34. Проаналізуйте буржуазні реформи 60-70рр. 19ст. На Україні та їх результати.

19 лютого 1861 р. царський маніфест проголосив скасування кріпосного права

зміст:

- селяни стають вільними, незалежними та мають право на землю, торгівлю і т.д.

- земельний наділ селяни повинні викупати у поміщика. Для того, щоб селяни могли викупити було створено Державний земельний банк.

наслідки:

+ були створені умови для розвитку капіталізма на селі,

+ створен ринок вільно-найманої праці

- залишаються пережитки феодалізму у вигляді поміщитського землеволодіння та самодержавства.

В 1864 р. було проведено земську реформу:

Створювалась система місцевого самоврядування. Земськими органами самоврядування були: губернські земські собори та їх виконавчі органи — губернські та повітові земські управи.

Функціями земств було: упорядкування доріг, організація медичної допомоги, утримання народних шкіл, пошти, збір статичних даних, та ін.

Судова реформа

За судовою реформою вводився позастановий, відкритий, незалежний від чиновників суд. Тепер судочинство відбувалось за участю двох сторін: обвинування та захисту, провину підсудного визначали присяжні судді, обрані населенням. Судова реформа була найдемократичнішим заходом царату.

Реформа освіти:

У цей же час здійснювалась реформа освіти, яка забезпечила введення єдиної системи початкової освіти, створення мережі жіночих , чоловічих та реальних гімназій. Право на освіту здобули всі стани, але спроможні оплатити навчання. 3 1686 р. було відновлено автономію університетів.

Протягом 1864-83 рр. Проводилась військова реформа. Росію було розділено на 10 військових округів, в т.ч. на Україні 3: Київський, Харківський, Одеський. На чолі округу призначався командуючий округом, при ньому діяв штаб та військова рада. Було введено новий військовий статут, загальну військову повинність, строк служби 6 років (7 на флоті). Від служби в армії звільнялось дворянство, духовенство. Створювалась мережа військових освітніх закладів: військових гімназій, училищ. куди характерно вступали юнаки недворянського походження.

У 1870 р. було проведено реформу міського самоврядування, в містах створювались міські думи, члени яких обирались всіма платниками податків міста за безстановим принципом Міська дума обирала виконавчий орган управління — міську управу, на чолі якої стояв голова Органи самоуправління міст підпорядковувались губернаторові та міністрові внутрішніх справ. Міські органи управління займалися питаннями благоустрою, торгівлі, промисловості, охорони здоров’я та ін.

В 1897 р. було прийнято закон про скорочення тривалості робочого часу до 11 годин, обов’язковими були вихідні та святкові дні.

Таким чином, реформи 60-70 х років створили основу для переходу від феодально-станового устрою Російської імперії до буржуазно-представницького устрою.

35. Національне відродження на західноукраїнських землях під владою Австрійської імперії. «Руська трійця».

Пробудження національного життя в західноукраїнських землях у перший половині XIX ст. було викликано посиленням феодального і національного гніту в Австрійській імперії, що набуло виразу у збільшенні феодальних повинностей селян, посиленні бюрократично-поліцейського режиму, забороні на викладання української мови в школах, насадженні німецької мови, політиці асиміляції українського населення.

Після реформ Марії-Терезії і Йосифа II склалися певні умови для пожвавлення українського національного життя, але їхні наступники на австрійському престолі скасувавши цілий ряд прогресивних реформ. Зокрема у 1805 р. початкові школи були поставлені під контроль римсько-католицької церкви; у 1809 р. було закрито Український інститут при Львівському університеті; у 1812 р. австрійська влада скасувала обов'язковість освіти.

Але цього ж часу починає пробуджуватися національне життя в західноукраїнських землях. Ідея національної свідомості стає панівною. Починає набирати значення національна мова, історія, література і фольклор. Шлях до національної свідомості пролягав через книги. Рух за національне відродження на західноукраїнських землях очолило греко-католицьке духовенство. Центром церковного життя була метрополія у Львові. У період між 1837 і 1850 pp. вийшло 43 книги, написані українською мовою. Цікаво, що 40 із них належали перу священників.

У 30-х- 40-х pp. ХIХ ст. набуває значного піднесення суспільно-політичний рух у зв'язку з потребою вирішення невідкладних соціально-економічних і політичних проблем. У Львові та інших містах Східної Гали-чини виникають таємні підпільні гуртки та групи, що ставили на меті повалення монархії Габсбургів та ліквідацію феодально-кріпосницьких порядків. Але наприкінці 30-х pp. більшість із них була розгромлена.

«Руська трійця». На початку 30-х pp. XIX ст. серед української прогресивної студентської молоді Львова виник гурток «Руська трійця», куди ввійшли студенти богослов'я М, Шашкевич, I. Вагилевич та Я. Головацький. За своїм характером це був демократично-просвітительський гурток. Метою гуртка була культурно-просвітницька діяльність, зокрема пропаганда української історії та мови - мови без штучної «вишуканості» і зрозумілої для всіх людей, а також національних традицій для пробудження національної свідомості. Це, на їхню думку, відкрило б селянству доступ до знань і полегшило його долю. Діяльність гуртка розгорталась в умовах, коли в Галичині панували німецька, польська та латинська мови.

Члени цього гуртка розгорнули масштабну просвітницьку діяльність. У 1836 р. I. Вагилевич зробив перший переклад «Слова о полку Ігоревім» живою українською мовою; М. Шашкевич створив «Читанку», готував граматику і словник української мови. У трьох церквах «трійчаки» читали проповіді українською мовою.

У 1834 р. гуртківці підготували історико-літературний збірник «Зоря». У цьому збірнику були матеріали про Богдана Хмельницького, С. Наливайка та рух опришків. Віденська поліція заборонила друкувати збірник. Діячі «Руської трійці» зображували козацтво як символ національно-визвольної боротьби, робили упор на тому, що Б. Хмельницький вважав Волинську, Галицьку, Берестейську землі невід'ємною частиною всієї України. Уперше в суспільно-політичному русі на західноукраїнських землях у програмних документах цього гуртка було порушено питання про возз'єднання всіх українських етнічних земель.