- •1. Призначення і технічні дані радіостанції
- •2. Склад радіостанції
- •3. Опис функціональної схеми радіостанції
- •3.1 Гетеродин-збудник
- •3.2 Підсилювач високої частоти (пвч)
- •3.3 Прийомний пристрій
- •3.4 Управління радіостанцією
- •3.5 Живлення радіостанції
- •3.6 Антени радіостанції
- •4. Пристрій і робота складових частин радіостанцій
- •4.1 Гетеродин-збудник призначення
- •Технічні дані
- •Принцип роботи
- •Автопошук і частотне автопідстроювання
- •Управління
- •Контроль роботи
- •Формувач вихідних частот (прилад 27м) Призначення
- •Технічні дані
- •Принцип роботи
- •Технічні дані
- •Принцип дії
- •Блоки 27-2 і 27-3
- •Склад блоку 27-2
- •Технічні дані блоку 27-3
- •Принцип роботи
- •Блок 27-4 Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок 27-6
- •Блоки 27-7 і 27-8
- •Блоки 27-9, 27-10, 27-11 і 27-12
- •Блок 27-13
- •Блок 27-14
- •Блок 27-15
- •Блок 27-16
- •Блок 27-17
- •Блок 27-18
- •Блок 27-19
- •4.2 Підсилювачі високої чactoTи (пвч) дмх і mх діапазонів призначення
- •Склад і функціональна схема
- •Принцип роботи
- •4.3 Прилад 22м призначення
- •Система аргм
- •Блок автонастройки
- •4.5 Комутаційний пристрій (прилад 61м) призначення
- •Принцип роботи
- •4.6 Комутаційні реле приладу 22м
- •4.7 Приймач призначення
- •Принцип роботи
- •Контроль працездатності
- •Підсилювачі частоти (прч) Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок учк-см Призначення
- •Технічні характеристики
- •Блок ппч-1 Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок ппч-2 Призначення
- •Блок дм Призначення
- •Блок пнч-пш Призначення
- •Прилад 23м (шасі)
- •Перетворювач команд
- •Атенюатор
- •Система додавання сигналів (рис. 32)
- •5. Побудова і робота складових частин радіостанції
- •5.1 Джерела живлення призначення
- •Прилад 21 Призначення
- •Ланцюг ±80 в
- •Ланцюг —27 в
- •Прилад 26м Призначення, принцип роботи
- •Прилад 40м Призначення, принцип роботи
- •Робота регулятора напруги
- •Схеми захисту й індикації
- •Прилад 66м Призначення, принцип роботи
- •Зарядний пристрій (блок вз) Призначення, принцип роботи
- •5.2 Управління радіостанцією загальні зведення
- •Управління радіостанцією з апаратної
- •Включення радіостанції
- •Вибір режиму роботи радіостанції
- •Установка робочої частоти
- •Переключення радіостанції в режим «Передача»
- •Індикація роботи передавача
- •Робота в режимі а
- •Прослуховування сигналів кореспондента в режимі а
- •Модуляція передавача
- •Прослуховування сигналів, переданих в ефір
- •Робота системи «настроювання» і «відмовлення» радіостанції
- •Робота в режимі б
- •Робота в режимі «фт»
- •Робота в режимі ущільнення
- •Робота в режимі ретрансляції
- •Робота в режимі частотного телеграфування
- •Живлення цпу
- •Вибір режиму роботи радіостанції
- •Ведення службового зв’зку
- •Робота в режимі а
- •Перехід радіостанції в режим „передача”
- •Проходження сигналу ірп на впу
- •Перехід радіостанції в режим „прийом”
- •Проходження сигналів кореспондента на впу
- •Переключення каналів зв'язку
- •Робота в режимі б
- •Робота в режимі ущільнення
- •Робота з використанням радІостанцІї р-407
- •Одночасна робота двома напівкомплектами радіостанції з одного мікрофона
- •Робота радіостанції в режимі ртл
- •5.3 Система охолодження апаратури призначення
- •5.4 Антенно-щогловий пристрій призначення
Блок 27-13
Призначення. Блок 27-13 призначений для перебудови частоти генераторів плавного діапазону й утримання частоти ГПД.
Склад. До складу блоку 27-13 входять:
генератор пилкоподібної напруги;
катодний повторювач;
ключовий каскад першої швидкості;
ключовий каскад другої швидкості;
підсилювач постійного струму (ППС).
Принцип роботи. При включенні живлення гетеродина-збудника на контакт 6 колодки 13-Ш1 (див. схему електричну принципову блоку 27-13) подається напруга —80 В, що через фільтр ІЗ25, Др2, З24 подається на стабілізуючий осередок R42, Д16—Д20, на виході якої виходить напруга —60 В.
Напруга —60 В через резистори R6 і R14 подається на колектори транзисторів ТЗ і Т4 відповідно. Через резистор R16 і діод ДЗ, а також резистор R8 і діод Д4 відбувається заряд конденсаторів З8—З12, при цьому формується положистий фронт пилкоподібної напруги.
Напруга на конденсаторі наростає доти, поки не відбудеться «пробій» діодів Д6—Д10 (стабілітрони типу Д814А- 814Д).
У момент «пробою» стабілітронів через обмотку 5—6 трансформатора Tpl проходить імпульс, що здійснює запуск блокінг-генератора, зібраного на транзисторі Т6. Сформований
блокінг-генератором імпульс подається в базу ключового каскаду Т5, що відкривається до режиму насичення, при цьому через діод Д12 і відкритий транзистор Т5 відбувається разряд конденсаторів З8—З12. Таким чином, відбувається формування крутого фронту пилкоподібної напруги.
Період пилкоподібної напруги (час наростання положистого фронту) залежить від величини емкостей З8—З12 і резисторів R8 і R16; амплітуда пилкоподібної напруги залежить від величини пробивної напруги діодів Д6—Д10.
Пилкоподібна напруга подається на сітку катодного повторювача (лампа Л1), що забезпечує узгодження високоомного виходу генератора пилкоподібної напруги з низькоомними дільниками напруги перебудови. На анод лампи подається напруга +27 В, у катод лампи включаються дільники напруги перебудови, що складаються з декількох з'єднаних послідовно резисторів, що розташовані в блоках 27-1, 27-2 і 27-3.
З резисторів того або іншого дільника знімається напруга перебудови і подаєте на варикапи ГПД.
Для одержання необхідної лінійності катодного повторювача на протилежний кінець кожного дільника подається напруга —80 В. Підключення дільників до катода лампи здійснюється контактами реле, що входять у схему комутації гетеродина-збудника. При перебудові ГПД на контакті 13 колодки 13-Ш1 з'являється напруга частоти 1,722—1,822 МГц, що надходить від приладу 1-ОС. Ця напруга подається на базу транзистора Т1, підсилюється, випрямляється діодом Д1 і вирівняна напруга відмикає транзистор ТЗ, при цьому напруга на його колекторі падає, і діод Д4 защіпається.
Подальший заряд конденсаторів З8—СП відбувається через резистор R16. Оскільки величина цього резистора значно більше величини рівнобіжного з'єднання резисторів R8 і R16, то час заряду конденсатора різко зростає, а, отже, зменшується швидкість перебудови частоти ГПД у смузі 100 кгц.
Надалі на виході фільтра зі смугою 5 кгц приладу 1-ОС, а отже на контакті 11 колодки 13-Ш1 з'являється напруга частоти 94 кгц, що надходить на вхід підсилювача, зібраного на транзисторі Т2. Цей сигнал підсилюється, випрямляється діодом Д2 і вирівняною напругою відмикає транзистор Т4. При цьому напруга на його колекторі різко падає, діод Д3 защіпається, заряд конденсаторів З8—З12 припиняється, і зміна частоти ГПД зупиняється.
Сигнал частотою 94 кгц надходить на вхід підсилювача через діодний обмежник, виконаний на діодах Д21 і Д22, призначення якого не пропустити на вхід підсилювача сигнали рівнем від 100 мв і нижче. Такі сигнали можуть бути в спектрі частоти 94 кгц, і у випадку їхнього влучення на вхід підсилювача Т2 відбувається помилкове настроювання збудника.
Напруга на конденсаторах З8—З12 не може тривалий час залишатися без змін через наявність витоків, тому для його підтримки в схемі блоку передбачений підсилювач постійного струму ППС.
ППС зібраний на транзисторах Т7, Т9, Т10; на вхід ППС подається напруга від дискримінатора приладу 1-ОС (контакт 7 до човна 13-Ш1). Вихід ППС підключений через резистор R22 до конденсаторів З8—З12.
При схоплюванні частоти ГПД системою АПЧ, на виході дискримінатора приладу 1-ОС з'являється постійна напруга, що через фільтр R36, З19 і резистор R35 подається на базу транзистора Т10. Зсув на транзистор Т10 обраний таким, щоб на виході ППС при відсутності вхідного сигналу, напруга було в межах від 30 до 40В.
Конденсатор З18 збільшує постійну часу ППС, що необхідно для забезпечення усталеної роботи схеми утримання частоти ГПД при впливі перешкод.
Таким чином, у статичному положенні системи АПЧ подзаряд конденсаторів З8— З12, а отже, зсув на варикапі ГПД, здійснюється напругою, що надходить з виходу ППС.