- •Визначення «економічної безпеки» як категорії економічної науки.
- •Система основних показників економічної безпеки.
- •Цілі, завдання, інструменти й стимули формування системи міжнародної економічної безпеки.
- •Національний інтерес і національна безпека.
- •Підходи до розуміння визначення «економічної безпеки» для сучасної соціально-економічної ситуації в Україні.
- •Граничні значення показників економічної безпеки за експертними оцінками.
- •Формування системи міжнародної економічної безпеки.
- •Експортна діяльність, як фактор підтримки достатнього рівня економічної безпеки держави.
- •Межі відкритості й безпека української економіки
- •Проблеми економічної безпеки України та її забезпечення в основних сферах економіки.
- •Захист прав інтелектуальної власності й технологічна безпека.
- •Екологічний аспект економічної безпеки.
- •Конкурентоспроможність як механізм забезпечення економічної безпеки.
- •Основні внутрішні загрози економічної безпеки України в соціально-економічній і науково-технічній сферах.
- •Актуальні зовнішні загрози економічної безпеки України в умовах високої відкритості економіки країни.
- •Позитивні й негативні сторони залучення іноземних інвестицій з урахуванням національних інтересів України.
- •Розширений або факторний підхід до аналізу інвестиційного клімату в країні.
- •Розвиток інститутів протидії економічним основам міжнародного тероризму в системі забезпечення економічної безпеки.
- •Глобалізація світових зв'язків і зростання економічної взаємозалежності окремих країн у світовому господарстві.
- •Валютно-фінансова безпека України.
- •Взаємодія тіньового сектора економіки України й інших країн.
- •Забезпечення економічної безпеки експортної діяльності промислового підприємства.
- •Кіотський протокол як ринковий інструмент забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
- •Діяльність міжнародних організацій у галузі вирішення питань екологічної безпеки в умовах глобальних кліматичних змін.
- •Розвиток фінансових інструментів для малого бізнесу як гарантія економічної безпеки країни.
- •Інвестиційне регулювання інноваційної діяльності за умови формування оптимального рівня економічної безпеки країни.
- •Україна у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності.
- •Співробітництво України з міжнародними економічними організаціями.
- •30. Поняття та критерії інвестиційної безпеки
- •31.Правове забезпечення експортно-імпортних операцій в Україні
- •32. Механізм страхування валютних ризиків в міжнародній торгівлі.
- •33.Стратегії забезпечення економічної безпеки держави при здійсненні міжнародної діяльності.
- •34. Міжнародна інформаційна безпека: проблеми та перспективи.
- •35. Міграція робочої сили у системі економічної безпеки країни.
- •36.Вплив зовнішнього боргу на економічну безпеку країни.
- •37.Основні складові економічної безпеки України у системі міжнародної діяльності.
- •38.Необхідність державного регулювання процесів відкритості національної економіки.
- •39. Науково-технологічне забезпечення, інструмент формування оптимального рівня економічної безпеки міжнародної діяльності країни.
- •40.Кількісний аналіз ризику зовнішньоекономічної діяльності держави
- •41.Вплив міжнародного туризму на економічну безпеку країни.
- •42.Транскордонне співробітництво України у контексті Європейської інтеграції.
- •43.Міграція капіталу як умова вступу України в глобальний економічний простір.
- •44.Інструменти забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності.
- •45.Визначення індикаторів економічної безпеки держави та їх критичні значення.
- •46.Інновації, як інструмент забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності держави.
- •47. Вплив інфляційних процесів на економічну безпеку країни: кількісний та якісний аналіз наслідків.
- •48.Стратегія забезпечення економічної безпеки міжнародної діяльності України.
- •49. Регіональні особливості економічної безпеки України.
- •50. Методи оцінки економічної безпеки країни.
- •51.Структурні зрушення у світовій економіці та їх вплив на економічну безпеку України.
- •52. Оцінка рівня зовнішньоекономічної безпеки України на сучасному етапі економічних відносин.
- •53. Ризики міжнародної економічної діяльності: види, оцінка, наслідки, способи мінімізації.
- •54. Фінансова безпека підприємства, як складова фінансової безпеки держави.
- •55.Ефективність заходів держави щодо врегулювання стану економічної безпеки України.
-
Цілі, завдання, інструменти й стимули формування системи міжнародної економічної безпеки.
З метою забезпечення та зміцнення зовнішньої безпеки членів світового співтовариства, насамперед в особі держав, створюється система міжнародною безпеки. Вона ґрунтується на системі зобов'язань, гарантій і можливостей її суб'єктів.
Цілі: 1) підтримувати міжнародний мир і безпеку та з цією метою вживати ефективні колективні заходи для запобігання або усунення загрози миру, а також придушення актів агресії чи інших порушень миру, здійснювати мирними засобами, у згоді з принципами справедливості й міжнародного права, владнання або вирішення міжнародних спорів або ситуацій, що можуть привести до порушення миру; 2) розвивати дружні стосунки між націями на основі поваги принципу рівноправності й самовизначення народів, а також вживати інші відповідні заходи для зміцнення загального миру; 3) здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру та в заохоченні й розвитку поваги до прав людини й основних свобод, незважаючи на раси, статі, мови і релігії; 4) бути центром для узгодження націй у досягненні цих загальних цілей.
При цьому основними зовнішньоекономічними інтересами країни є:
-
підтримання високого ступеня адаптивності національної економіки до змін глобального світового господарського;
-
розширення зовнішньоекономічних зв'язків.
-
підвищення ефективності та конкурентоспроможності національного виробництва товарів, робіт, послуг.
-
забезпечення оптимізації структури зовнішньої торгівлі та ефективного сальдо торгового балансу (забезпечення умов росту та розвитку експорту кінцевої продукції наукомісткого промислового виробництва, мінімального рівня забезпечення внутрішніх потреб за рахунок імпорту, а також сприяння імпорту високих технологій і т. і.);
-
стійкість фінансового положення держави;
-
забезпечення доступу до іноземних джерел сировини, товарів і послуг, виробництво яких неможливе або неефективне в країні, а також розвиток системи міжнародних транспортних вузлів і комунікацій для їх постачання.
-
Національний інтерес і національна безпека.
При цьому національний інтерес є усвідомленням і відображенням державних потреб, які відстоюються лідерами даної держави. Традиційно головний національно-державний інтерес включає три основних елементи:
- воєнна безпека;
- економічне процвітання і розвиток;
- державний суверенітет як основа контролю над певною територією та населенням.
Виділяють наступні інтереси:
- постійні або фундаментальні (захист території, населення і державних інститутів від зовнішньої небезпеки; розвиток зовнішньої торгівлі та зростання інвестицій, захист інтересів національного капіталу за рубежем; взаємовідносини із союзниками);
- минущі або проміжні (перемога у збройному конфлікті, створення альянсу для досягнення конкретної мети на даному етапі розвитку міжнародних відносин, вступ до міжнародної організації);
- інтереси виживання (усунення загрози самому існуванню держави);
- життєві інтереси (захист безпеки і добробуту нації від серйозних потрясінь);
- периферійні або дрібні інтереси (інтереси локального характеру).
Національний інтерес -- це інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільства, що реалізується через політичну систему. Отже, оскільки найвищим національним інтересом будь-якої країни є збереження суверенітету і територіальної цілісності, то правильне визначення національного інтересу є необхідною передумовою забезпечення національної безпеки. Національна безпека -- це "фізичний захист держави від зовнішніх насильницьких загроз переважно воєнного характеру. На цій підставі основними показниками національної безпеки можна визнати такі чинники:
- національну незалежність і суверенітет, територіальну цілісність держави;
- розвиненість громадянського суспільства, рівень демократизму, сформованість та дієвість законодавчої бази правової держави, захищеність особи;
- економічні можливості держави;
- стан збройних сил, їхню боєздатність та боєготовність;
- національне визначення та самобутність;
- розвиток національної самосвідомості та культури;
- наявність загальної стратегії національного розвитку, "національної ідеї", загальновизнаної мети;
- національну згоду і єдність;
- внутрішньополітичну стабільність;
- готовність та здатність політичних сил реалізувати загальновизначені цілі.