112. Дарування

За договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому. Дарування громадянами майна державним, кооперативним або іншим громадським організаціям може бути обумовлено використанням цього майна для певної суспільно корисної мети. Договір дарування на суму понад 500 грн. а при даруванні валютних цінностей – на суму понад 50 грн. повинен бути нотаріально посвідчений. Договір дарування громадянином майна державній, кооперативній або іншій громадській організації укладається в простій письмовій формі. Договір дарування жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Договір дарування жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

113. Поставка

Договором поставки є договір, за яким поставник, що є підприємцем, зобов’язується передати в строк, який не збігається з моментом укладення договору покупцеві товари у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, домашнім, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму. До договору поставки застосовуються правила договору купівлі-продажу, якщо інше не передбачено договором або не випливає з характеру відносин сторін. Сторонами цього договору є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи усіх форм власності. Предметом договору є товар, який призначається для підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, домашнім, сімейним або іншим подібним використанням. Договір є оплатним, двостороннім і конценсуальним. Вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов. Договір укладається в письмовій формі і оформлюється як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає. В договорі обов’язково обумовлюються кількість, асортимент, якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні платіжні реквізити. У разі відсутності цих умов договір не може вважатися укладеним. На вимогу однієї з сторін можуть бути визнані істотними і інші умови.

114. Оренда (майновий найм). Безоплатне користування майном.

За договором майнового найму одна сторона (наймодавець) зобов’язується надати другій стороні (наймачеві) майно у тимчасове користування за плату. У законодавстві та літературі поряд з терміном “майновий найм” широко вживаються інші терміни, якими позначають однотипні за своєю юридичною природою договори, кожен з яких має певні особливості, обумовлені предметом найму. Так, предметом оренди можуть бути цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, окремі будівлі та споруди, або приміщення у них, земля; предметом лізингу – устаткування, транспортні та інші засоби; предметом прокату – як правило, рухомі речі, що їх використовують для задоволення побутових невиробничих потреб; предметом фрахтування – водні суда, чртеру – суда повітряні. На правилах майнового найму здійснюється і надання майна в безоплатне користування, єдиною відмінністю якого є відсутність оплати. Договір майнового найму відрізняється від суміжних договорів такими ознаками: • Наймач отримує майно не у власність а лише у тимчасове користування; • Оскільки майно підлягає поверненню, предметом майнового найму можуть бути лише індивідуально визначені неспоживні речі. • Оплатність. Договір є оплатним, двостороннім і конценсуальним. Сторонами договору майнового найму можуть бути як юридичні так і фізичні особи, проте щодо окремих його видів законом передбачені спеціальні суб’єкти. Договір може бути укладено як в усній так і в письмовій формі. Змістом договору є у першу чергу обов’язок наймодавця надати наймачеві майно, що відповідає умовам договору та призначенню майна, а також право наймача на відповідну вимогу. Якщо наймодавець не надає у користування наймачеві зданого в найм майна, наймач вправі витребувати це майно і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою, або з свого боку відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків. Наймодавець зобов’язаний проводити капітальний ремонт зданого ним в найм майна. Наймач повинен своєчасно вносити плату за користування майном, а також користуватися майном відповідно до договору і підтримувати його у справному стані. У договорі можуть бути обумовлені і інші права та обов’язки сторін.