Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій геогртур.doc
Скачиваний:
69
Добавлен:
15.04.2019
Размер:
907.26 Кб
Скачать

Тема 2. Методологія та методика географічних досліджень в туризмі

2.1. Методологічні підходи до комплексної оцінки туристичного потенціалу території

2.2. Методи збору географічної інформації

2.1. Методологічні підходи до комплексної оцінки туристського потенціалу території

Розвиток туризму більшою мірою можливо тільки там де є повноцінний туристський потенціал, саме він визначає створення туристичного продукту. Туристський потенціал - це досить ємне поняття, що включає кылька детермінант, які й визначають туристську привабливість території (рис.2.1.)

Туристський потенціал території

Туристскі визначні пам'ятки

Економічні умови

Туристська інфраструктура

Політичні умови

Транспортна доступність

Технологічні умови

Психологічні умови

Соціально-демографічні умови

Культурні умови

Природно-екологічні умови

Рис. 2.1. Детермінанти туристського потенціалу території

Туристський потенціал можна визначити як сукупність усіх засобів і можливостей сприятливих розвитку туризму на території, іншими словами туристський потенціал території – це сукупність ресурсів.

Усі ресурси, що формують туристські потенціал можна розділити на структурн, що формують базову основу потенціалу й функціональн, що сприяють її розкриттю й доведення до споживача – туриста або рекреанта. (рис. 2.2.).

Для обгрунтування прийняття рішень щодо розвитку туризму та курортно-рекреаційної індустрії на довгостроковий період необхідно зробити комплексну оцінку туристського потенціалу території.

Комплексна оцінка повинна виявити обгрунтовані передумови й обмеження у часі та просторі різних видів діяльності, встановити внутрішньодержавні і внутрішньообласні відмінності у цих передумовах, обмеження, оптимальний режим використання окремих територій, визначити шляхи найбільш ефективного використання природних та економічних ресурсів, охорони й поліпшення навколишнього середовища і т. ін.

Туристський потенціал території

Структурні ресурси

Функціональні ресурси

Культурні

Політичні

психологічні

Технологічні

Економічні

Соціально-демо-графічнікие

Екологічні

інші

Туристска інфра-структура

Туристські визначні пам'ятки

Транспорт-на доступ-ність

Рис. 2.2. Туристські ресурси, що формують туристський потенціал території

На основі комплексної оцінки території створюється база для кількісного визначення як соціальних, економічних та екологічних витрат, так і регіональних ресурсів, які не можуть бути змінені шляхом міжрегіонального перерозподілу готової продукції. Необхідно провести оцінку всього охопленого природного і соціально-економічного простору, в результаті чого профіль і масштаб майбутнього розвитку, а також необхідно провести оцінку відмінностей у природних й економічних характеристиках окремих частин території, яка вивчається, в результаті чого виявляються відносно однорідні за сполученням характеристики території або якщо визначається напрямок функціонального зонування території регіону. У методологічному відношенні комплексна оцінка території повинна враховувати такі групи факторів:

  • природні умови і ресурси (рельєф, ґрунти, ресурси, сільськогосподарські угіддя, корисні копалини, ліси та інше);

  • сучасний стан економічного розвитку (готельний фонд, система культурно-побутового обслуговування, інженерні і транспортні інфраструктури, рівень благоустрою та інші);

  • соціальні умови розміщення (населення, місць праці, місць короткочасного відпочинку);

  • екологічні умови (рівень забрудненості повітряного басейну, водних обріїв, забруднення ґрунтів, наявність електромагнітних хвиль, шум, радіаційне забруднення);

  • архітектурно-естетичні умови (наявність заповідників, пам'яток архітектури і містобудування, археології, історії, природи, культури).

У ситуації, що склалася, важливою умовою раціонального національногосподарського, соціального і планувального розвитку регіонів (його земель) є розробка перспективної планованої організації території регіонів та їх функціональне зонування, яке невідривно пов'язане з розміщенням продуктивних сил на їх території, їх економічним і природним потенціалом. У зв'язку з цим планувальну організацію території регіонів слід розглядати не тільки як завдання економічної та технічної координації за допомогою перспективних територіальних планів, але й як систему ідей і уявлень, творчий задум, суму понять про визначений раціональний національногосподарський комплекс відношення суспільства (людини) до простору (життєвого середовища людини) або як нову інформаційну технологію.

Загалом послідовність робіт з комплексної оцінки і функціонально-планувальної організації території регіону повинна бути такою:

  1. комплексна оцінка території регіону;

  2. аналіз сучасної функціонально-планувальної організації території;

  3. розробка альтернатив функціонального розвитку території на основі комплексної оцінки території;

  4. перспектива розвитку національногосподарського комплексу території регіону;

  5. перспективна планова організація території з врахуванням ефективного взаємозв'язку її функціональних зон і елементів планування;

  6. розробка структури економічної оцінки земель (на основі комплексної оцінки території) перспективної функціонально-планувальної організації території.

Таким чином, комплексна оцінка території є важливим передплановим документом плану соціально-економічного розвитку регіону. Вона виконує роль вихідного матеріалу для вибору варіантів планувальних рішень, розробки моделей його можливого економічного розвитку і, як правило, є необхідною складовою економічної оцінки землі.

При оцінці такого складного організму, як регіон, виникає необхідність оперувати і загальними, і окремими оцінками. Це пов'язано з тим, що оцінити в цілому територію регіону неможливо, не давши оцінку окремим її властивостям та їх сукупності. Окремі оцінки дозволяють виявити відносний вплив тієї чи іншої властивості території як умови її освоєння. Загальні сукупні оцінки дають можливість за допомогою одного показника визначити оцінку всієї сукупності властивостей, що визначають природні, економічні, містобудівні, соціальні, екологічні та естетичні якості (можливості) окремих територій регіону.

Комплексна оцінка територій регіону являє собою інтегральну оцінку окремих, зокрема пофакторних, чи то похідних від окремих природних і антропогенних властивостей території.

При проведенні комплексної оцінки території регіону необхідно дотримуватись наступних умов:

  • оцінці підлягає територія регіону і прилеглі до неї;

  • оцінка повинна проводитись з позицій дотримання інтересів усіх функціональних зон регіону;

  • оцінка повинна проводитись як по сукупності природних, так і по комплексу антропогенних факторів;

  • при оцінці об'єкт оцінки (території) і суб'єкт оцінки (вид користування території) виступають на рівних правах.

Таким чином, під комплексною оцінкою території регіону розуміється порівняльна оцінка окремих його складових (інформаційних ділянок) по комплексу природних та антропогенних факторів з точки зору несприятливості цих ділянок для умов проживання населення і основних (найбільш ефективних) видів господарської діяльності.

У цілому весь процес вивчення туристського потенціалу території можна звести до трьох основних етапів. Перший - попередній, другий оціночно-картографічний, третій - аналітичний.

.

Вивчення, накопичення інформації

Етап 1

Инвентаризаційна таблиця

Таблиця детермінант

Бальна бонитировка

Метод таксономії

карта

Е тап 2

аналіз

Етап 3

Рис. 2.3. Алгоритм комплексної оцінки туристичного потенціалу території

На першому етапі – проводиться збір основної інформації про досліджувану територію. На другому етапі оцінюється кожний елемент туристського потенціалу й завершується цей етап складанням інтегральної карти туристського потенціалу. На третьому етапі виявляються найбільш привабливі властивості й фрагменти досліджуваної території. Робляться висновки і пропозиції про розвиток конкретного виду туристсько-рекреаційної діяльності на виявлених територіях. Але вивчення туристського потенціалу цим не закінчується оскільки, що ТПТ це не константа, а досить динамічна складова всього ресурсного потенціалу території. Тому дослідження ТПТ це перманентний процес, інтенсивність якого в міру розвитку туризму на території не зменшується, а переходить на наступну стадію – моніторингу за ресурсами ТП, що змінюються в результаті розвитку туризму.

Таким чином, вивчення туристського потенціалу є першим кроком у розвитку регіонального туризму в цілому й створенні регіонального туристичного продукту в частотності.