- •1. Формування основних лексичних шарів сучасної української мови
- •3Предмет і завдання лексикографії
- •4Відокремлення обставин
- •5 Фонетика – це наукова галузь, що займається дослідженням звуків людської мови. Термін фонетика відпочатку позначав ту сферу знань, яка пояснює творення звуків, артикуляцію.
- •6 Складнопідрядні речення
- •9 Ускладнені прості речення
- •11 Односкладні речення
- •12 Омоніми
- •13 Лексико-грамматические разряды фразеологизмов
- •14 Регресивна асиміляція
- •15 Складносурядне речення
- •Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному
- •16 Творення і правопис дієприкметників
- •17 Складнопідря́дне ре́чення
- •19 Частка
- •20 Пряма мова, непряма і невласне-пряма мова
- •21 Дієприслівник
- •22 Приголосний звук
- •23 Правопис складних прислівників
- •24 Багатозначність слова в сулм
- •26 Тире між підметом і присудком
- •27 Особливості відмінювання числівників?
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •Сурядні сполучники
- •Підрядні сполучники
- •31 Прислівник
- •32 Дієслово
- •33 Займенник
- •34 Числ́івником
- •35 Прикме́тник
- •36 Іме́нник
- •37 Словотвір
- •39 Лексичне значення слова
- •41 Поняття фраземи, її ознаки
- •42 Підмет
- •43 Присудок
- •44 Однорідні члени речення
- •46 Зміни приголосних при словотворенні
- •48 Фонетична транскрипція
- •50 Закінчення іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини
- •51 Кличний відмінок в українській мові
- •52Правопис іншом. Слів
- •53 Українські прізвища
Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному
Між частинами складносурядного речення може стояти кома, крапка з комою, тире.
1. Між частинами складносурядного речення ставимо кому:
Важким холодним сном спала земля, а високо над нею притаїлись зорі (М. Стельмах).
2. Кому не ставимо між двома частинами складносурядного речення, якщо вони мають спільний другорядний член або частки лише, навіть, ще та ін.:
В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі (Ю. Мушкетик).
3.Крапку з комою ставимо між частинами складносурядного речення, якщо в середині їх є свої розділові знаки або якщо вони далекі за змістом:
Уже й череда перейшла; і тільки шляхом ледве плуганились дві корови, одбившись од череди (І. Нечуй-Левицький).
4. Тире між частинами складносурядних речень ставимо, коли між ними є причиново-наслідковий зв'язок або виражена швидка зміна подій: Був час обідньої перерви - і все живе поховалося в затінки, ущухло, принишкло (О. Гончар).
16 Творення і правопис дієприкметників
Активні дієприкметники доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л- та прикметникових закінчень: змарніти) — змарнілий, спочи(ти) — спочилий, опа(сти) — опалий. Причому суфікс -ну- в них випадає: засохну(ти) — засохлий, промокну(ти) — промоклий, змерзну(ти) — змерзлий.
У сучасній українській мові активні дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш-, -вш- не творяться. Форми на зразок «перемігший», «допомігший», «позеленівший», «бувший» не відповідають літературній нормі; у таких випадках треба казати який переміг, який допоміг, позеленілий, колишній.
Активні дієприкметники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу неперехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч-, -юч- (від дієслів 1 дієвідміни) і -ач-, -яч- (від дієслів II дієвідміни) та прикметникових закінчень.
Практично це робиться так: дієслово ставиться в 3-й особі множини теперішнього часу і замість кінцівки -ть додається -ч(ий): співаю(ть) — співаючий, квітну(ть) — квітнучий, лежань) — лежачий, терпля(ть) — терплячий.
Утворені від перехідних дієслів активні дієприкметники недоконаного виду на зразок «поважаюча себе людина», «виконуючий пісню артист» не відповідають нормам сучасної української мови; слід казати: людина, яка поважає себе; артист, який виконує пісню (але у вислові виконуючий обов 'язки це можливо, оскільки цей вислів має значення іменника).
Пасивні дієприкметники доконаного й недоконаного видів утворюються від перехідних дієслів (а також від деяких неперехідних дієслів на -ся):
а) якщо основа інфінітива закінчується на -а, то до неї додається суфікс -н(ий): обладна(ти) — обладнаний, осід ла(ти) — осідланий, спиля(ти) — спиляний, обговорю-і і ва(ти) — обговорюваний; при цьому суфікс -ува-, якщо на нього переходить наголос, змінюється на -ова-: розмалювати — розмальований, збудувати — збудований, запрограмувати—запрограмований;
б) основи 1-ї особи однини додається суфікс -ен(ий): бачити) — бач(у) — бачений, заспокоїти) — заспокой(у) — заспокоєний, узгоди(ти) — узгодж(у) — узгоджений, в 'їздити) — в 'їждж(у) — в 'їжджений, вирости(ти) — ви- рощ(у) — вирощений, пилососи(ти) — пилосош(у) — пилосошений, молоти — мел(ю) — мелений (і молотий);
в) якщо основа інфінітива закінчується на суфікс -ну чи на голосний, що належить до кореня, або на -ер, то до такої основи здебільшого додається суфікс -т(ий): зігну(ти) — зігнутий (і зігнений), стисну(ти) — стиснутий (і стиснений), трісну (ти) — тріснутий, коло(ти) — колотий (і колений), би(ти) — битий, тер(ти) — тертий.
У пасивних дієприкметниках н не подвоюється: сказаний, закінчений, запрограмований, перевірений.
Дієприкметники з часткою (постфіксом) -ся в українській мові не утворюються. Якщо ж активний чи пасивний дієприкметник і твориться від дієслова на -ся, то частка -ся відпадає: розчервонітися — розчервонілий, намерзтися — намерзлий, втомитися — втомлений, усміхнутися — усміхнений, зажуритися — зажурений, зібратися — зібраний.