- •Історичні етапи розвитку логічного знання, логіка Давньої Греції.
- •3.Історичні етапи розвитку логічного знання: Логіка Давньої Індії
- •4.Логічні сталі. Логічні вирази. Логічні операції. Таблиця істинності. Логічні операції:
- •5. Закони алгебри логіки. Спрощення логічних функцій.
- •6.Принцип двоїстості булевих функцій.
- •7.Мінімізація булевих функцій.
- •Методи доведення в логіці Буля
- •9.Висловлення. Операція над висловленнями.
- •10. Формули алгебри висловлень. Таблиці істинності формул.
- •11. Тавтології.
- •Перевірити , що формула є тавтологією , можна за допомогою таблиці істинності, але і існують інші методи:
- •12. Рівносильність формул алгебри висловлень.
- •13. Алгебра висловлень. Нормальні форми.
- •14. Логічне слідування на базі алгебри висловлень.
- •15. Методи перевірки тотожної істинності формул числення висловлювань.
- •16. Аксіоматичний метод доведення в логіці висловлень.
- •17. Конструктивний метод доведення в логіці висловлень.
- •18. Метод резолюції доведення в логіці висловлень.
- •19. Вивідність з гіпотези . Теорема дедукції.
- •20 . Зв'язок між формулами висловлень і формулами числення висловлень. Несуперечність, повнота і розв’язність числення висловлень.
- •21. Застосування алгебри висловлень в теорії комбінаційних схем.
- •22. Синтез логічних схем.
- •23. Логіка предикатів.
- •24. Предикати, логічні операції над предикатами.
- •25. Квантори . Кванторні операції над предикатами.
- •26. Формули логіки предикатів.
- •Формули, які спираються на квантори:
- •27. Інтерпитація формул логіки предикатів.
- •28. Рівносильність формул логіки предикатів.
- •29. Нормальні форми в логіці предикатів. Визначення
- •Правило введення квантора існування
- •30. Логічне слідування в логіці предикатів.
- •31. Відношення логічного слідування на множині предикатів.
- •32. Метод резолюції і його застосування в логіці предикатів.
- •33. Подання знань за допомогою логіки предикатів.
- •34. Моделі подання знань і логіка предикатів.
- •35. Поняття про міркування і умовиводи.
- •36. Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії
- •40. Формальна арифметика. Теорема Геделя про неповноту
- •41. Класифікація логік.
- •42. Поняття про некласичні логіки
- •43. Алгоритми та їх властивості. Алгоритм
- •44. Обчислювальні функції. Частково рекурсивні функції.
- •45. Гіпотези Черча та Тюрінга
- •46. Машина Тьюрінга.
- •47. Нормальні алгоритми Маркова. Принцип нормалізації.
- •48. Алгоритмічно розв’язанні і нерозв’язані проблеми.
Методи доведення в логіці Буля
9.Висловлення. Операція над висловленнями.
Означення: приписування істиннісних значень атомам, з яких побудоване висловлення називається інтерпретація висловлення.
Висловлення – оповідне речення, про яке можна сказати, істинне воно чи хибне, але не те й інше одночасно.
Визначення: істина або хибність, приписана деякому висловленню, називається істинність значення цього висловлення.
Операції логіки висловлень – логічні зв’язки – розглядаються як формальні позначення зв'язок, що їм відповідають, природної мови.
Операції над висловленнями:
Заперечення. Заперечення ⌐ істинне тоді і тільки тоді,коли А хибне. Ця унарна операція відповідає запереченню у звичайній мові, яке може мати різні синтаксичні вирази.
Кон’юнкція. Висловлення А ˄ В, що називається кон’юнкцією А і В , істинне тоді і тільки тоді коли істинні обидва висловлення А і В. Ця логічна операція відповідає у природній мові зв’язці «і» , що з’єднує два речення.
Диз’юнкція. Висловлення А˅В, що називаються диз’юнкцією А і В, хибне тоді і тільки тоді, коли хибні обидва висловлення А і В.
Ця логічна операція відповідає поєднанню висловлень природної мови за допомогою зв’язки «або», що вжита у розумінні «або, що не виключає» : «правильне А, або правильне В, або обидва висловлення правильні».
Імплікація. Висловлення А→В, що називається імплікацією (умовним реченням), хибне тоді і тільки тоді, коли А істинне, а В хибне
В імплікації А→В висловлення А називається засновком (умовою, антецедентом), В – наслідком (висновком, консеквентом). Причинно – наслідковий зв'язок між А і В, що виражається імплікацією, на природній мові описується такими зворотами: «якщо А, то В», «А є достатньою підставою для В», «В,тому що А», «В, за умови висловлення А», «А тягне В» тощо.
Еквівалентність (еквіваленція). Якщо А і В висловлення, то висловлення А – В істинне тоді і тільки тоді, коли А і В або обидва істинні , або обидва хибні. Ця операція відповідає і природній мові зворотом: «..тоді і тільки тоді , коли …»,
« для того щоб…, необхідно і достатньо…».
10. Формули алгебри висловлень. Таблиці істинності формул.
Операції ˄, ˅, →, ↔ є бінарними логічними зв’язками, на відміну від операції ⌐ яка є унарною. Користуючись введеннями логічними зв’язками, можна з елементарних висловлень будувати складні висловлення, що називаються формулами або молекулами.
Означення: в логіці висловлень правильно побудована формула визначається рекурсивно таким чином:
Атом є формула.
Якщо А і В – є формули , то (А˄В), (А˅В), (А→В), (А↔В)і ⌐ А- також формули.
Ніяких формул, крім породжених визначеними вище правилами, не існує.
Формули логіки висловлень, що відповідають складним висловленням, приймають значення 1 або 0 залежно від значень елементарних висловлень, з яких вони побудовані , і логічний зв'язок.
Формули логіки висловлень можна задати таблицями істинності подібних до булевої функції .
А |
В |
А |
В |
А˄ В |
А˅В |
А→В |
А↔В |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|