- •1. Призначення і технічні дані радіостанції
- •2. Склад радіостанції
- •3. Опис функціональної схеми радіостанції
- •3.1 Гетеродин-збудник
- •3.2 Підсилювач високої частоти (пвч)
- •3.3 Прийомний пристрій
- •3.4 Управління радіостанцією
- •3.5 Живлення радіостанції
- •3.6 Антени радіостанції
- •4. Пристрій і робота складових частин радіостанцій
- •4.1 Гетеродин-збудник призначення
- •Технічні дані
- •Принцип роботи
- •Автопошук і частотне автопідстроювання
- •Управління
- •Контроль роботи
- •Формувач вихідних частот (прилад 27м) Призначення
- •Технічні дані
- •Принцип роботи
- •Технічні дані
- •Принцип дії
- •Блоки 27-2 і 27-3
- •Склад блоку 27-2
- •Технічні дані блоку 27-3
- •Принцип роботи
- •Блок 27-4 Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок 27-6
- •Блоки 27-7 і 27-8
- •Блоки 27-9, 27-10, 27-11 і 27-12
- •Блок 27-13
- •Блок 27-14
- •Блок 27-15
- •Блок 27-16
- •Блок 27-17
- •Блок 27-18
- •Блок 27-19
- •4.2 Підсилювачі високої чactoTи (пвч) дмх і mх діапазонів призначення
- •Склад і функціональна схема
- •Принцип роботи
- •4.3 Прилад 22м призначення
- •Система аргм
- •Блок автонастройки
- •4.5 Комутаційний пристрій (прилад 61м) призначення
- •Принцип роботи
- •4.6 Комутаційні реле приладу 22м
- •4.7 Приймач призначення
- •Принцип роботи
- •Контроль працездатності
- •Підсилювачі частоти (прч) Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок учк-см Призначення
- •Технічні характеристики
- •Блок ппч-1 Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок ппч-2 Призначення
- •Блок дм Призначення
- •Блок пнч-пш Призначення
- •Прилад 23м (шасі)
- •Перетворювач команд
- •Атенюатор
- •Система додавання сигналів (рис. 32)
- •5. Побудова і робота складових частин радіостанції
- •5.1 Джерела живлення призначення
- •Прилад 21 Призначення
- •Ланцюг ±80 в
- •Ланцюг —27 в
- •Прилад 26м Призначення, принцип роботи
- •Прилад 40м Призначення, принцип роботи
- •Робота регулятора напруги
- •Схеми захисту й індикації
- •Прилад 66м Призначення, принцип роботи
- •Зарядний пристрій (блок вз) Призначення, принцип роботи
- •5.2 Управління радіостанцією загальні зведення
- •Управління радіостанцією з апаратної
- •Включення радіостанції
- •Вибір режиму роботи радіостанції
- •Установка робочої частоти
- •Переключення радіостанції в режим «Передача»
- •Індикація роботи передавача
- •Робота в режимі а
- •Прослуховування сигналів кореспондента в режимі а
- •Модуляція передавача
- •Прослуховування сигналів, переданих в ефір
- •Робота системи «настроювання» і «відмовлення» радіостанції
- •Робота в режимі б
- •Робота в режимі «фт»
- •Робота в режимі ущільнення
- •Робота в режимі ретрансляції
- •Робота в режимі частотного телеграфування
- •Живлення цпу
- •Вибір режиму роботи радіостанції
- •Ведення службового зв’зку
- •Робота в режимі а
- •Перехід радіостанції в режим „передача”
- •Проходження сигналу ірп на впу
- •Перехід радіостанції в режим „прийом”
- •Проходження сигналів кореспондента на впу
- •Переключення каналів зв'язку
- •Робота в режимі б
- •Робота в режимі ущільнення
- •Робота з використанням радІостанцІї р-407
- •Одночасна робота двома напівкомплектами радіостанції з одного мікрофона
- •Робота радіостанції в режимі ртл
- •5.3 Система охолодження апаратури призначення
- •5.4 Антенно-щогловий пристрій призначення
Система додавання сигналів (рис. 32)
Система додавання сигналів ( у радіостанції Р-845М не використовується) призначена для вибору менш «зашумленного» із двох сигналів, що надходять з виходів приймачів обох напівкомплектів радіостанції Р-844М при роботі її в тропосферній радіолінії (рис. 32).
Ціль вибору сигналів — одержати максимально можливе в даних, конкретних умовах відношення сигнал/шум на виході каналу зв'язку. У випадках, коли відношення с/ш на виходах обох приймачів близькі між собою, система здійснює лінійне додавання; якщо вони значно відрізняються, має місце автовибор менш «зашумленного» сигналу. Таким чином, відношення с/ш на виході каналу зв'язку завжди краще або, принаймні, не гірше найкращого з цих відносин у кожнім із приймачів,
Робота системи додавання відбувається в такий спосіб.
Як видно з рис. 32, при переході перемикачів S2 (на панелях приймачів) у положення «БАЛАНСИР.» еміттери транзисторів V15 гальванічно з'єднуються, а входи каскадів додавання по керуючому сигналі замикаються на корпус. Нульові потенціали, подавані на ці входи, імітують деякі середні значення керуючих напруг, що відповідають відношенню с/ш, рівному 15—18 дБ на виходах приймачів. Далі, зрівнюючи за допомогою потенціометрів «БАЛАНСИР.» (R114) струми транзисторів V15, оператор тим самим сполучає в середніх крапках регулювальні характеристики каскадів додавання обох приймачів. Крайні крапки цих характеристик сполучаються потенціометрами R45 у процесі заводського регулювання приладів 23М. Завдяки ідентичності форм характеристик, вони виявляються сполученими практично у всіх крапках.
У приймачах передбачена можливість сполучення зазначених характеристик по одному контрольному приладі Р1 (кожного з приймачів), що видно з рис. 32. Цим виключається помилка сполучення, обумовлена погрішністю приладу.
При переході перемикачів S2 у положення «СДВ» на бази транзисторів V15 подаються керуючі сигнали, що формуються в блоках ПНЧ-ПШ.
Нехай у приймачі № 1 (рис. 32) відношення с/ш на виході телефонного тракту більше, ніж у приймачі № 2, т. е, (с/ш)1> (с/ш)2. У цьому випадку напруга на виході ППС (V6) ПШ у приймачі № 1 буде менше, ніж на виході ППС у приймачі № 2, Uy 1> Uy 2 де Uy 1,2 — керуючої напруги у відповідних приймачах.
У цьому випадку транзистор V15 у першому приймачі цілком відкритий, а в другому частково або цілком замкнений. Якщо (с/ш)1 >>(с/ш)2, то сигнал 2 приймачі виявиться цілком подавленим, і тоді (с/ш)сл = (с/ш)1 (з/шсл >>(с/ш)2, де (с/ш)сл — відношення сигнал/шум на виході системи додавання. Якщо величини (с/ш)1 і (с/ш)2 близькі, то завдяки тому, що сигнали складаються алгебраїчно, а шуми квадратично, що результирують величина (с/ш)сл виявиться більше (с/ш)1 і (с/ш)2.
Тому що вихідний сигнал знімається з еміттеров каскадів додавання, рівень його практично не залежить від того, чи є він результатом додавання двох сигналів або являє собою сигнал одного з приймачів (напруга на виході еміттерного повторювача не може перевищувати напруги на його вході).
Тому що вихідні напруги приймачів установлюються при регулюванні з досить високою точністю, при переключенні приймачів у процесі додавання сигналів стрибки голосності практично виключаються.
Діоди V16, V17 охороняють емітерний перехід транзистора, що у даний момент замкнений, від пробою в тих випадках, коли різниця (Uy 1—Uy 2) відносно велика.
Резистори R32, R33 і R35 забезпечують задані режими каскадів додавання. Через резистори R32 подаються також керуючі напруги на бази транзисторів. Спадання напруги на резисторах R34 ис-
користується для контролю струмів каскадів додавання.
Характерною рисою системи додавання є те, що вихідний сигнал знімається з одного (кожного) або з обох напівкомплектів у залежності від співвідношення сигнал/шум на виході приймачів.