23. Здійснення митного контролю. Основні поняття та положення.

Технологія здійснення окремого митного контрольного заходу, операції або комплексу контрольних дій знаходить своє відображення в конкретних формах. Так, залежно від того, скільки разів товари чи транспортні засоби перевіряються в митній зоні, митний контроль може бути одноразовим або повторним.

Митним кодексом України визначено форми митного контролю залежно від предмета перевірки:

• перевірка документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон, і транспортних засобів; >• митний огляд (транспортних засобів і предметів);

• особистий огляд як виняткова форма митного контролю;

• переогляд;

• облік предметів, ще переміщуються через митний кордон.

Особистий огляд громадян здійснюється у виняткових випадках при наявності підстав припускати, що особа, яка прямує через митний кордон чи знаходиться в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує при собі предмети контрабанди чи предмети, цінності, які є безпосередніми об'єктами порушень митних правил України або заборонені для транзиту через територію України. Під особами .розуміються особи обох статей громадян України, іноземці та особи без громадянства.

В умовах побудови правової держави, в якій вищою цінністю є людина, її права та свободи, а визнання, дотримання та захист прав і свобод громадянина є обов'язком держави, така форма митного контролю є не стільки необхідною, скільки вимушеною, її застосування обґрунтовується розгулом організованої злочинності, контрабанди нар

котичних засобів, зброї, культурно-історичних цінностей, інших злочинів, масштаби та розміри яких збільшуються і набувають транснаціонального характеру.

Особистий огляд здійснюється за письмовим рішенням начальника митниці або особи, що його заміщує, а також за рішенням Голови Держмитслужби, його заступників, начальника та заступника начальника Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, начальника відділу по боротьбі з контрабандою цього Управління.

Особистий огляд громадян, які прямують через митний кордон, здійснюється тільки після проходження ними прикордонного контролю у встановленому порядку перетинання митного кордону. Особистий огляд може застосовуватися до особи, яка досягла 16-літнього віку. Якщо є достатні підстави для огляду осіб, яким немає 16 років, то особистий огляд здійснюється за участю або згодою одного із батьків чи в присутності осіб, що його супроводжують, та обов'язково в присутності лікаря. Обстеження органів тіла особи, щодо якої застосовується особистий огляд, здійснюється тільки лікарем (медичним працівником). Особистий огляд здійснюють у межах, необхідних для виявлення прихованих предметів.

Службова особа (митник) повинна бережно поводитись з майном особи, яку оглядають, вести себе чемно, не принижувати гідності та не ображати.

Місце проведення особистого огляду повинно забезпечити ізолювання від доступу зайвих осіб, відповідати вимогам гігієни. В одному приміщенні неприпустимо одночасно оглядати кілька осіб.

Перед початком особистого огляду митник повинен запропонувати особі добровільно віддати приховані предмети чи цінності. Особистий огляд здійснюється службовою особою однієї статі з особою,

що підлягає контролю. Понятими запрошують незаці-кавлених осіб однієї статі з перевіряємою особою.

Кількість осіб, що беруть участь в особистому огляді, повинна бути не менша трьох. За рішенням службової особи митного органу в здійсненні особистого огляду можуть брати участь працівники СБУ, МВС, Прикордонних військ однієї статі з перевіряємим.

У разі добровільної видачі особою приховуємих предметів та при відсутності підстав вважати, що вона щось приховує, цим можна обмежитись, про що зазначити в протоколі обставини видачі добровільно.

Особистий огляд, незалежно від наслідків, оформлюється протоколом за формою, встановленою Держмитслужбою та погодженою з Мінюстом, і реєструється в окремому журналі. Протокол підписують учасники огляду. Особа, щодо якої було здійснено особистий огляд, має право зробити письмову заяву, яка

заноситься до протоколу або додається до нього. Якщо особа відмовилась підписати протокол, про це робиться відповідний запис, який засвідчується всіма учасниками огляду.

Протокол особистого огляду складається в 3-х примірниках: 1-й залишається в митниці; 2-й пересилається в Держмитслужбу; 3-й видається особі.

Митний огляд речей, предметів, багажу здійснюється після заповнення та надання особою митнику декларації МД-4. Окрім митного, є ще санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний та екологічний контроль.

Огляд речей може проводитися фізично митником та з допомогою спеціальної рентгенної апаратури, спеціальної собаки.

Митне законодавство визначає не тільки форми, а й методи здійснення митного контролю, віддаючи перевагу найбільш демократичному — вибірковому контролю. Митний інспектор вибирає такий метод, який, на його погляд, є достатнім для забезпечення перевірки заявлених фізичною чи юридичною особою відомостей.

22. Загальна характеристика правил ввезення-вивезення товарів та інших предметів через митний кордон України.

лекційний зошит

21. Правові та організаційні основи переміщення через митний кордон товарів, валюти та інших предметів

Основні правові принципи переміщення предметів через митний кордон України затверджені в ст. 50—74 розділу 4 Митного кодексу України.

Відповідно до законодавства України всі особи на рівних засадах мають право на ввезення в Україну та вивезення з неї предметів (товарів) і транспортних засобів. Обмежування або позбавлення такого права може застосовуватися тільки у випадках, передбачених МК та іншими законодавчими актами України. “Заборона чи обмеження, — зазначається в ст. 51 МК, — не повинні створювати невиправданих перешкод для здійснення будь-яких видів діяльності, не пов’язаних безпосередньо з обставинами, що стали причиною встановлення цієї заборони чи обмеження”.

Зміст цієї статті не досить чітко визначає те, що прийнято називати обставинами, які впливають на заборону чи обмеження переміщення товарів через державний (митний) кордон. Проект нового Митного кодексу цей недолік враховує і визначає ці обставини:

- інтереси державної безпеки;

- захист суспільного порядку, моралі населення;

- захист здоров’я людини, тварин, рослин;

- охорона навколишнього середовища;

- захист історичної, археологічної, культурної спадщини народу України та інших держав;

- захист інтелектуальної власності;

- захист інтересів вітчизняних виробників і споживачів.

Ці основні положення активно використовуються митним законодавством багатьох держав і містяться у міжнародних договорах.

Відповідно до загальновизнаних норм, якщо предмети чи транспортні засоби, які заборонено ввозити, все ж таки перетнули митний кордон України, то вони мають бути негайно вивезені з території України (чи навпаки повернені на неї), якщо законодавством не передбачена їх конфіскація.

Якщо не має можливості негайно вивезти предмети чи транспортні засоби, вони передаються на зберігання на склади тимчасового зберігання, власниками яких є митні органи. Термін зберігання не може перевищувати 3-х діб. Усі витрати на перевезення та зберігання товарів і транспортних засобів покладаються на особу, яка їх ввезла (перевізник, власник).

Переміщення товарів і транспортних засобів відбувається у митному режимі, який вибирає особа, що здійснює їх переміщення. Митний орган має право встановлювати свій митний режим.

До основних принципів належать обов’язковість митного оформлення і митного контролю всіх предметів, що переміщуються через митний кордон України. При цьому форми митного контролю можуть бути різними, їх обирають посадові особи митного органу, які проводять митний огляд у кожному конкретному випадку.

Важливим принципом є положення, що всі предмети і транспортні засоби можна переміщувати через митний кордон України тільки в місцях розташування митниць. В ст. 50 МК зазначається, що в інших місцях предмети можуть бути переміщені через митний кордон тільки за згодою митниці.

Митне законодавство України визначає правила транзитного переміщення товарів і транспортних засобів через територію держави.

Держава визначає шляхи та напрямки транзиту. Це завдання покладається на Кабінет Міністрів України. Пригадаємо з історії, що ще Катерина ІІ підкреслювала вигідність для держави транзиту для розвитку транспортної системи.

Відповідно до політичних та економічних цілей держава може встановлювати квоти, обмеження на ввезення та вивезення окремих видів товару (кількісні та вартісні). Переважно це стосується предметів, що перевозять громадяни не як товарні партії.

Втім усім відома прихована боротьба держави і “човникового бізнесу”. На кожне обмеження виникають нові хитрощі щодо ухилення від сплати митних платежів.

Згідно з чинним Митним кодексом товари пропускаються через митний кордон України з метою:

- вільного використання на митній території України;

- тимчасового ввезення (вивезення);

- транзиту через територію України.

На даний час у країні діють такі митні режими, які має вибирати особа, що переміщує товари через митний кордон:

1) випуск у вільне використання (імпорт);

2) реімпорт;

3) транзит;

4) митний ліцензійний склад;

5) магазин безмитної торгівлі;

6) переробка на митній території;

7) переробка під митним контролем;

8) тимчасове ввезення (вивезення);

9) вільна економічна зона;

10. переробка за межами митної території;

11) експорт;

12) реекспорт;

13) знищення під митним контролем;

14) відмова на користь держави.