4. Порядок проведення медичних оглядів

На всебічну охорону праці направлені також норми законів, що передбачають обов’язкові під час вступу на роботу і періодичні в процесі роботи медичні огляди працівників.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці» і ст. 169 КЗпП власник зобов’язаний за власні кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (упродовж трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, або таких, де є необхідність у професійному підборі, а також проведення щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Положення про медичний огляд працівників деяких категорій затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 45.

Перелік професій, виробництв і організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів і видача особистих медичних книжок затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559.

Здійснення медичних оглядів покладається на медичні установи, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.

Організацію і проведення медичних оглядів забезпечує власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності за рахунок засобів підприємства.

Власник має право залучати працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов’язаний усунути його від роботи без збереження заробітної плати.

За час проходження медичного огляду за працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток.

5. Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій

Важливе значення для виявлення і запобігання нещасним випадкам мають своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника або середовища, що відбувся у процесі виконання ним трудових обов’язків, у результаті яких завдана шкода здоров’ю або настала смерть.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло в результаті професійної діяльності застрахованого працівника і обумовлено виключно або переважно дією шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов’язаних із роботою.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» і ст. 171 КЗпП працедавець повинен проводити розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

25 серпня 2004 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову „Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” № 1112, дія якої поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, на всіх громадян (зокрема іноземців та осіб без громадянства), які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю, і на інших осіб, передбачених п. 2 Порядку розслідування.

У документі визначено, що розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводяться власником.

Працедавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію по розслідуванню у складі керівника (фахівця) служби охорони праці підприємства (голови комісії), керівника структурного підрозділу і головного фахівця. До комісії також входять представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а в разі гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також фахівець санітарно-епідеміологічної служби і відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, інші особи. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.

За наслідками розслідування працедавець складає акт про нещасний випадок (за встановленою формою), один примірник якого він зобов’язаний видати потерпілій або зацікавленій особі. Акт за формою Н-1 разом із матеріалами розслідування підлягає зберіганню упродовж 45 років на підприємстві, де нещасний випадок взято на облік.

У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок або незгоди потерпілого (або іншої зацікавленої особи) зі змістом акту питання вирішується посадовцем органу Державного нагляду за охороною праці, рішення якого обов’язкові для працедавця. Рішення посадової особи цього органу може бути оскаржене в судовому порядку.

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком нещасних випадків, здійсненням заходів щодо усунення причин, що зумовили ці випадки, проводиться органами державного управління і нагляду за охороною праці відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п. 12 ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності» профспілки здійснюють громадський контроль за дотриманням працедавцем законодавства про працю і про охорону праці, забезпеченням на підприємстві, в установі або організації безпечних і нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням встановлених умов оплати праці, вимагають усунення виявлених недоліків.

Термінологічний словник

1. Під моральною шкодою потерпілого розуміють страждання, завдані працівнику внаслідок фізичного або психічного впливу і що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршенню стосунків з оточуючими його людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

2. Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

3. Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника або середовища, що відбувся в процесі виконання ним трудових обов’язків, у результаті чого завдано шкоди здоров’ю або настала смерть.

4. Професійне захворювання — захворювання, що виникло у результаті професійної діяльності застрахованого працівника і обумовлено виключно або переважно дією шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов’язаних із роботою.

5. Вступний інструктаж проводиться зі всіма працівниками, які поступили на роботу або знаходилися у відрядженні на підприємстві, а також з учнями і студентами в навчальних закладах перед початком лабораторних і практичних занять.

6. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці зі всіма працівниками; на роботах із підвищеною небезпекою - один разу квартал; на інших роботах — один раз у півріччя.

7. Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб, обсяг і зміст якого визначаються у кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спонукали до його проведення.

8. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками під час виконання разових робіт (ліквідації аварій, стихійного лиха тощо), не пов’язаних із безпосередніми обов’язками за фахом.

9. До виконання робіт підвищеної небезпеки і таких, що вимагають професійного відбору, допускаються особи за наявності психофізіологічної експертизи.

10. У сфері охорони праці працівник має право:

- відмовитися від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація, небезпечна для його життя або здоров’я або для оточуючих його людей і навколишнього середовища, із збереженням середнього заробітку;

- розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не дотримується законодавства про працю, умов колективного або трудового договору, із виплатою вихідної допомоги в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Перелік питань для самостійного опрацювання з теми

1. 1. Розкрийте поняття і зміст охорони праці працівників на виробництві.

2. Назвіть основні нормативно-правові акти про охорону праці на виробництві.

3. Які гарантії здійснення права працівника на охорону праці ви можете назвати? Як вони діють?

4. Дайте характеристику організації охорони праці на виробництві.

5. Які організаційно-правові форми забезпечення охорони праці на виробництві закріплено законодавством?

6. Розкрийте основні положення соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?

7. Який порядок розслідування нещасних випадків на виробництві?

8. Охорона праці працівників, зайнятих у несприятливих умовах праці

9. Гарантії реалізації права працівника на працю, що відповідає міжнародним стандартам безпеки і гігієни праці

10. Практика відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їхнього здоров’я або в разі їх смерті

Перелік індивідуальних завдань з теми

1. Специфіка нагляду за додержанням законодавства про охорону праці.

2. Класифікація нагляду за додержанням законодавства про охорону праці: особливість та специфіка.

3. Коло прав Генерального прокурора України у здійсненні нагляду за дотриманням законодавства про охорону працю.

4. Удосконалення законодавства про охорону праці неповнолітніх.

5. Структура, завдання, повноваження Державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України у сфері охорони праці.

6. Види контролю за додержанням законодавства про охорону праці: особливість та специфіка.

7. Особливості набуття відповідальності всіх учасників трудових відносин при порушенні норм законодавства про охорону праці.

8. Особливості набуття трудової відповідальності власником або уповноваженим ним органом підприємства, установи, організації при порушенні норм законодавства про охорону праці.

9. Особливості проходження обов’язкового медичного огляду працівниками підприємств, установ, організацій.

10. Комісія з питань охорони праці: обов’язки та спектр діяльності.

14