Динаміка доходів і витрат державного підприємства

(тис. грн.)

Показник	2008	2009	2010	Абсолютне відхилення (+,-)		Відхилення за питомою вагою, %
				2009/2008	2010/2009	2009/2008	2010/2009
Чистий дохід від реалізації продукції	56541	76220	62105	19679	-14115	134,8	81,5
Фінансові витрати	668	483	595	-185	112	72,3	123,2
Чистий дохід від реалізації продукції за мінусом фінансових витрат	55873	75737	61510	19864	-14227	62,5	-41,7

Щоб визначити вплив обсягу реалізації на прибуток, треба попередній прибуток помножити на відсоток пере-(недо-) виконання плану обсягу реалізації.

Аналіз за 2008-2009 роки:

Вплив зміни обсягу реалізації обчислюється:

55873*34,8*100%=1944,5 тис.грн.

Отже за рахунок зміни обсягу реалізації на 34,8% ми одержали зміну обсягу прибутку на 19446,5 тис.грн.

Вплив зміни фінансових витрат на суму прибутку ми розраховуємо порівнянням суми витрат у 2009 році із сумою витрат у 2008 році.

483-668=-185 тис грн..

Зміна фінансових витрат на -185 тис.грн. призвела до зміни прибутку на 185 тис.грн.

Вплив зміни виручки на прибуток визначається порівнянням виручки у звітному році і виручки отриманої у 2008 році

76220-56541=19679 тис грн..

Загальна сума результатів впливу різних факторів на доходи показує, що розрахунки зроблено правильно:

П=185+19679=19864 тис.грн.

Отже прибуток змінився на 19864 тис.грн., склавши 75737 тис.грн. Можна зробити висновок, що підприємство пряцювало неефективно у 2008-2009 роках.

Аналіз за 2009-2010 роки:

Вплив зміни обсягу реалізації:

75737*(-18,5)*100%=-14025,55 тис. грн..

Отже, за рахунок зміни обсягу реалізації на -18,52% ми одержали зміну обсягу прибутку на -14025,55 тис.грн.

Зміна фінансових витрат на 112 тис.грн. призвела до зміни прибутку на -112 тис.грн.

Вплив зміни виручки на прибуток визначається порівнянням виручки у звітному році і виручки отриманої у2009 році.

62105-76220=-14115 тис.грн.

Загальна сума результатів впливу факторів на доходи показує, що розрахунки зроблено правильно:

П=-112+14115=-14227 тис.грн.

Отже прибуток змінився на -14227 тис.грн.

Отже можна зробити висновок що підприємство працювало неефективно у 2009-2010 роках. Але якщо збільшити реалізацію продукції , зменшивши фінансові витрати можна добитись позитивних показників, та відповідно прибутковості та рентабельності даного підприємства.

Задача 8.

За матеріалами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств Державною службою статистики України ([Електронний ресурс]. – Режим доступу: //www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2010/gdn/sdrsd/sdrsd2009.htm) проаналізуйте, як сучасні домогосподарства оцінюють рівень своїх доходів. Які фактори, на Вашу думку, у найближчому майбутньому можуть вплинути на зміну рівня самооцінки вітчизняними домогосподарствами своїх доходів?

Підсумки опитування свідчать, що порівняно з 2008р. відбулися негативні зрушення у структурі оцінок домогосподарствами стану свого добробуту (додаток 1). Зменшилась частка домогосподарств, які надали високу оцінку своїм річним доходам (грошей вистачало навіть на заощадження) – з 13% до 11% і збільшилась на 8 в.п. питома вага респондентів, які оцінили рівень своїх доходів як незадовільний.

Частка домогосподарств, які оцінили рівень своїх доходів як достатній склала 56% (у 2008р. – 65%). Два з п’яти обстежених домогосподарств вважали свій дохід достатнім для нормального харчування, але вони обмежували себе у споживанні непродовольчих товарів та послуг (у 2008р. – третина). Разом з тим, як і у попередньому році, 3% домогосподарств не змогли забезпечити навіть достатнє харчування, серед багатодітних домогосподарств частка таких домогосподарств склала 9% (у 2008р. – 5%).

Більш високі оцінки рівня добробуту переважали серед сільських домогосподарств порівняно з міськими. Рівень своїх доходів як достатній для того, щоб робити заощадження, оцінили 12% сільських домогосподарств, що на 0,9 в.п. більше, ніж серед міських. Разом з тим 4% сільських домогосподарств (у 2008р. – 3%) вказали, що рівень їх доходів не забезпечував навіть достатнє харчування, що в 1,2 раза вище аналогічного показника серед міських домогосподарств.З числа домогосподарств, рівень доходу яких не дозволяв забезпечити навіть достатнє харчування, переважна більшість в усіх групах домогосподарств, незалежно від місця проживання, наявності та кількості дітей, повідомили, що все ж таки мали можливість харчуватися гарячими стравами щодня або майже кожного дня. При значному збільшенні доходів майже половина домогосподарств спрямували б додаткові кошти в першу чергу на лікування або відпочинок, 39–33% – відповідно на придбання одягу та взуття, поліпшення житлових умов або на придбання побутової техніки, майже кожне четверте – на накопичення та кожне п’яте – на отримання освіти. Порівняно з 2008р. скоротилися частки домогосподарств, які витратили б додаткові кошти на поліпшення житлових умов (на 3 в.п.), на придбання побутової техніки, лікування, на покращення харчування (відповідно на 1–0,4 в.п.). Разом з тим на 2–0,3 в.п. зросли частки респондентів, які спрямували б кошти на накопичення, придбання одягу та взуття, розвиток підприємництва та на відпочинок.Незалежно від типу домогосподарства найбільша частка опитаних (у середньому кожне друге домогосподарство) вказали дохід понад 5000 грн. на місяць. Наступним за ступенем поширення оцінок був дохід у розмірі 4500–5000 грн., який вказали 17% респондентів.Для дослідження питань суб’єктивної бідності та соціальної самоідентифікації домогосподарствам було запропоновано визначити, до якого класу за оцінкою матеріального добробуту вони себе відносять. За результатами опитування 59% респондентів віднесли себе до бідних, що на 1,8 в.п. вище, ніж у 2008р., до небідних, але ще не представників середнього класу – 39% (у 2008р. – 41%), до представників середнього класу, як і за даними попереднього опитування – 2%, і вважали себе заможними лише 0,1% (0,03%) респондентів. Така структура відповідей характерна майже для всіх груп домогосподарств незалежно від місця проживання та наявності дітей. Разом з тим серед багатодітних домогосподарств віднесли себе до бідних 63% домогосподарств, що на 1,6 в.п. менше ніж у 2008р. За результатами дослідження думки респондентів щодо найбільших соціальних та особистих цінностей усі групи домогосподарств, як і у 2008р., основним пріоритетом вказали здоров’я (у середньому чотири з кожних п’яти), другим – сім’ю, дітей (три з кожних п’яти), третім – матеріальний добробутНезалежно від місця проживання, більше половини респондентів, як і раніше, вважали, що відповідальність за їх добробут має нести як держава, так і вони самі, кожен п’ятий – переважно держава, 14% – повністю держава. Лише 8% домогосподарств покладалися у забезпеченні належного рівня свого добробуту переважно або виключно на себе.

На мою думку, у найблищому майбутньому, якщо держава буде підтримувати домогосподарства, розробить заходи для підтримки інвестиційної діяльності, поліпшить соціальні умови та підвищить соціальні стандарти для робітників сільського та міського господарств, то рівень самооцінки підвищиться,що позитивно відіб’ється і на бюджеті держави. Для цього потрібно організовувати підтримку села, запроваджувати заходи щодо освоєння пустуючи земель, підтримка освітніх закладів аграного спрямування, залучення іноземних інвестицій.

Перелік використаних джерел:

• офіційний сайт Верховної Ради України - www.zakon.rada.gov.ua

• офіційний сайт Державного комітету статистики України – www.ukrstat.gov.ua

• офіційний сайт Міністерства фінансів України – www.minfin.gov.ua

• офіційний сайт Національного банку України – www.bank.gov.ua.

• офіційний сайт Бюджетного комітету Верховної Ради України – www.budget.rada.gov.ua.

• журнал – Бюлетень НБУ за 2011 р., розділ – Статистичні матеріали. Основні показники економічного розвитку.