МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П.ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

Валентина ТАРАСУН

ЛОГОДИДАКТИКА

Київ – 2004

ББК

УДК

В.Тарасун. Логодидактика. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. 2004. – 348с.

У навчальному посібнику на рівні сучасної спеціальної педагогіки і спеціальної психології висвітлено загальні питання логодидактики; розкрито зміст сучасних моделей навчання, їх принципи, форми і методи. Представлено традиційний і новітній методи оцінювання навчальних досягнень дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, визначено провідні та основні причини труднощів у їх навчанні. Викладено зміст і методи інтенсифікації процесу навчання дітей з особливими потребами, а саме: розвиток сукцесивно-симультенних синтезів, формування навчальних здібностей, особливості застосування нетрадиційних методів навчання писемного мовлення. Розкрито значення врахування у навчальному процесі провідного когнітивного стилю дитини. Охарактеризовано критерії, причини і методи навчання дітей з асинхронним розвитком.

Навчальний посібник адресується студентам, аспірантам, вчителям, логопедам, психологам.

Рецензенти:

Бондар В.І., директор Інституту спеціальної педагогіки АПН України, дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор.

Чепелєва Н.В., заступник директора Інституту психології АПН України, член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор.

Шеремет М.К., заступник директора Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ ім. М.П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор.

Підручник друкується за рекомендацією науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України (протокол №3 від "21" січня 2004 р.).

© Тарасун

Зміст

Вступ	3
Розділ 1. Загальні питання теорії логодидактики	12
Філософські та соціокультурні засади спеціальної освіти	12
Нейропсихологічні аспекти спеціальної освіти	23
Правові основи спеціальної освіти	31
Основні поняття і терміни спеціальної освіти	35
Контрольні питання	42
Література	43
Розділ 2. Сучасні моделі навчання	44
2.1. Розвивальне і когнітивне навчання	44
2.2. Корекційно-превентивне навчання	75
Контрольні питання	85
Література	86
Розділ 3. Принципи, форми і методи навчання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку (ПМР)	88
3.1. Шляхи реалізації загальнодидактичних принципів навчання дітей з ПМР	88
3.2. Спеціальні психофізіологічні та психолого-педагогічні принципи навчання дітей з ПМР	96
3.3. Форми навчання дітей з ПМР	102
3.4. Освітні технології і методи навчання дітей з ПМР	106
Контрольні питання	114
Література	114
Розділ 4. Оцінювання навчальних досягнень дітей з ПМР	116
4.1. Традиційний і сучасний методи оцінювання знань учнів з ПМР (на матеріалі граматики, орфографії, читання і математики)	116
4.1.1. Наукове підґрунтя розробки системи оцінювання знань, умінь та навичок	116
4.1.2. Якісний, рівневий та поелементний підходи до оцінювання навчальних досягнень з граматики та орфографії	125
4.1.3. Методика оцінювання стану знань та навичок з читання	131
4.1.4. Методика виявлення особливостей засвоєння програмового матеріалу з математики	145
4.2. Особливості оцінювання знань дошкільників з ПМР: теоретичне підґрунтя, можливості, перспективи (на матеріалі розділу „Довкілля”)	152
Контрольні питання	165
Література	165
Розділ 5. Труднощі у навчанні дітей з ПМР: причини, прогнозування, запобігання	167
5.1. Визначення першопричини труднощів у навчанні дітей з ПМР (діагностика стану сформованості синтетичних структур)	168
5.2. Діагностика рівнів розвитку у дітей з ПМР навчальних здібностей	217
5.2.1. Вивчення стану сформованості загальних навчальних здібностей	220
5.2.2. Діагностика рівнів розвитку у дітей з ПМР лінгвістичних здібностей	230
5.2.3. Діагностика рівнів розвитку у дітей з ПМР математичних здібностей	238
Контрольні питання	247
Література	247
Розділ 6. Шляхи інтенсифікації процесу навчання дітей з ПМР	249
6.1. Концепція державного стандарту освіти учнів з ПМР	249
6.2. Формування у дітей з ПМР базисних інваріантних дій та операцій	263
6.3. Формування основних одиниць проміжної форми мови	266
6.3.1. Фреймовий підхід до організації і представлення знань	267
6.3.2. Гештальтний підхід до сприймання, переробки і зберігання навчальної інформації	279
6.4. Нетрадиційний метод навчання дітей з ПМР письмового мовлення	287
6.4.1. Читання „з першого погляду”	287
6.4.2. Письмо „з одного розчерку”	295
6.5. Врахування в навчальному процесі провідного когнітивного стилю дитини	309
6.6. Дитячий аутизм (до питання організації класів для дітей з аутизмом у спеціальній школі для дітей з важкими порушеннями мовлення)	323
Контрольні питання	344
Література	345
Заключення	347

Вступ

Проблема, якій присвячено підручник, складає епоху в корекційній педагогіці, спеціальній психології, дитячій неврології та нейропсихолінгвістиці. Виявлені у деяких дітей порушення мовлення, що поєднувалися з недорозвитком пізнавальних функцій, потребували проведення наукових досліджень цих вад та їхнього психолого-педагогічного і нейропсихологічного аналізу. Дана обставина змусила науковців і практиків довготривало розробляти корекційні та корекційно-розвивальні програми, без яких ці діти були б значно обмежені життєвою перспективою. Безумовно, досвід, одержаний не одним поколінням спеціалістів, які працювали з такими дітьми, не тільки забезпечив корекційно-логопедичну спрямованість роботи з цією категорією дітей, але й став основою для серйозного теоретичного внеску в спеціальну педагогіку і спеціальну психологію.

Вирішення завдань логопедії – розвитку, навчання і соціалізації дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку (ПМР) – може бути успішним при забезпеченні декількох основних умов, а саме:

1. виявлення характерних вад мовлення дитини та проведення аналізу структури і природи цих вад;

2. вивчення особливостей психічного розвитку дітей з ПМР;

3. корекційно-розвивальної спрямованості формування мовлення;

З розвитком системи диференційного навчання дітей з ПМР в логопедії почала формуватися окрема її підсистема - логодидактика.

Основним завданням логодидактики є вирішення проблеми підвищення рівня розвитку навчально-пізнавальних здібностей дітей з ПМР і знаходження шляхів запобігання виникнення можливих труднощів у їхньому дошкільному і шкільному навчанні.

Між логодидактикою і загальною дидактикою існує тісний взаємозв’язок, що полягає у спільному предметі вивчення, а саме: у дослідженні закономірностей розвитку і навчання особистості. Логодидактика, розробляючи питання навчання дітей з ПМР, оперує тими положеннями загальної дидактики і педагогічної психології про мету, завдання, зміст, дидактичні принципи, форми і методи навчання, що стосуються і нормально розвиненої дитини. Водночас вона враховує специфічність конкретного застосування цих теоретичних положень відповідно до характеру порушень пізнавальної діяльності цієї категорії дітей.

Отже, логодидактика теоретично обґрунтовує особливості процесу навчання дітей з ПМР, сприяючи, таким чином, підготовці фахівців-практиків. Оскільки знання з окремих спеціальних методик на сьогодні ще не сформувалися в цілісні узагальнюючі теоретичні системи, то об’єктом уваги логодидактики є: розробка дидактичних положень з окремих навчальних предметів; визначення причин труднощів у їхньому засвоєнні; розробка методики оцінювання їх навчальних досягнень у засвоєнні програмового матеріалу та ін. Значне місце в логодидактиці займає висвітлення проблеми застосування в навчальній діяльності дітей з ПМР новітніх діагностичних і розвивальних методик, сучасних підходів до оцінювання рівнів засвоєння знань, нетрадиційних методів навчання писемному мовленню, представленню знань за допомогою системи гештальтів і фреймів тощо.

У загальному вигляді завдання курсу "Логодидактика" може бути охарактеризоване як збагачення студентів теоретичними досягненнями в галузі філософії, соціології, нейропсихолінгвістики, права; теоретичними і практичними здобутками в галузі загальної, спеціальної, вікової і медичної психології, загальної і спеціальної педагогіки.

Конкретними цілями курсу "Логодидактика" є:

1. Розкриття значення базових фундаментальних теорій філософії, соціології, права, нейропсихолінгвістики для побудови цілісної теорії навчання дітей з ПМР.

2. Визначення детермінацій розвитку та психологічного механізму зв’язку навчання і розвитку.

3. Ознайомлення з деякими складовими системи концепцій розвивального та когнітивного навчання.

4. Розкриття принципів, форм і методів навчання дітей з ПМР.

5. Ознайомлення з методами оцінювання навчальних досягнень учнів з ПМР.

6. Визначення провідних і основних причин труднощів навчання учнів з ПМР.

7. Розкриття змісту нетрадиційного методу навчання дітей з ПМР писемному мовленню.

8. Ознайомлення з сутністю гештальтно-фреймового підходу до навчання дітей з ПМР.

Основні питання програми курсу "Логодидактика":

І. Наукові засади спеціальної педагогіки (філософський, соціокультурний, нейропсихолінгвістичний і правовий аспекти).

Значення інтегрованого знання, що має світоглядний потенціал, відображає найзагальніші закономірності спеціальної педагогіки як феномена сучасної цивілізації і забезпечує вплив на установки суспільної свідомості; зокрема на ставлення до осіб з обмеженими можливостями. Роль філософії, соціології, нейропсихолінгвістики та інших галузей науки у побудові цілісної теорії спеціального навчання і розвитку.

ІІ. Проблема співвідношення навчання та розвитку (критичний огляд наукових джерел).

Аналіз проблеми співвідношення навчання та розвитку як опорної точки теоретичного руху. Ситуація духовного двовладдя у вітчизняній практичній психології та дидактиці.

ІІІ. Сутність проблеми навчання та розвитку і загальні передумови її вирішення.

Напрями наукових рішень проблеми навчання та розвитку. Взаємозв’язок процесів визрівання і навчання. Вікові зміни особистості і свідомості як цілого - центральні чинники при побудові концепції навчання та розвитку. Можливість дослідження процесу розвитку на матеріалі окремих психічних утворень та їхніх одиниць. Наступність етапів розвитку. Два види детермінації розвитку.

ІV. Психологічний механізм зв’язку навчання і розвитку.

Основні поняття, що описують психологічний механізм зв’язку навчання й розвитку: їх коротка характеристика. Сутність співвідношення процесів навчання і розвитку у школі. Вікові типи навчання (за Л.С.Виготським).

V. Загальна характеристика теорії розвивального навчання. Поле найближчого розвитку і рівень актуального розвитку.

Теорія розвивального навчання як цілісна система концепцій. Поле найближчого розвитку і наукові дискусії стосовно цього поняття. ПНР та його значення для діагностики психічного розвитку дитини (за Л.С.Виготським). Диференціація учнів, які не спроможні самостійно розв’язати навчальну задачу. Метод зондування мислення (за С.Л.Рубінштейном), інтелектуальні та мотиваційні внутрішні умови розвитку дитини. Взаємопроникнення між групою спонтанно засвоєних дитиною життєвих понять і системою наукових понять.

VІ. Теорія поетапного формування розумових дій та понять.

Наукові джерела з теорії поетапного формування розумових дій. Спеціальна потреба поетапного формування розумових дій. Складові частини змісту методу поетапного формування розумових дій. Типи педагогічної допомоги. Етап формування розумових дій. Формування розумових дій і понять та їхньої єдності. Конкретні і загальні розумові дії.

VІІ. Когнітивна теорія навчання.

Дослідження пізнавальних процесів – провідний напрям психології розвинутих країн. Теоретичне підґрунтя когнітивної теорії засвоєння. Основні напрями, якими представлений когнітивний підхід. Теорія осмисленого вербального навчання. Теорія навчання Дж. Брунера. Теорія репродуктивного засвоєння та проблемне навчання. Порівняльна характеристика основних когнітивних теорій.