- •1. Зародження філософської думки у Стародавній Індії.
- •2. Основні філософські школи Стародавнього Китаю.
- •3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
- •4. „Наївний матеріалізм” філософів мілетської школи.
- •5.Елейська школа
- •6. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •7. Атомізм Левкіппа і Демокріта
- •9. Етика Сократа.
- •10. Платон
- •11. Аристотель як систематизатор античної філософії і логіки.
- •12. Етика стоїків.
- •12. Епікурейство
- •12. Давньогрецький скептицизм
- •13. Основні риси філософії Середньовіччя.
- •14. Апологетика: примат віри.
- •16. Схоластика: проблема універсалій(номіналізм та реалізм)
- •17. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
- •20. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- •21. Натурфілософія доби Відродження.
- •22. Соціально-політичні погляди мислителів Доби Відродження.
- •23. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Вольтер).
- •25. Емпірична філософія ф.Бекона.
- •26. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта.
- •28. Теорія пізнання і. Канта
- •29. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив".
- •30. Метод і система філософії Гегеля.
- •31. Філософія історії г.Гегеля
- •32. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •33.Формаційна теорія суспільного розвитку (к.Маркс)
- •34. Філософія Київської Русі
- •35. Українська філософська думка доби Відродження
- •36. Філософія у Києво-Могилянській академії.
- •37. Філософське вчення г.С.Сковороди.
- •38. Університетська філософія в Україні хviii-хiх ст. (м. Костомаров, п. Куліш).
- •39. "Філософія серця" п.Юркевича.
- •40. Українська філософія хх ст.
- •41. Філософські ідеї у творчості Лесі Українки.
- •42. Філософські ідеї у творчості і.Я. Франка.
- •43. Філософські погляди в.І. Вернадського
- •44. “Філософія життя” (а. Шопенгауер, ф. Ніцше)
- •45. Екзистенціалізм
- •46. Позитивізм і неопозитивізм
- •47. Прагматизм
- •48. Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм)
- •49. Постмодернізм.
- •50. Неотомізм.
- •51. Фрейдизм
- •52. Неофрейдизм.
- •53. Основні функції філософії.
- •54. Картина світу. Філософська картина світу.
- •55. Поняття науки. Класифікація наук.
- •56. Проблема визначення предмету філософії
- •57. Принцип плюралізму в історії філософії
- •58. Система філософії та її структурні складові.
- •59. Історичні типи світогляду
- •60. Етичні проблеми науки.
- •61. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо)
- •62. Методологія, рівні методологічного знання.
- •63. Форми наукового пізнання (ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія тощо).
- •64. Альтернативи діалектики
- •65. Поняття буття, проблеми його філософського осмислення.
- •66. Матерія та основні форми її руху..
- •67. Простір і час (основні характеристики).
- •68. Рух (основні форми та властивості).
- •69. Проблема матеріальної єдності світу.
- •71. Закон єдності і боротьби протилежностей в діалектиці.
- •72. Діалектичний закон заперечення заперечення.
- •73. Основні принципи та категорії діалектики
- •74. Емпіричні методи пізнання.
- •75. Діалектика чуттєвого та раціонального у процесі пізнання.
- •76. Інтуїція у процесі пізнання.
- •77. Істина як процес
- •78. Критерії істини.
- •79. Основні принципи гносеології.
- •80. Чуттєве і раціональне пізнання: специфіка та форми.
- •81. Теоретичні методи пізнання.
- •82. Суб’єкт і об’єкт у процесі пізнання.
- •83. Практика у процесі пізнання.
- •84. Філософська герменевтика
- •85. Взаємодія природи та суспільства.
- •86. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •87. Культура як специфічна соціальна реальність.
- •88. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •89. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- •90. Правова та моральна форми суспільної свідомості
- •91.Потреби й інтереси у структурі особистості.
- •92. Проблема історичного прогресу.
- •93. Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- •94. Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства
- •95. Ціннісні орієнтації особистості.
- •96. Поняття суспільної свідомості, її структура
- •97. Сутність людини, сенс її життя.
- •98. Проблема свободи і відповідальності людини
- •99. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •100. Філософія культури.
- •101. Філософська антропологія
- •102. Людина, індивід, індувідуальність, особистість.
- •103. Особистість і суспільство.
- •104. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- •105. Проблема свідомості у філософії.
- •106. Політична свідомість.
- •107. Естетична свідомість.
- •108. Платон. «Держава»
- •109. Р. Декарт. «Міркування про метод».
- •110. Бэкон ф. «Новый Органон»
- •111. Руссо ж.Ж. «о причинах неравенства».
- •112. Сковорода г.С. «Діалог. Имя ему – потоп зміин».
- •113. Кант і. «Критика чистого розуму».
- •114. Маркс к. «Экономическо-философские рукописи 1844 г.»
87. Культура як специфічна соціальна реальність.
Поняття культура надзвичайно багатозначне. В даний час існує близько тисячі його визначень, що відображають різні концепції. Базисні елементи культури існує у двох видах - матеріальному і духовному.
1 Матеріальну культуру становить сукупність матеріальних елементів, створених працею і генієм людини.
2. Сукупність нематеріальних елементів утворює духовну культуру, що включає пізнавальну (інтелектуальну), моральну, художню, правову, релігійну і інші культури.
3. Деякі види культури неможливо однозначно віднести тільки до матеріальної чи духовної області. Такі види культури, як економічна, політична, екологічна або естетична, пронизують всю її систему.
Синтез культур різних народів, що населяють нашу планету, становить світову культуру. Синтез культур різних соціальних верств і груп будь-якого національного суспільства утворює національну культуру.
Оскільки будь-яке суспільство не однорідне, а складається з багатьох груп (національних, вікових, соціальних, професійних тощо), виникають малі культурні світи - субкультури (субкультура молоді, професійна, міська, сільська та ін субкультури).
Будучи соціальним явищем, культура відображає проблеми та протиріччя суспільства.
Марксистсько-ленінська філософія у відповідності з класовою теорією суспільства виділяла культуру пануючого класу (феодальну, буржуазну) і культуру пригноблених класів (народну).
Культура того чи іншого суспільства диференційована, але поділ проходить аж ніяк не по лінії захисту класових інтересів. Залежно від того, хто творить культуру, який її рівень, розрізняють три її форми - елітарну, народну й масову.
1. Елітарна, чи висока, культура складається представниками найбільш освічених верств суспільства або близькими йому професійними творцями. Вона відображає уподобання, інтереси та подання таких шарів і створюється перш за все для їх споживання.
Сприйняття високою культури, зазвичай, вимагає певного освітнього рівня, але широкі соціальні верстви також можуть бути її споживачами після досягнення ними відповідного рівня освіти. Така часто культура зазнає впливу елітарної культури інших країн, але, в той же час, має одним зі своїх джерел народну культуру і може володіти своєрідним народним характером (твори О. С. Пушкіна, Льва Толстого і т.д.).
На розвиток високої культури значний вплив робить держава, що намагається іноді регламентувати її розвиток у своїх інтересах, що майже неможливо у відношенні народної культури.
2. Народна культура (фольклор) демократична, вона створюється анонімними творцями, що не мають фахової підготовки, за участі всіх бажаючих, опирається на традиції даної місцевості і відображає основні духовні цінності народу. Вона включає міфи, легенди, казки, пісні, танці…
3. Народну культуру не слід плутати з масовою. Продукція масової культури також призначена для широких мас і враховує деякі їхні смаки і запити. Як і народна, масова культура є відкритою, але на відміну від неї завжди є авторською. Як правило, вона володіє меншою художньою цінністю, ніж елітарна та народна, тому що покликана задовольняти сьогохвилинні запити людей. У більшості випадків творці таких творів переслідують лише комерційні чи пропагандистські цілі. Остаточне оформлення масової культури відбулося в середині XX століття і повязаний з розвитком засобів масової інформації.