- •1. Призначення і технічні дані радіостанції
- •2. Склад радіостанції
- •3. Опис функціональної схеми радіостанції
- •3.1 Гетеродин-збудник
- •3.2 Підсилювач високої частоти (пвч)
- •3.3 Прийомний пристрій
- •3.4 Управління радіостанцією
- •3.5 Живлення радіостанції
- •3.6 Антени радіостанції
- •4. Пристрій і робота складових частин радіостанцій
- •4.1 Гетеродин-збудник призначення
- •Технічні дані
- •Принцип роботи
- •Автопошук і частотне автопідстроювання
- •Управління
- •Контроль роботи
- •Формувач вихідних частот (прилад 27м) Призначення
- •Технічні дані
- •Принцип роботи
- •Технічні дані
- •Принцип дії
- •Блоки 27-2 і 27-3
- •Склад блоку 27-2
- •Технічні дані блоку 27-3
- •Принцип роботи
- •Блок 27-4 Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок 27-6
- •Блоки 27-7 і 27-8
- •Блоки 27-9, 27-10, 27-11 і 27-12
- •Блок 27-13
- •Блок 27-14
- •Блок 27-15
- •Блок 27-16
- •Блок 27-17
- •Блок 27-18
- •Блок 27-19
- •4.2 Підсилювачі високої чactoTи (пвч) дмх і mх діапазонів призначення
- •Склад і функціональна схема
- •Принцип роботи
- •4.3 Прилад 22м призначення
- •Система аргм
- •Блок автонастройки
- •4.5 Комутаційний пристрій (прилад 61м) призначення
- •Принцип роботи
- •4.6 Комутаційні реле приладу 22м
- •4.7 Приймач призначення
- •Принцип роботи
- •Контроль працездатності
- •Підсилювачі частоти (прч) Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок учк-см Призначення
- •Технічні характеристики
- •Блок ппч-1 Призначення
- •Принцип роботи
- •Блок ппч-2 Призначення
- •Блок дм Призначення
- •Блок пнч-пш Призначення
- •Прилад 23м (шасі)
- •Перетворювач команд
- •Атенюатор
- •Система додавання сигналів (рис. 32)
- •5. Побудова і робота складових частин радіостанції
- •5.1 Джерела живлення призначення
- •Прилад 21 Призначення
- •Ланцюг ±80 в
- •Ланцюг —27 в
- •Прилад 26м Призначення, принцип роботи
- •Прилад 40м Призначення, принцип роботи
- •Робота регулятора напруги
- •Схеми захисту й індикації
- •Прилад 66м Призначення, принцип роботи
- •Зарядний пристрій (блок вз) Призначення, принцип роботи
- •5.2 Управління радіостанцією загальні зведення
- •Управління радіостанцією з апаратної
- •Включення радіостанції
- •Вибір режиму роботи радіостанції
- •Установка робочої частоти
- •Переключення радіостанції в режим «Передача»
- •Індикація роботи передавача
- •Робота в режимі а
- •Прослуховування сигналів кореспондента в режимі а
- •Модуляція передавача
- •Прослуховування сигналів, переданих в ефір
- •Робота системи «настроювання» і «відмовлення» радіостанції
- •Робота в режимі б
- •Робота в режимі «фт»
- •Робота в режимі ущільнення
- •Робота в режимі ретрансляції
- •Робота в режимі частотного телеграфування
- •Живлення цпу
- •Вибір режиму роботи радіостанції
- •Ведення службового зв’зку
- •Робота в режимі а
- •Перехід радіостанції в режим „передача”
- •Проходження сигналу ірп на впу
- •Перехід радіостанції в режим „прийом”
- •Проходження сигналів кореспондента на впу
- •Переключення каналів зв'язку
- •Робота в режимі б
- •Робота в режимі ущільнення
- •Робота з використанням радІостанцІї р-407
- •Одночасна робота двома напівкомплектами радіостанції з одного мікрофона
- •Робота радіостанції в режимі ртл
- •5.3 Система охолодження апаратури призначення
- •5.4 Антенно-щогловий пристрій призначення
Прилад 66м Призначення, принцип роботи
Прилад 66М призначений для живлення електоровентиляторів у приладах 22М, 24М, 25М.
Прилад 66М забезпечує на виході перемінні напруги прямокутної форми частотою 400 Гц:
а) 127±13В при струмі навантаження 0,35 А на контактах 16, 17 колодки Х5;
б) 200±20В при струмі навантаження 0,45 А на контактах 11, 12, 14 колодки Х5 у діапазоні МХ.
Живлення приладу здійснюється від приладу 40М перемінною трифазною напругою 40 ±2,0 В частотою 50 Гц, що надходить на контакти 3, 9, 10 колодки Х5 і постійними напругами +27 і +45 В, що надходять відповідно на контакти 7, 8 і 4, 8 тіі(!!) ж колодки Х5.
До складу приладу 66М входять наступні функціональні вузли:
а) генератор, що задає, (плата А1);
б) стабілізатор (плата А2);
в) схема захисту і управління (плата A3);
г) керований випрямлювач (діоди V9, V10, V11, тиристори V12, V13, V14);
д) тиристорний інвертор (діоди V2, V3, V6, V7; тиристори V4, V5; конденсатор З4; трансформатор Т1).
Прилад працює в такий спосіб. Після включення приладу 40М на колодці Х5 приладу 66М з'являються напруги:
а) перемінне трифазне 40В;
б) постійне +45 В.
Перемінна напруга 40 В подається на керований випрямлювач, а постійна напруга +45 В через RC фільтр (R3 плата А2, З3) подається на опорне джерело стабілізатора (стабілітрони V4, V5, V6 плата А2), з якого через резистивний дільник Rl, R2 (плата А2) надходить на базу складеного регулюючого транзистора (V3 плата А2, V1). Стабілітрони V1, V2 (плата А2) призначені для захисту переходів база-емітер складеного транзистора.
Після появи напруги +27 В на колодці Х5 воно через П-подібний LC фільтр (L1 плата A3, З6, З7) подається на схему управління і через резисторний дільник R27, R28 (плата A3) надходить на базу транзистора V17 (плата A3). Транзистор відкривається і спрацьовує реле ДО1 (плата A3). Через контакти 2, 3 реле, резистор R30 і діоди V20, V21, V22 (плата A3) на керований випрямлювач подається позитивний зсув, що відкриває його.
На виході випрямляча з'являється постійна напруга +60 В, що через ємнісний фільтр (З5) надходить на тиристори V4, V5 інвертори. Одночасна напруга + 27 В через діод V1 (плата A3) надходить на колектор складеного регулюючого елемента стабілізатора. Стабілізована напруга надходить з емітера складеного регулюючого елемента стабілізатора через П-подібний LC фільтр (L1 плата Al, Cl, C2) на генератор, що задає, (транзистори V2, V3, діоди V1, V4, конденсатор З1, резистори Rl, R2, R3, R4, потенціометр R5 і трансформатор Т1, плата А1). генератор, Що Задає, збуджується і на вихідних обмотках трансформатора генератора, що задає, (висновки 11, 12 і 13, 14) з'являється перемінна напруга прямокутної форми частотою 400 Гц, що через обмежуючі резистори R6, R7 (плата А1) надходить на керуючі електроди тиристорів інвертора. Інвертор запускається і на виході трансформатора Т1 з'являються перемінні напруги 127, 200 В прямокутної форми частотою 400 Гц. Напруга 127В надходить на колодку Х5 контакти 16,1 17. Напруга 200В проходить через контакти реле ДО1, що комутує його відповідно діапазонові МХ або ДМХ. Далі ця напруга надходить на фазоздвигаючі конденсатори З8, З9 і колодку Х5 контакти 11, 12, 13, 14. З частини вторинної обмотки трансформатора Т1 знімається напруга, що через бруківці випрямлювач (діоди V15, V16, V17, V18) надходить на реле ДО2. Реле спрацьовує і замикає контакти 1, 2 і 4, 5. Через контакти 1, 2 здійснюється комутація постійної напруги +27 В, що виходить на рознімання Х5 контакт 6. Через контакти 4, 5 здійснюється комутація перемінної напруги 400 Гц. Ця комутація полегшує режим запуску перетворювача.
У ланцюзі живлення інвертора коштує датчик струму (резистор R37 плата A3), з якого знімається сигнал для схеми захисту. У момент збільшення струму через датчик, на тунельному діоді V26 (плата A3) збільшується напруга, під дією якого послідовно відкриваються транзистори V24, V12 (плата A3), тиристор V15 (плата A3) і транзистор V16 (плата A3), що шунтує перехід база-емітер транзистора V17 (плата A3), він закривається, реле ДО1 (плата A3) розмикає ланцюг зсуву керованого випрямляча.
Постійна напруга +60 B знімається з інвертора і він виключається. Аналогічно працює схема захисту по ланцюзі 200В 400Гц від перевантаження по струму. Датчиком є резистор R39 (плата A3). Різниця полягає в тім, що для виключення помилкових спрацьовувань схеми зашиті від пускових струмів двигуна в схему захисту введено реле часу (транзистори V2, V6, V7, V8, V9, V10 плата A3). Транзистор V5 (плата A3), у ланцюг колектора якого включене реле ДО1, керує переключенням двигунів МХ і ДМХ діапазону. При замиканні на колодці Х5 контакту 2 на корпус транзистор V5 (плата A3) закривається л відключаються реле ДО1. у противному випадку транзистор відкритий і замикає ланцюг живлення обмотки реле K1.
Зовнішній вигляд приладу 66М показаний на рис. 40.