3. Експортний потенціал України

Україна має значний експортний потенціал. Експортний потенціал країни – це здатність суспільного виробництва даної країни виробляти необхідну кількість конкурентоспроможних товарів і послуг для зовнішнього ринку. Населення України складає 0,8% чисельності населення Землі, територія – 0,4% суші Землі. Україна виробляє 5% світової мінеральної сировини та продуктів її переробки.

Частка України у виробництві марганцевої руди складає 32%. Вона може виробляти на рік 52 млн. т чавуну, 54 млн. т сталі, 41.5 млн. т готового прокату. За цими показниками Україна займає п'яте місце в світі після Японії, США, Китаю та Росії.

За експортним потенціалом Україна входить до першої п'ятірки країн Європи, за ефективністю його використання – замикає першу сотню країн світу. Неабиякою мірою це пояснюється низькою конкурентоспроможністю експортного виробництва, обумовленою важким періодом депресії в економіці, пов'язаної зі структурними перетвореннями і переходом на ринкові відносини.

Експортний потенціал визначають як обсяг товарів та послуг, які національна економіка може виробити і реалізувати за свої межі з метою максимізувати прибуток від зовнішньоекономічного обміну. Це також здатність національної економіки відтворювати свої конкурентні переваги на світовому ринку.

В експортному потенціалі України виділяють дешеву робочу силу, відносно розвинуту промисловість, значну сировинну базу, можливості АПК і ВПК, наявність високих технологій і науку. Але кожний з цих елементів має суттєві недоліки з точки зору світових масштабів. Реальна зарплата в Україні в матеріальному виробництві становить 13% від рівня США, а продуктивність праці – 20%. Таким чином, ціна праці, затраченої на виробництво одиниці продукції, в Україні лише на 35% менше, ніж у США. Але й ця різниця поглинається низькою якістю праці, а також значними втратами на виробництві (близько 30-40%).

Ручною працею зайнята третина робітників промисловості, 3/4 – у сільському господарстві, близько половини – в будівництві. Отже, робоча сила в Україні не така вже й дешева, ціна її лише на 1/3 менша, ніж у США, але і ця різниця поглинається низькою якістю праці і значними втратами на виробництві. Якісні характеристики трудових ресурсів низькі: низький рівень кваліфікації, дисципліни, ставлення до праці, організації і управління виробництвом. Крім того, застосування в промислово розвинутих країнах електронних, інформаційних технологій викликає сумнів щодо конкурентних переваг коштом дешевої робочої сили.

В Україні відносно розвинута промисловість, але її продукція може конкурувати головним чином на ринках СНД і країн, що розвиваються, де відзначається низька якість товарів. На світові ринки Україна має виходити з конкурентоспроможною продукцією, а не шукати невибагливих клієнтів. Можливість зайняти чільне місце на тих ринках, куди раніше експортувалася продукція радянського виробництва: країни СНД та країни, що розвиваються. Торговельна політика СРСР будувалася на наданні кредитів країнам, що розвиваються. З Російською Федерацією асоціюється сьогодні колишній СРСР і тому саме цій країні відійшла та дипломатична та зовнішньоторговельна інфраструктура, які забезпечували зовнішньоекономічні зв'язки. Україна починала все спочатку.

Україна має значну сировинну базу, багаті родовища корисних копалин, але надмірний експорт мінеральної сировини за дешевими цінами не приносить їй належних прибутків. Можливості зорієнтувати на експорт сільське господарство та переробні галузі в найближчі роки безперспективні: поки що нам треба хоча б прогодувати себе. Так, щоб забезпечити себе зерном на існуючих посівних площах, треба мати врожайність зернових 33-34 ц/га. Поки що такі врожаї для нас недосяжні. Агропромисловий комплекс хоч і має потужну базу розвитку і можливість швидкої експортної спеціалізації, але низька продуктивність сільського господарства, стан АПК стримують вихід України на світовий ринок. Крім того, Заходу сільськогосподарська продукція не потрібна. Росія та інші країни СНД також не купуватимуть сільськогосподарську продукцію в Україні за світовими цінами, оскільки за такими цінами вони знайдуть кращу продукцію на Заході. Іншими словами – товари АПК неконкурентоспроможні і ще довго продаватимуться за низькими цінами.

В цілому експортну діяльність України не можна назвати успішною, що обумовлено негативними передумовами її розвитку. Економіка України і до сьогодні має ізольований характер і функціонує з відривом від світового ринку, що призводить до консервації економічного, технічного і наукового відставання. Потенціал екстенсивного розвитку експорту майже вичерпаний. Потрібні якісні зміни: підвищення ролі кінцевої продукції у загальному об'ємі експорту; підвищення ефективності експортних операцій; відновлення присутності на традиційних ринках і розширення присутності на нових напрямках.

У структурі українського експорту переважають ті ж галузі, які займали домінуюче положення ще в радянські часи: металургія, мінеральні продукти і хімія (Таблиця 3.1.). Зберігається негативна тенденція збільшення частки металопродукції і зменшення продукції високотехнологічних галузей. Найбільш вагомий експортний ресурс – це продукція чорної металургії експортних постачань країни. Україна експортує усі види металургійної продукції – від сировини і напівфабрикатів до кінцевих виробів.

Таблиця 3.1

Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2008 рік [22]

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Експорт			Імпорт
	тис.дол. США	у % до 2007р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до 2007р.	у % до загального обсягу
Усього	67002502,8	135,9	100,0	85534445,7	141,1	100,0
I. Живi тварини; продукти тваринного походження	783404,3	104,8	1,2	1702027,2	220,7	2,0
II. Продукти рослинного походження	5577099,6	323,0	8,3	1462481,7	169,9	1,7
III. 15 Жири та олії тваринного або рослинного походження	1945814,6	113,3	2,9	612868,3	157,9	0,7
IV. Готові харчовi продукти	2524316,8	120,5	3,8	2679190,9	128,1	3,1
V. Мінеральнi продукти	7046089,7	164,8	10,5	25441471,0	147,8	29,7
25 сiль, сiрка, штукатурнi матерiали, цемент	783248,7	145,0	1,2	545700,5	168,5	0,6
26 руди, шлаки та зола	2153611,1	194,9	3,2	2063620,6	212,2	2,4
27 енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки	4109229,9	156,2	6,1	22832149,9	143,4	26,7
з них:
кам’яне вугілля	554328,9	208,3	0,8	2133165,0	170,5	2,5
VI. Продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi	5045387,7	124,3	7,5	6959125,1	130,9	8,1
VII. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук	997666,2	101,1	1,5	4476816,6	131,1	5,2
VIII. Шкiряна i хутряна сировина та вироби з них	359518,9	91,1	0,5	232455,4	145,8	0,3
IX. Деревина і вироби з деревини	801168,1	96,8	1,2	545722,5	145,7	0,6
X. Маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів	874402,5	113,9	1,3	1835249,1	120,5	2,1
ХI. Текстиль та вироби з текстилю	984587,0	99,4	1,5	2099247,4	141,2	2,5
XII. Взуття, головнi убори, парасольки	178099,1	119,9	0,3	531113,0	243,8	0,6
XIII. Вироби з каменю, гiпсу, цементу, кераміки, скла	454820,3	126,8	0,7	1276483,6	128,7	1,5
XIV. 71 Дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні  метали та вироби з них	146884,5	98,7	0,2	1032040,0	383,4	1,2
XV. Недорогоцінні метали та вироби з них	27633085,3	133,0	41,2	6390049,9	134,7	7,5
72 чорнi метали	22991852,1	137,4	34,3	3299326,4	147,3	3,9
73 вироби з чорних металів	3534568,2	121,4	5,3	1433112,3	140,9	1,7
XVI. Механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку	6341164,6	127,4	9,5	13378597,5	126,5	15,6
XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання	4324092,3	130,8	6,5	12091355,8	147,2	14,1
XVIII. Прилади i апарати оптичнi, для фотографування або кiнематографiї; апарати медико-хiрургiчнi; годинники; музичнi iнструменти	242906,4	119,3	0,4	1222606,7	121,2	1,4
ХX. Рiзнi товари і вироби	438909,6	121,7	0,7	1011012,8	169,9	1,2
XXІ. 97 Вироби мистецтва	723,4	33,7	0,0	4105,9	115,4	0,0
Різне	242914,0	63,6	0,4	35444,9	54,1

Значну питому вагу в структурі металургійного експорту України має залізна руда, яка експортується у країни Східної Європи та СНД головним чином з Криворізького басейну. Експортується невелика кількість кольорових металів – алюміній, мідь, нікель, свинець, цинк В експорті продукції чорної металургії виділяються Дніпропетровська, Донецька, Запорізька та Луганська області. Темпи розвитку чорної металургії в Україні мають тенденцію до зниження, що свідчить про поступове звуження можливостей нарощування експорту продукції даної галузі. Але й на світовому ринку попит на них знижується внаслідок успішного використання замінників конструкційних матеріалів (пластмас, кераміки, композитних матеріалів), підвищуються вимоги до якості металів. Внаслідок цього обсяги експорту продукції чорної металургії прямо залежать від рівня споживчих характеристик металопродукції.

Україна має можливості для збільшення експорту кольорових металів, насамперед алюмінію і титану. Україна має потужну мінерально-сировинну і паливну базу, тому в її експорті важливе місце належить паливу і мінеральним продуктам.

Експортуються сіль, сірка, штукатурні матеріали, цемент, мінеральне паливо, перш за все, нафта, яка значною мірою реекспортується, та продукти її переробки. Україна багата на уран, але не має підприємств з виготовлення кінцевого ядерного пального для АЕС. Тому Україна не експортер, а імпортер ядерного пального: п'ять АЕС за 1,5 року роботи (цикл) споживали ядерного пального на 2 млрд. дол., а на спорудження підприємства для переробки урану в ядерне пальне необхідно 1 млрд. дол. Щодо товарів мінерального походження, то Україна також експортує вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, азбесту, а також керамічні вироби, скло і вироби з нього.

На світових ринках Україна зберігає статус сировинної країни. Щоб закріпитись на світовому ринку навіть з таким статусом, Україна проводить демпінгову політику, що призводить до зниження прибутковості продукції металургійної галузі. Експорт цієї продукції зорієнтований не на економічну ефективність, а на утримання позицій на зовнішніх ринках для забезпечення валютних надходжень.

Друге місце в експорті України посідає продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості, в тому числі з виробництвом пластмас і каучуку. Хімічна промисловість є галуззю експортної спеціалізації в Луганській, Івано-Франківській і Черкаській областях, які забезпечують майже половину всього експорту продукції хімічної промисловості.

На світовому ринку зростає попит на якісні пакувальні матеріали, пластмаси, фармацевтичні товари, товари побутової хімії, що є економічним стимулом для структурних якісних змін у національному хімічному виробництві, в розвитку його експортного потенціалу.

Експортні можливості хімічної промисловості скорочуються через її високу енергоємність, залежність від імпортної сировини (газу, нафти) та екологічну шкідливість. Експорт продукції цієї галузі утримується на стабільному рівні лише за рахунок інерційності попиту у країнах колишнього СРСР – головних споживачах української хімічної промисловості.

В експорті України знижується частка машин, устаткування та механізмів Серед засобів транспорту в експорті переважають локомотиви та вагони, а серед машин – котли, ядерні реактори, електричні машини і устаткування. Машинобудування України поки що не може задовольнити повністю вимоги зовнішнього ринку через високу металомісткість продукції, а також відставання з показників якості (точність, надійність, трудомісткість експлуатації, економічність). Структурні зміни в машинобудуванні необхідно орієнтувати на ринки збуту наукомісткої продукції (електронні товари, побутова техніка, медапаратура та ін.). Проблема розширення виробництва українських машин та устаткування тісно пов'язана з підвищенням їх якості та конкурентоспроможності на світовому ринку. Дуже складна ситуація склалася в АПК України. Експортний потенціал цієї сфери національної економіки невпинно скорочується. В експорті України важливе значення мають вироби харчової промисловості та продукти рослинного і тваринного походження, що відбиває агропромислову експортну спеціалізацію України. Україна експортує цукор, алкогольні напої, м'ясо-молочні продукти, тютюн, кондвироби, рослинну олію, сіль, продукти переробки плодів і овочів. Значно зросли експортні поставки насіння і плодів, зернових культур, продуктів борошномельного виробництва.

Враховуючи ту обставину, що на світовому ринку сільськогосподарська сировина коштує набагато дешевше, ніж продукти її переробки, в Україні необхідно створювати систему експортних галузей харчової промисловості на основі застосування сучасних технологій. Це дасть можливість Україні вийти на насичений світовий ринок продовольства. У той самий час на світовому ринку окремі види сільськогосподарської сировини – волокно льону і конопель, вовна, соняшник тощо ціняться досить високо (500-900 дол. за тону), тому Україна є потенційним експортером цієї продукції. Необхідно здійснювати експортну спрямованість розвитку сільського господарства. Важливо створити і агропромислові зони виробництва екологічно чистих продтоварів, які займають особливу нішу на світовому ринку.

Високоефективними експортними товарами на світовому ринку є наукомісткі високотехнологічні товари тривалого користування, що задовольняють культурні, побутові, споживчі, туристичні потреби ведення. В Україні необхідно створити експортну спеціалізацію виробництва цих товарів. Значні потенційні можливості Україна має у експорті послуг: надає послуги 150 країнам. Загальний обсяг послуг перевищує 4 млрд. дол. США.

Левову частку складають транспортні послуги (понад 80%). З них біля 60% припадає на транзит російських енергоносіїв. Інші сегменти експортного потенціалу – туризм, послуги зв’язку, страхові, фінансові послуги, - використовуються у незазначеному обсязі.

Основні споживачі українського експорту товарів і послуг – країни колишнього СРСР та Європи. Склалася стабільна група окремих країн, з якими Україна підтримує тісні зовнішньоекономічні зв’язки і які споживають 50% її експорту – це Росія, Турція, Німеччина, Італія, США, Білорусь, Польща.

На рисунку 3.1. показано коефіцієнт покриття експортом імпорту у січні-листопаді 2008 року.

Рис. 3.1. Коефіцієнт покриття експортом імпорту

(у січні-листопаді 2008 року) [22]

Україна має значні рекреаційно-туристичні ресурси, які при підготовці відповідної інфраструктури обслуговування можуть забезпечити розвиток у країні міжнародного туризму, значно збільшити експорт туристичних послуг. Останнім часом більш динамічно розвивається експорт технологій – торгівля патентами і ноу-хау, послугами лізингу, інжинірингу, консалтингу. Україна має певний потенціал для розвитку послуг у космічній галузі. Відомо, що космічний щит СРСР створювався й в Україні. Зараз Україна є досить помітним учасником у міжнародному освоєнні космосу. На сучасному етапі для України ще не можна ставити завдання широкого виходу на ринок наукомісткої продукції і послуг. Необхідно визначити пріоритетні напрями інноваційного розвитку, зокрема, реалізацію системи республіканських науково-технічних програм, у тому числі і через розвиток технополісів, техномаркетів, кластерів.

Україна, як і нові індустріальні країни, знаходиться у пошуку своїх ніш на світовому ринку товарів та послуг. Вона може, наприклад, ефективно використати технічний потенціал воєнно-промислового комплексу для випуску наукомісткої продукції мирного профілю, а також і виробництва тих видів зброї, які можуть найти збут на світовому ринку. А поки що близько 20% експорту України припадає на товарні групи з несприятливою кон'юнктурою товарних ринків.

Ключова передумова розвитку експортного потенціалу – це розробка і реалізація державної стратегії прискореного розвитку високотехнологічних виробників і проведення дієвих внутрішніх економічних реформ в Україні