- •Історичні етапи розвитку логічного знання, логіка Давньої Греції.
- •3.Історичні етапи розвитку логічного знання: Логіка Давньої Індії
- •4.Логічні сталі. Логічні вирази. Логічні операції. Таблиця істинності. Логічні операції:
- •5. Закони алгебри логіки. Спрощення логічних функцій.
- •6.Принцип двоїстості булевих функцій.
- •7.Мінімізація булевих функцій.
- •Методи доведення в логіці Буля
- •9.Висловлення. Операція над висловленнями.
- •10. Формули алгебри висловлень. Таблиці істинності формул.
- •11. Тавтології.
- •Перевірити , що формула є тавтологією , можна за допомогою таблиці істинності, але і існують інші методи:
- •12. Рівносильність формул алгебри висловлень.
- •13. Алгебра висловлень. Нормальні форми.
- •14. Логічне слідування на базі алгебри висловлень.
- •15. Методи перевірки тотожної істинності формул числення висловлювань.
- •16. Аксіоматичний метод доведення в логіці висловлень.
- •17. Конструктивний метод доведення в логіці висловлень.
- •18. Метод резолюції доведення в логіці висловлень.
- •19. Вивідність з гіпотези . Теорема дедукції.
- •20 . Зв'язок між формулами висловлень і формулами числення висловлень. Несуперечність, повнота і розв’язність числення висловлень.
- •21. Застосування алгебри висловлень в теорії комбінаційних схем.
- •22. Синтез логічних схем.
- •23. Логіка предикатів.
- •24. Предикати, логічні операції над предикатами.
- •25. Квантори . Кванторні операції над предикатами.
- •26. Формули логіки предикатів.
- •Формули, які спираються на квантори:
- •27. Інтерпитація формул логіки предикатів.
- •28. Рівносильність формул логіки предикатів.
- •29. Нормальні форми в логіці предикатів. Визначення
- •Правило введення квантора існування
- •30. Логічне слідування в логіці предикатів.
- •31. Відношення логічного слідування на множині предикатів.
- •32. Метод резолюції і його застосування в логіці предикатів.
- •33. Подання знань за допомогою логіки предикатів.
- •34. Моделі подання знань і логіка предикатів.
- •35. Поняття про міркування і умовиводи.
- •36. Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії
- •40. Формальна арифметика. Теорема Геделя про неповноту
- •41. Класифікація логік.
- •42. Поняття про некласичні логіки
- •43. Алгоритми та їх властивості. Алгоритм
- •44. Обчислювальні функції. Частково рекурсивні функції.
- •45. Гіпотези Черча та Тюрінга
- •46. Машина Тьюрінга.
- •47. Нормальні алгоритми Маркова. Принцип нормалізації.
- •48. Алгоритмічно розв’язанні і нерозв’язані проблеми.
41. Класифікація логік.
Класифікація логіки:
Практична ( етика, політика);
Теоретична (фізика, логіка).
Кант поділив логіку на чисту і прикладну.
Теоретична логіка – це сукупність логічних теорій, які побудовані на певних принципах і аксіомах.
Практична логіка (стихійна логіка, природний процес мислення людей,коли вони здійснюють практичну і теоретичну діяльність).
42. Поняття про некласичні логіки
43. Алгоритми та їх властивості. Алгоритм
У загальному випадку поняття алгоритму немає строгого математичного визначення і зводиться до інтуїтивного поняття алгоритмів, яке спирається на певний дослід з різних галузей, тому слово алгоритм вживається у різних значеннях, алгоритм поведінки, побудови, алгоритм розв’язання задачі. Таким чином під алгоритмом у широкому значенні розуміють послідовність визначених дій або операцій більш чи менш елементарних.
Ми використовуємо термін алгоритм у значенні процедури обчислення, припускає програмування і комп’ютерну реалізацію.
Алгоритм вважається правильним, якщо при будь-якому допустимому для даної задачі набору вхідних даних він завершує свою роботу і отримує результат, що задовольняє вимогам задачі.
Властивості алгоритмів:
1.Дискретність;
2. Результативність;
3. Зрозумілість;
4. Скінченність;
5. Масовість;
6. Універсальність;
7. Послідовність.
44. Обчислювальні функції. Частково рекурсивні функції.
Функція для якої існує будь – який конструктивний спосіб одержаний її значенням за значенням аргументу зі скінченим числовим кроком називається обчислювально.
Очевидно що функції , які індукуються алгоритмами обчислювальні.
Означення: функцію f (x1, …, xn) називають частково – рекурсивною, якщо вона може бути утворена з найпростіших функцій за допомогою кінченого числа застосувань операторів суперпозиції, примітивної рекурсії та мінімізації. Всюди визначенні частоково – рекурсивні функції називають загально рекурсивними.
45. Гіпотези Черча та Тюрінга
Тези Тюрінга – будь-який алгоритм може бути реалізований машиною Тюрінга.
Тези Черча є аналогом для тези Тюрінга.
Теза не є ні теоремою ні аксіомою її неможна довести оскільки поняття алгоритму не є означеним.
Кожна часткова рекурсивна функція обчислюється на машині Тюрінга. Кожна функція обчислювана на машині Тюрінга є частково рекурсивна.
Тезис Черча: будь-яка обчислювальна функція від натуральних аргументів, що приймає натуральне значення тотожно дорівнює деякій рекурсивній функції з тим же числом незалежних змінних.
Тезес Черча зіставляє інтуїтивне поняття обчислювальної функції з точним натуральним поняттям рекурсивної функції.