Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Слюсарна справа в питаннях та відповідях.doc
Скачиваний:
613
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
1.14 Mб
Скачать

30. Зенківка: види її.

Зенкування — це процес обробки спеціальним інстру­ментом циліндричних або конічних заглиблень і фасок просвердлених отворів під головки болтів, гвинтів і заклепок.

Основною особли­вістю зенківок порівняно із зенкерами є наявність зубів на торці і напрямних цапф, якими зенківки вводять у просвердлений отвір.

За формою різальної частини зенківки поділяють на циліндричні, конічні і торцеві (цеківки).

Циліндрична зенківка складається з робочої частини, на якій є від 4 до 8 торцевих зубів, і хвостовика. Циліндричні зенківки мають напрямну цапфу, що входить у просвердлений отвір. Циліндричні зенківки бувають із сталою напрямною і циліндрич­ним хвостовиком.

Конічна зенківка також складається з ро­бочої частини і хвостовика. Робоча частина має кут конуса при верши­ні 2φ. Найпоширеніші конічні зенківки з кутом конуса при вершині 30, 60, 90 і 120°.

Цеківки для зачищання торцевих поверхонь звичайно вико­нують у вигляді насадних головок, які мають торцеві зуби. Цеківками обробляють бобишки під шайби, упорні кільця, гайки.

31. Розвертки: будова та види.

Розвертання — це процес чистової обробки отворів, який забезпечує точність за 7...9-м квалітетами і шорсткість поверхні Rа 1,25...0,63.. Інструментом для розвертання є розвертки. Розвертки, що застосовують для ручного розвертання, на­зиваються ручними, а для розвертання на верстатах — машинними

Ручні й машинні розверт­ки складаються з трьох основних частин: робочої, шийки й хвостовика. Робоча частина поділяться на різальну або забірну частину, калібруючу (циліндрич­ну) та зворотний конус. Шийка розвертки знаходиться за зворотним конусом і служить для виходу фрези при фрезеруванні (нарізуванні) на розвертках зубів, а також шліфувального круга при загостренні. Хвостовик ручних розверток має квадрат для воротка. Хвостовик машинних роз­верток діаметром 10...12 мм виконують циліндричним, більш великих — конічним. Центрові отвори служать для встановлення розвертки при її виготовленні, а також при загостренні й перезагостренні зубів. Ручні й машинні розвертки виготовляють з прямими (прямозубі) й гвинтовими (спіральні) канавками (зубами). За спряму­ванням гвинтових канавок їх поділяють на праві і ліві ,

Ручні циліндричні розвертки застосовують для розвертання отворів діаметром 3...60 мм. За ступенем точності їх поділяють за номерами — 1, 2 і 3.

Машинні розвертки з циліндричним хвосто­виком виготовляють трьох типів — І, II і III. Розвертки застосову­ють для обробки отворів за 6...8-м квалітетами і виготовляють діаметром 3... 50 мм. Їх закріплюють у самоцентруючих патронах верстатів.

Для розвертання наскрізних отворів широко застосовують роз­тискні машинні розвертки , ножі в яких або кріплять гвинтами, або в точно підігнаних пазах притискують до дна останніх конусними виточками кінцевих гайок. Ножі кріплять також гвинтами, що розтискують корпус.

Щоб виготовити отвір високої точності, застосовують плава­ючі розвертки — пластини, встановлені у точно оброблені пази циліндричної оправки. Зовнішні ребра пластини загострені так само, як і зуби розвертки. Для забезпечення регулювання пластини роблять складаними. При роботі плаваючими розвертками не потрібна точна співвісність оброблюваного отвору та шпинделя верстата і крім того, точний отвір матимемо навіть при битті шпинделя, бо пласти­на своїми стрічками центрується по стінках отвору, переміщуючись у пазу оправки в поперечному напрямі.