9. Ніцше ф. По той бік добра і зла

Відомо, що рушійним імпульсом світової історії у філософії життя Ніцше постає воля до влади. При цьому варто наголосити, що в розумінні Ніцше воля до влади, позбавлена шляхетності, призводить до становлення охлократії або, використовуючи новітню політологічну термінологію, «натовпо-елітарного суспільства». Політична еліта такого суспільства рекрутується з так званих зайвих людей. Воля до влади цих «зайвих» не лише проявляється потворно, а й є принципово несумісною з творчою, життєвою силою і характеризується філософом як «повільне самогубство». Наскільки точно відповідають ці твердження реаліям сьогодення, підтверджує виступ голови Української Консервативної партії, професора Г.Щокіна, в якому, зокрема, розглядається опозиція «культура-антикультура»: «Культура завжди біофільна, бо вона орієнтована на життя, — говорить Щокін, — будь-яка культура несумісна з антикультурою, що прагне до суїциду».

Деформація волі до влади у «зайвих» відбувається через те, що насправді вони розглядають владу переважно як головний засіб для особистого збагачення. Ніцше наголошував: «Багатства збивають вони і з ними стають дедалі злиденніші. Влади хочуть вони, неспроможні, і передусім важеля влади — багато грошей!» В статті «Що таке поступ?» І.Франко писав, що, дорвавшись до влади, такі «демократи» стають жорстокими, немилосердними, сліпими на нужду і глухими «на плач мільйонів, вони обмежують свободу і права громад на користь жменьки обранців, що дісталися верховодного становища».

Отже, організми, вступаючи у зв'язки, стосунки з неживим середовищем, один з одним, утворюють тим самим системи складніші, тобто іншу систему життя на Землі, що проходить шлях розвитку від найпростіших форм до людини. Філософ Олена Золотухіна-Аболіна пише, що теза «життя самоцінне» (природне розгортання думки «світ повсякденності єдиний») має «широке» і «вузьке» тлумачення. Широке тлумачення положення життя самоцінне полягає в тому, що за основу у визначенні змісту, суті положення життя самоцінне взята теза Фрідріха Ніцше «воля до влади», що означає «дійсну хвалебну пісню всього сильного, агресивного, живучого, як здоровий колючий бур'ян», так би мовити, гімн чортополоху, де всі культурні паростки причетні до моральності. Адже мораль заснована на природі людини і на її найважливіших дійсних інтересах, які б не були її переконання або забобони. Основою моралі є природа людей, їх потреби і інтереси.

10. Фройд з. Я та Воно

Розглядаючи теорію Фрейда можна виділити три основні структури психіки людини:

1. я (его)

2. над-я (сеперего)

3. воно (ід)

Я – це частина психологічної особистості яка контактує з навколишнім світом. Завдяки ньому події минулого співвідносяться з подіями сьогодення й майбутнього.

Над-я – це моральні устрої (установки) людини. Воно допомагає будувати відносини суспільства на інтелектуальному рівні.

Воно – це несвідома частина людської психіки. Формує інстинкти, бажання. Тобто є стимулом до досягання щастя, яке є цілю у житті людини.

Треба наголосити що всі перераховані структури не можуть існувати кожна окремо. Таким чином можна стверджувати що Воно формує Я, а в свою чергу Я є підставою для формування Над-Я.

Я і Воно не роздільне чіткою межею. Так як Я ми можемо розглядати як свідоме, а Воно як не свідоме.