативний збірник, експрес-інформація, інформаційний листок.

Оглядове видання містить один або кілька оглядів з результатами аналізу та узагальнень, представлених у первинних документах.

Огляд – текст, в якому у стислій формі викладено зміст первинних документів з актуальної теми, виданих за певний період, або зроблено узагальнення їх змісту.

За характером інформації виділяються бібліографічні, реферативні, аналітичні і прогностичні огляди.

Рекламні видання. До рекламних видань належать документи, що містять відомості про вибори, послуги, заходи з митою формування попиту на них. Рекламна, література забезпечує маркетингову діяльність підприємств.

Крім суто рекламної, комерційної функції такі видання виконують завдання широкого інформування про діяльність установ, організацій, підприємств або фірм, підтримує їхні зв’язки з громадськістю, ознайомлює з результатами діяльності.

Крім просування товарів і послуг до їх споживача рекламні видання забезпечують інформування про діяльність підприємств, закладів культури і мистецтва, освітніх установ.

Специфіка інформації рекламного видання полягає в тому, що тут поєднуються популярний, довідковий, оцінно-рекламний текст.

1) Каталог містить систематизований перелік наявних предметів і послуг.

2) Проспект містить назви предметів і послуг, які плануються до випуску, продажу, експонування.

3) Афіша сповіщає про культурний захід, призначена для наклеювання.

4) Буклет сповіщає про культурні заходи, вибори. Видається у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким способом у два і більше згинів.

Оформляються рекламні видання барвисто, з ілюстраціями, текст часто виконує допоміжну функцію.

Літературно-художні видання. Серед літературно-художніх документів одним із найважливіших видів є літературно-художнє видання.

Художня література є відображенням художньої (естетичної) форми та виду суспільної свідомості у мистецтві слова. Від інших типів видань художні видання відрізняються великою роллю художнього образу як засобу створення літературно-художніх творів.

Видання художньої літератури побудовані на словесному (вербальному) матеріалі, як і будь-які інші текстові (літературні) документи. Але їх специфіка настільки велика, що багато не тільки пересічних читачів, а й науковців не бачать спільних рис художньої літератури та інших текстових документів, взагалі не вважають за можливе називати твори художньої літератури документами. На такий підхід, безумовно, вплинули застарілі, недокументознавчі уявлення про те, що таке документ. Якщо не вкладати в поняття „документ” і „література” ніяких оцінкових моментів, а керуватись тільки визначеними раніше дефініціями, можна вважати рівнозначними поняття „художня література”, „твір художньої літератури”, літературно-художній документ”.

Літературно-художні документи – це текстові (вербальні) документи, що є результатом літературно-художньої творчості, виражають естетичну форму суспільної свідомості і формують її, відображають дійсність у художніх образах, естетичні, моральні, філософські, соціальні цінності суспільства, світогляд і естетичні ідеали певних соціальних груп, націй, епох. Автор художньо-літературного видання – це митець, який не тільки наслідує певні зразки, а й створює новітні форми. Враження від дійсності він пропускає через власну індивідуальну свідомість, через своє серце і душу, що й надає творам художньої літератури неповторних рис і особливостей.

Для практичних цілей аналізу та опрацювання літературно-художніх документів можна запропонувати такий їх поділ на жанри: а) прозові твори (оповідання, нарис, повість, новела, роман); б) поетичні твори (вірш, байка, поема); в) драматичні твори (п’єса, сценарій); г) фольклорні твори (казка, прислів’я, приказка, пісня) тощо.

Таким чином, літературно-художнє видання містить один або кілька творів художньої літератури.