Учебные пособия / SlovSPR

ШКИВ – ШКІВ. Колесо на валу або на осі, призначене для передачі обертання від одного валу до іншого за допомогою ременя, канату.

ШЛИЦ (нем. Schlitz – разрез, щель) – ШЛІЦ. Паз у вигляді прорізі або канавки на деталях машин, напр., прорізь на головці гвинта, шурупа, в яку вставляють кінець викрутки при загвинчуванні і відгвинчуванні.

ШЛИЦЕВО́Й ВАЛ – ШЛІЦЬОВИ́Й ВАЛ. Фасонний вал, який має на частині своєї довжини повздовжні або гвинтові шліци (пази), які служать для передачі крутячого моменту деталям, що знаходяться на валу.

ШОВ ЗАКЛЕ́ПОЧНЫЙ – ШОВ ЗАКЛЕ́ПКОВИЙ. Та частина двох листових або

плоских деталей, де розташовані заклепки. Залежно від взаємного розташування заклепок, шви поділяються на ланцюгові і шахові. Їх виконують внахліст або встик з накладками.

ШОВ СВАРНО́Й – ШОВ ЗВА́РЮВАЛЬНИЙ. Наплив металу, утворений на місці з’єднання деталей в результаті зварювання, який характеризується структурою, відмінною від структури основного металу виробу (див. Сварка).

ШПИ́ЛЬКА – ШПИ́ЛЬКА. Кріпильна деталь для рознімного нарізевого з’єднання. Являє собою циліндричний стрижень, на якому нарізана нарізь з обох кінців. Один кінець її угвинчується в деталь (посадочний кінець), на другий нагвинчується гайка (стяжний або гайковий кінець), причому крок нарізі на кінцях може бути різним. Стандартні шпильки мають та-

кі параметри: діаметр нарізі d, дов-

жину шпильки l, довжину посадочного кінця b1 та довжину стяжногокінцяb.Основними параметрами шпильки є – l та d. Приклад позначення: Шпилька М16×1,256g×40.109.40Х.015 ГОСТ 22034 – 76, де 16 – номінальний діаметр d, 1,25 – дрібний крок нарізі, 6g – поле допуску, 60 – довжина шпильки l; 10.9 – клас міцності; 40Х – марка сталі, 01 – вид покриття (цинкове, хромоване), 5 мкм товщина – покриття.

ШПЛИНТ (нем. Splint) – ШПЛІНТ. Деталь, яка запобігає самовідгвинчуванню гайки; виготовляється з проволоки, складеної вдвічі з петлею-головкою у місці згину. Шплінт уставляється в отвір кріпильної деталі до упору головки, а кінці його розводяться; при цьому застосовують прорізані або корончаті гайки.

Шплінти стандартизовані згідно ГОСТ 397 – 79. Приклад позначення: Шплінт 5×45. 3.036 ГОСТ 397 – 79, де

5 – умовний діаметр шплінта, тобто діаметр отвору в кріпильній деталі, в який буде вставлятися шплінт (дійсний діаметр шплінта у даному прикладі дорівнює 4,4…4,6 мм); 45 – довжина; 3 – умовне позначення матеріалу (Л63); 03 – нікелеве покриття; 6 – товщина покриття в мкм.

ШПО́НКА (нем. Spon – щепка) – ШПО́НКА. Деталь, що з’єднує вал з деталлю, яка на ньому сидить, для передачі обертання. Частіше використовуються шпонки призматичні нормальної висоти (ГОСТ 23360 – 78) у трьох виконаннях; ви-

79

сокі (ГОСТ 10748 – 79); застосовуються також клинові шпонки (ГОСТ 24068 – 80) у чотирьох виконаннях; сегментні (ГОСТ 24071 – 80) для передачі невеликих крутильних моментів. Приклад позначення: Шпонка 2 – 18×11×100 ГОСТ 23360 – 78, де 2 – виконання, 18×11 – переріз (18 – ширина, 100 – довжина).

ШРИФТЫ́ЧЕРТЕЖНЫЕ́ (нем. Schrift – письмо) – ШРИФТИ́КРЕСЛЯРСЬКІ́. Ста-

ндартні шрифти для виконання написів на креслениках і технічних документах (ГОСТ 2. 304 – 81). Основний шрифт має нахил 75°, який в деяких заголовних написах може бути виконаний без нахилу.

ШТАНГЕНЦИ́РКУЛЬ (нем. Stangenzirkel) – ШТАНГЕНЦИ́РКУЛЬ. Мірильний

інструмент для вимірювання лінійних розмірів з точністю до 0,02 мм.

ШТИФТ (нем. Stift) – ШТИФТ. Деталь, яку використовують для точної фіксації деталей (див. Соединение штифтом). Вони дозволяють при необхідності роз’єднання деталей повторне збирання зі збереженням точності їх розташування. Штифти бувають циліндричні і конічні, з зовнішньою або внутрішньою наріззю на їх кінцях або без неї. Приклад позначення: Штифт 10h8×60 ГОСТ 3128 – 70, де 10 – діаметр, h8 – поле допуску, 60 – довжина.

ШТРИХО́ВКА (от нем. Strich – черта, линия) – ШТРИХО́ВКА. Різноманітні умовні позначення графічних матеріалів. У машинобудівних креслениках штрихують у розрізах і перерізах (ГОСТ 2.306 – 68), а в будівельних креслениках при необхідності матеріали показують і на фасаді, і в плані. Відстань між лініями штриховки залежить від масштабу кресленика. Штриховка суміжних елементів

зодного матеріалу наноситься із взаємним зсувом, а суміжні металічні деталі повинні мати зустрічну штриховку під кутом 90° до одне одного.

ШУРУ́П – ШУРУ́П. Кріпильний гвинт для дерева, пластмаси, а також металів

зтрикутною наріззю спеціального профілю і з півкруглою, потайною або півпо-

тайною головкою. Виготовляється зі сталі або кольорових металів діаметром від 1,6 до 10 мм. Приклад позначення: Шуруп 1–3×20ГОСТ1146–80, де 1 – виконання, 3–діаметр, 20–довжинашурупа, виготовленогозвуглеводистоїсталі,без покриття.

Э

ЭВОЛЬВЕ́НТА (лат. evolvens – развертывающий) – ЕВОЛЬВЕ́НТА. Плоска крива, яка є розгорткою другої кривої, названої еволютою. Дотичні до еволюти є нормалі для евольвенти. Усяка плавна крива має множину евольвент (див.

эвольвента окружности).

ЭВОЛЬВЕ́НТА ОКРУ́ЖНОСТИ – ЕВОЛЬВЕ́НТА КО́ЛА. Розгортка кола; траєкто-

рія будь-якої точки прямої лінії, що перекочується по колу без ковзання. Евольвента має дві гілки, які симетрично розташовані відносно осі, що проходить через центр кола, і початкову точку кривої. Коло має множину еквідистантних евольвент, так як будь-яка точка твірної прямої може описати свою евольвенту.

Евольвентні поверхні широко застосовуються в зубчастих передачах.

80

ЭВОЛЮ́ТА (лат. evoluta – развернутая) – ЕВОЛЮ́ТА. Геометричне місце центрів кривизни плоскої кривої. Еволюта кривої є огинаючою її нормалей. Сама крива по відношенню до своєї еволюти є евольвентою.

ЭКВА́ТОР (лат. aequator – уравнитель) – ЕКВА́ТОР. 1. Уявна лінія, яка проходить навколо земної кулі на однаковій відстані від обох полюсів і поділяє земну кулю на дві півкулі – північну і південну. 2. Лінія перетину поверхні кулі горизонтальною площиною, яка проходить через її центр. Найбільше коло при перетині будь-якої поверхні обертання площиною, перпендикулярною до її осі.

ЭКВИВАЛЕ́НТНЫЕ ТО́ЧКИ – ЕКВІВАЛЕ́НТНІ ТО́ЧКИ. Так звані однойменні то-

чки на розгортках тіл (креслениках, картах). На географічних картах кожна пара еквівалентних точок приймається за одну існуючу на земній поверхні. Таким чином еквівалентні точки, ребра і твірні на теоретичних розгортках геометричних тіл при згортанні зливаються одна в одну.

ЭКВИДИСТА́НТНЫЕ ЛИ́НИИ – ЕКВІДИСТА́НТНІ ЛІ́НІЇ. Рівновіддалені одна від

одної плоскі або просторові лінії.

ЭКСЦЕНТРИСИТЕ́Т (фр. excentricite от лат. ex– из, вне, centrum – центр) – ЕКСЦЕНТРИСИТЕ́Т. Постійне відношення відстані точки кривої конічного перерізу від фокуса до її відстані від директриси (див. Директриса). Інакше кажучи, ексцентриситет дорівнює відношенню відстані між фокусами (2с) даного конічного перерізу (лінійний ексцентриситет) до відстані між вершинами кривої (2а).

Для еліпса e = ac <1; для параболи е=1; для гіперболи e = ac >1; для кола е=0.

ЭЛЕМЕ́НТ – ЕЛЕМЕ́НТ. Частина виробу, яка виконує спеціальну функцію і поділяється на частини, що мають самостійне функціональне призначення (резистор, лампа, дросель, трансформатор і т.п.).

ЭЛЕМЕ́НТЫТЕЛ–ЕЛЕМЕ́НТИТІЛ.Точки,лініїіповерхнієелементамипросторовихтіл. Э́ЛЛИПС (греч. elleipsis – недостаток) – Е́ЛІПС. Замкнута плоска крива, для

якої сума відстаней від будь-якої її точки М до двох точок-фокусів F1 і F2 є величина постійна і дорівнює довжині осі (АВ=2а). Еліпс – фігура афінно-споріднена колу. Ексцентриситет (див. Ексцентриситет) еліпса

e = ac <1; звідси його грецька назва. Площа еліпса S=πab, де а – велика піввісь ОА, b – мала піввісь ОС.

	Канонічне рівняння еліпса	x2	+	y2	=1.
		a2		b2

ЭЛЛИПСО́ИД ВРАЩЕ́НИЯ – ЕЛІПСО́ЇД ОБЕРТА́ННЯ. Тіло, утворене обертан-

ням еліпса навколо осі симетрії. Витягнутий еліпсоїд обертання утворюється при обертанні еліпса навколо його великої осі. Стиснутий еліпсоїд обертання утворюється при обертанні еліпса навколо його малої осі (сфероїд).

81

ЭПИЦИКЛО́ИДА (греч. epi – на, над) – ЕПІЦИКЛО́ЇДА. Плоска крива, яка описується точкою кола r, яке котиться по

другому колу R. Відношення Rr = m є

модулем. Якщо модуль – число раціональне, то крива – замкнута. При m=1 крива називається кардіоїдою. Подібно до циклоїди крива може бути скороченою і подовженою.

ЭПЮ́Р (фр. épure – чертеж) – ЕПЮ́Р. У нарисній геометрії так називається зображення предмета в двох або більше проекціях, виконаних методом Монжа, зі збереженням проекційного зв’язку між окремими зображеннями. Інакше він називається комплексним креслеником.

ЭСКИ́З (фр. esquise – предварительный набросок) – ЕСКІ́З. Кресленик тимчасового характеру, виконаний без застосування креслярських інструментів на будь-якому матеріалі без точного дотримання масштабу.

ЭСКИ́ЗНЫЙ ПРОЕ́КТ – ЕСКІ́ЗНИЙ ПРОЕ́КТ. Сукупність конструкторських до-

кументів, які повинні містити принципові конструктивні рішення, що дають загальну уяву про обладнання і принцип роботи, а також дані, що визначають призначення, основні параметри і габаритні розміри виробу.

ЭСТЕ́ТИКА (греч. aisthanesthai – чувствовать, воспринимать) – ЕСТЕ́ТИКА. Наука, що вивчає естетичне ставлення людини до навколишнього світу, загальні закономірності і принципи художньої творчості; сутність, походження і розвиток мистецтва: літератури, живопису, музики, скульптури та ін.). Естетика розкриває роль мистецтва в житті суспільства. Родоначальником естетики як самостійного розділу філософії вважають Аристотеля.

ЭСТЕ́ТИКА ТЕХНИ́ЧЕСКАЯ – ЕСТЕ́ТИКА ТЕХНІ́ЧНА. Теорія промислового ми-

стецтва, художньої творчості в промисловості, яка з’явилася як окремий вид мистецтва. Певною мірою, це самостійна теорія, яка служить основою для естетичної оцінки предметів промислового виробництва.

82

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Попова Г.Н., Алексеев С.Ю. Машиностроительное черчение. Справочник. – Л.: Машиностроение, 1986. – 448 с.

2.Єдина система конструкторської документації. Основні положення. Довідник:

– Укр. та рос. мовами /За заг. ред. В.Л. Іванова. – Львів: НТЦ «Леонормстандарт», 2001. – 272 с. (Серія «Нормативна база підприємства»).

3.Михайленко В.Є. та ін. Інженерна та комп’ютерна графіка. – Київ: Вища школа, 2004. – 342 с.

4.Методичні вказівки до самостійної роботи з інженерної графіки (тема «Нарізні з’єднання») для студентів технічних спеціальностей /А.Д. Біріна, І.А. Перевозник, Н.І Грицина. – Харків: ХНАДУ, 2009. – 56 с.

5.Методические указания к самостоятельной работе по инженерной и компьютерной графике (тема «Геометрическиепостроения обводов детали типа «Кулачок») для студентов технических специальностей /А.В. Черников, В.В. Шеина, Г.Г. Губарева. – Харьков: ХНАДУ, 2008. – 40 c.

6.Методические указания к самостоятельной работе по инженерной графике (тема «Проекционное черчение») /А.Д. Бирина, Г.Г. Губарева. –Харьков: ХНАДУ, 2009. – 40 c.

Додаток

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

1. МАТЕМАТИЧНІ І ГЕОМЕТРИЧНІ

+ – додавання (плюс)

– – віднімання (мінус) = – дорівнює ≠ – не дорівнює × – множення

×, ∩ – знак перетину (у геометрії) ≈ – приблизно дорівнює < – менше > – більше

≡ – тотожно, або знак збігання геометричних елементів

– перпендикуляр– паралельність ∞ – нескінченність

– містить, включає, інцидентно U – знак об’єднання фігур

– належить

–трикутник

– кут ≈ – знак подібності

(∩) – дуга ° – градус ′ – хвилина ″ – секунда

2.ТЕХНІЧНІ

×– на, напр., позначення глибини фаски: 2×45°

– від і до, напр., 6÷10 – від шести до десяти; допуск симетричності

– діаметр

R – радіус дуги, кола

S – товщина основної лінії, розмір під ключ

□ – квадрат– уклон

– конусність

83

	Навчальне видання
	ДОВІДНИК-ТЛУМАЧНИК
	з інженерної графіки
	для студентів технічних спеціальностей
Укладачі	Губарева Галина Григорівна
	Черніков Олександр Вікторович
	Ращупкіна Надія Павлівна
:	Відповідальний за випуск І.А. Перевозник
	В авторській редакції
	Комп’ютерна верстка	Губаревої Г. Г.

План 2011 р., поз. ___

Підписано до друку __.__.2011 р. Формат 60x84 1/16. Папір газетний. Гарнітура Times New Roman Cyr. Віддруковано на ризографі.

Ум. друк. арк. 5,25. Обл.-вид. арк. 5,8.

Зам № _____/10. Тираж 100 прим. Ціна договірна.

ВИДАВНИЦТВО Харківського національного автомобільно-дорожнього університету

Видавництво ХНАДУ, 61002, Харків-МСП, вул. Петровського, 25. Тел./факс: [phone], e-mail: [e-mail]

Свідоцтво Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції, серія ДК

№ 897 від 17.04 2002 р.

2