63. Роль церкви в освіті у 14-17 ст.

Церква відігравала надзвичайно важливу роль в освіті,адже відомо,що рівень освіти в Україні був початковим!а школи створювались саме при церквах та монастирях,де учні мали змогу вивчати азбуку,молитви,вчились писати скорописи.Учителями як правило було дяки

64. Російське православ'я на українських землях

65..

66.Світове значення українського кіномистецтва(довженко,параджанов,миколайчук)

На сьогоднішній день сучасне суспільство не дуже дбайливо відноситься до традицій, ритуалів та обрядів, які має. Але ж їх нам хтось передав і вони мають якесь значення. Дуже ретельно цим питанням займаються літературознавці, етнографи, історики, краєзнавці, режисери та ін. науковці. Але публікація присвячена українському поетичному кінематографу, найяскравішим представником якого є Сергій Параджанов та його фільм «Тіні забутих предків», який уособлює собою «книгу» народних традицій, синтез народного мистецтва, звичаїв і народних обрядів. Параджанов шанує фольклор, він відриває свій фільм від етнографії, виходить за вершину мистецького узагальнення. Тому «Тіні» влилися в світоглядно – мистецький пошук, метою якого було нагадати й освоїти ці традиції, усвідомити їх значення для сучасної цивілізації.

Творчість режисера, якого сьогодні вшановує весь світ, досягнув вершини і по – справжньому розкрився в кінострічці «Тіні забутих предків». Сучасні режисери навчаються на його роботах. Але чому Параджанов досі немов живий? Чому «Тіні» вважають кіно – відкриттям? Ці питання мають відповідь, і саме їх досліджують науковці, щоб окреслити значущість українського поетичного кіно.

Не маючи змоги говорити прямо про становище села як одвічного джерела духовності народу, джерела національної ідентичності, вдаючись до мови притчі й метафори, режисери сигналізували про негаразди етичні й духовні, про загрозу для світоглядних засад, про знищення культу землі та етичних цінностей — любові до своєї батьківщини, до села, в якому людина народилася і виросла, де залишились могили предків. Але як зміст сказаного, так і сама мова викликали спершу настороженість влади, а потім і пряму заборону. Адже цією мовою сигналізувалися надто принципові для суспільства і небезпечні для влади речі

Івану Миколайчуку вдалося втілити давню мрію — зняти свій фільм. «Вавілон ХХ» прозвучав як вибух в українському кіноматографі. Яскравий, наповнений фантастичними і водночас реальними образами фільм увібрав в себе все найкраще, що міг їй дати Миколайчук-сценарист, Миколайчук-режисер і нарешті Миколайчук-актор. Хтось із кінокритиків назвав «Вавілон ХХ» трагіфарсом, хтось кваліфікував його стилістику як народне бароко. Зрештою такого оригінального фільму на кіностудії імені Довженка не з'являлося дуже давно. У 1980 р. картина завойовує приз «За кращу режисуру» на Всесоюзному кінофестивалі у Душанбе.

Довженко став кумиром у багатьох країнах

Параджанов-найвизначніший режисер

Миколайчук(актор,режисер,сценарист)

67.Селянство як носій культурного традиціоналізму.

68.в зош.

69.

70.

71