- •Тема 1. Предмет, методи та функції макроекономіки
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Основні елементи економічної системи
- •1.3. Суб'єкти макроекономіки та їх взаємодія
- •1.4. Методи макроекономічного аналізу
- •Тема 2. Макроекономічні показники та методи їх вимірювання
- •2.1. Основні макроекономічні показники
- •2.2. Система національних рахунків
- •2.3. Номінальний та реальний внп. Дефлятор внп
- •2.4. Рух і розподіл національного продукту
- •Тема 3. Сукупний попит та сукупна пропозиція
- •3.1. Сукупний попит
- •3.2. Крива сукупного попиту
- •3.3. Фактори, що визначають сукупний попит
- •3.4. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •3.5. Фактори, що визначають сукупну пропозицію
- •3.6. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Тема 4. Національний ринок та його рівновага
- •4.1. Національний ринок: суть, суб'єкти, об'єкти, структура
- •4.2. Ринок товарів та платних послуг
- •4.3. Ринок грошей та цінних паперів
- •4.4. Ринок робочої сили
- •Тема 5. Циклічні коливання економіки та економічне зростання
- •5.1. Суть економічного (ділового) циклу
- •5.2. Великі хвилі
- •5.3. Антикризова політика
- •5.4. Економічне зростання: суть, типи, значення
- •5.5. Фактори економічного зростання
- •5.6. Економічне зростання і крива виробничих можливостей
- •5.7. Джерела економічного зростання
- •5.8. Неокласична модель
- •5.9. Неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора
- •5.10. Модель економічного зростання р. Солоу
Тема 5. Циклічні коливання економіки та економічне зростання
5.1. Суть економічного (ділового) циклу
Загальне уявлення про макроекономічну динаміку дає дослідження економічних (ділових) циклів.
Економічний цикл характеризується періодичним зростанням та падінням ділової активності, яке проявляється у формі невідповідності взаємопов'язаних показників – темпу економічного зростання, інфляції, рівня безробіття. У загальному вигляді економічний цикл являє собою результат коливання різних показників економічної активності (темпів зростання ВНП; загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття, завантаження виробничих потужностей та ін.).
Для характеристики циклічного розвитку економіки застосовуються показники зміни обсягів випуску (виробництва). Випуск зростає при збільшенні обсягів ресурсів, але в періоди економічного спаду вони недовикористовуються, що знижує рівень випуску. Відставання випуску (півень завантаження потужностей) характеризується різницею між потенційним випуском (виробничими потужностями) при повній зайнятості та фактичним випуском.
Зміни випуску пов'язані зі змінами рівня безробіття і темпу інфляції. У періоди піднесення виробництва збільшення випуску супроводиться зниженням рівня безробіття. Кількісне співвідношення залежності безробіття від випуску представлене законом Оукена. Збільшення випуску супроводиться збільшенням темпів інфляції.
Напрямок та ступінь зміни сукупності показників, які характеризують розвиток народного господарства, називається економічною кон'юнктурою.
Теорію економічних циклів називають також теорією кон'юнктури.
Загальну тривалість циклу вимірюють часом (місяць, рік і т. д.) між двома сусідніми вищими або нижчими точками економічної активності. За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі (малі), якщо коливання ділової активності триває 2–3 роки; середні, якщо коливання ділової активності триває 8–10 років; довгі (великі хвилі Кондратьєва), якщо коливання ділової активності триває 48 – 55 років.
Короткі (малі) цикли пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку.
Середні (промислові) цикли пов'язані зі зміною попиту на засоби виробництва. Матеріальною основою періодичності середніх циклів є необхідність оновлення основного капіталу.
Особливістю промислового циклу є коливання темпів зростання ВНП за період часу, коли економічна система проходить чотири послідовні фази: пожвавлення, підйом, бум, падіння (рис. 5.1).
Серед найважливіших причин циклічності в економіці більшість економістів називають коливання співвідношення між споживанням та інвестиціями.
Рис. 5.1. Циклічність економічної динаміки
Економічний цикл складається з таких фаз:
1. Підйом. Випуск збільшується до нового максимального рівня, який перевищує передкризовий. Рівень зайнятості вищий від природного. Ціни зростають, ставка процента збільшується, зростає заробітна плата, збільшується обсяг інвестицій, спостерігається економічний бум.
2. Криза (падіння). Спостерігається падіння виробництва. Рівень зайнятості знижується, заробітна плата зменшується, ставка процента підвищується, знижуються темпи економічного зростання.
3. Депресія. Падіння виробництва призупиняється. Рівень зайнятості падає. Обсяг інвестицій скорочується. Ставка процента зменшується.
4. Пожвавлення. Випуск продукції збільшується до передкризового рівня, тобто спад виробництва змінюється підйомом. Рівень зайнятості починає зростати, ставка процента збільшується, ціни також підвищуються.