Учебные пособия / SlovSPR

ПОСРЕ́ДНИКИ – ПОСЕРЕ́ДНИКИ. Допоміжні лінії, площини і поверхні, що використовуються при розв’язанні деяких задач нарисної геометрії. Напр., січні площини при розв’язуванні задач на перетин поверхонь тіл.

ПОСТОЯ́ННАЯ ПРЯМА́Я ЧЕРТЕЖА́– ПОСТІ́ЙНА ПРЯМА́ КРЕ́СЛЕНИКА. Лінія

перетину парної бісекторної площини з профільною площиною проекцій в апараті допоміжного (косокутного) проекціювання.

ПРИ́ЗМА (греч. prisma – опиленная) – ПРИ́ЗМА. 1. Багатогранник, у якого дві грані, які називаються основами, рівні між собою багатокутники з відповідно паралельними сторонами, а решта граней, які називаються бічними, є паралелограми. Призма називається прямою або похилою, залежно від того, чи будуть її ребра (лінії перетину бічних граней) перпендикулярні або похилі до основ. Об’єм усякої призми дорівнює добутку площі основи на її висоту. 2. Деталь оптичного приладу призматичної форми (зазвичай трикутної). Виготовляється з оптичного скла, кварцу та іншого прозорого матеріалу. Призначена для зміни напряму світових променів або для розкладу їх у спектр.

ПРИ́ЗНАКИ ПОДО́БИЯ ТРЕУГО́ЛЬНИКОВ – ОЗНА́КИ ПОДІ́БНОСТІ ТРИ-

КУ́ТНИКІВ. Два трикутники подібні: а) якщо два кути одного трикутника відповідно дорівнюють двом кутам другого; б) якщо дві сторони одного трикутника пропорційні двом сторонам другого і кути, що лежать між цими сторонами однакові; в) якщо три сторони одного трикутника пропорційні трьом сторонам другого.

ПРИ́ЗНАКИ РА́ВЕНСТВА ТРЕУГО́ЛЬНИКОВ – ОЗНА́КИ РІ́ВНОСТІ ТРИКУ́ТНИКІВ.

Два трикутники рівні між собою: а) якщо дві сторони і кут між ними одного трикутника дорівнюють двом сторонам і куту між ними іншого трикутника; б) якщо сторона і два прилеглих кути одного трикутника відповідно дорівнюють стороні і двом прилеглим кутам іншого трикутника; в) якщо три сторони одного трикутника дорівнюють трьом сторонам другого трикутника.

ПРОЕ́КЦИИ – ПРОЕ́КЦІЇ. Зображення предмета, що проекціюється на грані просторового куба. Відрізняють проекції вертикальні (вид спереду, вид зліва, вид справа, вид ззаду), горизонтальні (вид зверху, вид знизу).

ПРОЕКЦИО́ННЫЙ ЧЕРТЕ́Ж – ПРОЕКЦІ́ЙНИЙ КРЕ́СЛЕНИК. Зображення прос-

торових геометричних образів, виконане проекційним методом, на площини проекцій. Проекційний кресленик може використовуватись також у стереометрії.

ПРОЕ́КЦИЯ НАЛО́ЖЕННАЯ – ПРОЕ́КЦІЯ НАКЛА́ДЕНА. Проекція, яка суміща-

ється з відповідним видом предмета. Накладена проекція виконується тонкою суцільною лінією, причому контур зображення в місці розташування не переривають.

ПРОЕ́КЦИЯ ОТРЕ́ЗКА НА ПЛО́СКОСТЬ –

ПРОЕ́КЦІЯ ВІДРІ́ЗКА НА ПЛОЩИНУ́. В загально-

му випадку проекція відрізка прямої на площину – це відрізок прямої, крім випадку, коли пряма збігається з напрямом проекціювання. В такому випадку проекція прямої (відрізка) перетворюється на точку.

49

ПРОЕ́КЦИЯ ОТРЕ́ЗКА НА ОСЬ – ПРОЕ́КЦІЯ ВІДРІ́ЗКА НА ВІСЬ. Відрізок аb на

осі між проекціями точок А і В; аb = АВ cos α. Точки а і b є основами перпендикулярів, опущених з точок А і В на вісь.

ПРОЕ́КЦИИ С ЧИСЛОВЫ́МИ

ОТМЕ́ТКАМИ – ПРОЕ́КЦІЇ З ЧИСЛОВИ́МИ ПО́ЗНАЧКАМИ. Ортогональ-

не проекціюваня тільки на одну площину (площину рівня). Числові позначки при кожній точці показують відстань від площини рівня в тому чи іншому масштабі.

ПРОЕЦИ́РОВАНИЕ – ПРОЕКЦІЮВА́ННЯ. Процес отримання зображення предмета на якій-небудь поверхні за допомогою світлових або зорових променів.

ПРОТО́ЧКА – ПРОТО́ЧКА. Кільцевий жолоб на стрижні або кільцева виточка в отворі, яка технологічно необхідна для виходу нарізного інструмента або для інших цілей. Розміри нормальних нарізних проточок уніфіковані і залежать від кроку нарізі (ГОСТ 10549 – 80).

Проточка на стрижні

Проточка в отворі

ПРО́ФИЛЬ ЗУ́БА (НОРМА́ЛЬНЫЙ) – ПРО́ФІЛЬ ЗУБЦЯ́(НОРМА́ЛЬНИЙ). Крива,

по якій бічна поверхня зубця перетинається з площиною, перпендикулярною до осі зубця. В косозубих колесах нормальний профіль зубця не збігається з торцевим профілем. Профіль нитки архімедових черв’яків розглядають у площині осьового перетину (осьовий профіль).

ПРО́ФИЛЬ РЕЗЬБЫ́– ПРО́ФІЛЬ НА́РІЗІ. Контур перетину витка в площині, що проходить через вісь нарізі. Профіль нарізі може бути трикутним, півкруглим, прямокутним, трапецієвидним.

Профіль метричної нарізі

Профіль трубної нарізі

50

Профіль трапецеїдальної	Профіль упорної нарізі
нарізі

ПРУЖИ́НА – ПРУЖИ́НА. Пружний елемент машини або механізму, який деформуючись під дією зовнішнього навантаження, тимчасово накопичує енергію, яку він повертає майже повністю при відновленні своєї початкової форми. Існують різні види пружин. Одні працюють як поглиначі енергії ударів (амортизатори, ресори), інші – як вимірювачі зовнішніх навантажень (ваги), як створювачі постійних тисків між деталями і т. п. У машинобудуванні застосовуються пружини різних конструкцій і призначень: виті (циліндричні, призматичні), гвинтові, плоскі спіральні, фігурні гнуті, прорізні, тарілчасті і кільцеві, листові ресори та ін.

ПРЯМА́Я И ПЛО́СКОСТЬ – ПРЯМА́І ПЛОЩИНА́. Взаємне розташування прямої

і площини може бути наступним: а) пряма і площина паралельні, якщо вони не мають спільних точок; якщо пряма паралельна до площини, то на цій площині є пряма, що паралельна даній; б) Пряма перпендикулярна до площини, якщо вона перпендикулярна до двох прямих, що перетинаються, які лежать в даній площині; в) пряма і площина перетинаються, якщо вони мають одну спільну точку; ця точка називається слідом прямої; г) пряма і площина мають дві спільні точки – пряма лежить в даній площині; площина проходить через дану пряму; ґ) у будьякій точці, що лежить у площині, можна поставити перпендикуляр до цієї площини і лише один; через точку на прямій можна провести тільки одну площину, перпендикулярну до цієї прямої; д) кутом між прямою і площиною називається кут між цією прямою і її ортогональною проекцією на площину; е) пряма, паралельна до двох площин, що перетинаються, паралельна до їх лінії перетину.

ПРЯМА́Я О́БЩЕГО ПОЛОЖЕ́НИЯ – ПРЯМА́ЗАГА́ЛЬНОГО ПОЛО́ЖЕННЯ. Пряма,

що розташована похило до всіх площин проекцій. Відрізок такої прямої проекціюється на площини проекцій спотвореним. Усі його проекції менші за натуральну величину (при ортогональному проекціюванні).

ПРЯМА́Я У́РОВНЯ – ПРЯМА́РІ́ВНЯ. 1. Пряма, паралельна до горизонтальної площини проекцій. 2. У стереометрії пряма, паралельна до основної площини.

ПРЯМА́Я ЧА́СТНОГО ПОЛОЖЕ́НИЯ – ПРЯМА́ОКРЕ́МОГО ПОЛО́ЖЕННЯ. Пряма,

яка розташована в просторі паралельно або перпендикулярно до будь-якої площини проекцій. Якщо така пряма перпендикулярна до однієї площини проекцій, то вона одночасно паралельна до двох інших. Пряма, паралельна до горизонтальної площини проекцій, називається горизонтальною. Пряма, паралельна до фронтальної площини проекцій, називається фронтальною. Пряма, паралельна до профільної площини проекцій, називається профільною. Якщо пряма розгля-

51

дається в площині, то вона позначається h (горизонталь), f фронталь і p профільна пряма.

ПРЯМОУГО́ЛЬНИК – ПРЯМОКУ́ТНИК. Паралелограм, у якого всі кути прямі. У прямокутнику діагоналі дорівнюють одна одній і поділяють одна одну навпіл. Прямокутник має дві осі симетрії. Площа його дорівнює добутку основи на висоту.

ПРЯМЫ́Е В ПРОСТРА́НСТВЕ – ПРЯМІ́ У ПРО́СТОРІ. 1. Дві прямі мають спільну

точку – вони перетинаються і лежать в одній площині. 2. Дві прямі не мають спільної точки, але лежать в одній площині – вони паралельні. 3. Дві прямі не мають спільної точки і не лежать в одній площині. Такі прямі називаються мимобіжними. 4. Дві прямі мають більш ніж одну спільних точок – вони збігаються.

ПРЯМЫ́Е ПРОЕЦИ́РУЮЩИЕ – ПРЯМІ́ ПРОЕКЦІЮВА́ЛЬНІ. Прямі, перпендику-

лярні до площин проекцій. Пряма, перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій, називається горизонтально-проекціювальною. Пряма, перпендикулярна до фронтальної площини проекцій, називається фронтальнопроекціювальною. Пряма, перпендикулярна до профільної площини проекцій, називається профільно-проекціювальною.

ПУЧО́К ПРЯМЫ́Х – В’Я́ЗКА ПРЯМИ́Х. В аналітичній геометрії сукупність всіх прямих площини, що проходять через дану точку (власну точку).

ПЯТИУГО́ЛЬНИК – П’ЯТИКУ́ТНИК – плоска фігура, обмежена замкненою ламаною, що складається із п’яти ланок. Якщо сторони п’ятикутника і внутрішні кути дорівнюють один одному, то п’ятикутник називається правильним.

Р

РАБО́ЧИЕ ПОВЕ́РХНОСТИ ДЕТА́ЛЕЙ – РОБО́ЧІ ПОВЕ́РХНІ ДЕТА́ЛІ. Поверхні

доторкання даної деталі з поверхнями інших деталей вузла. Координуючі розміри таких поверхонь зазвичай мають підвищену точність порівняно з неробочими поверхнями, які безпосередньо не торкаються інших деталей, хоча і гарантують тривкість, конструктивне і декоративне призначення деталі.

РАДИА́Н – РАДІА́Н. Кут між двома радіусами круга, який відсікає на колі дугу, довжина якої дорівнює радіусу. Скорочено позначається рад або rad. Одиниця для вимірювання плоских кутів (SI). У градусному обчисленні 1рад = 57°17' 44,8'' = 360°/2π.

РА́ДИУС (лат. radius – луч, спица колеса) – РА́ДІУС. Відрізок прямої, що з’єднує центр кола або сфери з якою-небудь точкою цього кола або сфери. На кресленику перед розмірним числом проставляють літеру R (R30 або R25).

РА́ДИУС-ВЕ́КТОР (лат. vector – везущий, несущий). РА́ДІУС-ВЕ́КТОР. Відрізок, який з’єднує фокус еліпса (гіперболи або параболи) з даною точкою на цій кривій. У полярній системі координат – направлена відстань.

РА́ДИУС КРИВИНЫ́– РА́ДІУС КРИВИНИ́. Кривина дуги – це величина, оборотна радіусу її кривизни в даній точці, тобто, K = 1/ R . Для кола даного радіуса це величина стала і завжди додатна, а для інших кривих радіус кривини може змінюватись і за величиною, і за знаком. Тому кривину кола вважають еталоном для вимірювання кривини інших кривих. Малу дугу будь-якої кривої умовно вважають дугою кола, радіус якої і вважають поточним радіусом кривини кривої.

52

РАЗВЕ́РТКА – РОЗГО́РТКА. 1. Розгорнута на площину поверхня якого-небудь тіла. Площа розгортки дорівнює площі поверхні. Довжина лінії на розгортці дорівнює довжині відповідної лінії на поверхні. Поверхня та її розгортка конформні. Теоретична розгортка не враховує товщини поверхні. Виробнича розгортка

значно відрізняється від теоретичної. Виконуючи кресленик виробничої розгортки, приймають до уваги товщину листового матеріалу, раціональний розкрій матеріалу і технологію виготовлення виробу. На кресленику показують лінії вигину (тонкою суцільною лінією), а розгортку виконують у будь-якому стандартному масштабі, проставляючи розміри. 2. Різальний інструмент для зачистки стінок просвердленого або розточеного отвору.

РАЗМЕ́Р – РО́ЗМІР. Число, яке характеризує величину відрізка прямої або величину кута. Розмір чисельно виражає, скільки разів береться доданком одиниця вимірювання – відрізок прямої або кут (лінійний або кутовий розмір).

РАЗМЕ́РНОСТЬ – РОЗМІ́РНІСТЬ. 1. У геометрії число виміряної геометричної фігури. Точка вважається 0-мірним об’єктом, лінія має розмірність, що дорівнює одиниці (одномірний образ); поверхня має розмірність, що дорівнює двом (двомірний образ); простір, а також будь-яка його обмежена частина має розмірність, що дорівнює трьом (тривимірний образ, геометричне тіло). 2. У фізиці форма залежності фізичних величин, прийнятних за основні, напр., довжина l, маса m або час t. Розмірність швидкості м/сек, тобто, довжина/час.

РАЗМЕ́РЫ ДЕТА́ЛЕЙ – РО́ЗМІРИ ДЕТА́ЛЕЙ. У машинобудуванні розміри вира-

жають у мм. Поділяються на спряжені (основні) і вільні. Основні, або спряжені розміри входять у розмірні ланки і визначають положення деталі у виробі. Вони забезпечують: а) точність роботи деталі в механізмі; б) чітке положення деталі; в) нормальне збирання і розбирання; г) потрібну взаємозамінність. Ці розміри зазвичай виконуються з відносно високою точністю. Вільні розміри не входять у розмірні ланки і координують поверхні деталей, що не торкаються до інших деталей. Вони забезпечують: а) механічні, фізичні та інші властивості деталі; б) технологічні вимоги (розміри канавок, проточок, галтелей, уступів, приливів і т.п.); в) архітектурні, декоративні і вагові показники; г) зручність експлуатації, збирання і розбирання. Вільні розміри зазвичай виконуються з меншою точністю.

РАЗМЕ́РЫ НА ЧЕРТЕЖА́Х – РО́ЗМІРИ НА КРЕ́СЛЕНИКАХ. Незалежно від масш-

табу і точності графічного виконання кресленика вказані на ньому розмірні числа є дійсною основою для визначення величини зображеного виробу або його елементів (існує лише декілька виключень з цього загального правила). Основою для судження про потрібну точність виконання розмірів є вказані на кресленику їх граничні відхилення форми і положення поверхонь. Довідкові розміри, які не підлягають виконанню, вказуються на кресленику для більшої зручності знаком * (зірочкою) і вносяться у технічні вимоги. Правила нанесення розмірів і граничних відхилень викладені у ГОСТ 2.307 – 68.

РАЗМЕ́ТКА – РОЗМІЧА́ННЯ, РОЗМІ́ТКА. 1. Операція для розміщення частин зображення на полі кресленика при його компоновці. 2. Нанесення на заготівку оброблюваної деталі точок і ліній, що вказують контури поверхонь, які підлягають механічній обробці, а також осьових, допоміжних ліній і центрових знаків для вивіряння при встановленні на станках. Розмітка застосовується в індивіду-

53

альному або дрібносерійному виробництві і виконується згідно з робочим креслеником деталі.

РАЗРЕ́З – РО́ЗРІЗ. Умовне зображення предмета, уявно розсіченого однією або декількома площинами. На розрізі показують те, що знаходиться в січній площині і те, що розташоване за нею. При виконанні розрізу уявне розсічення предмета стосується тільки даного розрізу і не тягне за собою зміни інших зображень того ж самого предмета. Залежно від положення січної площини відносно до горизонтальної площини проекцій відрізняють вертикальні, горизонтальні і похилі розрізи. Вертикальний розріз називається фронтальним, якщо січна площина паралельна до фронтальної площини проекцій, і профільним, якщо січна площина паралельна до профільної площини проекцій. Місцевим розрізом називається розріз, який служить для пояснення конструкції предмета лише в окремому вузько обмеженому його місці.

РАЗРЕ́З ЛО́МАНЫЙ – РО́ЗРІЗ ЛА́МАНИЙ. Складний розріз, виконаний на кресленику за допомогою двох площин, що перетинаються, з яких одна, в більшості випадків, паралельна до площини проекцій.

РАЗРЕ́З СТУПЕ́НЧАТЫЙ – РО́ЗРІЗ СТУПІ́НЧАСТИЙ(СХІДЧА́СТИЙ). Складний

розріз, утворений двома або більше паралельними січними площинами. РАЗРЫ́В – РОЗРИ́В. Умовний засіб виконання креслеників довгих предметів з

метою скорочення довжини їх зображення. Розрив деталі показують суцільною хвилястою лінією, товщиною S/2 S/3. .

РА́КУРС (фр. raccourcir – укорачивать) – РА́КУРС. Перспективна зміна розмірів зображення предмета. Термін найчастіше вживається в тих випадках, коли предмет зображується з незвичайних точок зору і з достатньо помітними спотвореними розмірами.

РЕБРО́– РЕБРО́. 1. Дві сусідні грані багатогранника утворюють його ребро. 2. Тонка перегородка у формі деталі, яка відділяє одну її порожнину від іншої. 3. Тонкий пластинчастий виступ (або декілька виступів) на поверхні деталі (виробу) для збільшення поверхні тепловіддачі (циліндр двигуна внутрішнього згоряння з повітряним охолодженням). 4. Тонка стінка для посилення жорсткості конструкції (ребром жорсткості).

РЕДУ́КТОР (фр. reduce– редуцировать, переводить, превращать) – РЕДУ́КТОР. Механізм для зниження числа обертів двигуна, часто зі зміною напряму обертання. Передача руху в більшості випадків здійснюється системою зубчастих коліс (циліндричних, конічних або черв’ячних).

РЕЗЬБА́– НА́РІЗЬ. 1. Вид декоративного мистецтва стародавнього походження. Зустрічається різьблення по дереву, кості, каменю і т.п. 2. Поверхня, утворена при гвинтовому русі плоского контуру. Нарізь може бути виконана на поверхні різноманітних тіл обертання. Зустрічається нарізь плоска, спіральна. Нарізі служать для рухомого і рознімного з’єднання деталей машин і механізмів. Нарізь може бути правою або лівою. Вона називається правою, коли твірний плоский контур обертається за годинниковою стрілкою і переміщується вздовж осі в напрямку від спостерігача. Нарізь називається лівою, якщо твірний плоский контур обертається проти годинникової стрілки і переміщується вздовж осі в напрямку від спостерігача. Нарізь на виробничих креслениках зображується умовно в спрощеному вигляді – суцільними основними лініями на стрижні на зовні-

54

шньому діаметрі, а в отворі на внутрішньому діаметрі і суцільними тонкими лініями на стрижні на внутрішньому діаметрі, а в отворі – на зовнішньому (ГОСТ 2.311 – 68). Зображення і позначення нарізей показано нижче.

РЕЗЬБА́ВНУ́ТРЕННЯЯ – НА́РІЗЬ ВНУ́ТРІШНЯ. Нарізь, утворена на внутрішній

циліндричній або конічній поверхні. У нарізному з’єднанні внутрішня нарізь є поверхнею, що охоплює; вона називається гайкою.

РЕЗЬБА́НАРУЖНАЯ́ – НА́РІЗЬ ЗО́ВНІШНЯ. Нарізь, що утворена на зовнішній

циліндричній або конічній поверхні. У нарізному з’єднанні зовнішня нарізь є поверхнею, яку обхоплюють; вона називається болт (гвинт). Зовнішню нарізь зображується на кресленику суцільними основними лініями на зовнішньому діаметрі і тонкими суцільними лініями на внутрішньому діаметрі нарізі на відстані не менше ніж 0,8 мм від основної лінії і не більше за величину кроку нарізі.

РЕЗЬБОВО́Е СОЕДИНЕ́НИЕ – НАРІЗЕ́ВЕ З’Є́ДНАННЯ. З’єднання деталей за до-

помогою нарізі, яке забезпечує їх відносну нерухомість або задане переміщення однієї деталі відносно іншої.

РЕЗЬБОМЕ́Р – НАРІЗЕМІ́Р. Інструмент для вимірювання і перевірки правильності нарізі. Найпростіший наріземір складається з набору плоских шаблонів, напр., М60 (метрична нарізь). З набору треба підібрати такий шаблон, зубці якого щільно увійдуть в западини нарізі, зовнішньої або внутрішньої. На кожному шаблоні вказується розмір кроку в мм або число ниток на дюйм. Перевірку правильності розмірів виконаної нарізі здійснюють також за допомогою нарізевих калібрів: пробок, кілець та скоб.

РЕ́ЗЬБЫ ОДНОЗАХО́ДНЫЕ И МНОГОЗАХО́ДНЫЕ – НА́РІЗІ ОДНОХОДОВІ́ І БАГА-

ТОХОДОВІ́. За числом заходів нарізі поділяються на одноходові і багатоходові (двоходові, триходові і т.п.). Кількість ходів позначається на кресленику, напр., триходова трапецеїдальна нарізь позначається: Тr 40 × 9(р3), де 40 – номінальний діаметр, 9 – хід, 3 – крок в мм.

РЕЙСШИ́НА (нем. Reißschiene) – РЕЙСШИ́НА. Довга креслярська лінійка з поперечною планкою (колодкою) на одному кінці. Використовується для проведення паралельних ліній. При роботі планка притискається до лівого (або правого) краю креслярської дошки. Колодки бувають і поворотні для того, щоб рейсшину можна було встановлювати під кутом. Широко застосовуються і рейсшини інших конструкцій.

РЕЙСФЕ́ДЕР (нем. Reißfeder – чертежное перо) – РЕЙСФЕ́ДЕР. Інструмент, що входить до складу готовальні. Використовується для проведення ліній за допомогою туші. Конструктивно рейсфедери поділяються на наступні: лінійні – для проведення прямих ліній; кругові – для дуг кіл; поворотні (кривоніжки) – для кривих ліній, які проводять по лекалу; подвійні – для проведення еквідистантних ліній.

РИСУ́НОК – РИСУ́НОК. Одноколірне зображення предмета на площині, виконане від руки в окомірному масштабі з урахуванням зорового сприйняття або інших задач. Технічним рисунком називають аксонометричне зображення предмета, виконане від руки в окомірному масштабі.

РОМБ (от греч. rhombos – бубен) – РОМБ. Паралелограм, у якого всі сторони однакові, а кути не прямі. Діагоналі ромба взаємно перпендикулярні і поділяють

55

його кути навпіл. Кожна діагональ ромба є його віссю симетрії. Площа ромба дорівнює добутку його діагоналей.

РУЛЕ́ТЫ (фр. roulette – от rouler – катить) – РУЛЕ́ТИ. Криві, які описані якоюнебудь точкою кривої або прямої, що котиться без ковзання вздовж іншої нерухомої кривої або прямої.

С

САЛИНО́Н (греч. salinon – сельдерей) – САЛІНО́Н. Плоска фігура, обмежена чотирма півколами, центри яких розташовані на одній прямій. Площа салінона дорівнює площі круга діаметра АВ.

СБЕГ РЕЗЬБЫ́ – ЗБІГ НА́РІЗІ. Довжина ділянки

неповноцінної нарізі на кінці нарізевої частини деталі, на якій поступово зменшується висота профілю нарізі до його зникнення (ГОСТ 10549 – 80) (див.

Недовід нарізі).

СВА́РКА (ВНАХЛЕ́СТКУ, ВСТЫК, УГЛОВО́Е, ТА́ВРОВОЕ) – ЗВА́РЮВАННЯ (НА-

ХЛІ́СТ, СТИК, КУТОВЕ́, ТА́ВРОВЕ). Процес отримання нерознімного з’єднання деталей машин, конструкцій шляхом встановлення зв’язків між зварюваними частинами при їх місцевому або загальному прогріванні (ГОСТ 2601 – 84). Існує багато видів зварювання і способів їх здійснення, напр., ручне дугове (ГОСТ 5264 – 80), також напівавтоматичне і автоматичне зварювання під флюсом (ГОСТ 11533 – 75), дугове зварювання в захисному газі (ГОСТ 14771 – 76), контактне зварювання (ГОСТ 15878 – 79) та ін.

Знаки, що використовуються для умовного позначення зварювальних швів:

1 – для переривистого шва з ланцюговим розташуванням проварених ділянок із зазначенням довжини ділянки l і кроку t; 2 – для переривистого шва з шаховим розташуванням проварених ділянок із зазначенням розмірів l і t; 3 – якщо потрібно зняти опуклість із зазначенням (або без зазначення) шорсткості поверхні шва; 4 – якщо потрібно обробити нерівності шва з плавним переходом до основного металу; 5 – коли потрібно вказати розмір катета поперечного перетину шва (для з’єднання нахльосткою, а також для кутового та таврового з’єднаня); 6

– при виконанні шва по замкнутій лінії; 7 – при виконанні шва по незамкнутій лінії, якщо розташування шва ясно видно на кресленику; 8 – коли зварювання виконують при монтажі виробу. Знаки виконують тонкими лініями. Висота знаків повинна бути однаковою з висотою цифр, які входять в позначення шва.

56

Порядок запису умовного позначення зварювального шва (ГОСТ 2.312 – 72) наступний:

1 – позначення стандарту на типи і конструктивні елементи швів зварюваних з’єднань; 2 – літеро-цифрове позначення шва; 3 – умовне позначення способу зварювання відповідно до стандарту, вказаного в п.1 (можна не вказувати); 4 – знак і розмір катета; 5 – розміри l і t для переривистого шва, розміщені відповідно перед і після знака ланцюгового або шахового розташування зварюваних ділянок; розрахунковий діаметр одиночної зварної точки; те ж – для контактного точкового або електрозаклепкового зварювання плюс знаки ланцюгового або шахового розташування і крок; розрахункова ширина шва контактного роликового зварювання плюс знак множення; 6 – знак зняття опуклостей шва або плавного переходу, параметр шорсткості обробленого шва, знак шва по незамкнутій лінії. Знак виконання шва по замкнутій лінії – і знак здійснення зварювання при монтажі виробу – розміщують перед написом стандарту. Згідно ГОСТ 2.312 – 72 шов зварного з’єднання незалежно від способу зварювання зображуютьсуцільноюосновною(видимий шов)іштриховою(невидимий шов)лінією.

СВОД – СКЛЕПІ́ННЯ. Криволінійне перекриття між стінами або колонами, виконане з цегли, каменю, бетону та ін. За окресленням відрізняють склепіння півциркульні, знижені, підвищені, стрілчасті, готичні та ін.

СЕГМЕ́НТ (лат. segmentum – отрезок) – СЕГМЕ́НТ. 1. Узагалі це частина випуклої поверхні, відсічена якою-небудь площиною. 2. Частина круга, обмежена дугою і його хордою, називається круговим сегментом. 3. Частина сфери, відсічена площиною, називається сферичним сегментом. 4. Частина кулі, відсічена площиною, називається кульовим сегментом. 5. Частина лінії між даними точками А і В, які включені в цю частину, також називається сегментом.

СЕГМЕ́НТ КРУГОВО́Й – СЕГМЕ́НТ КРУ-

ГОВИ́Й. Усяка січна поділяє круг на два сегменти. Діаметр поділяє круг на два однакових сегменти (півкруга). Площа сегмента Sсег

= Sсек.ОАВ – S ОАВ. Радіус круга R = b2 + 4h2 .

8h

57

СЕ́КТОР КРУГОВО́Й (лат. sector – отсекающий, отделяющий) – СЕ́КТОР КРУГОВИ́Й. Частина круга, яка відсічена двома радіусами. Кут сектора α називається

центральним. Площа сектора Sсек = πR2α° ° .

360

СЕКУ́НДА (лат. secundus – второй, второе деление градуса) – СЕКУ́НДА. 1. Основна одиниця часу в системі SI, що дорівнює 1/31556925,9747 частини тропі-

чного року для 1900 р., січня 0, о 12 годині ефемеридного часу (ефемеридний час є назалежна перемінна в рівняннях руху небесних тіл; це рівномірно текучий час). Тропічний рік – інтервал часу між двома наступними весняними рівноденнями. Дата 0 січня 1900 р. о 12 годині виражена у прийнятому астрономами порядковому рахунку часу і відповідає полудню 31 грудня 1899 р. Ефемериди – астрономічні таблиці, що вказують положення світил на визначені дні року. Обертання Землі навколо своєї осі нерівномірне, тому еталон часу розрахований від річного руху Землі навколо Сонця. Шістдесят секунд складають одну хвилину (60''=1'), а шістдесят хвилин – одну годину (60'=1г). 2. Одиниця вимірювання плоских кутів, яка дорівнює 1/3600 кутового градуса. Позначається секунда знаком '', напр., 30'', 25''.

СЕКУ́ЩАЯ – СІЧНА́. Пряма, яка перетинає криву лінію в двох і більше точках. Плоскі алгебраїчні криві, що мають із січною тільки дві спільні точки, називаються кривими другого порядку (коло, еліпс), три спільні точки – кривими третього порядку і т. п.

СЕЧЕ́НИЕ – ПЕРЕ́РІЗ. Зображення фігури, яке одержується при уявному розсіканні предмета площиною (або декількома площинами). На перерізі показують тільки те, що отримується безпосередньо в січній площині. Перерізи, що входять до складу розрізів, поділяють на два види: винесені і накладені. Винесені перерізи розташовують на кресленику збоку основного зображення, а накладені розміщують на самому виді. Переріз називається нормальним, якщо січна площина перпендикулярна до осі предмета, скісним, якщо він виконаний за допомогою площини, розташованої під кутом до осі предмета.

СИ́МВОЛ (греч. symbolon) – СИ́МВОЛ. Графічний знак, який позначає якінебудь поняття, образи, ідеї. Напр., = – знак рівності, – знак перпендикулярності, ≡ знак тотожності.

СИММЕ́ТРИЯ (греч. symmetria – соразмерность) – СИМЕ́ТРІЯ. 1. Гармонія, пропорційність. 2. У геометрії – транспозиція. Напр., симетрія осьова – точки площини симетричні відносно прямої (осі) цієї площини, якщо вони рівновіддалені від прямої і розташовані на одному перпендикулярі до неї; симетрія відносно площини (дзеркальна симетрія) – точки симетричні відносно площини, якщо знаходяться на одному перпендикулярі до неї і рівновіддалені від неї.

СИ́НУС (от лат. sinus – изгиб) – СИ́НУС. Одна з тригонометричних функцій, позначається sin. Синус гострого кута прямокутного трикутника – це відношення катета, що лежить проти цього кута, до гіпотенузи.

58