11. Фромм е. Мати чи бути?

Е́рік Фромм  1900- 1980 — соціальний психолог,філософ, психоаналітик, представник «Франкфуртської школи», один із засновників неофрейдизму та фрейдо-марксизму.

Є два фундаментальні напрямки в житті кожної людини, котрі формують та розвивають її, як особистість. Ці напрямки - МАТИ і БУТИ.  Людина, котра вже має непогане авто, хоче мати ще краще. Хто має один диск улюбленої групи чи виконавця, хоче мати решту дисків. Хто має одну книгу улюбленого автора у своїй бібліотеці, той хоче мати більше книг ( не обов"язково улюбленого автора). Хтось хоче мати друзів, а хтось - БУТИ другом іншим людям.  Список того, що ми всі хотіли би МАТИ - безкінечний......  Мати, мати, мати....Це вже стало невиліковною хворобою цивілізації.  БУТИ! Яке просте, примітивне слово і так багато в ньому. БУТИ біля когось і зробити когось своєю присутністю хоча б трішечки щасливішим.  БУТИ біля когось, якщо навіть ми нічого за це не МАТИМЕМО.  Чому людство вибирає так часто напрямок МАТИ аніж БУТИ? 

12.Сартр ж.-п. Екзистенціалізм – це гуманізм

Жан Поль Сартр народився 21 червня 1905 року в Парижі. У 1933-34 роках, знаходячись на стажуванні в Берліні, він знайомиться з феноменологією Едмунда Гуссерля та отримує уявлення про екзистенціалізм Мартина Гайдеґґера.

Твір “Екзистенціалізм – це гуманізм побачив світ у 1946 році, це текст лекції, прочитаної Сартром. У ній він викладає основні тези свого трактату “Буття та ніщо”, хоча в певній мірі переглядає однобічно негативну концепцію волі. В тому ж році з'явилися його стаття “Картезіанська воля” та нарис “Матеріалізм та революція”, в яких ідеї лекції “Екзистенціалізм – це гуманізм отримали подальший розвиток.

У своїй праці «Екзистенціалізм – це гуманізм» Ж. П. Сартр розкриває проблему поняття «екзистенціалізм». Сартр вважає його виключно строгим вченням, але водночас лек до дає йому визначення.

Перш за все автор виділяє два різновиди екзистенціалістів: 1) християнські екзистенціалісти, які сповідують католицизм. 2) екзистенціалісти – атеїсти, до яких належить й сам філософ. Ці дві групи людей об’єднує думка, що існування передує сутності, тобто суб’єктивне переважає над об’єктивним.

Але, дивлячись у майбутнє, людина сама себе «творить» такою, якою прагне стати. Якщо існування передує сутності, то людина відповідальна за своє існування. Але відповідальність має проявлятися не лише за свою індивідуальність, а й за всіх людей.

З цих міркувань, стверджує Сартр, очевидно, що немає нічого несправедливішого за висунуті проти екзистенціалістів заперечення. Екзистенціалізм – ні що інше, як спроба зробити всі висновки з послідовного атеїзму. Він аж ніяк не намагається ввести людину у відчай. Отже, Жан Поль Сартр у своїй праці звернув увагу на проблему екзистенціалізму. Вказав, що незважаючи на заперечення існування Бога, людина повинна знайти себе і переконатися що ніщо не зможе врятувати її від самої себе.

Водночас мені подобаються ідеї Жана Поля Сартра про те, що людина повинна вірити в майбутнє і «творити себе сама»; розраховувати на власні сили, але оглядатися навколо – на все людство. Отже, ідеї автора є хорошою настановою на оптимізм в житті та якщо сюди додати дотримання моральних норм – напевно життя стало б ідеальним.