Тема 10. Патентні і нормативні документи

Патентний документ. Патентний документ містить інформацію про результати науково-технічної діяльності, які заявлені або визнані як об’єкти промислової власності. Патент, який є основним охоронним документом, засвідчує право власника на винахід, тобто нове технічне рішення у будь-якій сфері діяльності, яке дає позитивний ефект.

Патентний документ підлягає юридичній охороні державою, підтверджується висновками державної експертизи і не може містити неперевірених відомостей. У ньому міститься інформація науково-технічного, юридичного та економічного змісту, яка призначена для фіксації і захисту прав винахідників, патентовласників, а також для встановлення пріоритету запатентованих винаходів.

Патентна документація – сукупність первинних і вторинних документів, які складаються відповідно до патентного законодавства і встановлюють офіційне визнання наявності винаходу, промислових зразків та корисних моделей. Патентна документація складається з первинних документів: опису винаходу і документації про промислові зразки, корисні моделі та товарні знаки.

Інформація про винаходи (патенти) публікується у державних бібліографічних покажчиках. Створення патентоздатних і патенточистих об’єктів обов’язково передбачає вивчення патентної документації, проведення патентних досліджень на всіх етапах науково-дослідних, проектних і конструкторських розроблень. Під час експертизи заявок на винахід використовується патентна документація для перевірки нових об’єктів техніки на патентну чистоту.

Враховуючи оперативність, достовірність та унікальність патентної документації, вона є одним із основних джерел наукової інформації.

Порівняно з іншими видами документів патентна інформація має ряд переваг. Її вивчення дає найнадійніші показники рівня розвитку світової техніки і тенденцій розвитку у конкретних галузях. Вона містить найновішу інформацію, яка в інших джерелах може з’явитись через кілька років. Відомості про винаходи публікуються значно раніше, ніж ці винаходи реалізуються. Патентна документація містить повну й достовірну інформацію, яка пройшла перевірку і державну експертизу.

Нормативний документ. Нормативний документ – документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів.

Нормативні документи є продуктом стандартизації.

Стандартизація – це діяльність з метою досягнення відповідного ступеня впорядкування у визначеній галузі шляхом установлення положень для загального та багаторазового використання, для вирішення існуючих або можливих задач. Діяльність у галузі стандартизації відома ще з давніх часів. Розвиток економічних зв’язків між країнами та розширення робіт із стандартизації в промислово розвинених країнах вимагали відповідного регулювання. Після Першої світової війни стандартизація вже сприймалася як об’єктивна економічна необхідність, яка сприяла створенню національних органів зі стандартизації в більшості країнах світу.

Стандарт (від англ. standart – норма, зразок) – нормативне виробничо-практичне видання з комплексом норм, правил і вимог щодо об’єкта стандартизації, установлених та затверджених у відповідності з чинним законодавством.

Ґрунтуються стандарти на загальних досягненнях науки, техніки, практичного досвіду і спрямовані на досягнення оптимальної користі для суспільства.

Міжнародний стандарт приймає міжнародна організація із стандартизації (ISO, IEC). Міждержавний стандарт приймають держави, які уклали угоду про проведення єдиної політики в сфері стандартизації, метрології і сертифікації.

Національний стандарт приймає національний орган із стандартизації.

В Україні створено систему стандартів. За масштабами розповсюдження стандарти поділяються на такі категорії: державний стандарт України (ДСТУ), галузевий стандарт (ГСТУ), стандарт підприємства. ДСТУ затверджує Держспоживстандарт України. ГСТУ не повинен суперечити ДСТУ. ГСТУ затверджує міністерство (відомство). Стандарт підприємства затверджується тільки на конкретному підприємстві.

Промисловий каталог. Каталог – це перелік предметів (книг, експонатів, творів), складений у певному порядку. Розрізняють такі види каталогів: видавничий, книготорговельний, бібліотечний і промисловий.

За формою каталоги можуть бути картковими, аркушевими, блок-картковими, книжковими та електронними.

Промисловий каталог містить систематизований перелік промислової продукції, відомості про серійні вироби або про вироби, які рекомендують для серійного виробництва, а також відомості про зміни технічних, експлуатаційних характеристик, що виникли під час виробництва товару.

Промислові каталоги поділяються на такі види: 1) номенклатурний каталог; 2) галузевий каталог; 3) листок-каталог.

Номенклатурний каталог містить перелік та основні технічні характеристики номенклатури промислової серійної продукції. Складається за видами виробів, номенклатура яких затверджена підприємством-виробником на поточний рік.

Галузевий каталог містить відомості про серійні промислові вироби одного призначення і складається за певними темами. Може бути аркушевим або книжковим виданням. Галузевий каталог є основним джерелом інформації для вибору і замовлення необхідних промислових виробів споживача.

Лист-каталог інформує споживачів про нові або вдосконалені вироби і призначений для їх попереднього замовлення.

Каталоги іноземних фірм видаються на продукцію одного виду або різноманітної номенклатури. У них вказується вид продукції, торгові фірми, марки виробів. Текст супроводжується кресленнями, таблицями, графіками.

Промисловий каталог належить до оперативних джерел інформації про нову продукцію.

Прейскурант. Прейскурант містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, послуг та цін (тарифів) на них.

Прейскуранти поділяються на два види:

1. Прейскуранти, що містять інформацію про гуртові, роздрібні та закупівельні ціни на продукцію.

2. Прейскуранти з тарифами на послуги транспорту, підприємств, фірм, житлове-комунальне обслуговування.