33. Контроль за виконанням бюджету інноваційного проекту.

Основними функціями інвестиційного контролінгу стосовно забезпечення ефективної реалізації інноваційних проектів є:

• Спостереження за процесом реалізації проектів, виконання планових показників та нормативів;

• Встановлення ступеню відхилень фактичних результатів від передбачених;

• Розробка оперативних управлінських рішень, адекватних зміні інвестиційного середовища;

• Коригування при необхідності окремих цілей і показників проекту у зв’язку зі зміною кон’юнктури інвестиційного ринку та внутрішніх умов.

34. Схеми фінансування інноваційних проектів

1. Повне внутрішнє фінансування – передбачає фінансування інноваційного проекту виключно за рахунок власних фінансових ресурсів із внутрішніх джерел.

2. Акціонування – полягає в оголошенні відкритої для фізичних та юридичних осіб передплати на акції створюваного підприємства.

3. Кредитне фінансування – застосовується найчастіше для реалізації невеликих короткострокових інноваційних проектів з високою нормою рентабельності інвестицій.

4. Змішане фінансування – передбачає формування капіталу створюваного підприємства, як за рахунок власних, так і за рахунок залучених джерел, взятих у різних пропорціях.

35. Розроблення календарного плану реалізації інноваційного проекту.

Керування реалізацією реальних інвестиційних проектів спрямовано на їхнє здійснення в передбачений термін з метою забезпечення своєчасного повернення вкладених коштів у вигляді чистого грошового потоку. Це керування здійснюється в розрізі кожного реального проекту, включеного в інноваційну програму підприємства.

Календарний план реалізації інноваційного проекту являє собою одну з форм оперативного плану інноваційної діяльності підприємства, що відображає обсяги, строки й виконавців окремих видів робіт, пов’язаних з його здійсненням.

36. Принципи розроблення календарного плану реалізації інноваційного проекту.

Основні принципи розроблення календарного плану реалізації інноваційного проекту:

1. Принцип тимчасової диференціації календарного плану.

Реалізація цього принципу передбачає різний ступінь деталізації календарного плану здійснення інноваційного проекту в часі й по формах розробки.

Форми тимчасової диференціації календарного плану:

• Річний графік реалізації проекту;

• Квартальний план робіт з реалізації проекту;

• Місячний план робіт з реалізації проекту;

• Декадне завдання на виконання робіт із проекту.

2. Принцип функціональної диференціації календарного плану.

Реалізація цього принципу передбачає необхідність здійснення диференційованого планування окремих видів робіт з різних функціональних блоків, склад яких залежить від стадії реалізації й розміру інноваційного проекту.

3. Принцип формування резерву календарного плану.

Цей принцип реалізується в процесі планування шляхом визначення гранично припустимого розміру порушення строків окремих включених у нього робіт і розподілі цього резерву між учасниками реалізованого інноваційного проекту. Резерв повинен становити зазвичай не більше 10 – 12% усього обсягу часу календарного плану.

4. Принцип розподілу відповідальності за виконувані роботи.

Реалізація цього принципу визначає покладання відповідальності виконання окремих етапів робіт на конкретних представників замовника або підрядника відповідно до їхніх функціональних обов’язків, викладених в контракті.