Учебные пособия / SlovSPR

винна одержати найменування і позначення за прийнятою індексацією. Кресленик деталі оформлюється згідно ГОСТ 2.109 – 68.

ДЕТАЛИ́РОВАНИЕ – ДЕТАЛЮВА́ННЯ. Процес розробки і виконання робочих креслеників або ескізів деталей за складальним креслеником виробу.

ДИАГОНА́ЛЬ (лат. diagonalis, от греч. diagonios – идущий от угла к углу) – ДІАГОНАЛЬ. Відрізок прямої, який з’єднує дві несуміжні вершини багатокутника або дві вершини багатогранника, що не належать одній грані.

ДИАГРА́ММА (от греч. dia – через и gramma – запись) – ДІАГРА́МА. Графічне зображення, яке наочно показує відношення між величинами, що порівнюються або залежать одна від одної. Ці величини зображуються відрізками прямих, плоскими фігурами, об’ємними тілами і т. п. Діаграми картинного типу можуть бути художньо оформленими. Розрізняють діаграми: лінійні, у вигляді стовпчиків,

секторно-кругові, симетричні, об’ємні і т. п.

ДИА́МЕТР (греч. diametros – поперечник) – ДІА́МЕТР. 1. Пряма, що поділяє навпіл всі паралельні хорди кривої лінії. 2. Хорда, яка проходить через центр кола. Всі діаметри кола рівні між собою. Пряма, що проходить через центр кола, називається діаметральною. Діаметр дорівнює двом радіусам. 3. Пряма, що проходить через центр поверхні і з’єднує протилежні точки сфери, еліпсоїда обертання та ін. Позначається на креслениках символом .

ДИА́МЕТР СОПРЯЖЕ́ННЫЙ – ДІА́МЕТР СПРЯ́ЖЕНИЙ. Два діаметри кола або

іншої плоскої кривої називаються спряженими, якщо кожний з них поділяє навпіл хорди, паралельні іншому діаметру. У кола спряжені діаметри взаємно перпендикулярні.

ДИМЕ́ТРИЯ (два измерения) – ДИМЕ́ТРІЯ. Аксонометрична проекція з коефіцієнтами спотворення, однаковими по двох осях (p=r≠q), називається диметри-

чною або скорочено диметрією. У
кресленні застосовують прямокутну
диметрію (а) з	коефіцієнтами спо-
творення p = r	= 0,94, q = 0,47 і
косокутну диметрію (б) – p = r= 1,
q = 0,5. ГОСТ 2.317 – 69 дозволяє
використовувати прямокутну ди-		а	б
метрію з так званими приведени-

ми коефіцієнтами спотворення p = r = 1, q = 0,5. Однак у цьому випадку зображення збільшується в 1,06 рази.

19

Довжина нарізі на стрижні і в отворі

ДИРЕКТРИ́СА (фр. directrice от лат. directrix – направляющая) – ДИРЕКТРИ́СА. Пряма лінія, яка має наступні властивості: відношення відстаней будь-якої точки кривої від цієї прямої і від даної точки є величина постійна. Еліпс, парабола,

а

б

в

гіпербола – приклад таких кривих. Парабола має одну директрису, що знаходиться від її фокуса на відстані d=2p (а). Еліпс (б), а також гіпербола (в) мають

	по дві директриси, що знаходяться від їх фокусів на відстані d=±	b2	, де e =	c	–
		ea		a
	ексцентриситет кривої.

ДИСТАНЦИО́ННЫЕ ТО́ЧКИ – ДИСТАНЦІ́ЙНІ ТО́ЧКИ. Точки сходу прямих, що

направлені під кутом 45° до картинної площини. Вони розташовані на лінії горизонту на однаковій відстані від головної точки картини. Ця відстань дорівнює відстані, на яку віддалений спостерігач від картини. Тому ці точки іноді називають масштабними або точками дальності.

ДЛИНА́РЕЗЬБЫ́– ДОВЖИНА́НА́РІЗІ. Довжина частини поверхні з нарізаним повним профілем нарізі, включаючи і висоту фаски. На кресленику границя повного профілю нарізі на стрижні і в отворі проводиться по лінії зовнішнього діаметра нарізі і зображується суцільною основною лінією, перпендикулярною до осі нарізі, і штриховою, якщо нарізі зображуються як невидимі.

ДОКУМЕ́НТ КОНСТРУ́КТОРСКИЙ – ДОКУМЕ́НТ КОНСТРУ́КТОРСЬКИЙ. Графічний або тек-

стовий документ, в якому окремо або в сукупності визначають склад і устрій виробу. Він вміщує необхідні дані для його розробки, виготовлення, контролю, приймання, експлуатації і ремонту.

ДОМКРА́Т (нем. Daumkraft) – ДОМКРА́Т. Механізм для піднімання важких вантажів (автомобілів, вагонів, будівель і т.п.) на невелику висоту при ремонтних або монтажно-будівельних роботах. Домкрати бувають гвинтові, рейкові,

гідравлічні.

ДОПОЛНИ́ТЕЛЬНЫЙ КО́НУС – ДОДАТКО́ВИЙ КО́НУС. Конічна поверхня, яка

має спільну вісь з конічним зубчастим колесом. Твірна додаткового конуса перпендикулярна до твірної початкової поверхні конічного зубчастого колеса. Номінальний профіль зубів колеса розташований на поверхні додаткового конуса.

20

ДО́ПУСК КРУ́ГЛОСТИ – ДО́ПУСК КРУ́ГЛОСТІ. Відхилення перерізу тіла обер-

тання від геометричного кола, яке виражається в мм (Осьове биття). Позначається на кресленику умовним знаком (ГОСТ 2.308 – 79).

ДО́ПУСК ПАРАЛЛЕ́ЛЬНОСТИ – ДО́ПУСК ПАРАЛЕ́ЛЬНОСТІ. Помилка у взаєм-

ному розташуванні паралельних елементів деталі, при якій різниця між двома вимірами l1 і l2, виконаними в двох вибраних перерізах, що знаходяться на відстані L одне від одного, відхиляється від нуля. Величина відхилення називається перекосом. Позначається непаралельність на кресленику умовним знаком // (ГОСТ 2.308 – 79).

ДО́ПУСК ПЕРПЕНДИКУЛЯ́РНОСТІ – ДО́ПУСК ПЕРПЕНДИКУЛЯ́РНОСТІ. Помил-

ка у взаємному розташуванні перпендикулярних елементів деталі, при якій кут між ними більше або менше 90°. Величина помилки виражається в лінійній (а не в кутовій) мірі, причому вона вимірюється або в статичному положенні деталі, або при обертанні і відноситься до визначеної довжини. Неперпендикулярність позначається на кресленику умовним знаком (ГОСТ 2.308–79).

ДО́ПУСК ПЛО́СКОСТНОСТИ – ДО́ПУСК ПЛОЩИ́ННОСТІ. Відхилення від фор-

ми площини на поверхні плоскої деталі (угнутість і опуклість), що виражається в мм. Неплощинність на кресленику позначається умовним знаком (ГОСТ2.308– 79).

ДО́ПУСК ПРЯМОЛИНЕ́ЙНОСТИ – ДО́ПУСК ПРЯМОЛІНІ́ЙНОСТІ. Відхилення

від форми прямої лінії на даній ділянці по поверхні деталі, що виражається в мм. Позначається на кресленику умовним знаком — (ГОСТ 2.308 – 79).

ДО́ПУСК СИММЕТРИ́ЧНОСТИ – ДО́ПУСК СИМЕТРИ́ЧНОСТІ. Відхилення від

симетричності, що виражається в лінійних одиницях. Позначається умовним знаком (ГОСТ 2.308 – 79).

ДО́ПУСК СОО́СНОСТИ – ДО́ПУСК СПІВВІ́СНОСТІ. Помилка в розташуванні

двох циліндричних елементів однієї деталі, що лежать на одній осі, яка являє собою величину зміщення геометричної осі одного елемента відносно осі другого (вихідного) елементу. Величина неспіввісності визначається половиною величини биття, виміряної на циліндричній поверхні елементу, що контролюється при обертанні навколо осі вихідного елементу. Позначається умовним знаком (ГОСТ2.308–79).

ДО́ПУСК ЦИЛИНДРИ́ЧНОСТИ – ДО́ПУСК ЦИЛІНДРИ́ЧНОСТІ. Відхилення від

поверхні геометричного циліндра обертання, що виражається в мм. Позначається на кресленику умовним знаком (ГОСТ 2.308 – 79).

ДУГА́– ДУГА́. Частина плоскої або просторової кривої лінії. Дуга, як і відрізок прямої, позначається двома буквами і знаком, напр., АВ.

21

Е

ЕВРОПЕ́ЙСКИЙ СПО́СОБ РАСПОЛОЖЕ́НИЯ

ВИ́ДОВ − ЄВРОПЕ́ЙСЬКИЙ СПО́СІБ РОЗ-

МІ́ЩЕННЯ ВИ́ДІВ. Предмет умовно розміщується всередині куба, на грані якого він проекціюється, глядач також знаходиться всередині куба. Після проекціювання предмета куб розгортається в площину внутрішньою стороною до глядача.

ЕГИ́ПЕТСКИЙ ТРЕУГО́ЛЬНИК – ЄГИ́ПЕТ-

СЬКИЙ ТРИКУ́ТНИК. Прямокутний трикутник, у якого гіпотенуза дорівнює п’яти одиницям довжини, один катет дорівнює трьом одиницям, другий катет – чотирьом одиницям: 32 + 42 = 52. Якщо взяти шнурок, у якого буде 13 вузлів, що знаходяться на рівній відстані один від одного, то завжди можна побудувати прямий кут під час земляних робіт, як це робили стародавні єгиптяни.

ЕДИНИ́ЦА СБО́РОЧНАЯ – ОДИНИ́ЦЯ СКЛАДА́ЛЬНА. Виріб, складові частини

якого підлягають з’єднуванню між собою на підприємстві-виробнику склада́льними операціями (згвинчуванням, клепанням, зварюванням, паянням, склеюванням і т.п.).

ЕСКД – ЄСКД. Єди́на Систе́ма Констру́кторської Документа́ції, яка містить вказівки та вимоги до креслень окремих виробів та інших технічних документів.

Ж

ЖЕЛЕЗОБЕТО́Н – ЗАЛІЗОБЕТО́Н. Конструктивне з’єднання бетону і стальної арматури, в якому обидва матеріали працюють разом, як одне тіло. Арматура добре працює на розтягання, а бетон – на стиск.

ЖЕ́СТКОСТЬ ПРУЖИ́НЫ – ЖО́РСТКІСТЬ ПРУЖИ́НИ. Зусилля в кілограмах, яке

	треба докласти до пружини, щоб деформувати її на 1 см; s =			P	кГ/см, де діюча
				f
	сила вздовж осі пружини P =	Gd 4	кГ; f=1см; d – діаметр	дроту в см; D0 –
		8D3n
		0

діаметр середній в см; n – число робочих витків пружини.

З

ЗАВИТО́К – ЗАВИТО́К. Плоска спіральна крива, яка викреслюється за допомогою циркуля шляхом спряження дуг кіл. Завитки бувають з двома центрами, трьома, чотирма і багатоцентрові. Завиток є евольвентою бакатокутника, вершини якого являються центрами завитка. На рисунку зображений завиток з чотирма центрами.

ЗАГОТО́ВКА – ЗАГОТІ́ВКА. Відрізаний необхідного розміру шматок матеріалу (металу, дерева тощо), призначений для наступної технологічної операції виготовлення деталі або виробу.

22

ЗАДА́ЧА МЕТРИ́ЧЕСКАЯ – ЗАДА́ЧА МЕТРИ́ЧНА. Геометрична задача на побудо-

ву фігур заданої величини або визначення дійсної величини відрізків, кутів, плоских фігур на кресленику. У стереометрії метрична задача вважається розв’язаною, якщо за зображенням побудовано оригінал, подібний до зображеного. Зображення на епюрі Монжа метрично визначені, якщо відомі всі необхідні ортогональні проекції фігур. Аксонометричні зображення цілком визначені, якщо відомі коефіцієнти спотворення на осях і кути, утворені осями аксонометричних координат, а також відомі вторинні проекції елементів, що зображені.

ЗАДА́ЧА ПОЗИЦИО́ННАЯ – ЗАДА́ЧА ПОЗИЦІ́ЙНА. Геометрична задача на побу-

дову точок або ліній перетину геометричних елементів, тобто задача на побудову нової інциденції (приналежності). Напр., побудова точки перетину прямої і площини, побудова тіней і т. п.

ЗАЗО́Р – ЗАЗО́Р. Додатна різниця між розмірами отвору і вала, коли розмір отвору більший за розмір вала.

ЗАКЛЁ́ПКА – ЗАКЛЕ́ПКА. Металевий стрижень круглого перерізу з головками на кінцях, із яких одна, що називається закладеною, виконується на заготовці заздалегідь, а друга, яка називається замикаючою, формується при виконанні клепання. Заклепки застосовуються для нерознімних з’єднувань частин металевих конструкцій (мостів, кранів), деталей машин – в авіації, суднобудуванні, автомобільній промисловості. Пістони (пустотілі заклепки) застосовують для скріплення частин взуття, одягу і т.п. Залежно від призначення форма головки заклепки може бути сферичною, конічною, циліндричною, комбінованою.

ЗАЦЕПЛЕ́НИЕ ВНУ́ТРЕННЕЕ – ЗАЧЕ́ПЛЕННЯ ВНУ́ТРІШНЄ. Циліндрична пере-

дача (прямозуба або косозуба), у якої колесо має зубці, розташовані на внутрішній стороні обода. У такої передачі випуклий зубець шестерні зчіплюється з угнутим зубцем колеса і обидва обертаються в один бік. Така передача компактна, має високий ККД і працює плавно.

ЗАЦЕПЛЕ́НИЕ ЗУБЧА́ТОЕ – ЗАЧЕ́ПЛЕННЯ ЗУБЧА́СТЕ. Належить до передач

(рухомих з’єднань). Вони призначені передавати рух від однієї ланки механізму до іншої. Складовими частинами зубчастих зачеплень є зубчасті колеса, черв’ячні колеса, рейки. Передавання руху здійснюється за допомогою зачеплення зубців двох сполучених зубчастих коліс або черв’ячної пари. Зубчасте колесо з меншою кількістю зубців прийнято називати шестернею, а з більшою – колесом. Якщо кількість зубців однакова, то шестернею називають ведуче зубчасте колесо, а колесом – ведене. Залежно від взаємного розташування осей ведучої та веденої ланок застосовують різні передачі: циліндричні – якщо осі паралельні, конічні – якщо осі перетинаються, черв’ячні – якщо осі мимобіжні.

ЗАЦЕПЛЕ́НИЕ РЕ́ЕЧНОЕ – ЗАЧЕ́ПЛЕННЯ РЕ́ЙКОВЕ. Складається із зубчастого

колеса і прямої рейки. Зубець колеса має евольвентний профіль, а зубець рейки

– прямолінійний.

ЗАЦЕПЛЕ́НИЕ ЦЕ́ВОЧНОЕ – ЗАЧЕ́ПЛЕННЯ ЦІВКОВЕ́. Різновид годинникового

зачеплення, в якому зуби одного з коліс мають форму циліндричних пальців (цівок).

ЗАЦЕПЛЕ́НИЕ ЦИКЛОИДА́ЛЬНОЕ – ЗАЧЕ́ПЛЕННЯ ЦИКЛОЇДА́ЛЬНЕ. Зачеплення

зубців, у яких профіль окреслюється циклоїдальною кривою.

23

ЗАЦЕПЛЕ́НИЕ ЭВОЛЬВЕ́НТНОЕ – ЗАЧЕ́ПЛЕННЯ ЕВОЛЬВЕ́НТНЕ. Зачеплення

зубців, у яких профіль окреслюється евольвентою.

ЗВЕ́ЗДОЧКА – ЗІ́РОЧКА. Зубчасте колесо для ланцюгової передачі. Конструкція зубців зірочок залежить від конструкції і розмірів привідних та вантажних ланцюгів. Для втулко-роликових ланцюгів існують дві криволінійні форми зубів: одна – для зірочок із z = 9÷19 зубів, друга – для зірочок із z > 19. Для безшумних зубчастих ланцюгів застосовується інша (прямобічна) форма зубців.

ЗЕНКОВА́НИЕ – ЗЕНКУВА́ННЯ. Висвердлювання циліндричного, конічного або фасонного заглиблення біля вхідної частини отвору деталі за допомогою інструмента, який називається зенкером. Узаглиблення утоплюють потайну головку гвинта або болта.

ЗОЛОТО́Е СЕЧЕ́НИЕ – ЗОЛОТИ́Й ПЕРЕ́РІЗ. Золота пропорція. Поділ відрізка АС

на дві частини, при якій більша частина АВ відноситься до меншої ВС так, як весь відрізок АС відноситься до АВ, тобто, BCAB = ACAB . Приблизно це відношення

дорівнює 5/3, точніше, 8/5, 13/8. Відношення ВС/АС = 0, 61803. Золотий переріз лежить в основі архітектурних пропорцій античних споруд та їх елементів. Застосовується в наш час як одна із геометричних закономірностей пропорцій.

ЗУБ – ЗУБЕ́ЦЬ. Виступ зазначеної форми на зубчастому колесі (рейці) (див. зачеплення зубчасті або рейкові).

ЗУБЧА́ТОЕ КОЛЕСО́– ЗУБЧА́СТЕ КО́ЛЕСО. Ланка зачеплення із замкнутою си-

стемою зубів, що забезпечує за своє повне обертання безперервність руху парної ланки в одному напрямку. Основні види зубчастих коліс: прямозубі, косозубі, шевронні, кривозубі.

И

ИДЕОГРА́ФИЯ – ІДЕОГРА́ФІЯ. Письмо за допомогою знаків (ідеограм), що означають не звуки, а предмети, поняття (піктограми). Застосовують у сучасній математиці, геометрії, на виробничих креслениках. До них відносяться, напр.,

такі символи: – перпендикулярно, ∩ – перетинається, – знак шорсткості поверхні, – позначення діаметра і багато інших.

ИЗДЕ́ЛИЕ – ВИ́РІБ. Усякий предмет виробництва або набір предметів, які повинні бути виготовлені підприємством.

ИЗОБРАЖЕ́НИЕ НАГЛЯ́ДНОЕ – ЗОБРА́ЖЕННЯ НАО́ЧНЕ. Зображення назива-

ється наочним, якщо воно викликає у спостерігача таке ж враження, що і сам предмет. До наочних зображень можна віднести аксонометричні та перспективні зображення..

ИЗОБРАЖЕ́НИЕ ОБРАТИ́МОЕ – ЗОБРАЖЕННЯ ОБОРОТНЕ. Зображення, за яким

можна тотожно відновити оригінал. Виробничий робочий кресленик деталі – оборотне зображення, якщо навіть він не має розмірів, але вміщує достатню кількість проекцій і масштаб виконання.

ИЗОБРАЖЕ́НИЕ ПО́ЛНОЕ – ЗОБРА́ЖЕННЯ ПО́ВНЕ. Зображення, за яким можна

відновити оригінал з точністю до подібності (до афінного перетворення). Комплексний кресленик вважається повним, якщо він містить необхідну кількість проекцій і форма предмета стає повністю очевидною. Виробничий кресленик

24

повинен бути не тільки повним, але й метрично визначеним. Іноді повнота зображення на ньому досягається за допомогою умовних позначень: , та ін.

ИЗОБРАЖЕ́НИЕ ПЛО́СКОСТИ – ЗОБРА́ЖЕННЯ ПЛОЩИНИ́. Площина не має меж,

тому для зображення її на кресленику користуються або умовними фігурами, або елементами, що визначають площину. На комплексному кресленику площина може бути задана: а) трьома точками, які не лежать на одній прямій; б) прямою і точкою, що не лежить на цій прямій; в) двома прямими, що перетинаються (або двома слідами), г) двома паралельними прямими; ґ) відсіком плоскої фігури.

ИЗОМЕ́ТРИЯ (греч. isos – одинаковый, metreo – измеряю) – ІЗОМЕ́ТРІЯ. Аксонометрична проекція з коефіцієнтами спотворен-

ня однаковими на всіх трьох осях (p=q=r). Ізометричні проекції можуть бути прямокутними і косокутними. У кресленні користуються прямокутною ізометрією з коефіцієнтами спотворення p=q=r=0,82. ГОСТ 2.317-69 дозволяє користуватися приведеними коефіцієнтами спотворення

p=q=r=1. При цьому одержують збільшене зображення.

ИНВАРИА́НТ (лат. vario – видоизменять, меняться и in – против) – ІНВАРІА́НТ. Властивості геометричних фігур, що залишаються незмінними при деяких перетвореннях; вони називаються інваріантами цього перетворення. Напр., при побудові аксонометричного зображення геометричного тіла за його ортогональною проекцією, інваріантами цього перетворення є паралельність, прямолінійність, пропорційність, інцидентність.

ИНСТРУМЕ́НТЫ ЧЕРТЕ́ЖНЫЕ – ІНСТРУМЕ́НТИ КРЕСЛЯ́РСЬКІ. Прилади, за

допомогою яких виконується побудова креслеників, планів, карт, схем: рейсшини, косинці, циркулі, лекала, рейсфедери, вимірювачі тощо.

ИНТЕРВА́Л – ІНТЕРВА́Л. Множина, яка складається тільки з точок, що лежать між точками А і В прямої лінії, причому кінці відрізка А і В інтервалу не належать; позначається (АВ).

ИНТЕРПОЛЯ́ЦИЯ (лат. interpolare – подновлять) – ІНТЕРПОЛЯ́ЦІЯ. 1. Графічна інтерполяція – знаходження на кривій проміжних точок між двома відомими. 2. Математична інтерполяція – знаходження проміжної величини функції за декількома відомими. 3. Визначення проміжної величини між двома сусідніми табличними даними (таблиця логарифмів і т.п.).

ИНЦИДЕ́НЦИЯ – ІНЦИДЕ́НЦІЯ. Загальний елемент простору, що належить двом або більше фігурам. Тобто, належність одного геометричного об’єкта іншим. Напр., інциденцією двох прямих, що перетинаються, є точка їх перетину, а інциденцією двох площин, що перетинаються, є пряма їх перетину. Інцидентність позначається знаками, , ., . Наприклад, α А, тобто площина α інцидентна точці А.

ИСХО́ДНЫЙ КО́НТУР – ВИХІДНИ́Й КО́НТУР. Для зубчастих коліс мають на

увазі контур зубців рейки у нормальному до напряму зубців перетині. Для евольвентного зачеплення вихідний контур встановлює ГОСТ 13755 – 81 – для циліндричних коліс, та ГОСТ 13754 – 81 – для прямозубих конічних коліс.

25

К

КАЛИ́БР (фр. calibre) – КАЛІ́БР. Вимірювальний інструмент без шкали, який використовують для контролю розмірів, форми і взаємного розташування частин виробу. Калібри можуть мати з вимірюваною деталлю точковий (штихмас), лінійний (скоба) або поверхневий (пробка) контакт. Пробки-калібри контролюють циліндричні отвори. Нарізні пробки перевіряють розміри нарізі. Скобикалібри контролюють розміри діаметрів валів.

КАРДИО́ИДА (греч. cardia – сердце) – КАРДІО́ЇДА.

Плоска крива, яка описана точкою кола, що котиться без ковзання по нерухомому колу того ж радіуса. Відноситься до епіциклоїд з модулем m=1. Скорочені і подовжені кардіоїди називають завитками Паскаля. Кардіоїда – це конхоїда кола.

КАСА́ТЕЛЬНАЯ ПРЯМА́Я – ДОТИ́ЧНА ПРЯМА́. Пря-

ма, що має з кривою тільки одну спільну точку. Це граничне положення січної, точки перетину якої з кривою прямують одна до одної і збігаються в одну точку (точку дотику). Дотична до плоскої кривої лежить у площині цієї кривої. Пряма, що проходить через точку дотику перпендикулярно до дотичної, називається нормаллю.

КАСА́ТЕЛЬНАЯ К Э́ЛЛИПСУ – ДОТИ́ЧНА ДО Е́ЛІПСА. – У будь-якій точці пер-

пендикулярна до нормалі, яка є бісектрисою зовнішнього кута між радіусамивекторами даної точки.

КАСА́ТЕЛЬНЫЕ К ДВУМ ОКРУ́ЖНОСТЯМ – ДОТИ́ЧНА ДО ДВОХ КІЛ. Два кола,

що розташовані одне зовні другого, можуть мати чотири спільні дотичних – дві зовнішні (а)і дві внутрішні (б).

а б

КА́ТЕТ (греч. cathetos – отвес) – КА́ТЕТ. Кожна з двох сторін прямокутного трикутника, що утворюють прямий кут.

КВАДРА́НТ (лат. quadrans – четвертая часть) – КВАДРА́НТ. 1. Плоска фігура, що дорівнює ¼ круга. 2. Кут між осями координат площини. 3. В графічному пакеті ACAD – назва об’єктної прив’язки.

КВАДРА́Т (лат. quadratus – четырехугольный) – КВАДРА́Т. Паралелограм, у якого всі сторони однакової довжини і всі кути прямі. Діагоналі квадрата взаємно поділяються навпіл, дорівнюють одна одній і взаємно перпендикулярні. Квадрат має чотири осі симетрії. Площа круга, описаного навколо квадрата, вдвічі більший за площу круга, вписаного в цей квадрат.

26

КЛИН – КЛИН. Тіло, у якого верхня основа – пряма лінія, нижня – площина, їй паралельна, а бічні грані – трикутники або паралелограми. Це окремий випадок призматоїда.

КОЛЛИНЕА́ЦИЯ – КОЛІНЕА́ЦІЯ. Проективна відповідність двох плоских полів, коли кожній прямій одного поля відповідає пряма іншого поля.

КОМПЛАНА́РНЫЕ ЛИ́НИИ – КОМПЛАНА́РНІ ЛІ́НІЇ. Лінії, що належать одній і

тій же площині.

КО́МПЛЕКС – КО́МПЛЕКС. Кілька специфікованих виробів, які не з’єднані між собою на підприємстві-виробнику операціями збирання, але призначені для виконання взаємопов’язаних експлуатаційних функцій.

КО́МПЛЕКСНЫЙ ЧЕРТЕ́Ж – КО́МПЛЕКСНИЙ КРЕ́СЛЕНИК. Зображення пред-

мета двома або декількома його ортогональними проекціями із зберіганням проекціювального зв’язку. Такий кресленик може бути виконаний: а) в основній системі з фіксованими осями проекцій; б) у безосьовій системі; в) в системі з нефіксованими осями (із застосуванням постійної прямої кресленика).

а

б

в

КОМПЛЕ́КТЫ – КОМПЛЕ́КТИ. Кілька виробів, не з’єднаних між собою операціями збирання. Вони являють собою або набір предметів, що мають спільне експлуатаційне призначення допоміжного характеру, напр., комплект запасних частин, комплект експлуатаційних інструментів, або призначених для спільного застосування в інших виробах у якості складових частин.

КОМПОЗИ́ЦИЯ (лат. composition составление, соединение, расположение) – КОМПОЗИ́ЦІЯ. Розташування фігур або тіл на основі закономірностей мистецтва і підпорядковане змістовій задачі.

КОМПОНО́ВКА ЧЕРТЕЖА́ – КОМПОНО́ВКА КРЕ́СЛЕНИКА. Доцільне розмі-

щення зображень, розмірів і написів на полі кресленика.

КОНГРУЭ́НТНОСТЬ (лат. congruens – совмещающийся) – КОНГРУЕ́НТНІСТЬ. Геометричні фігури конгруентні, якщо вони можуть бути суміщені у просторі рухом першого роду. Поняття конгруентно-

сті і рівності не завжди збігаються. Напр., трикутники 1 і 2 – рівні, але не конгруентні, а трикутники 3 і 4 рівні і конгруентні. Конгруентні відрізки завжди рівні.

КОНИ́ЧЕСКАЯ ПОВЕ́РХНОСТЬ – КОНІ́ЧНА ПОВЕ́РХНЯ. Поверхня, утворена

рухом прямої, яка переміщується у просторі так, що вона весь час проходить через нерухому точку і перетинає дану криву лінію. Конічна поверхня має дві частини, симетричні відносно нерухомої точки. Ця точка називається вершиною конічної поверхні, пряма – твірною, а крива – напрямною. Якщо напрямна – коло, а вершина лежить на перпендикулярі до площини кола, який проходить через його центр, то конічна поверхня називається прямим круговим конусом або

27

конусом обертання. Якщо напрямна – еліпс, а вершина знаходиться на перпендикулярі до площини еліпса, що проходить через його центр, то конічна поверхня називається прямим еліптичним конусом.

КОНИ́ЧЕСКИЕ СЕЧЕ́НИЯ – КОНІ́ЧНІ ПЕРЕ́РІЗИ. Лінії перетину поверхні пря-

мого кругового конуса з різними площинами: коло, еліпс (а), парабола (б), гіпербола (в), дві прямі, що перетинаються (в). У випадку, коли січна площина не перетинає поверхню конуса, але проходить через його вершину, в перетині одержуємо точку.

КОНО́ИД – КОНО́ЇД. Лінійчата поверхня, утворена переміщенням прямої лінії

а б в

(твірної) по двох напрямних – кривій і прямій. Твірна залишається весь час паралельною до заданої площини паралелізму. Будь-які перетини коноїда площиною, паралельною до площини паралелізму, – прямі лінії.

КОНСТА́НТА (лат. constans – постоянный) – КОНСТА́НТА. Постійна величина, яка в даній формулі зберігає одне і те ж визначене значення в ході всіх перетворень. Символічно записується: a=const.

КО́НТУР (фр. – contour) – КО́НТУР. 1. Обрис будь-якого предмета або графічне зображення його обрису. 2. Замкнене електричне коло провідників.

КО́НУС – КО́НУС. Тіло, обмежене частиною конічної поверхні, розташованої з одного боку від вершини, і площиною, яка перетинає всі твірні з цього ж боку від вершини. Конус називається прямим, якщо його висота збігається з віссю, в іншому випадку – похилим (висотою конуса називається довжина відрізку перпендикуляра, опущеного з вершини на площину основи). Прямий круговий ко-

нус вивчається в елементарній геометрії. Об’єм його V = π3 R2h (h – висота). КО́НУСНОСТЬ – КО́НУСНІСТЬ. 1. Відношення діаметра основи конуса до йо-

го висоти: k = DL = 2tgα . 2. Відношення різниці діаметрів двох поперечних пере-

	різів конуса до відстані між ними: k =	D − d	= 2tgα . Конусність виражають у від-
		l

сотках або у вигляді простого дробу і позначають на кресленику згідно ГОСТу. 3. Відхилення форми повздовжнього перетину циліндра, що характеризуються перетином його твірних при їх продовженні. Величина конусності на даній відстані дорівнює різниці Dmax – Dmin.

28