11. Страхування нерухомого майна від вогневих ризиків, ризиків стих. Явищ, техн. Катастроф та дій 3-іх осіб.

Об’єктами цього виду страхування є будівлі, споруди, передавальні пристрої, сировина та матеріали, готова продукція, незавершене виробництво, тощо. Страхувальником виступає власник або користувач ( орендатор) майна. Цій групі притаманне як добровільне (власник майна) так і обов’язкові ( орендатор майна) види страхування.

Майно, в першу чергу, страхується від вогневих ризиків (пожежа від удару блискавки) та стихійних ризиків ( злива , сель, ураган). В той же час майно може страхуватися за окремими ризиками обраними страхувальником, а саме: технічними аваріями та катастрофами (короткого замикання, аваріями комунікаційних мереж, проникнення води з сусідніх приміщень, неправильною експлуатацією техніки та обладнання), противоправних дій третіх осіб ( крадіжка зі зламом, навмисне пошкодження, підпал тощо ). 

Тривалість дії договору - до одного року.

Для укладення договору страхувальник звертається до страховика з усною або письмовою заявою. Страховик оглядає майно відносно його вартості та ризикованості (андеррайтинг об’єкту ). На основі результатів огляду визначаються основні умови страхування, а саме:

• страхова сума;

• тарифна ставка;

• франшиза;

• перелік страхових ризиків;

• термін дії договору, тощо. 

Страхувальник має право вибору страхових ризиків, страхової суми та франшизи. Договір вступає в силу після сплати страхувальником страхового внеску. 

Розмір тарифних ставок цього виду страхування залежить від розмірів підприємств, галузі виробництва, характеру технологічних процесів та сировини. Як правило, розмір тарифних ставок коливається в межах від 0,01 до 0,2% за вогневі та стихійну ризики, від 0,1 до 1% за ризик „Технічні аварії і катастрофи” та від 0,5 до 5% за ризик „ Дії третіх осіб”. Слід відмітити ,що тариф за ризик „ Дії третіх осіб” залежить від ступеня захищеності майна підприємства, а також від його розміру.

12. Економічне завдання страхового захисту в с/г.

У сучасних умовах страхування придбало особливе значення в аграрному середовищі. Сільське господарство завжди потребувало фінансової підтримки зважаючи на неясність результатів його гос-

подарської діяльності через непередбачуваність погодних і інших умов. Останніми роками положення посилилося загальним кризовим станом економіки. Система страхування може надати сільським товаровиробникам певну фінансову підтримку. Тим паче, що збитки аграрного сектора торкаються інтересів не тільки самих товаровиробників, але і держави в цілому. Коли майно застраховане, держава значною мірою звільняється від необхідності відшкодування збитку. У випадках, коли цінності не застраховані, тягар відновлення їх втрат лягає на все суспільство. Таке страхування гарантує економічну та продовольчу безпеку держави, створює сприятливі умови для розвитку аграрного сектора економіки, захисту інтересів с/г п-ств.

13. Необхідність і знач страхування технічних ризиків.

У сучасних умовах прискореного науково-технічного прогресу, розвитку капіталомістких галузей виробництва, зростання в міжнародному зовнішньоторговельному потоці частки машин і обладнання (включаючи постачання комплектних підприємств і виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на території країн-імпортерів) значного розвитку в усьому світі набуває страхування технічних ризиків, а також відповідальності перед третіми особами, пов’язаної з проведенням зазначених щойно робіт. 

Особливо розвиненим страхування технічних ризиків є у США, Німеччині, Англії, Японії та інших країнах, які входять до Міжнародної асоціації страховиків технічних ризиків. 

У світовій практиці страхування технічних ризиків включає у себе:

• страхування будівельного підприємця від усіх ризиків;

• страхування всіх монтажних ризиків;

• страхування машин;

• страхування електронних пристроїв.