3. Цілі, завдання, інструменти й стимули формування системи міжнародної економічної безпеки.

З метою забезпечення та зміцнення зовнішньої безпеки членів світового співтовариства, насамперед в особі держав, створюється система міжнародною безпеки. Вона ґрунтується на системі зобов'язань, гарантій і можливостей її суб'єктів. 

Цілі: 1) підтримувати міжнародний мир і безпеку та з цією метою вживати ефективні колективні заходи для запобігання або усунення загрози миру, а також придушення актів агресії чи інших порушень миру, здійснювати мирними засобами, у згоді з принципами справедливості й міжнародного права, владнання або вирішення міжнародних спорів або ситуацій, що можуть привести до порушення миру; 2) розвивати дружні стосунки між націями на основі поваги принципу рівноправності й самовизначення народів, а також вживати інші відповідні заходи для зміцнення загального миру; 3) здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру та в заохоченні й розвитку поваги до прав людини й основних свобод, незважаючи на раси, статі, мови і релігії; 4) бути центром для узгодження націй у досягненні цих загальних цілей.

При цьому основними зовнішньоекономічними інтересами країни є:

• підтримання високого ступеня адаптивності національної економіки до змін глобального світового господарського;

• розширення зовнішньоекономічних зв'язків.

• підвищення ефективності та конкурентоспроможності національного виробництва товарів, робіт, послуг.

• забезпечення оптимізації структури зовнішньої торгівлі та ефективного сальдо торгового балансу (забезпечення умов росту та розвитку експорту кінцевої продукції наукомісткого промислового виробництва, мінімального рівня забезпечення внутрішніх потреб за рахунок імпорту, а також сприяння імпорту високих технологій і т. і.);

• стійкість фінансового положення держави;

• забезпечення доступу до іноземних джерел сировини, товарів і послуг, виробництво яких неможливе або неефективне в країні, а також розвиток системи міжнародних транспортних вузлів і комунікацій для їх постачання.

4. Національний інтерес і національна безпека.

При цьому національний інтерес є усвідомленням і відображенням державних потреб, які відстоюються лідерами даної держави. Традиційно головний національно-державний інтерес включає три основних елементи:

- воєнна безпека;

- економічне процвітання і розвиток;

- державний суверенітет як основа контролю над певною територією та населенням.

Виділяють наступні інтереси:

- постійні або фундаментальні (захист території, населення і державних інститутів від зовнішньої небезпеки; розвиток зовнішньої торгівлі та зростання інвестицій, захист інтересів національного капіталу за рубежем; взаємовідносини із союзниками);

- минущі або проміжні (перемога у збройному конфлікті, створення альянсу для досягнення конкретної мети на даному етапі розвитку міжнародних відносин, вступ до міжнародної організації);

- інтереси виживання (усунення загрози самому існуванню держави);

- життєві інтереси (захист безпеки і добробуту нації від серйозних потрясінь);

- периферійні або дрібні інтереси (інтереси локального характеру).

Національний інтерес -- це інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільства, що реалізується через політичну систему. Отже, оскільки найвищим національним інтересом будь-якої країни є збереження суверенітету і територіальної цілісності, то правильне визначення національного інтересу є необхідною передумовою забезпечення національної безпеки. Національна безпека -- це "фізичний захист держави від зовнішніх насильницьких загроз переважно воєнного характеру. На цій підставі основними показниками національної безпеки можна визнати такі чинники:

- національну незалежність і суверенітет, територіальну цілісність держави;

- розвиненість громадянського суспільства, рівень демократизму, сформованість та дієвість законодавчої бази правової держави, захищеність особи;

- економічні можливості держави;

- стан збройних сил, їхню боєздатність та боєготовність;

- національне визначення та самобутність;

- розвиток національної самосвідомості та культури;

- наявність загальної стратегії національного розвитку, "національної ідеї", загальновизнаної мети;

- національну згоду і єдність;

- внутрішньополітичну стабільність;

- готовність та здатність політичних сил реалізувати загальновизначені цілі.