Лекція 1. „Міжнародна інформація” як явище і предмет соціальної діяльності, науковий напрям і навчальна дисципліна

1.1. „Міжнародна інформація” як явище і предмет соціальної діяльності.

1.2. „Міжнародна інформація” як науковий напрям і навчальна дисципліна.

і.3. Навчально-тематичний план дисципліни.

1.1. „Міжнародна інформація” як явище і предмет соціальної діяльності

Діяльність окремих людей, груп, колективів і організацій зараз все більшою мірою починає залежати від їх інформованості та здатності ефективно використовувати наявну інформацію. Перш ніж зробити якісь дії, необхідно провести велику роботу зі збору і обробці інформації, її осмисленню і аналізу. Відшукання раціональних рішень у будь-якій сфері вимагає обробки великих об’ємів інформації, що з часом неможливе без залучення спеціальних технічних засобів.

Зростання обсягу інформації особливо стало помітне з середини XX ст. Лавиноподібний потік інформації хлинув на людину, не даючи йому можливості сприйняти цю інформацію повною мірою. У новому потоці інформації, котра щодня з’являється, орієнтуватися ставало все скрутніше. Часом вигідніше стало створювати новий матеріальний або інтелектуальний продукт, ніж вести пошук аналога, зробленого раніше. Утворення великих потоків інформації обумовлюється:

1) надзвичайно швидким зростанням кількості документів, звітів, дисертацій, монографій, доповідей, рефератів, статей тощо, в яких висловлюються результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт;

2) числом періодичних видань, що постійно збільшується, з різних сфер людської діяльності;

3) появою різноманітних інформаційних даних (метеорологічних, геофізичних, медичних, економічних, військових та ін.), записуваних зазвичай на магнітних носіях і тому не потрапляють в сферу дії системи комунікації.

Нині світове співтовариство переживає етап проникнення інтелек­туальних інформаційних технологій в різні сфери діяльність людини. Як би не сприймався цей процес — як сприяючий або перешкоджаючий прогресу — він, мабуть, незворотний і нікого не залишає осторонь, викликаючи до життя цілий спектр проблем. Однією з найбільш нагальних є проблема формування світогляду молодої людини. Саме забезпечення кожного і усіх загальним правом доступу до інформації є од­ним із основних атрибутів інформаційного суспільства.

У відповідь на появу нових сфер науки і технологій потре­бують змін традиційні навчальні дисципліни. Виникає не­обхідність відходу від класичних підходів, що грунтувалися на конкретних дисциплінах і наближення до проблемно-орієнтованих методів формування знань, а також зменшення дистанції між фундаментальними та прикладними досліджен­нями. Професійна підготовка і дослідження в нових сферах знань потребують інтеграції цілої низки дисциплін, які раніше вважалися самостійними та непов’язаними між собою. Нові форми генерування знань потребують реорганізації на­укових досліджень і підготовки фахівців, орієнтованих на вирішення складних міждисциплінарних проблем.

Суспільство знань та інформації несе людству нові викли­ки та величезні можливості для вирішення його головних проблем і забезпечення подальшого розвитку. Але воно ви­магає активної участі всіх в осмисленні та втіленні в життя нової парадигми. Тому дуже важливо, щоб наша країна не відставала від цих світових процесів і повною мірою скорис­талася благами цивілізації XXI століття.

В умовах реформування економіки України в сучасному глобалізованому економічному і суспільному житті чітко мають бути окреслені та науково обґрунтовані контури та пріоритети нової інформаційної політики підприємств, спрямованої на забезпечення економічного зростання країни. Нині знання та інформація перетворилися в найбільш важливий фактор суспільного розвитку. Для групи розвинутих країн, які входять в організацію економічного співробітництва і роз­витку, темпи базового довгострокового зростання економіки залежать від підтримання і розширення глобальної бази знань, що стало можливим за умов формування інформаційного суспільства. У сучасних умовах зазначені країни розбудовують свої економіки, які ґрунтуються на знаннях, створюючи мільйони робочих місць, пов’язаних з використанням новітніх знань по групах щойно відкритих нових наукових напрямків і навчальних дисциплін.