- •1. Предмет цп
- •2. Метод цивільно-правового регулювання.
- •3. Поняття цп.
- •4 Система цпу
- •5. Поняття та види джерел цпу, їх характеистика.
- •6. Дія цивільних законів
- •7. Аналогія закону і аналогія права.
- •8. Види субєктів цивільного права.
- •9. Поняття цивільної правоздатності.
- •10. Зміст правоздатності громадян.
- •11. Обмеження правоздатності громадян.
- •12. Визнання громадянина безвісти відсутнім.
- •13. Оголошення громадянина померлим.
- •14.Поняття дієздатності громадян.
- •15.Обсяг дієздатності неповнолітніх.
- •16. Обмеження дієздатності громадян.
- •17. Визнання громадянина недієздатним.
- •18. Поняття місця проживання.
- •19. Порядок здійснення цив. Прав і обов’язків недієздатних і обмежено дієздатних громадян.
- •20. Поняття та ознаки юридичної особи.
- •21. Порядок створення юридичної особи.
- •22. Правоздатність юридичних осіб
- •23. Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи неналежне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.
- •25. Види юо:
- •24. Порядок припинення юо.
- •26. Поняття і види об’єктів цив. Прав.
- •28. Поняття речей та їх класифікація
- •29. Продукти творчої діяльності як об’єкти цивільних прав.
- •30. Особисті немайнові блага як об’єкти цив прав.
- •31. Дії як об’єкти цивільних прав.
- •32. Поняття представництва.
- •33. Види представництва.
- •34. Поняття повноважень представника.
- •36. Представництво без повноважень
- •37. Поняття угод
- •38. Види угод.
- •39. Умовні угоди. Відкладальні та скасувальні умови
- •40. Форма угоди
- •41. Умови дійсності угод
- •43. Нікчемні та заперечні угоди.
- •44. Мнимі та удавані угоди.
- •45. Угоди укладені з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства.
- •46. Угоди юридичної особи, що суперечать її цілям
- •47. Угоди, укладені з порушенням вимог, які законодавець висуває до осіб, що їх здійснюють
- •48. Угоди, при укладені яких мали місце “пороки волі” учасників цих угод.
- •49. Поняття та значення позовної давності
- •50. Строки позовної давності.
- •51. Початок перебігу строків позовної давності.
- •52. Призупинення перебігу строку позовної давності.
- •53. Переривання перебігу строку позовної давності.
- •54. Наслідки закінчення строку позовної давності.
- •55. Вимоги, на які позовна давність не розповсюджується.
- •56. Власність як економічна категорія.
- •57. Поняття права власності.
- •58. Право власності в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •60. Форми власності та їх класифікація за законодавством України.
- •61. Підстави виникнення та припинення права власності.
- •62. Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •63. Право виключної власності народу України.
- •64. Право приватної власності громадян.
- •65. Право колективної власності.
- •66. Право державної власності.
- •67. Право спільної власності.
- •68.Спільна часкова та спільна сумісна власність.
- •69.Цивільно-правові способи захисту права вл-ті та інш. Речових прав.
- •70. Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
- •71. Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов)
- •72. Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов’язань.
- •73. Інші підстави виникнення зобов’язань.
- •74. Позадоговірні зобов'язання та зобов'язального права.
- •75. Елементи зобов’язання.
- •76. Відмінність зобов’язальних відносин від речових.
- •77. Види договорів.
- •78. Зміст договору (істотні та інші умови).
- •79. Стадії укладення договору.
- •80. Переддоговірні спори.
- •81 Поняття та принципи належного виконання зобов'язань.
- •90. Види неустойки.
- •82. Суб’єкти, місце та строк виконання зобов’язань.
- •83. Дострокове виконання зобов'язань.
- •84. Способи виконання зобов'язань.
- •85. Виконання дольового та солідарного зобов'язання.
- •86. Виконання альтернативного зобов'язання.
- •87. Поняття забезпечення виконання зобов’язань.
- •88. Види забезпечення виконання зобов’язань.
- •89. Поняття неустойки та її значення.
- •91. Поняття та види застави.
- •92. Поняття поруки.
- •93. Гарантія. Відмінність гарантії від поруки.
- •94. Завдаток. Відмінність завдатку від поруки.
- •95. Поняття цп відповідальності
- •96. Умови цп відповідальності
- •97. Невиконання і неналежне виконання зобов’язань
- •98. Поняття шкоди і збитків. Види збитків.
- •99. Поняття і форми вини в цп
- •100. Підстави звільнення боржника від цп відповідальності.
- •101. Склад цивільного правопорушення
- •102. Види цивільно-правової відповідальності.
- •103. Договірна та позадоговірна відповідальність
- •104. Дольова, солідарна та субсидіарна відповідальність
- •105. Розмір цив.-правової відп-ті
- •106. Випадки зменшення розміру цивільно-правової відповідальності
- •107. Прострочка боржника та її наслідки.
- •108. Прострочка кредитора та її наслідки
- •109. Способи припинення зобов’язань
- •110. Купівля-родаж
- •112. Дарування
- •113. Поставка
- •114. Оренда (майновий найм). Безоплатне користування майном.
- •115. Найом жилого приміщення
- •116. Договір підряду
- •117. Договір перевозки
- •118. Зобов’язання по страхуванню
- •119. Розрахункові й кредитні відносини
- •120. Договір доручення
- •121. Договір комісії
- •122. Договір схову
- •123. Договір довічного утримання
- •124. Спільна діяльність
- •140. Спадкування за законом.
- •126. Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу)
- •127. Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •129. Зобов’язання, що виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
- •139. Поняття спадкового правонаступництва.
- •130. Поняття і джерела авторського права
- •131. Об’єкти і суб’єкти авторського права
- •132. Суміжні права
- •133. Використання творів науки, літератури, мистецтва. Авторський договір.
- •134. Захист авторських прав
- •138. Право на промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та його захист.
- •135. Поняття та джерела патентного права
- •137. Право на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та його захист.
- •141. Прийняття спадщини та відмова від спадщини.
- •148. Загальна характеристика зобов’язального права в цивільному праві зарубіжних країн.
- •146. Джерела цивільного права зарубіжних країн
- •147. Загальна характеристика права власності в цивільному праві зарубіжних країн.
- •150. Проблеми гармонізації цивільного права України з міжнародним правом
48. Угоди, при укладені яких мали місце “пороки волі” учасників цих угод.
Важливим елементом угоди є воля та її зовнішній вияв – волевиявлення. Зовнішній вияв волі (волевиявлення) повинно відповідати внутрішній волі. Коли волевиявлення і внутрішня воля не співпадають – це означає, що справжнього бажання немає. Така угода називається “з пороком волі”. Таке розходження може виникнути предусім у разі коли угода укладається під впливом насильства. Насильство – фізичний або психічний вплив на особистість учасника угоди або його близьких з метою спонукати до укладання угоди. Отже, таке волевиявлення виходить не від особи, яка укладає угоду. Немає відповідності внутрішньої волі і волевиявлення і при укладені угоди під впливом погрози. Погроза – це вплив на чужу волю особи під загрозою заподіяння майнової або немайнової шкоди. На відміну від випадків укладання угоди під впливом насильства, тут потерпілий виявив свою волю, але оскільки це відбувається під впливом погрози, то вона не збігається із справжнім його бажанням. Таким чином і тут є розходження. Погроза за своїм змістом має бути серйозною, реальною, протиправною. Погроза може бути підставою для визнання угоди недійсною. Угода з недоліками волі (пороками) має місце і тоді, коли вона укладається з метою, щоб умисно ввести в оману іншу, повідомляючи її про факти, які не відповідають дійсності. Обман має місце тоді, кола одна із сторін замовчує обставини, які мають істотне значення для угоди. Угода, що укладається під впливом обману може бути визнана недійсною. Має місце невідповідність внутрішньої волі особи та її волевиявлення, якщо представник цієї особи укладає угоду з іншою, завідомо знаючи, що шкодить інтересам особи, яку представляє. Можливі випадки, коли громадянин змушений укласти угоди на вкрай невигідних для себе умовах внслідок збігу тяжких обставин. Для характеристики таких угод важливі дві обставини: а) економічна невигідність для однієї із сторін, тобто угода укладається не на еквівалентних підставах; б) збіг тяжких обставин для однієї із сторін в угоді або для її родичів та інших близьких осіб (крайня нужденність, хвороба тощо). Потерпіла сторона може пред’явити позов щодо недійсності угоди на підставі невідповідності волевиявлення внутрішній волі. Якщо угоду визнано недійсною за однією з підстав, то друга сторона повертає потерпілому все одержане нею за угодою, а за неможливості повернути все в натурі – ідшкодовує вартість.
49. Поняття та значення позовної давності
Позовна давність – це строк для захисту прав за позовом особи, право якої поркшено. Позовна форма захисту цивільних прав є основною формою їхнього захисту у суді. Позовна давність застосовується незалежно від позову сторін. За загальним правилом норми позовної давності поширюються на всі цивільно – правові відносини. Але у законі є й винятки з цього правила. Строки у позовній давності поділяються на: 1. Загальні; 2. Скорочені. Загальний строк (ст.71 ЦК) – три роки. Скорочені строки: встановлюються для окремих видів вимог. Скорочені строки давності тривалістю в шість місяців діють, зокрема за позовами: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про недоліки проданих речей; 3) що випливають з поставки продукції недостатньої якості; 4) про явні недоліки в роботі, виконаній за договором підряду; 5) про недоліки в роботі, виконаній за договором побутового замовлення. Та деякі інші права. Перебіг строку починається з дня виникнення права на позов. Право на позов – коли особа дізналась чи повинна була дізнатися про порушення свого права. У деяких випадках відбувається призупинення та периривання строків позовної давності(ст.78, 79 ЦКУ). Призупинення – це час протягом якого існує обставина, яка є підставою призупинення не зараховується в строк позовної давності. Після того, як вказана обставина припиняє існування, строк давності продовжується. Частина строку, яка пройшла до настання цих обставин включається у позовну давність. Строк припиняється внаслідок дій боржника або кредитора (підтвердження боржником свого боргу). Після переривання, строк позовної давності починається спочатку, а строк який тривав до переривання, не враховується. Згідно ст. 80 ЦКУ передбачається можливість відновлення пропущеного строку давності, якщо буде визнано поважною причиною. Згідно ст.72 ЦК застосування строку позовної давності є обов'язковим.