56. Правила безпеки на вашому робочому місці

Правила безпеки на робочому місці визначаються в залежності від виду, важкості, умов виконання роботи. На виробництві, перед початком роботи, працівник обов’язково повинен пройти вхідний (проводить інженер з охорони праці), первинний (проводить майстер з кожним робітником, знайомить з обладнанням технологічного процесу), повторний (проводить майстер не пізніше 6 місяців), позаплановий (при зміні правил з ОП, технол.процесу) та поточний (перед оформленням наряду-допуску) інструктажі з техніки безпеки.

В даний час ми є студентами і наше робоче місце обладнане електроприладами: настільна лампа, комп’ютер (ноутбук). Тому при роботі з цими приладами повинні бути дотримані правила електробезпеки, а саме слідкувати за справністю приладів, за достатньою ізоляцією струмопровідних частин.

Для зниження рівня електризації і підвищення провідності діелектричних покриттів підлоги, столів, стільців, обладнання слід підтримувати відносну вологість на рівні максимально допустимого значення, вказаного в технічній документації. Якщо висока вологість негативно впливає на якість приладів, то рекомендується застосовувати місцеве зволоження або створювати тимчасові або постійні поверхневі плівки на діелектричних покриттях з питомим опором меншим 10⁵ Ом-м. Крім того, слід фарбувати різні поверхні в приміщеннях, де існує небезпека статичної електрики, електропровідними фарбами, лаками та емалями.

Ефективними способами підвищення провідності діелектричних поверхонь є застосування антистатичних матеріалів, які вводяться в об'єм діелектрика, обробка матеріалів поверхнево-активними речовинами, формування діелектричних покриттів заземленими сітками.

Для зниження електростатичної небезпеки в приміщеннях застосовують провідні килимки і провідні покриття на меблях, виготовлені з просякнутого вуглецем пластика або антистатичного матеріалу. Ці покриття звичайно заземлюються за допомогою заземлювальних шин, які прокладаються під покриттям, не допускається забруднення провідних покриттів речовинами, які підвищують їх опір.

57. Правила безпеки при роботі з шкідливими речовинами

Робітники, зайняті на роботах із застосуванням шкідливих речовин, зобов'язані дотримуватись правил техніки безпеки:

• знати гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони;;

• знати клас небезпеки застосовуваних матеріалів і міри дотримання обережності в залежності від цього;

• уміти надавати першу допомогу потерпілим від впливу шкідливих речовин;

• дотримуватись правил особистої гігієни;

та слідкувати за дотриманням наступних вимог:

• Тара, у якій знаходяться лакофарбові матеріали, повинна бути справною, щільно закривається і міцною, використовувати для цієї мети скляний посуд забороняється

• Робочі місця, підходи до механізмів і устаткування, що застосовується для готування і нанесення фарбувальних і інших складів, необхідно тримати в чистоті і порядку, не захаращувати матеріали.

• Фарби, мастики, клей на органічних розчинниках необхідно розмішувати на відстані не менш 2 м від приладів водяного опалення.

• . Розлиті на підлогу фарби і розчинники варто змити водою з шланга чи посипати сухим піском (тирсою), потім зібрати в закриту тару і видалити з приміщення.

Засоби індивідуального захисту застосовуються в тих випадках, коли безпека вже не залежить від конструкції устаткування, організації виробничих процесів, архітектурно-планувальних рішень і засобів коллективного захисту. Ізолювальні костюми використовують при виконанні робіт, пов'язаних зі вмістом в атмосфері шкідливих для здоров'я людини речовин. Костюми складаються із захисної оболонки, системи вентиляції підкостюмного простору і системи аварійного постачання повітрям.

Спецодяг залежно від захисних властивостей буває загального призначення, вологозахисним, захисним від впливу радіоактивних забруднень і рентгенівських випромінювань, кислотно- і лугозахисним, нафтомаслозахисним, пилозахисним, захисним від органічних розчинників і від токсичних речовин.

Незалежно від призначення спецодяг має захищати тіло людини від виробничих шкідливих чинників, не перешкоджати нормальній терморегуляції організму, бути зручним, не обмежувати рухів і добре відчищатися від забруднень.

Спецвзуття підрозділяється на такі види: загального призначення, вологозахисне, кислолугозахисне, нафтостійке, спецвзуття для працівників у димних цехах та ін. Спецвзуття може бути шкіряним, гумовим і валяним.

Засоби індивідуального захисту органів дихання за принципом дії поділяють на фільтрувальні й ізолювальні.

Фільтрувальні засоби захисту забезпечують очищення вдихуваного повітря при обмеженому вмісті в ньому шкідливих речовин. У цих пристроях зовнішнє повітря очищається від шкідливих домішок і потім надходить до органів дихання.

Ізолювальні засоби захисту забезпечують подачу повітря до органів дихання з чистої зони.

За призначенням засоби захисту органів дихання бувають протигазові, протипилові і газопилозахисні.

Ізолювальні засоби за конструкцією поділяються на шлангові й автономні.

У виробничих приміщеннях з агресивними середовищами використовують для захисту голови вінілопластикові каски. Для захисту від бризок розплавленого металу - повстяні капелюхи, від бризків води - капелюхи з прогумованої тканини.

Засоби захисту рук мають велике значення для профілактики професійних дерматозів і травм. Залежно від характеру виробничих шкідливих чинників, засоби захисту рук розрізняють за призначенням: для захисту від дії кислот, лугів, солей, розчинників, токсичних речовин, які фарбують шкіру та ін. Виготовляють рукавиці й рукавички з льону, бавовняних, вовняних тканин, шкіри, гуми, полімерних матеріалів.

Для захисту шкіри робітників, особливо при виконанні операцій, що потребують великої чутливості пальців, а також з клейовими композиціями, фарбами тощо часто використовують пасти і мазі. До паст і мазей висувають наступні вимоги: вони мають не роз'ятрювати і сенсибілізувати шкіру, легко наноситися, не стягувати шкіру; зберігатися на шкірі в процесі роботи і легко зніматися зі шкіри після її закінчення.

За призначенням пасти і мазі поділяють на три групи: гідрофільні - для захисту від жирів, олій, нафтопродуктів, розчинників, різних органічних речовин; гідрофобні - для захисту від води і водяних розчинів різних речовин; мийні речовини й очисники шкіри.

Для захисту очей застосовують захисні окуляри, щитки і маски.