- •Мова як суспільне явище, її функції.
- •Функціонування української літературної мови як державної.
- •Історія
- •Сучасна українська
- •Державна мова
- •Поняття літературної мови. Норма літературної мови.
- •Розділи стилістики та їх завдання. Дефініція стилю.
- •8. Порівняльна стилістика:
- •9. Історична стилістика.
- •Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- •Лексика офіційно-ділового стилю.
- •Іншомовна лексика в ділових паперах
- •Поняття про документ. Спільні риси документів
- •Формуляр документа
- •Склад реквізитів.
- •Поняття культури мови, мовного етикету.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •Види усного ділового мовлення.
- •Вимоги до сучасних виступів. Підготовка до публічного виступу. Основні складові виступу.
- •Лексикологія як розділ мовознавства.
- •Історія
- •Розділи лексикології
- •Види лексики за походженням.
- •Види лексики за вживанням.
- •Загальновживана лексика.
- •Спеціальна лексика.
- •Зв’язок ділового мовлення з професією.
- •Особливості використання професійної лексики у ділових паперах. Професіоналізми.
- •Кліше у текстах ділових документів.
- •Поняття мовного кліше і штампа.
- •Навести і охарактеризувати фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Засоби милозвучності слова
- •Спрощення в групах приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків у діловій лексиці як фонетичні засоби офіційно-ділового стилю. Пояснити різницю між поняттями «подовження» та «подвоєння».
- •Чергування голосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Чергування о, е з і
- •Чергування о, е з нулем звука
- •Чергування приголосних фонем як морфонологічні засоби офіційно-ділового стилю.
- •Вживання апострофа у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Вживання м’якого знака у діловій лексиці (власне українській та запозиченій).
- •Правопис слів іншомовного походження у текстах ділових документів.
- •Правопис префіксів у діловій лексиці.
- •Правопис суфіксів у діловій лексиці.
- •Вживання великої літери у текстах ділових документів. Правопис власних іменників у текстах ділових документів.
- •Правопис та відмінювання імен, по батькові, прізвищ як складні випадки орфографії офіційно-ділового стилю.
- •Правопис складних іменників та прикметників у текстах ділових документів. Правопис складних іменників.
- •Правопис складних прикметників.
- •Правопис прислівників разом, окремо та через дефіс у текстах ділових документів.
- •Правопис часток не, ні з різними частинами мови у текстах ділових документів. Не з різними частинами мови.
- •Особливості відмінювання та правопису іменників іі відміни у формі родового відмінка однини у текстах ділових документів.
- •Іменник у ділових паперах, його парадигматика та правопис. Категорія роду іменників у ділових паперах
- •Рід невідмінюваних іменників
- •Категорія числа іменників у ділових паперах
- •Прикметник у текстах ділових документів, особливості його граматичної парадигми та правопису.
- •Особливості вживання займенників у ділових паперах.
- •Дієслівні форми та їх парадигматика у текстах службових документів. Особливості використання дієслівних форм у реквізиті № 21 наказів, протоколів, розпоряджень, актів.
- •Призначення службових частин мови (часток, сполучників, прийменників) у текстах ділових документів. Сполучник в діловому мовленні.
- •Правопис сполучників.
- •Правопис часток
- •Прийменник по в діловому мовленні
- •Складні випадки синтаксичної керування та сполучуваності прийменника у діловому тексті.
- •Словосполучення та речення як синтаксичні конструкції ділового мовлення.
- •Види речень у ділових паперах. Синтаксичні структури у діловому мовленні
- •Складні речення в діловому мовленні. Розділові знаки в складних реченнях.
- •Порядок слів у текстах документів.
- •Узгодження присудка з підметом в ділових паперах.
- •Вставні та вставлені конструкції, їх виділення у документі.
- •Тире між підметом і присудком у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення у текстах ділових документів.
- •Розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнюючих словах у текстах ділових документів.
- •Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Поняття однорідних членів речення та узагальнюючого слова у текстах ділових документів. Однорідні та неоднорідні означення.
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Автобіографія
- •Звершховського Артемія Володимировича
- •Резюме: визначення, призначення, типи, склад реквізитів, схема укладання. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Документи щодо особового складу
- •Довідка: визначення, призначення, класифікація, склад реквізитів, особливості оформлення. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •Витяг з протоколу: визначення, призначення, склад реквізитів, особливості оформлення реквізиту № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
- •11 Травня 2011 р. М. Київ
- •18.11.05 Р. Підпис
- •7 1 Службові листи та їх види, перелік реквізитів та особливості оформлення реквізитів № 10 та № 21. Назвати тип, до якого належить цей документ у системі орд. Довідково-інформаційні документи
-
Вживання великої літери у текстах ділових документів. Правопис власних іменників у текстах ділових документів.
Українські прізвища пишуться за тими самими нормами правопису, шо й слова, від яких їх утворено: Сивокінь (бо сивий кінь), Онищук (бо Онисько), Олійник (бо олія), Січкаренко (бо січка), Олексієнко (бо Олексій).
Буква и пишеться:
а) у корені, якщо вона є в слові, від якого утворено прізвище: Глинський (бо глина), Скибенко (бо скиба), Киричук (бо Кирило), Гаврилишин (бо Гаврилиха);
б) у префіксі при-: Прищепа, Пришва, Приймаченко;
в)у суфіксах -ик-, -иц-, -ич-, -ил(о), -ин-: Дудик, Олійник, Петрщький, Базилевич, Петриченко, Павличко, Закусило, Покотило, Ковалишин, Жулинський.
Буква і пишеться:
а) у корені, якщо вона є в слові, від якого утворено пріз вище: Лісниченко (бо ліс), Білик (бо білий), Різник (бо різати), Залізняк (бо залізо), Леміш (долеміш);
б)у префіксі під-: Підсуха, Підоплічко, Підопригора, Підвисоцький;
в) у суфіксі -ій: Багрій, Заморій, Червоній, Кублій.
Апостроф у прізвищах пишеться за тими самими правилами, що й в інших словах: Крип'якевич, Дроб'язко, Солов'янен-ко, Карп'юк, Стеф'юк, М'яло, Мар'яненко, Лук'янчук; але: Дов-бяга, Ужвюк, Рябокляч.
М'який знак у прізвищах вживається за тими самими правилами, що й в інших словах: Семенець, Вихованець, Довгань, Рудь, Гуць, Шмигельський, Старицький, Водолазький; але: Бондар, Панченко (хоч Панько), Гринчишин (хоч Гринько), Дяченко (бо дяк), Касяненко (бо Касян), Улянич (бо Уляна).
Букви подвоюються в прізвищах, якщо одна частина слова закінчується, а друга починається на ту саму букву: Ліддубний, Беззубенко, Винниченко, Тютюнник, Долинний.
За характером відмінкових закінчень імена та прізвища людей, як і загальні назви, розподіляються за відмінами. Прізвища, що мають форму прикметників, і ті, що не змінюються, до жодної відміни не належать (Світличний, Швторадні). Імена та прізвища із закінченням -а належать до I відміни {Софія, Петрівна, Микита, Кияниця); чоловічі імена та прізвища без закінчення -а — до II відміни (Андрій, Павло, Петрович, Шевчук, Полковенко); жіночі імена без закінчення -а — до Ш відміни (Любов, Руф). Ці особові назви так само розподіляються й за групами: з основою на твердий не шиплячий — тверда група (Степан, Петро, Віра, Вікторівна, Манжура); з основою на твердий шиплячий — мішана група (Дорош, Саша, Вікторович, Кайдаш); з основою на будь-який м'який — м'яка група (Василь, Сергій, Надія, Неля, Круть, Сивокінь).
Імена та імена по батькові відмінюються відповідно до своєї відміни і групи:
Н. Ігор Васильович Любов Іванівна
Р. Ігоря Васильовича Любові Іванівни
Д. Ігореві (-ю) Васильовичу (-еві) Любові Іванівні
3. Ігоря Васильовича Любов Іванівну
О. Ігорем Васильовичем Любов 'ю Іванівною
М. (при) Ігореві (-ю) Васильовичу (-еві) Любові Іванівні
Кл. Ігорю Васильовичу Любове Іванівно
Не відмінюються жіночі прізвища на -о (Костенко, Шуми-ло, Бойко, Стрілько) та на приголосний (Драч, Братунь, Гай~ дай, Корунець), а також деякі іншомовні чоловічі й жіночі' прізвища, а саме:
а) неслов'янські прізвища з кінцевим голосним (крім -а після приголосного та -я): Делакруа (але: Лорка — Лор-ки), Гюго, Лонгфелло, Руссо, Данте, feme, Гейне, Лаву-азьє; Гальвані, Голсуорсі, Віньї, Мушкудіані, Шоу, Пом-піду; але: Дюма, Золя (з -а після приголосного);
б) російські прізвища на -их, -аго, -ово: Гладких, Долгих, Живого, Дурново;
в) українські прізвища на зразок Півторадні, Леле; псев- доніми Ле, Трублаїні.
Інші прізвища відмінюються.
Прізвища прикметникового типу на -ий, -а відмінюються, як прикметники:
Підпалий Нижній Підпала Нижня
Підпалого Нижнього Підпалої Нижньої
Підпалому Нижньому Підпалій Нижній
Підпалого Нижнього Підпалу Нижню
Підпалим Нижнім Підпалою Нижньою
(при) Підпапому Нижньому Підпалій Нижній
Підпалий Нижній Підпала Нижня
Прізвища, що мають форму присвійних прикметників (із суфіксами -ів-, -ов-, -ев-, -ин-), відмінюються за такими зразками:
Чоловічі прізвища
Розсоха Ганжа
Розсохи Ганжі
Розсосі Ганжі
Розсоху Ганжу
Розсохою Ганжею
(при) Розсосі Ганжі
Розсохо і Розсоха Ганжо і Ганжа
Збереження звука і у відмінкових формах прізвищ на -ів із! погляду фонетичних законів української мови ненормативне.Проте на практиці звук і переважно зберігають за аналогією до називного відмінка: Луків — Луківа, Луківу; Дяків — Дяківа,
Дяківу і т. д. (як і Куліш — Куліша, Кулішу; Кисіль — Кисіля, Кисілю; Чіп — Чіпа, Чіпу)
Жіночі прізвища
Дякова Ковалева
Дякової Ковалевої
Дяковій Ковалевій
Дякову Ковалеву
Дяковою Ковалевою
(при) Дяковій Ковалевій
Дякова Ковалева
Жіночі прізвища, які мають форму присвійних прикметників, можуть не відмінюватися: Олена Дяків, Олени Дяків, Олені Дяків і т. д.; Ганна Лесин, Ганни Лесин, Ганні Лесин тощо.
Чоловічі прізвища, які походять від назв національності, відмінюються як відповідні іменники: Волошин — Волошином, Сербин — Сербином, Турчин — Турчином, Литвин — Литвином. Жіночі прізвища цього типу не відмінюються: Ольга Волошин, Ольги Волошин, Ользі Волошин і т. д.
Усі інші прізвища відмінюються як:
1) іменники І відміни твердої, мішаної :
Розсоха Ганжа Гмиря
Розсохи Ганжі Гмирі
Розсосі Ганжі Гмирі
Розсоху Ганжу Гмирю
Розсохою Ганжею Гмирею
(при) Розсосі Ганжі Гмирі
Розсохо і Розсоха Ганжо і Ганжа Гмире і Гмиря
2) іменники ІІ відміни твердої, мішаної й м'якої груп:
Куценко Скляр Заграй
Куценка Скляра Заграя
Куценкові (-у) Скляреві (-у) Заграєві (-ю)
Куценка Скляра Заграя
Куценком Склярем Заграєм
(при) Куценкові (-у) Скляреві (-у) Заграєві (-ю)
Кл. Куценку і Куценко Скляре і Скляр Заграю і Заграй
За цим типом відмінюються й чоловічі прізвища, які походять від іменників жіночого роду III відміни: Рись — Рися, Рисеві тощо, Розкіш — Розкоша, Розкошеві і т. д.
Прізвища на зразок Бадзьо, Іваньо (з кінцевим м'яким основи та закінченням о) у давальному, місцевому й орудному відмінках мають закінчення, як у твердій групі: Бадзьові, Бад-зьом, Іваньові, Іваньом.
У складних прізвищах, що становлять поєднання двох слів як рівноправних, відмінюються обидві частини: Нечуй-Левиць-кий — Нечуя-Левицького, Нечуєві-Левицькому і т. д.; Антонен-ко-Давидович — Антоненка-Давидовича, Антоненку-Давидовичеві тощо.
Але коли перша частина прізвища — односкладове слово,
то відмінюється, як правило, лише друга частина: Драй-Хмара —Драй-Хмари, Драй-Хмарі і т. д.; Кос Анатольський — Кос-Анатольського, Кос-Анатольському тощо.
При відмінюванні прізвищ відповідно до фонетичних правил української мови відбуваються:
а) чергування г, к, х із з, ц, с перед закінченням і: Нудьга —Нудьзі, Здоровега — Здоровезі, Заволока — Заволоці, Дробаха — Дробасі;
б)чергування о, є з і: Кривоніс — Кривоноса, Сивокінь — Сивоконя, Кремінь — Кременя, Лебідь — Лебедя; але в деяких прізвищах і зберігається й у відкритому складі:
Куліш — Куліша, Кисіль — Кисіля, Чміль — Чміля, Чіп — Чіпа;
в) чергування о, є з нульовим звуком (випадання о, є): Жайворонок — Жайворонка, Лоповок — Лоповка, Корунець — Корунця, Крекотень — Крекотня (але в прізвиЖнець, Швець голосний є не переставляється: Жнеця, Швеця; не випадає є в прізвищах Чернець — Чернеця, Мудрець — Мудреця, Перець — Переця, Шершень — Шершеня; а також у чеських і польських прізвищах: Гашек — Гашека, Гавлічек — Гавлічека, Вільчек — Вільчека).