16. Позитивні й негативні сторони залучення іноземних інвестицій з урахуванням національних інтересів України.

Аналіз соціально-економічних досягнень деяких країн дає змогу виділити позитивні й негативні сторони залучення та використання іноземних інвестицій.

Серед позитивних сторін такі:

1. збільшення обсягів капітальних вкладень та зменшення строків їх накопичення;

2. поліпшення платіжного балансу;

3. впровадження сучасних технологій, ноу-хау, в тому числі у сфері менеджменту, маркетингу, на підприємствах фінансового сектора;

4. прискорення темпів структурної перебудови економіки;

5. стимулювання розвитку експорту та зниження рівня імпортозалежності; підвищення рівня зайнятості.

Негативні сторони:

1. трансферт за кордон частини прибутку;

2. витіснення з ринку внутрішніх товаровиробників та постачальників;

3. жорстка експлуатація місцевих сировинних ресурсів;

4. збільшення залежності економіки країни від негативних світогосподарських тенденцій.

Більшість дослідників вважають, що найголовнішими чинниками, що зумовлюють іноземне інвестування, мають бути привабливий інвестиційний клімат приймаючої країни та наявність у цій країні економічного росту.

Присутність банків з іноземним капіталом у банківський системі України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій та розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. Підвищення його ролі позитивно впливатиме на розвиток банківської системи в цілому внаслідок посилення міжбанківської конкуренції. Водночас існують досить серйозні фінансові та економічні ризики швидкого зростання частки іноземного банківського капіталу, пов’язані з можливою втратою суверенітету в сфері грошово-кредитної політики, можливим посиленням нестабільності, несподіваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту та пропозиції на грошово-кредитному ринку, можливим відпливом фінансових ресурсів. Тому вирішення питання про форми та масштаби розширення присутності іноземного банківського капіталу на ринку банківських послуг повинно бути підпорядковане стратегічним цілям соціально-економічного розвитку, підвищення національної конкурентоспроможності, економічної безпеки, зміцнення грошово-кредитної системи України.

17. Розширений або факторний підхід до аналізу інвестиційного клімату в країні.

Факторний (розширений) підхід, який грунтується на оцінці сукупності факторів, що впливають на інвестиційний клімат. Особливістю його є те, що в даний час процес формування остаточного переліку цих факторів ще не завершений. Теоретично їх кількість може бути нескінченним. При цьому можна виділити групу факторів, які присутні в класифікації більшості авторів:

- Економічні: розвиненість ринкової інфраструктури, інфляція та її вплив на інвестиційну діяльність, розвиненість конкурентного середовища підприємництва, місткість ринку, інтенсивність міжгосподарських зв'язків, експортні відносини, присутність іноземного капіталу, доступність економічної інформації і т.д.

- Політичні: ступінь довіри населення до влади, взаємовідносини федерального центру і влади регіону, ставлення влади до вітчизняних та іноземних інвесторів, загальнополітична стабільність і т.д.

- Соціальні: рівень життя населення, житлово-побутові умови, вплив міграції на інвестиційний процес, ставлення населення до вітчизняних та зарубіжних підприємцям, ступінь залученості населення в інвестиційний процес, рівень соціальної стабільності і т.д.

- Фінансові: доступність фінансових ресурсів з регіональних і федеральних бюджетів, рівень розвитку фінансово-кредитних інститутів, доступність кредиту в іноземній валюті, рівень інфляції і т.д.

- Правові: дотримання законодавства владними органами, рівень оперативності при реєстрації підприємств, доступність інформації, ефективність діяльності правоохоронних органів, законодавство, що регулює умови переміщення товарів, капіталу і робочої сили, ділові якості і етика місцевих підприємців і т.д.

- Ресурсно-сировинні: забезпеченість регіону біокліматичних, природними, енергетичними ресурсами, розвиненість науково-технічного потенціалу та інфраструктури, правове регулювання і т.д.

- Трудові: загальна кількість зайнятих і безробітних, трудова етика населення, кількість і середній вік працездатного населення, частка працівників з вищою освітою, рівень професійної підготовки і пр.

- Екологічні: екологічна безпека, ступінь екологізації економічних відносин, екологічний стан, правове регулювання екологічної сфери, ставлення населення до екології .

- Кримінальні: рівень злочинності, кримінальна історія, політика влади по відношенню до кримінальних структур, поширеність алкоголізму і наркоманії і т.д.